Світ

  ▪   Крістіна Браузе ,   Робін Александер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Хаос додатків

По всьому світу для стримування коронавірусної інфекції уряди покладаються на смартфони. Тепер приєднується й Німеччина. Громадяни занепокоєні й побоюються контролю. Винні в цьому хаотичні дії федерального уряду
Матеріал друкованого видання
№ 17 (649)
від 22 квітня

За два тижні це вже стало звичною картиною: Лотар Вілер, шеф Інституту Роберта Коха (RKI), зі склянкою води й мікрофоном на тлі синьої плямистої стіни повідомляє цифри. Захворілі, нові інфіковані, померлі. Однак у вівторок Вілер зробив ще одне повідомлення. «Сьогодні я хочу представити вам нову розробку за останні тижні — додаток, що збирає дані про коронавірус». Користувачі мають установити його й надати доступ до даних, які реєструють їхні розумні годинники чи фітнес-браслети. У такий спосіб учені хочуть простежити, де виникають підозрілі ознаки хвороби. Відтоді цей додаток став найпопулярнішим за кількістю завантажень на Google та Apple.


Можна було б вважати це успіхом. Насправді ж у цифровій боротьбі з коронавірусною хворобою панує сум’яття, чи це той заявлений на початку квітня застережний додаток, який мав поліпшити контроль за інфекційними ланцюжками. Але це не так. Через відсутність відкритого доступу до програми, яка за ним стоїть, додаток RKI критикують захисники даних. Незалежні експерти не можуть перевірити, чи захист даних справді гарантований, як це обіцяють. Отже, усі, хто надає доступ до своєї високочутливої інформації, мають просто сліпо довіряти Інституту Роберта Коха.
Експерти давно дійшли згоди, що дані смартфонів є важливою складовою в боротьбі з пандемією. Поруч із додатком зі збору даних федеральний уряд підтримує ще один, який дає змогу виявляти, з ким контактували хворі на COVID-19, щоб застерегти цих людей. У Німеччині люди мають добровільно встановити цю застережну програму на свої смартфони, а для цього потрібна довіра. Однак із початку кризи так невдало діяв не лише RKI. За словами критиків, велика коаліція, а передовсім міністр охорони здоров’я Єнс Шпан (ХДС), взяли невідповідний технічний курс. Було змарновано час і зіпсовано дискусію. Незрозуміло, чи достатньо людей установлять запланований додаток. Через непевність більшість німців, імовірно, не встановлять навіть безпечний з погляду захисту даних застережний додаток, хоча багатьом експертам це важливо, щоб стримувати вірус. Уже з’явилися перші політики, які закликають встановлювати ці програми на смартфони громадян без їхньої чіткої згоди.

 

Читайте також: Die Welt: Пандемія для пропаганди


Перша стратегічна помилка, що призвела до хаосу із додатками, сталася в середині березня. Міністр охорони здоров’я Єнс Шпану проекті змін до закону про захист від інфекційних хвороб хотів дозволити оцінювати дані мобільного зв’язку для боротьби з коронавірусом. Залежно від місця перебування власника його смартфон обирає різні базові станції. Про кожну таку базову станцію відомо місце її розташування. За допомогою цієї інформації влада могла б створювати профілі пересування, що Федеральний конституційний суд вважає дуже дражливим з погляду основних прав. Окрім того, від цих даних було б мало користі: просторово вони надто неточні, щоб установлювати інфікованих та їхні контакти.

 

Представник партії «Зелені» Константін фон Нотц критикує дії Шпана: «Політики тижнями дискутували про зчитування даних мобільного зв’язку, хоча ця технологія абсолютно непридатна під час пандемії». Федеральному урядові бракує експертизи та необхідної ясності, хто відповідальний за цифрові питання, каже заступник голови фракції та експерт з діджиталізації. Важливий не лише захист інформації, вважає фон Нотц, а й переконлива інформаційна політика для громадян. Днями RKI знову продемонстрував помилковий підхід. Нова програма, що збирає дані про коронавірусну інфекцію, перешкоджає успішному запровадженню створеного раніше застережного додатку, каже фон Нотц. Він вважає, що різноманітні програми з їхніми різними підходами до захисту інформації можуть відлякати користувачів від установлення застережного додатку. «Какофонія та непрозорість може покласти йому край».


