Повністю чесні вибори – таких в Україні поки що не було. Ось і ці, що відбудуться невдовзі, такими, на жаль, навряд чи стануть. Експерти кажуть, що масштаб прямого підкупу електорату дещо впав порівняно з вакханалією зразка 2012 року, однак без фальсифікацій та порушень права на голосування традиційно не обійдеться. Як і без вічного адміністративного ресурсу, що хоч і не консолідований під одну політичну силу на цих перегонах, але залишається цілком дієвим засобом набирання голосів.
Найбільшою проблемою буде, природно, Донбас, де, з одного боку, рвуться до влади, використовуючи всі дозволені й особливо недозволені способи, представники проросійських сил, яких влада так і не спромоглася ізолювати від виборчого процесу. А з другого – влада так само не спромоглася забезпечити право на голосування понад півсотні тисяч українських військовослужбовців та бійців добровольчих батальйонів і врегулювати питання з округами, які частково контролюються Україною, а частково бандформуваннями. Враховуючи дуже низьку явку, яка очікується в цьому регіоні, а також масовий підкуп електорату, що полегшується складною економічною ситуацією, вибори на Сході мають усі 
ознаки якщо не повної фейковості, то несправжності. Однак певний прогрес, хоча й боязкий, є.
ГІГАНТСЬКА ПОМИЛКА
«Я впевнений, що вибори на Донбасі, звичайно, проводити треба було, адже не можна забирати в людей їхнє конституційне право вибору, – стверджує популярний блогер луганчанин Сергій Іванов. – Однак влада допустила гігантську помилку в масштабах не тільки Сходу, а й загалом країни, яка матиме фатальний вплив на перебіг усього процесу. Вона так і не ізолювала від виборчого процесу п’яту колону. І тепер ця колона не лише не арештована, а й дістала можливість абсолютно легально, та ще й використовуючи вкрадені в українського народу гроші та дірки в законодавстві, обиратися в тих самих округах, де збурювала сепаратизм. На жаль, брати в цьому сенсі приклад із країн Балтії в нас або побоялися, або є якийсь «договірняк» щодо участі прокремлівських сил у кампанії. Наприклад, персонажів типу Льовочкіна, людей Ахметова, Єфремова тощо. Як можна виправдати участь у перегонах того ж таки Мошенського, що голосував за закони від 16 січня, чи Голенка, котрий прямо співпрацював із сепаратистами, сприяв їм? Звісно, у жодному разі не можна допускати вибори там, де немає повного контролю української влади».
«Уся верхівка сепаратистів на Луганщині й частково на Донеччині балотується до Верховної Ради і намагається туди пройти, – підтверджує командир батальйону «Айдар» Сергій Мельничук. – Готуються вкидання бюлетенів, «каруселі».
Я попередив: ми станемо біля кожної дільниці й не дамо цього зробити. Стоятимемо біля кожної дільниці й супроводжуватимемо бюлетені до самого Києва».
Природно, саме Донбас став найпроблемнішою точкою на виборчій мапі України. Окрім окупації кількох виборчих округів та цілковитої неможливості провести там вибори, є нагальна проблема округів, що частково контролюються Україною, а частково бандформуваннями. Адже через це ймовірні будь-які фальсифікації. Наприклад, слабка контрольованість ОВК, можливість вкидань на ДВК, фальшування кількості виборців, які реально прийдуть на дільниці, підвезення із захоплених територій людей для голосування. Ці питання ні ЦВК, ні Верховна Рада так і не врегулювали, тож у день волевиявлення існуватимуть великі ризики.
«Загалом держава мало приділяє уваги виборам на проблемних територіях, навіть в округах, звільнених українською армією, – каже аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Клюжев. – Наприклад, кандидат у 47-му окрузі (Слов’янськ), такий собі Юрій Солод, чоловік Наталії Королевської, веде масштабну кампанію з ознаками підкупу електорату. Але відповідної реакції правоохоронних органів, на відміну від подібних випадків у Запорізькій, Харківській, Одеській областях, немає. Це легко пояснити тим, що в тих регіонах вони зосереджені на функціях, які виконують у межах АТО, і до порушень виборчого законодавства в них просто не доходять руки. Чим і користуються люди з ПР». Справді, підкупити виборців у регіоні, який і до того звик до подібного розкладу, та ще й в умовах розрухи дуже легко, і таких випадків фіксується чимало.
Однак є й чималий ризик збройного втручання у виборчий процес. Наприклад, деякі ОВК на Донбасі не розкривають свого фізичного місцеперебування для уникнення терористичних актів та провокацій з боку сепаратистів. «Я не виключаю використання на Донеччині та Луганщині збройного ресурсу, адже ці регіони дуже мілітаризовані та наповнені нелегальною зброєю, – каже Сергій Іванов. – Приміром, на одному з округів Луганщини є такий собі кандидат Радченко, який любить представлятися заступником комбату батальйону «Айдар», хоча не є ним, вважає за нормальне їздити по штабах своїх конкурентів із найнятою групою автоматників і залякувати їх».
Голова Луганської ОДА Геннадій Москаль також попереджає, що проведення виборів у низці населених пунктів області небезпечне для життя виборців, оскільки терористи готують провокації. Майже вся територія Станично-Луганського району межує з так званою ЛНР і щодня обстрілюється важкою артилерією, сюди регулярно проникають диверсійно-розвідувальні групи бойовиків. Така сама ситуація в селах Лобачеве, Лопаскине, Кримське, Сміливе і Трьохізбенка Новоайдарського району, які разом зі Станично-Луганським районом належать до округу № 114, в окрузі № 112 у селах Тошківка, Новотошківське і Нижнє Попаснянського району. У зв’язку з реальною загрозою життю і здоров’ю членів дільничних виборчкомів, довірених осіб кандидатів у народні депутати, офіційних спостерігачів та самих виборців Москаль звернувся до ОВК округу № 114 з проханням розглянути можливість проведення виборів на зазначених територіях. Є подібні ризики й на території Донецької області в чотирьох округах.
