Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Без’ядерна альтернатива

Чим загрожує відмова Німеччини від американських ядерних боєголовок
Матеріал друкованого видання
№ 26 (658)
від 24 червня

Упродовж останнього місяця співпраця між США й Німеччиною у сфері оборони зазнає дедалі потужніших потрясінь. Найбільше німецькі та світові медіа відреагували на інформацію, оприлюднену 5 червня у The Wall Street Journal про те, що Білий дім хоче скоротити американський контингент у ФРН на 9,5 тис. осіб (тоді там залишатиметься ще 25 тис. військовослужбовців). Хоча поки що офіційних заяв із боку США про виведення й часові рамки цього процесу не оголошували, з німецького боку є офіційна відповідь про те, що канцлерці Меркель повідомили про такі «перемовини в адміністрації президента США». За словами речниці німецького уряду Ульріке Деммер, німецький уряд не знає про кінцеве рішення щодо цього питання. 

 

Для багатьох спостерігачів таке повідомлення засвідчило погіршення відносин між США й партнерами по НАТО в Європі, однак цей останній випадок, якщо рішення таки остаточно не приймуть, не єдиний. На початку травня у ФРН знову відновилися дискусії щодо виведення з країни американських ядерних боєголовок. Історично такі дискусії тривають ще з 1990-х, однак цього разу вони розпочалися з подачі депутата Бундестагу від Соціал-демократичної партії (СДПН) Рольфа Мютценіха. Він є лідером фракції Соціал-демократичної партії в німецькому парламенті й належить до лівого крила своєї політичної сили. Представники його групи вирізняються серед однопартійців кейнсіанськими підходами до економічної та соціальної політики. У 1991 році Мютценіх захистив в університеті Бремена дисертацію на тему «Без’ядерні зони й міжнародна політика — історичний досвід, рамкові умови й перспективи». А у травні цього року для багатьох спостерігачів закордоном він став ключовим опонентом у суперечці про потребу зберігати на території ФРН частину ядерного потенціалу НАТО. Хоча слід зазначити, що ядерною зброєю володіє не Альянс, а країни — члени НАТО. Зважаючи на те, що в організації лише три держави мають ядерний статус, то щоб забезпечити парасольку НАТО для всіх членів, п’ять країн (Бельгія, Німеччина, Туреччина, Італія й Нідерланди) беруть участь у так званій програмі спільної відповідальності за ядерну зброю. Згідно з нею, на їхній території розташовуються американські ядерні боєголовки і країни в разі потреби можуть їх використати. Щодо розміщення ядерних боєголовок та їхньої кількості на території Європи офіційна інформація відсутня, але за різними даними тут налічується від 100 до 150 одиниць ядерних бомб. Зокрема в Німеччині зберігають 15–20 боєголовок.

 

Читайте також: Гра з вогнем

 

Німецький уряд ніколи не підтверджував наявності ядерного озброєння на своїй території. Проте з середини 1990-х, коли вперше з’явилися повідомлення, що боєголовки розташовані в містечку Бюхель у землі Рейнланд-Пфальц, воно стало місцем частих протестів. Згідно з опитуваннями, більшість німців проти розташування американських ядерних боєголовок на території країни. Так, аналітичний центр YouGov на замовлення німецької інформаційної агенції dpa торік у квітні здійснив опитування, у якому 59% німців висловилися за виведення боєголовок і лише 18% за їх збереження. Ще у 2010 році представники ХДС/ХСС, які нині навпаки є опорою для збереження ядерного арсеналу в країні, разом із тодішніми партнерами по коаліції (Вільною демократичною партією) виступили із заявою про те, що «Берлін відстоюватиме виведення залишків ядерної зброї з Німеччини і з партнерами у США і НАТО». Тодішня заява також спровокувала чимало дискусій і навіть побоювань: в Альянсі була пересторога, що якщо Німеччина розпочне цей процес, то ймовірно до неї захочуть приєднатися інші країни ЄС, що беруть участь у програмі. Однак ядерні боєголовки й далі залишилися в Німеччині, а подальші події (анексія Криму, російсько-українська війна й оновлення ядерного арсеналу в Росії) засвідчили, що роззброюватися зарано.