А коли Apple і Google анонсували власний концепт, плутанина лише посилилася. Принцип роботи рішення від провідних постачальників операційних систем для смартфонів, як кажуть, схожий на німецький застережний додаток. Доклалася до плутанини й Економічна рада ХДС з подібною до ініціативи Шпана заявою: вона вихваляла модель Південної Кореї. Країна вважається лідером у цифровій боротьбі проти коронавірусної інфекції. Уряд у Сеулі, серед іншого, використовує дані GPS. Для створення профілів пересування інфікованих осіб південнокорейський уряд застосовує також камери відеоспостереження й дані кредитних карток. Тоді через спеціальний сайт громадяни самі можуть перевірити, де з’являються нові випадки COVID-19 і чи були вони в тих самих місцях, що й інфіковані. Дані GPS хоч і точніші за дані базових станцій мобільного зв’язку, однак не такі точні, як дані Bluetooth, які мають використовуватись у застережному додатку, планованому в Німеччині.


З епідеміологічного погляду південнокорейська система не корисніша за німецьку, натомість значно складніша й значно більше втручається в приватну сферу. Однак через постійне її вихваляння як зразка в публічних дискусіях суспільна готовність установити застережний додаток затьмарилася ще до того, як на початку квітня федеральний уряд запропонував це як вихід із ситуації. Цей алгоритм, також розроблений RKI та Інститутом Гайнріха Герца, має бути готовий за наступні два тижні. Технологію розробляли 130 науковців, техніків і захисників інформації.

Через відсутність відкритого доступу до програми, яка за ним стоїть, застосунок, розроблений німецьким Інститутом Роберта Коха, критикують і захисники даних. Незалежні експерти не можуть перевірити, чи захист даних справді гарантований, як це обіцяють


Коли додаток буде встановлено на смартфон, через мережевий сигнал він має реєструвати наближення власника телефона до іншого користувача ближче, ніж на два метри. Саме таку відстань зараз рекомендує RKI. Фіксуватися повинні лише ці тісні контакти з іншими користувачами. Спершу дані мають запам’ятовуватися лише на смартфоні. Коли користувач матиме позитивний тест на COVID-19, він може вирішити, чи хоче поділитися цією інформацією з усіма іншими, отже, чи передаватиме смартфон його анонімізовану історію контактів в обчислювальний центр. Тоді математична програма, так званий алгоритм, оцінює, з якими іншими користувачами додатку інфікований контактував протягом останніх 14 днів, а отже, шукає тих, кого він міг заразити. Тоді цих контактних осіб проінформує це самий додаток. Програма, як запевняють розробники, не передає особисті дані жодним установам. Чи повідомляти службу охорони здоров’я, вирішує лише користувач.
Звучить добре, підозріло добре — так вважає багато людей. У коментарях під статтями і в соцмережах висловлюють побоювання, що через додаток держава отримує доступ до мобільного, подейкують навіть про початок орвеллівських часів. Деколи його навіть називають «державний додаток». Інші захищають його, аргументуючи, що зараз захист інформації повинен поступитися захистові здоров’я.

 

Читайте також: Математичні моделі пандемії: як роблять прогнози


Такі дебати йдуть у хибному напрямку, вважає суддя та авторитетний експерт із питань захисту інформації Ульф Бюрмайєр. У справі застережного додатку не варто роздумувати про права на свободу, бо немає нападів на ці права, якщо, звісно, дотримуватимуться обіцяних стандартів. «Тут не йдеться про класичну суперечність між безпекою і свободою». Однак упередження Бюрмайєра не дивують. У минулому федеральний уряд не вибудував довіри в галузі захисту даних, ні під час дискусії про збереження даних користувачів, ні у випадку моніторингових програм. Шпан, на думку Бюрмайєра, додатково загострив дискусію. «Тому для успішного запровадження програми нам знадобиться ще кілька тижнів».


Успіх застережної програми залежатиме від того, скільки людей установить її на свій телефон. Розуміє це й Томас Ґрюневальд. Медик керує в Хемніці клінікою інфекційних та тропічних хвороб і вже три роки спільно з командою з 15 колег працює на добровільних засадах над додатком «Ебола». Його розробляли для стеження за інфекційними ланцюжками вірусу Ебола в Ліберії, але він мав би бути придатним для використання і для інших інфекційних хвороб, як-от COVID-19. Та, попри цей досвід, він також не може сказати, скільки користувачів потрібно для успішності технології. «Студій і використання такої програми в серйозних випадках досі немає. Усі дані про поширення базуються на оцінкових припущеннях». Додаток «Ебола» вже протестували в умовах буднів стаціонару колишньої клініки Ґрюневальда в Лейпцигу, у лютому провели велике польове дослідження із 250 добровольцями в Ліберії. Висновок: у малонаселених країнах, як-от Ліберія, додаток мають інсталювати 90% усіх громадян, каже Ґрюневальд. У густозаселених районах, таких як Берлін чи Кельн, за словами інфекціоніста, для успіху достатньо буде 30%. Однак у сільських районах поширення програми має бути значно вищим.


