Світ

  ▪   Маріон Зендкер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Ердоганова подвійна гра з Ізраїлем

Фото: Abaca / East News
Турецький президент прийняв членів палестинської організації спротиву ХАМАС — і це випад проти Ізраїлю. Але ситуація між Анкарою та Єрусалимом на диво спокійна. І ось чому
Матеріал друкованого видання
№ 36 (668)
від 2 вересня

За голову Салеха Аль-Арурі у США пропонують $5 млн. Він є заступником голови палестинської організації  с­противу ХАМАС. США вважають його терористом, у Туреччині, де він начебто зараз живе, йому, як стверджують, надають особистий захист. Як і тисячам інших членів організації ХАМАС. За повідомленнями британської щоденної газети Telegraph, дванадцятеро з них щойно отримали турецьке громадянство. «Щоб захистити їх, зокрема за кордоном, турецький уряд зробив із них турків», — каже в розмові з Die Welt Гасан Кьоні, професор політології в університеті Анкари. Цей захист передовсім дипломатичний: якщо з новоспеченим турком щось станеться, це буде прирівняно до атаки на його нову батьківщину й може спровокувати дипломатичну кризу.


Надання турецького громадянства членам ХАМАСу — чіткий сигнал того, що у близькосхідному конфлікті Анкара на боці палестинців. І це не несподіванка. Туреччина роками підтримує ХАМАС, зазначив незалежний дослідник міжнародних відносин Ерхан Келесоґлу: «У 2011-му, коли Ізраїль випустив кілька високопоставлених членів ХАМАСу, Анкара надала їм притулок». Поки що Ізраїль на дванадцятьох нових громадян Туреччини офіційно не відреагував. Це дивно. Урешті, мета ХАМАСу — боротьба з Ізраїлем, тому кожного, хто підтримує організацію, ізраїльська влада також вважає ворогом, як і саму групу, яку в багатьох країнах включили до списку терористичних. Насправді це мало б стосуватися й Туреччини, уряд якої не вважає членів ХАМАСу терористами.


Але ситуація між Анкарою та Єрусалимом була на диво спокійною. Імовірно, щоб не ставити Ізраїль у скрутне становище й не змушувати його реагувати на найновішу турецьку акцію підтримки ХАМАСу, проурядові турецькі медіа інформували про неї лише побіжно. Водночас главі держави Реджепу Тайїпу Ердогану, який саме намагається дати раду з поганими рейтингами, такі повідомлення цілком могли би піти на користь.

 

Читайте також: Die Welt: Туреччина як руйнівний фактор


Йому було б дуже вигідно видати себе в медіа за друга й помічника палестинців і отримати за це симпатії певних груп населення. Адже державній пропаганді успішно вдалося виховати в турків ненависть до Ізраїлю та любов до Палестини. «Ізраїль — убивця немовлят», «Звільніть Ґазу, звільніть Палестину» — закликають графіті на фасадах деяких турецьких будинків. На вуличних розкладках, де продають турецькі прапори, також є чимало палестинських.


Раніше Ердоган регулярно підживлював антиізраїльські настрої серед населення. «Я навіть не знаю, хто більший варвар: Ізраїль чи Гітлер», — казав він у 2016 році. А за заявами завжди йшли дії, хай не прямо проти Ізраїлю, але на підтримку ХАМАСу. Так, у 2018 році Загальна служба безпеки Ізраїлю ШАБАК заявляла, що ХАМАС відмиває в Туреччині гроші, а турецька влада не просто закриває на це очі, вона непрямо підтримує це й заохочує ХАМАС. За сприяння приватної турецької охоронної фірми Sadat, тісно пов’язаної з урядом, ХАМАС, кажуть, отримував гроші та зброю.


Через ХАМАС Анкара впливає на близькосхідний конфлікт, пояснює Келесоґлу: «Для Туреччини там важливий каталізатор регіональної політики». В Єрусалимі політично-дипломатичні зв’язки Туреччини з ХАМАСом розцінюють як підтримку тероризму, стверджує експерт. «Єрусалим кілька разів звинувачував Туреччину в тому, що її використовують для планування терактів проти Ізраїлю. Однак Анкара це рішуче відкидала. А наслідків із Єрусалима не було.

 

Стосунки між Ердоганом і Нетаньягу, схоже, дуже добрі


«Усе це лише слова, — пояснив професор політології Кьоні. — Коли я сварюся з дружиною, це також нічого не означає, поки я не почну діяти: наприклад, не подам на розлучення». Суттєвої активності проти Ізраїлю з турецької сторони справді не було. Лише підтримки ХАМАСу, очевидно, для серйозних наслідків замало. «Якби підтримка ХАМАСу була для Ізраїлю проблемою, то він ужив би якихось заходів». Але він цього не робить. Чому?