Явка виборців на Донбасі очікується не дуже висока, особливо в проблемних округах. Чимало людей виїхало, багато хто змінив місце проживання в межах регіону, однак просто не в курсі того, що потрібно стати на облік, щоб мати можливість проголосувати, стверджують аналітики ОПОРИ. До того ж не слід забувати й про величезну моральну втому мешканців цього регіону від війни та політики, тому багато хто не прийде на виборчі дільниці.
Хоча все ж є й певний позитив. «Незважаючи на те що на президентських перегонах цього року половина територій Донбасу проголосувати не змогла, однак на звільнених територіях це були найчесніші вибори за весь час, бо було майже усунуто адміністративний ресурс Партії регіонів, який раніше забезпечував фантастичні цифри 80% відвідуваності, – стверджує народний депутат від УДАРу Єгор Фірсов. – Як, наприклад, в окрузі Миколи Левченка у 2012-му, коли навіть самі регіонали сміялися, мовляв, «переборщили». Думаю, що й тепер на територіях, які контролюються Україною, вибори будуть чеснішими, ніж у минулі роки, бо хоча б у теорії кожен тепер безборонно має право голосувати за будь-яку партію чи кандидата».
АДМІНРЕСУРС ДЛЯ ВСІХ
За твердженням експертів та громадських організацій, адміністративний ресурс не є таким всезагальним, як це було 2012 року. Однак залежність виборців від місцевої влади, працедавця, господаря містоутворюючого підприємства лишається дуже велика. Щоправда, тепер, коли немає однієї всемогутньої партії влади, адмінресурс розподілений в областях між різними політсилами, що хоч трохи нівелює його вплив на виборчий процес. І це також позитив.
«Фальсифікації можливі всюди і завжди, – каже Єгор Фірсов. – Наприклад, я не виключаю, що муніципальна влада, яка прихистила чимало біженців з окупованих територій Донбасу в південній частині Донецької області, зокрема на узбережжі Азовського моря, і яка вся належить до Партії регіонів, цілком може спробувати адміністративно впливати на вибір людей. Залишається проблема тиску керівництва заводів та підприємств на працівників. Зрозуміло, що ті керівники переважно належать до ПР. А на території, де всі звикли, що в разі нелояльності тебе викинуть на вулицю й роботи потім не знайдеш, це дуже могутній важіль впливу».
За словами експертів, адміністративний ресурс на цих виборах не такий нахабний, але людей і далі підкуповують, особливо в сільській місцевості. Трошки зросли суми – тепер голос коштує від 200 грн, та й намагаються вигадувати елегантніші схеми. Наприклад, на Волині дехто додумався роздавати на округах так звані грошові сертифікати, які можна буде перевести в готівку після виборів у «благодійних фондах» кандидатів. Як і на попередніх парламентських перегонах, поширені найрізноманітніші форми «благодійності»: соціальна допомога, дарування техніки, облаштування дитячих майданчиків, відкриття стадіонів і спортивних об’єктів, роздача подарунків дітям, ремонт будинків та інфраструктурних об’єктів, допомога військовим із зони АТО та їхнім сім’ям. Значно менше кандидати використовують медійну агітацію.
БЕЗ ПРАВА НА ГОЛОСУВАННЯ
«У мирний час військовослужбовці, приписані до офіційної частини, мають чотири години в день виборів на голосування, – пояснює Олександр Клюжев. – Однак зараз у зоні АТО виникає безліч практичних проблем, які так і не вирішила Верховна Рада, тому тисячі вояків тепер не зможуть реалізувати своє конституційне право на голосування. Більшість військових підрозділів містяться поза межами своєї дислокації або взагалі там, де не можна, за нинішнім законодавством, організувати вибори. При цьому немає формальних підстав включати їх до списку виборців, адже, наприклад, під президентську кампанію навесні ухвалювали спеціальний окремий закон, дія якого вже закінчилася. А є ж іще бійці добровольчих батальйонів, які взагалі не прикріплені до жодної частини».
На жаль, у понеділок 20 жовтня на своєму позачерговому засіданні ВР так і не спромоглася прийняти жодне рішення щодо голосування військовослужбовців, зокрема й через саботаж фракції «Батьківщини» за підтримки Партії регіонів і комуністів. Злі язики подейкують, що пані Тимошенко, з чиєї особистої санкції її депутати не голосували за законопроект, який упорядковував цю ситуацію, намагалася таким чином опонувати Петрові Порошенку.
Щоправда, президент і ЦВК обіцяють проблему все ж таки вирішити. «Я зібрав керівників військових відомств і доручив зібрати заяви солдатів та внести до реєстру виборців України, – сказав Порошенко. – До реєстру вже внесено 10 тис. бійців, що перебувають у зоні проведення антитерористичної операції. Це сором і безвідповідальність, що Верховна Рада не змогла прийняти законопроект про голосування військовослужбовців». При цьому деякі військові частини та добровольчі батальйони збираються самотужки вирішувати це питання. «Мої бійці точно проголосують, – безапеляційно заявив уже згадуваний комбат «Айдара» Мельничук. – Є виборчі округи, списки подані. Частина батальйону голосуватиме в Старобільську, інша – у місті Щастя». Але доводиться констатувати, що більшість із кількох десятків тисяч солдатів, що перебувають у зоні АТО, так і не зможуть реалізувати своє конституційне право на голосування.