Світ

  ▪   Кароліна Дрютен
  ▪   © 2020 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Ердоганів канал для збільшення військової потуги

AP/East News
Турецький президент планує другий, штучний Босфор. Цей канал допоможе йому обійти угоду, яка 80 років регулює військову рівновагу в Чорному морі, і це хвилює Росію
Матеріал друкованого видання
№ 23 (655)
від 3 червня

Ще дитиною він захоплювався військовими кораблями — російськими, американськими, європейськими, африканськими. Тоді, у час холодної війни, такі кораблі можна було побачити на Босфорі — каналі, що розділяє Стамбул на європейську та азійську частини. Джем Деврім Яйлалі почав фотографувати їх ще школярем. Коли один із європейських журналів оприлюднив його світлину, розповідає чоловік, то з радості він півдня не міг промовити ні слова.
Через понад тридцять років Яйлалі сидить в улюбленій кав’ярні в азійській частині Стамбула й, дивлячись на море, розповідає про початок своєї пристрасті. Над Босфором вітер, на хвилях танцює піна. Холодний січневий ранок, коронавірусна інфекція ще не змінила життя людей, і кав’ярні ще відчинені. 49-річний чоловік демонструє фотографії на своїй дзеркальній камері.


Наявність у Босфорі бойових кораблів суворо регламентована й закріплена міжнародною угодою — Конвенцією Монтре. Її мета — запобігти мілітаризації Чорного моря. Угода має важливу роль у стабілізації регіону, стратегічного для Східної Європи та Близького Сходу. Босфор — єдина протока, що сполучає Чорне море із Середземним через Мармурове море та протоку Дарданелли. Однак тепер військова рівновага в небезпеці. Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган планує прокласти через Стамбул 45-кілометровий канал — другий, штучний Босфор на захід від протоки, який не має підпадати під жодні міжнародні угоди. Завдяки цьому Туреччина матиме значний контроль над рухом військових кораблів у регіоні та посилить роль країни як військового гравця.

 

Читайте також: Die Welt: Брати по зброї поза законом


Відколи Ердоган 2011 року, ще на посаді прем’єра, оголосив про ці плани, початок будівництва каналу постійно відкладали через фінансові та екологічні застереження. Однак тепер уряд налаштований серйозно. У лютому тодішній турецький міністр транспорту та інфраструктури Кагіт Турхан заявив, що роботу розпочнуть уже цього року. Наприкінці березня, попри пандемію коронавірусу, було оголошено публічний тендер на певні роботи, що викликало обурення громадськості. Критики казали, що гроші доцільніше вкласти в систему охорони здоров’я. Невдовзі після того Турхана звільнили без пояснення причин. Однак у засадничих планах уряду на канал нічого не змінилося. Це будівництво має забезпечити Ердоганові не лише престиж і вигоду, а й геополітичну владу. І він від цього не відмовиться, про що не раз заявляв.


Юрист Вольф Гайнтчель фон Гайнеґґ викладає в Університеті Віадріна й, крім того, спеціалізується на морському праві. Про планований канал він каже: «У цьому разі турецький суверенітет не обмежуватимуть міжнародні угоди». Це принаймні частково анулює Конвенцію Монтре, яка з 1936 року регулює рух кораблів у Дарданеллах, Мармуровому морі й на Босфорі. У мирний час угода гарантує цивільним суднам доступ до Босфору. У ній також прописано, що одночасно може проходити дев’ять кораблів загальним тоннажем до 15 тисяч.

Питання ціни каналу суперечливе. Якось Ердоган говорив про близько 75 млрд лір (приблизно €10 млрд). Критики, однак, кажуть, що проект може коштувати вдвічі дорожче, і вважають такі видатки недоцільними


За оцінками Гайнтчель фон Гайнеґґа, це регулювання планованого каналу не стосуватиметься. Для причорноморських країн, як-от Росії, однаково діють інші положення. У Чорному морі, за визначенням Конвенції, військові кораблі нечорноморських країн можуть перебувати не більше як 21 день і мати водночас загальну вагу до 30 тис. т. У цьому, за словами експерта, новий канал нічого не змінює. Однак президент Ердоган у січні заявив каналу CNN Türk, що прохід «повністю вилучений з Монтре», і не уточнив, що саме має на увазі.


