Світ

  ▪   Ян Клаус
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Діджиталізація Балтії триває повним ходом

Фото: Elnur/easyfotostock/Eastnews
Цифрові державні установи, домашнє навчання й телемедицина — технічний поступ естонців, литовців і латвійців сприяє успішному доланню кризи. Цифрові рішення тут не в новинку
Матеріал друкованого видання
№ 35 (667)
від 26 серпня

Німецький шлях долання пандемії хвалять у всьому світі. Принаймні до середини липня криву нових інфікувань у країні успішно вдалося згладити, а економічні втрати далеко не такі погані, як в інших країнах. Однак зважаючи на значне зростання кількості інфікованих саме в державних установах і освітньому секторі, там змін відбулося надзвичайно мало. Багато в чому кризовий менеджмент залишився на рівні весни. Не схоже, що уроки засвоєно.


Хоча для футболу й гастрономії є концепти гігієни, однак у темі діджиталізації Німеччину згадують радше через її помилки й відсталість. Той факт, що Німеччина, коли йдеться про цифрове навчання чи роботу установ та уряду, займає останні місця серед країн ЄС, уже не дивує.
Те, що в ХХІ столітті боротися з пандемією можна не лише масками й дотриманням дистанції, а й технічним прогресом, демонструють країни Балтії. Регіон на північному сході Європи — лідер діджиталізації: Естонію, Латвію й Литву постійно хвалять за розумні й технічні рішення.

 

Кричущі відмінності між країнами Балтії та Німеччиною


Домінік Отто, віце-шеф Німецько-Балтійської торгової палати, також високо оцінює згадані три країни: «Значне цифрове випередження Німеччини балтійськими країнами з певністю спричинило те, що їхні економіки порівняно слабко потерпають від кризи», — зазначив він у розмові з Die Welt.


Звичайно, пов’язана з COVID-19 криза вплинула й на Балтію: у Литві ВВП зменшився на 5,1%, а в Латвії на 7,5% — далеко не так сильно, як в інших країнах ЄС, де середнє зниження порівняно з кварталом попереднього року становить 12,1%.

 

Читайте також: Марек Заґурський: «Діджиталізація не повинна ускладнювати людям життя — вона має забезпечувати відчутні переваги»


Нині в Литві зареєстровано близько 2500 підтверджених випадків COVID-19, в Естонії — 2200, у Латвії — 1320 випадків. Кількість померлих в усіх трьох країнах значно менша за сотню. Щоправда, населення там лише близько шести мільйонів людей.


Уважний погляд на поводження з коронавірусною хворобою виявляє разючі відмінності між країнами Балтії та Німеччиною. Тут Інститут Роберта Коха (ІРК) постійно презентує застарілі дані щодо нових інфікувань, бо численні відділи охорони здоров’я на вихідних не працюють. Це спричиняє постійну затримку повідомлень, а отже, й уповільнює реакцію. Не покращилася ситуація і за шість місяців пандемії. Відповідальний тут не лише ІРК: багато лабораторій і лікарів повідомляють дані про хворих лише раз на день, до того ж часто факсом чи листом. А централізованої системи обробки інформації, не кажучи вже про цифровий варіант, немає.

 

Поєднані потоки даних уможливлюють швидше реагування


Прикрі проблеми зі складними наслідками були на початковому етапі і в центрах тестування: понад тисячу інфікованих туристів, які повернулися в Баварію, тижнями не повідомляли результатів.


Одна з причин та, що під час обробки працюють із таблицями Excel, паперовими формулярами й олівцем. Із моменту тестування до повідомлення результатів телефоном минають тижні. Як тепер виявилося, це не поодинокий випадок, таке саме було й у Трірі. Тисячі результатів тестів надсилали у відділ охорони здоров’я факсом, де їх опрацьовували вручну. Бо всі результати називалися однаково: «Telefax.pdf».

Пов’язана з COVID-19 криза вплинула й на Балтію: у Литві ВВП зменшився на 5,1%, а в Латвії на 7,5% — далеко не так сильно, як в інших країнах ЄС, де середнє зниження, порівняно з кварталом попереднього року, становить 12,1%


У Литві таке немислимо. Там уже кілька років працює загальнодержавна система інформування для захисту від інфекцій. ІТ-фірми в кооперації з державними службами ще навесні розробили додатковий функціонал для реагування на COVID-19. Потоки даних між різними державними установами й публічними інституціями об’єднували, аналізували й повідомляли громадськість через sms або використовуючи спеціальну службу повідомлень. Це сприяло не лише кращій поінформованості населення, а завдяки цьому також могли швидше реагувати й регіональні служби.