 

«Ідея спільної відповідальності — це конструкт часів холодної війни», — наполягає Рольф Мютценіх в інтерв’ю Tagesspiegel. Хоча тема ядерного арсеналу була в розмові далеко не ключовою, проте вона спровокувала гарячу дискусію, тому за кілька днів Мютценіх оприлюднив окремий текст у виданні IPS-Journal. Його головна теза стосується теми, яка спровокувала цьогоріч нові дискусії щодо американських ядерних боєголовок у Німеччині (і йдеться не про інтерв’ю Tagespiegel): видатки на оновлення німецьких літаків-ракетоносіїв Tornado. Саме вони необхідні, щоб доставляти ядерні боєголовки й завдавати удари. Злагоджена робота між військовими США і ФРН полягає в тому, що американські спеціалісти, які перебувають на базі у Бюхелі, активують ракету, а німецькі військові пілоти здійснюють удар. Винищувачі Tornado, за словами експертів і чиновників, уже застаріли, а тому наприкінці квітня міністерство оборони Німеччини, яке очолює близька соратниця канцлерки Анґели Меркель Аннеґрет Крамп-Карренбауер, підтвердило, що планує замінити застарілий флот Tornado літаками виробництва компаній Airbus і Boeing. Таке оновлення — значна витрата для бюджету, тому багато політиків, зокрема із СДПН, критикували такі плани. Саме до цього пункту звертається Мютценіх у своїй статті. Його теза полягає в тому, що в час пандемії ці гроші можна було б використати для покриття боргу в державному бюджеті, який утворився через видатки на боротьбу із хворобою.

 

Хоча слід зазначити, що проблема відмови від американської ядерної зброї на території Німеччини не є протистоянням між представниками партій Великої коаліції: серед німецьких соціал-демократів також немає єдності в питанні виведення чи збереження ядерного арсеналу країни. Як повідомляло німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, речник партії з питань оборони Фріц Фельґентрой і його колега по партії Карл-Гайнц Бруннер вважають, що разом із втратою ядерного арсеналу Німеччина втратить вплив на усю ядерну стратегію Альянсу.

 

Читайте також: ОПК: доречні обладунки

 

Іще одна важлива теза всіх противників американської ядерної зброї у ФРН — та, що вона начебто не гарантує безпеки, а навпаки творить загрозу для країни та всього ЄС. Як? Нині Вашингтон говорить про модернізацію свого ядерного арсеналу в ЄС. На думку Рольфа Мютценіха, така політика Білого дому призведе до нової гонки озброєнь, що небезпечно і для Берліна, і для Брюсселя.

 

Нині питання виведення ядерного арсеналу є здебільшого лише частиною публічної дискусії в Німеччині та закордоном, адже загалом серед урядовців (представників і ХДС, і СДПН) є згода щодо того, що ФРН залишає його на своїй території. Хоча рішення Дональда Трампа про виведення частини американського контингенту (якщо його буде втілено) може призвести до більшого тиску з боку громадськості в Німеччині щодо відмови й від озброєння.

 

Єдність і злагодженість у НАТО необхідна і всім членам організації, і їхнім сусідам, чия безпека залежить від ситуації в регіоні. Тому щоб оцінити правильність рішення, часто достатньо подивитися на рішення ворога. Росія вже встигла заявити, що вітає скорочення американських військових у Німеччині, а також закликає до виведення ядерного арсеналу. Що це означає насправді, добре знають в Україні. Залишається сподіватися, що розуміють і в західноєвропейських країнах, які не мають такого сусіда. Після початку дискусії щодо перенесення ядерного арсену з ФРН у Польщі можна почути обговорення можливості розміщення цього арсеналу на їхній території. Зокрема посол США в Польщі Жоржет Мосбахер у твіті від 15 травня зазначила, що якщо Німеччина не хоче розташовувати на своїй території американські ядерні боєголовки, то це могла би зробити Польща. Старший науковий співробітник Інституту Брукінґса й колишній посол США в Україні Стівен Пайфер заявив, що така пропозиція з боку Мосбахер була надто необдуманою. Адже перенесення ядерного арсеналу — це дорогий процес, який до того ж зробить його вразливішим до превентивних атак із боку Росії. До цієї позиції можна лише додати, що так чи інакше виведення ядерної зброї стане добрячим струсом для всієї системи НАТО, що в нинішній час пандемії точно не мине безслідно.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.