Світ

  ▪   Христина Вовчук

Двобій за гегемонію. Як пандемія COVID-19 може вплинути на перебіг китайсько-американського протистояння

Фото: AP
Перед тим як нова коронавірусна інфекція вразила весь світ, відносини між Китаєм і США полягали в постійному суперництві, яке часто називали зародженням нової холодної війни.
Матеріал друкованого видання
№ 15 (647)
від 8 квітня

Не можна заперечувати, що конкуруючі національні інтереси — ключовий і визначальний фактор взаємин між країнами на міжнародному рівні. Однак існують певні сфери, де ці дві держави змушені співпрацювати. Власне, пандемія COVID-19 — одна з них. Спільна боротьба двох найсильніших країн світу з інфекцією могла б не лише дати змогу зменшити кількість загиблих, а й пом’якшити ймовірну економічну катастрофу. Проте останні заяви свідчать, що роль глобального лідера з реагування на пандемію ділити на двох країни не збираються. Та й чи може коронавірусна інфекція стати поворотним моментом у переході до двополярного світу, в якому Китай стане настільки ж важливим світовим гравцем, як і США?


Для Сполучених Штатів утримувати лідерство в умовах спалаху COVID-19 стає дедалі складніше. Так, жоден союзник США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні не підтримав закликів держсекретаря Майка Помпео, щодо випуску комюніке від імені країн G7, у якому містилася б назва «уханський вірус». Насамперед це свідчить про те, що Адміністрації Трампа бракує підтримки для ізоляції Китаю навіть серед союзників. А це натомість поставить малі азійські держави в надзвичайно тяжке становище. Такі країни, як Індонезія та В’єтнам, прагнуть до більшої економічної співпраці зі США й розглядали це як гарант безпеки від амбіцій Китаю. Однак те, що китайська сторона на офіційному рівні просуває теорії змови про нібито створення вірусу американськими військовими, лише підтверджує думку, що Сі Цзіньпін бореться за гегемонію вже не лише в Азії.
Як прихильник глобальної антиліберальної течії, Китай намагається скористатися «перемогою країни над вірусом» для посилення свого впливу. За словами одного з речників китайського МЗС Чжао Ліцязана, Пекін установив «новий стандарт глобальних зусиль проти епідемії». У відповідь американська розвідка заявила, що уряд КНР навмисно применшував кількість заражених і померлих від коронавірусної інфекції на своїй території, починаючи з грудня минулого року. Також зазначається, що китайський уряд постійно змінював методологію підрахунку хворих. Попри часті запитання щодо точності статистики Китаю з боку міжнародної спільноти, Пекін надає гуманітарну й фінансову допомогу країнам, які найбільше постраждали від пандемії. Перевагу Пекіна посилює факт, що значна частина того, що необхідно світу для боротьби з інфекцією, виробляють у Китаї.

 

Читайте також: Природне походження, котики і причини високої заразності: огляд наукових статей про коронавірус

 

До прикладу, з Піднебесної походить приблизно половина респіраторів N95, важливих для роботи медиків. Також Пекін виробляє переважну більшість фармацевтичних інгредієнтів, необхідних для створення антибіотиків. На початку кризи Китай виготовив величезну кількість наборів для тестування, респіраторів, масок та іншого медичного обладнання. Ба більше, Пекін зміг переконати іноземні фабрики на своїй території продавати всю медичну продукцію виключно до власних державних резервів. Тоді коли жодна європейська країна не була у змозі допомогти Італії боротися з масштабним спалахом пандемії, Китай відправив до цієї країни значну кількість обладнання. За даними Єврокомісії, Пекін літаками доставив до Італії 2 млн хірургічних і 200 тис. звичайних масок, а також 50 тис. комплектів для проведення тестування. Китайський уряд також надав допомогу Сербії, президент якої Александар Вучич заявив, що «єдиною країною, яка може нам допомогти, є Китай». «Європейської солідарності не існує. Це була казка на папері. Я вірю у свого брата та друга Сі Цзіньпіна, а також вірю в китайську допомогу», — сказав Вучич. Діяльність китайського уряду вже позитивно вплинула на імідж країни, натомість Штати залишаються поза увагою.

