Світ

  ▪   Богдана Костюк

Віце-спікер сенату Румунії Мелешкану: «Дунай має єднати народи»

«Нині Румунія – демократична держава, член ЄС і НАТО, і ми будуємо новий формат взаємин із сусідами»

У листопаді, у рамках Четвертого Київського безпекового форуму, який ініціював міжнародний фонд «Відкрий Україну», за підтримки Фонду В. Пінчука та європейських фундацій, проблематика Дунайського регіону лунала постійно.

Адже друга за довжиною ріка Європи, яка протікає через 14 європейських держав, унаслідок свого місця та ролі у політиці та економіці на континенті, може або стати своєрідним Стіксом європейської безпеки, або перетворитись на водний коридор дружби і взаєморозуміння.

 Віце-спікер Сенату Румунії, колишній міністр оборони Теодор Мелешкану сподівається, що переможе дружба:

«Дунайський вузол» між Україною та Румунією має бути розв’язано саме на основі дружби і співробітництва задля забезпечення стабільного економічного розвитку усього нашого регіону. Ті непорозуміння, які між нашими державами виникають, я пов’язую з певним тиском історичних образ: так склалось, що Румунія та Україна у недалекому минулому мали конфлікти, то на міжетнічному ґрунті, то унаслідок радикальних ідей довкола окремих територій. Нині Румунія – демократична держава, член ЄС і НАТО, і ми будуємо новий формат взаємин із сусідами – з Україною у тому числі – на основі співпраці на наших економік, політичного діалогу, підтримки національних меншин (українців у Румунії, румунів в Україні), поглиблення гуманітарних, інтелектуальних контактів. І, звичайно, ми разом з українцями разом дбаємо за стабільність Придунав’я, що вельми важливо для регіональної та європейської безпеки.

То можна вважати, що «дунайський вузол» буде найближчим часом розвязаний?

- Наші непорозуміння ми вирішуватимемо, задля об’єктивності, за підтримки міжнародних інституцій. Точніше – за посередництва ОБСЄ та Євросоюзу. Нещодавно на регіональному саміті ЄС у Румунії ухвалено Європейську стратегію для дунайського регіону: вона базується на принципах стійкого розвитку, на запровадженні екологічно нешкідливих технологій, модернізації промислових підприємств і скороченні викидів у Дунай та його притоки. Цю стратегію ЄС ухвалить наступного року. і згідно її принципів. Ми з українцями її разом маємо впровадити. Адже Україна – активний учасник програми Східного партнерства ЄС, до того ж, вона поглиблює взаємини з Євросоюзом і заявила про готовність брати участь у новому форматі колективної безпеки на континенті. Відзначу, водночас, що і у Румунії, і в Україні вистачає «гарячих голів», які весь час дивляться у минуле, пригадують взаємні образи і непорозуміння. Але на цьому неможливо вибудувати стратегію українсько-румунських відносин. Як неможливо не бачити тих ризиків і проблем, з якими унаслідок нашої спільної діяльності (як і діяльності інших країн Дунайського регіону) зітнувся Дунай!

Маєте на увазі екологічні проблеми та промислове забруднення Дунаю та річок Дунайського басейну?

- Так! У роки моєї вже далекої молодості, у Дунаї можна було купатись, спокійно ловити рибу, Дунай називали блакитним і присвячували йому музичні композиції та чудові картини. Тепер Дунай має нездоровий сірий колір, у воді за течією пливуть пластикові пляшки, якийсь мотлох, а часто і нафтові плями. Купатись у Дунаї ніхто не ризикує – подивіться, у Відні вздовж Дунайської набережної та каналу стоять приватні баржі, перетворені на басейни. Я бачив на забетонованому березі Дунайського каналу у тому ж Відні маленький пляж: виявляється, чистий пісок привезено з Ізраїлю, засипано ним спеціальну платформу, друга частина платформи перетворена на маленький басейн, і за кілька євро ви можете там хоч цілий день загоряти і купатись. Але ж це не вихід! Потрібна комплексна програма модернізації промислового виробництва у Дунайському регіоні, суворий контроль національних урядів за дотриманням екологічної безпеки і норм екологічного та індустріального навантаження на сам Дунай, Тису, Прут, інші притоки. І я сподіваюсь, що згадана вище Стратегія розвитку дунайського регіону дозволить здійснити ці рятувальні заходи.

Україна не є членом ЄС, то чи буде її залучено до розробки і виконання Стратегії?

- Ані ми від України, ні Україна від нас у цій боротьбі за Дунай не втечемо! Це наша спільна транспортна артерія, так кажуть політики і у Бухаресті, і у Києві, і у Відні. Хоча для мене Дунай – не просто транспортна артерія, а величезний, довжелезний міст поміж народами і різними частинами Європи. На берегах Дунаю понад 5 тисяч років тому існувала перша на європейських теренах землеробська цивілізація, відома нині під назвою Трипілля – Кукутені; тут віддавна вели битви народи – представники різних цивілізацій, і саме на Дунаї європейці (до речі, лише поєднавши зусилля!) зупиняли кочовиків та турків-османів. Водночас, Дунай – це шлях, який використовували торговці та мандрівники: перші задля торгівлі, другі для пізнання світу.  Він і має залишатись рікою, яка єднає мирно налаштовані народи, а наше завдання – зберегти його нащадкам, не дати перетворитись на звалище відходів та нечистот європейського рівня.

NB: у Києві у 9 листопада проведено переговори експертів уряду України та Міжнародної комісії із захисту Дунаю, що на них обговорено формат участі України у розробці та впровадженні Європейської стратегії розвитку дунайського регіону. Офіційний Київ підтвердив готовність працювати у цій сфері з європейськими партнерами. А щодо проблем у румунсько-українських взаєминах, то, як заявив речник МЗС Олександр Дикусаров, «ми готові вирішувати усі конфліктні питання з урахуванням інтересів європейської безпеки».


Теги