Треба сказати, що в угрупованні «ДНР» не діє звична ієрархічна драбина обійманих посад. У Донецьку «голова адміністрації» Олександра Захарченка може мати політичну вагу меншу, ніж командир незаконного збройного формування, а статус усередині угруповання багато в чому залежить від підтримки Москви. Тому рейтинг найвпливовіших людей «республіки» доволі умовний. По-перше, всі вони, хоч би на якому щаблі стояли в Донецьку, цілком залежать від московських кураторів. По-друге, сам щабель визначається не так фінансами тієї чи тієї особи, як посадою та належністю до однієї з московських груп, котрі й курирують події на не підконтрольних Україні територіях.
Перше місце тут посідає сам Захарченко. Йому належать мережа колишніх супермаркетів АТБ (нині «Первый республиканский»), записана на його дружину, частина доходів від ринку палива та української контрабанди, а також віднедавна «націоналізовані» ринки Донецька. Але загалом його статус тримається на московській протекції Суркова та своїх людях в основних «силових відомствах», що здатні придушити репресіями будь-яке невдоволення навіть серед сепаратистів.
Читайте також: Блокада, так?
На другому місці за впливом в угрупованні «ДНР» сьогодні Ташкєнт, він-таки Алєксандр Тімофєєв, «міністр доходів і зборів». Хоча формально відразу за Захарченком іде Денис Пушилін, «голова парламенту республіки». А Ташкєнт є «заступником голови ради міністрів». Але насправді саме Тімофєєв набуває в Донецьку дедалі більшої ваги. Нещодавно він дістав за свій зовнішній вигляд прізвисько Ґерінґ: на один із «офіційних» заходів «міністр» одягнув білу форму з погонами генерал-майора та масою медалей. У віданні Ташкєнта питання контрабанди вугілля, частково паливного ринку, який він ділить із Захарченком, відкриття бізнесу в окупації, присвоєні сепаратистами «Амстори» й узагалі все, що пов’язано з великими сумами валюти в «ДНР». Дехто з аналітиків не виключає навіть висунення його в майбутньому на перше місце з огляду на тотальне розчарування Захарченком в усіх соціальних шарах.
Третє місце передбачувано посідає Пушилін. Завдяки своїм неафішованим зв’язкам із колишніми регіоналами він утвердився на початку створення «ДНР» у статусі однієї з її основних персон. Тоді ж таки до нього перейшла й серйозна частина фінансових активів сепаратистів. А після введення його в «мінський процес» Пушилін став обличчям угруповання, зокрема й на всіх «офіційних» заходах у Донецьку.
Читайте також: Політ «Шмеля»
Від 2014 року його негласно вважають своєрідним зв’язковим між Ахметовим та «ДНР». З огляду на останні події в Авдіївці й тиск на ДТЕК це побічно підтверджено в самому Донецьку. По-перше, під час активних боїв за Авдіївку вперше за три роки війни під обстрілом опинилася резиденція Ахметова на «Дубку». Це можна вважати своєрідним привітом на кшталт відрізаної кінської голови у «Хрещеному батьку». По-друге, нещодавно з обійманої посади «міністра інформації ДНР» було усунуто таку собі Нікітіну, пряму ставленицю Пушиліна, пов’язану з його сім’єю. Самі сепаратисти відгукнулися про це так (коментар Ходаковського): «Ми знаємо, що вони використовують деякі українські ресурси на кшталт dn.ua, які працюють на прямому зв’язку разом із Міністерством інформації ДНР, і в нас є докази цього. Коли ми бачимо вкидання на українському боці, то це замовні вкидання наших, так би мовити, представників влади. Дуже соромно, що наше, так би мовити, Міністерство інформації кооперується з українськими ЗМІ й використовує наших ідеологічних супротивників, супротивників в інформвійні, щоб вирішувати свої дрібні завдання».
Четвертий щабель у нинішній донецькій ієрархії може бути відведено Максимові Лещенку, «голові адміністрації» Захарченка. Це своєрідний сірий кардинал угруповання «ДНР», якого екс-працівник СБУ й колишній лідер сепаратистів Ходаковський називав прямим «ставлеником Ахметова». І цілком може бути, що він наступний у черзі після Мотороли й Гіві на ліквідацію. Про реальне становище Лещенка в Донецьку судити складно, але до війни він мешкав у невеликій квартирі в Харцизьку, після чого став «військовим комендантом» цього міста. А з просуванням до Захарченкової «адміністрації» зайняв особняк у центрі Донецька. За словами того ж таки Ходаковського, жоден «голова адміністрації» не виконає жодного «указу» Захарченка, доки не порадиться з Лещенком.
Читайте також: Трамвай № 8
Закінчує список теж непримітна постать, яка намагається триматись у тіні. Мова про Володимира Кононова (кличка Цар), «міністра оборони ДНР». Це, мабуть, єдина людина, за якою зберігся авторитет серед військових-найманців, що брали участь у боях іще зі Стрєлковим. Досі таким був Моторола, але після його смерті й падіння рейтингу Гіві, а відтак ліквідації останнього саме Кононов лишивсь одним із найбільш шанованих серед бойовиків польових командирів.