Це гра з вогнем, потенційне вогнище між двома супердержавами — Росією і США. Бо якщо американські та інші бойові кораблі країн НАТО вільно рухатимуться каналом, а відповідно в безпосередній близькості до російського берега, то Кремль може розцінити це як пряму загрозу. Тому росіяни уважно стежать за ситуацією. У грудневому інтерв’ю онлайн-платформі Yetkin Report Алєксєй Єрхов, посол Росії в Анкарі, сказав про канал: «Доки він не вносить змін у Монтре — це турецька справа». Що можна тлумачити так: якщо канал підірве Конвенцію Монтре, він стане центральним інтересом Росії.

 

Читайте також: Die Welt: Страх перед упевненою в собі жінкою


Яйлалі, фотограф військових кораблів, тим часом випив свій чорний чай і замовляє наступний, офіціант одразу приносить його в склянці у формі тюльпана. За роки спостережень за рухом на Босфорі Яйлалі бачив ознаки численних міжнародних конфліктів. Коли 2015-го Росія втрутилася у війну в Сирії, пригадує він, через Стамбул раптом різко збільшився рух російських транспортних кораблів. Вони перевозили військову амуніцію, машини, танки. На піку кримської кризи на Босфорі було значно більше, ніж звичайно, американських військових кораблів. «Загроза каналу в тому, що він ставить під питання всі дотеперішні правила», — каже Яйлалі. Проект поляризує, і не лише через загрозу військовій рівновазі.


З одного боку, ідеться про гроші. Питання ціни каналу суперечливе. Якось Ердоган говорив про близько 75 млрд лір (приблизно €10 млрд). Критики, однак, кажуть, що проект може коштувати вдвічі дорожче, і вважають такі видатки недоцільними. З другого боку, турецький уряд сподівається на доходи, бо зможе за прохід каналом брати велику оплату, тоді як на Босфорі це заборонено угодою Монтре. Окрім того, канал здорожчує околиці. Уже сьогодні ціни на ділянки вздовж планованого каналу стрімко зросли. Там мають з’явитися нові поселення, цілі міста. Проект створить нові робочі місця — промінь світла для турецької економіки, яка нині під тиском.


Прихильники проекту аргументують також загрозливим перевантаженням Босфору. Турецька комунікаційна президія, підпорядкована Ердоганові, оприлюднила відео на близькому до уряду каналі TRT Haber кадри аварій на Босфорі: корабель у вогні, чорні клуби диму, елементи конструкцій, що злетіли в повітря. Потім кадри Стамбула з повітря, довкола Босфору кільце, блимає червоний напис «Потужності перевищено». Насправді ж рух через Босфор скорочують: за останні десять років протокою пройшло на 20% кораблів менше. Яйлалі каже: «Заходи безпеки поліпшуються, Босфор стає безпечніший». Аварії, на його думку, стаються не через перевантаження, а через технічні проблеми.

 

Читайте також: Die Welt: Тепер через Туреччину всьому кінець


Найрішучіші ж суперечки тривають через охорону довкілля. Експерти застерігають, що канал може вивести з рівноваги екосистему Стамбула. Однак у січні погодили офіційний звіт про перевірку на екологічну безпеку, хоча скарги на нього подавали тисячі стамбульців. Один із найвідоміших противників — мер Екрем Імамоглу з найбільшої опозиційної Республіканської народної партії. Він називає канал зрадою міста й хоче будь-що запобігти його будівництву.


Тому проект перетворився на боротьбу за владу: Імамоглу вважають серйозним противником Ердогана, а дехто навіть називає його можливим кандидатом у президенти. У лютому міська влада опротестувала погодження перевірки на екологічну безпеку. І тепер, просто посеред кризи COVID-19, у критиків з’явився промінь надії: у середині травня стамбульський суд постановив провести експертну оцінку планованого каналу. На Ердогана, схоже, весь цей тиск враження не справив. Проект просуватимуть, «подобається їм це чи ні».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.