Кьоні пов’язує це з тим, що турецько-ізраїльські стосунки лише видаються поганими. За чутками, стосунки між Ердоганом і прем’єром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу дуже добрі. В Анкарі говорять, що через Джареда Кушнера, зятя президента США, вони навіть є діловими партнерами. А син Ердогана Бурак має фірму в Ізраїлі, до якої, як кажуть, особисто залучений Нетаньягу.

Раніше Ердоган регулярно підживлював антиізраїльські настрої серед населення. А за заявами завжди йшли дії, хай не прямо проти Ізраїлю, але на підтримку ХАМАСу. За сприяння приватної турецької охоронної фірми Sadat, тісно пов’язаної з урядом, ХАМАС, кажуть, отримував гроші та зброю


Але якщо два лідери мають особисті, ба навіть комерційні зв’язки, тоді добрі стосунки між їхніми державами можуть стати на заваді приватним махінаціям і спровокувати конфлікт інтересів. Турецька держава офіційно робить ставку на антиізраїльську пропаганду й підтримує кожного, хто бореться за Палестину. Кьоні, однак, наголосив, що ця лінія може зміститися. Адже зараз підтримку втрачає не лише Ердоган, а й Нетаньягу. Тому на питання про майбутнє ізраїльсько-турецьких відносин політолог відповів не одразу. Він зробив коротку паузу, а тоді зауважив: «У найближчому майбутньому відносини між нами будуть дуже добрими».


Те, що в Туреччини щодо Ізраїлю й Палестини два різні обличчя, пов’язане, за словами експерта, і зі США. «За всім перебувають США з їхнім інтересом спустошити і зруйнувати Середній Схід. Бо це йде на користь Ізраїлю», — каже Кьоні. Якби Сирія чи Іран були сильними країнами, це ослабило б Ізраїль, стверджує він. «Туреччина безпосередньо пов’язана зі США й намагається непрямо підтримувати ізраїльську політику. Однак багато людей цього не бачать і не розуміють».

 

Читайте також: Туреччина: втримати баланс

 
 

Щоб закріпитися на Середньому Сході, Туреччині необхідні США, наголосив Кьоні. «Ми підтримуємо США. Наш уряд робить це, бо інакше не виживе». Тут професор нагадує про нещодавню погрозу з Америки: кандидат у президенти й конкурент Трампа Джо Байден в одному з інтерв’ю анонсував жорсткішу позицію супроти Туреччини, назвав Ердогана автократом і закликав підтримувати опозицію. «Так і станеться», — пророкує Кьоні.

 

Важливу роль відіграє релігія


Вага вашингтонської вісі для Туреччини пов’язана з релігією, вважає політолог: «Китай, наприклад, проти ісламу, а Росія його боїться. Тому дружба з Пекіном і Москвою завжди буде тимчасовою. США іслам не турбує». Релігія — ще одна причина для Туреччини кооперації з ХАМАСом. Рух вважають палестинською рукою «Братів-мусульман». «А Туреччина, себто частина уряду, також «Брати-мусульмани». Тому вони й захищають ХАМАС у Палестині та Лівані». У Лівані ХАМАСу протистоять ісламістсько-шиїтська партія і бойовики «Хезболли». Їх підтримує Іран, який уже певний час має добрі контакти з Катаром, досі союзником Туреччини. Підтримка ХАМАСу має також бути турецьким сигналом для Катару, щоб той не продовжував союз з Іраном та його бойовиками, кажуть в урядових колах. Тому канцелярія турецького президента нещодавно твітнула фото Ердогана з найвищими представниками ХАМАСу на розкішній віллі Вахдеттін над Босфором, домівці останнього османського султана.

 

Читайте також: США-Туреччина: приборкання норовливого


Політолог Кьоні бачить ще одну перевагу для Туреччини в підтримці ХАМАСу: це забезпечує тил і в інших конфліктах, наприклад у Сирії та Лівії. ХАМАС, можливо, не воює безпосередньо на боці Туреччини, але надсилає кількох бійців, які обстоюють турецькі інтереси, щоб натомість отримати підтримку в реалізації своїх цілей». Туреччина радо приймає підтримку ХАМАСу, навіть якщо вона невелика, підкреслив Кьоні: «Анкара зрозуміла, що краще хай на полі гинуть інші, натомість турецька армія не завжди має перебувати на фронті. Адже якщо помре якийсь араб, це нікого не зацікавить». Турецьку підтримку палестинського руху експерт вважає подвійною грою. «Анкарі йдеться не про ХАМАС та його інтереси, їй йдеться про саму себе». І досі, як виглядає, ця стратегія спрацьовує. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.