 

Географія важлива


Іще один приклад. Коли в Німеччині в березні численні випадки підозр не тестували через уже тоді перевантажені служби охорони здоров’я, у Литві спритні айтішники зробили ставку на штучний інтелект. Розробники лише за кілька днів випустили додаток повідомлень ViLTE, який відповідає на запити користувачів і пересилає інформацію, себто виконує частину роботи лікарів, відділів охорони здоров’я та кол-центрів.


Додатковими позитивними факторами стали відносно невелика кількість населення й мала площа трьох країн, їхня нетранзитність і незначний туристичний рух навесні. Навіть якщо у країнах Балтії, затиснутих Балтійським морем, Білоруссю та Росією, проживає велика російська меншина, прикордонний рух зараз невеликий. Адже з країн ЄС поїздки в Росію та Білорусь досі обмежені.

 

Читайте також: Цифрова недовіра


До того ж балтійські уряди навесні діяли значно швидше, ніж Німеччина, переважно превентивно, вважає віце-шеф торгової палати Отто. «Коли в Литві почався локдаун, мої друзі в Німеччині ще хитали через це головами. Кордони також закрили швидше, як і значно раніше запровадили обов’язкове носіння масок, дефіциту майже уникнули. Балтійці сприймали заходи з великим розумінням, спротиву, наприклад щодо маскового режиму, майже не було».

 

Лідери з використання медій у навчанні


Однак і Німеччина була прикладом для інших країн, принаймні в аналогових процесах. Так, наприклад, зразковими вважалися німецькі концепти гігієни. У травні весь світ дивився на стадіони Бундесліги, де завдяки потужному лобі мільярдного футбольного бізнесу знову відбувалися ігри.
Натомість дивовижно мало було зроблено у школах і дитсадках. Немає єдиного концепту гігієни, не вдалося запровадити сталого концепту цифрового навчання. Як наслідок, уже в перші дні після літніх канікул довелося закрити чимало шкіл, бо окремі учні й учителі мали позитивний результат тестів. У країнах Балтії ситуація інша: у Литві міністерство освіти надало всім учням доступ до Microsoft Office. Цифрові програми й електронні підручники поширені передовсім у латвійських та естонських школах. Учителі давно змінили крейду й робочий зошит на планшет та інтерактивну дошку. «Не дивно, що порівняно з Німеччиною віддалене навчання вдалося організувати значно краще», — каже Отто.


Латвійці, литовці й естонці задовго до COVID-19 відкрили для себе також віддалену роботу з дому. З 2017 року запроваджено державні норми, деякі підприємства стимулюють такий формат праці, бо це заощаджує ресурси на утримання й роботу офісів.


І поки в Німеччині численні служби й установи були приречені на тижні бездіяльності, у країнах Балтії вони також відносно легко переорієнтувалися на роботу з дому. «Більшість інституцій були добре підготовані, бо вони ще раніше вжили необхідних заходів», — зазначив у травні литовський посол Даріус Йонас Семашка.

 

Читайте також: Павло Ґрод: «Найкращий захисник наших інтересів — це ми самі»

 

Завдяки COVID-19 Німеччина перекриває прогалини в телемедицині


Литовська держава підтримує підприємців, які займаються цифровими рішеннями: наприклад, урядова агенція Invest Lithuania організувала віртуальні тури для міжнародних інвесторів. Через ініціативу Enterprise Lithuania об’єдналися понад тисяча підприємств, які стимулювали торгівлю такими проектами, як «В інтернеті карантину немає».


Німецька держава все ж уможливила певний поступ у телемедицині: лікарський супровід через відео. Завдяки зміні в законодавстві віднедавна стали можливими розрахунки за візити страхових пацієнтів і первинний прийом через телемедицину. Після цього такі оператори, як Kry чи TeleClinic, зареєстрували зростання кількості користувачів у тризначних відсотках. Адже дуже багато людей місяцями не ходили до лікарів через страх інфікуватися в лікарських практиках.


У країнах Балтії телемедицина давно поширена. Лікаря, як і державну установу, можна відвідати в цифровому форматі. Під час пандемії на ринок вийшли й інші — тепер через об’єктив камери працюють також психіатри. Наприклад, завдяки додатку Act on Crisis: його користувачі можуть говорити з психологами трьома мовами, до того ж там пропонують дихальні вправи і групові чати, у яких можна обмінюватися досвідом у своєрідній груповій терапії. Зараз розробники додатка планують вихід на світовий ринок. Однак німецькі установи таки користуються досвідом Балтії: Інститут Роберта Коха вже понад сім років працює над швидшою цифровою системою реєстрації для захисту від інфекцій. Наразі в тестовому режимі. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.