Федеральний уряд постійно наголошував, що застережний додаток має бути виключно добровільним. Тільман Кубан, голова Молодіжного союзу і член правління ХДС, тепер закликає до автоматичного встановлення програми на мобільні всіх німців, які активно проти цього не заперечують. «Кожен власник смартфона має автоматично отримати цей додаток під час наступного оновлення й анонімно вирішити, чи хоче він брати в цьому участь і допомогти боротися з вірусом, чи з обґрунтованих для нього причин відмовляється». Водночас має бути гарантоване прозоре зберігання та видалення даних, ніхто не прагне запроваджувати систему стеження. Додаток, як кажуть, дає шанс швидше повернутися до звичних свобод. «Я вважаю цілком допустимим вимагати від людей рішення — хочуть вони використовувати програму чи ні», — каже Кубан. Константін фон Нотц таке рішення відкидає. За його словами, це значне втручання в інформаційне самовизначення громадян. Окрім того, особисте рішення чистіше з погляду права, зауважує фон Нотц.


Експерт із захисту інформації Бюрмайєр на встановлення додатку хоче дати громадянам один — два місяці. Про примусовий підхід варто думати лише, коли виявиться, що позбавити громадян ірраціональних страхів перед технологією не вдається. З правового погляду це можливо, якщо не записувати профілів пересування. Однак для демократії це було б фатальним знаком. Бюрмайєр бачить у примусі передовсім теоретичну дискусію, адже смартфон можна просто залишити вдома в шухляді: «Тоді треба мати можливість реалізувати такий примус».

 

Німецькі додатки в допомозі розвитку


Люди в країнах, що розвиваються, імовірно, особливо постраждають від коронавірусної інфекції. Тому, за словами федерального міністра розвитку Ґерда Мюллера (ХСС), міністерство розвитку «працює і над цифровими рішеннями для боротьби з COVID-19 та порятунку сотень тисяч людей у країнах, що розвиваються».

 

Читайте також: Die Welt: Ці медикаменти тестують проти коронавірусу


Реагуючи на спалах Еболи 2014 року, у Німеччині вже розробили багато програм, які мають сприяти ефективнішому реагуванню в разі спалахів епідемій. Спільно з експертами товариства Гельмгольца міністерство розвитку розробило додаток SORMAS. За його допомогою клініки, лабораторії та установи можуть збирати й обмінюватися даними в реальному часі. Це має допомогти краще виявляти та лікувати інфікованих людей і контактних осіб. В Африці, за словами міністерства, програма покриває територію з понад 100 млн осіб і реєструє майже 40 хвороб, серед них і коронавірус. Зараз міністерство перевіряє можливість підтримки додатку «Ебола».

 

Цифрові електронні браслети стежать за домашнім карантином


У Німеччині дані мають допомогти зупинити інфекційні ланцюжки. Інші країни використовують їх для контролю за виконанням карантинних заходів. Південна Корея повідомила в суботу, що люди, які не дотримуватимуться самоізоляції, отримають електронний браслет. Порушення карантину загрожує штрафами в багато тисяч євро або ув’язненням до одного року.


Ті, хто погодиться носити такий браслет, імовірно, можуть сподіватися на нижчі штрафи. Міністерство внутрішніх справ повідомило, що для обов’язку носіння електронного браслета бракує законних підстав, тому поліція та представники влади оформлятимуть бланки на згоду. Речник міністерства охорони здоров’я зауважив, що, попри зрозумілість хвилювання за приватну сферу та обмеження громадянських свобод, влада потребує ефективніших інструментів стеження.


Польський уряд зобов’язує громадян на карантині встановлювати додаток на смартфон. Громадяни кілька разів на день повинні протягом 20 хвилин після вимоги надсилати владі свої фотографії. Комбінацією програм з розпізнавання облич і даних GPS, які надходять разом з фото, мають контролювати, чи люди справді перебувають у себе вдома. Якщо це не відбувається, повідомляють поліцію. У середині березня додаток вийшов для добровільного встановлення, зараз для людей на карантині він обов’язковий. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.