Китайські державні медіа прагнуть певним чином контролювати й корИгувати інформацію про коронавірусну інфекцію, яка наразі поширюється в світі. Для цього запущено пропагандистську кампанію з акцентом на кризі системи охорони здоров’я в США та успішній боротьбі Китаю


Наразі пекінські дипломати просувають наратив про перевагу китайських підходів боротьби з вірусом і критикують «безвідповідальність і некомпетентність» Білого дому. До того ж із середини березня Китай почав стверджувати, що американська армія відповідальна за спалах коронавірусної інфекції, припускаючи, що SARS-CoV-2 нібито було розроблено як генетично модифіковану біологічну зброю, яку американські військові навмисно чи випадково поширили в місті Ухань. Офіційний представник китайського МЗС висловив підтримку суперечливій статті, у якій ішлося про те, що COVID-19 бере свій початок у Сполучених Штатах. Натомість китайські державні медіа прагнуть певним чином контролювати й коригувати інформацію про коронавірусну інфекцію, яка наразі поширюється в світі. Для цього запущено пропаганду з акцентом на кризі системи охорони здоров’я в США й успішній боротьбі Китаю. Певні медіа, як-от Global Times і People’s Daily, також підтримують конспірологічні теорії про штучне походження вірусу. Такі дії можна охарактеризувати як повномасштабну дезінформаційну кампанію, що їх раніше здійснювала виключно Росія. Іранські лідери також узяли на озброєння теорію змови про те, що вірус є біологічною зброєю, створеною у США.


Оскільки Китай здійснює активну дезінформаційну діяльність, американський президент Дональд Трамп також став більш наполегливим у своєму бажанні покласти провину за кризу на Пекін. Пандемія посилила бажання Трампа впоратися з кризою самотужки, хоча ситуація виглядає для США не дуже позитивно. Нині Америці не вистачає ресурсів для задоволення власних потреб, не кажучи вже про надання зовнішньої допомоги. Медичні запаси Штатів доведеться поповнити або імпортом з того самого Китаю, або пришвидшеним зростанням внутрішнього виробництва. На початку кризи Білий дім пропонував допомогу Пекіну та європейським країнам, однак зараз він менш спроможний зробити це, оскільки збільшилися масштаби поширення коронавірусної інфекції на його власній території. США вже обігнали КНР і тепер лідирують за кількістю випадків зараження.

 

Читайте також: Математичні моделі пандемії: як роблять прогнози


Зусилля американських дипломатів також важко назвати успішними. Адміністрація Трампа досі не створила коаліцію з країнами для протидії вірусу, як це зробив Барак Обама в час поширення гарячки Ебола. У січні, коли спалахи COVID-19 стали масштабними, Вашингтон міг би очолити міжнародні зусилля щодо закупівлі, розподілу й доставки необхідного медичного обладнання, створити платформу для обміну найкращими методами тестування та ізоляції. Однак цього не сталося.


Схоже, Білий дім забув, що лідерство Америки завжди стосувалося створення інституцій для співпраці, а не просто прагнення гегемонії. Однак філософія «першості Америки» Дональда Трампа надто далека від ліберальних та інтернаціоналістичних ідей, які формували зовнішню політику США після Другої світової війни. Підтримка Трампом виходу Британії з ЄС, його ставлення до союзників по НАТО і принципу колективної оборони, а також підняття тарифів, — усі ці аспекти вплинули на загальний імідж США в очах європейських партнерів. Вашингтон навіть не спромігся повідомити своїх союзників перед запровадженням заборони на поїздки з Європи. Євросоюз опублікував відповідь, у якій не приховував власної стурбованості: «COVID-19 — це глобальна криза, яка не обмежується будь-яким континентом і вимагає співпраці, а не односторонніх дій. Європейський Союз не схвалює того факту, що рішення США щодо введення заборони на поїздки було прийнято в односторонньому порядку й без консультацій». Проте геополітичне узгодження Європи досі перебуває на ранній стадії, і розрив зі США аж ніяк не передбачається. Хоча результат президентських виборів у США в листопаді цілком може визначити подальшу долю трансатлантичного партнерства.

 

Читайте також: Die Welt: Ці медикаменти тестують проти коронавірусу


Прогнозувати, що світовий шок через пандемію якось виведе Китай до глобального лідерства, наразі досить складно. Майже половину експортних ринків Китаю зараз перекрито через вірус. Ба більше, сучасний Китай ніколи не мав справи з рецесією, натомість Сполучені Штати десятки разів від часів Великої депресії оговтувалися від чергових криз. До того ж американський долар залишається світовою резервною валютою, саме в доларах здійснюється понад 90% усіх глобальних фінансових операцій. З огляду на те, що коронавірусна інфекція поки не змінює кардинально ці основні факти, говорити про лідерство Китаю ще зарано.


Найважливішою зміною відносин між США й Китаєм від початку президентства Трампа стало визнання Вашингтоном того, що Пекін перетворився на стратегічного конкурента. Попередні адміністрації це також розуміли, але боялися визнати таку реальність відкрито й тому бралися за прихований захист від Китаю. Адміністрація Трампа зробила конкуренцію явною. Незважаючи на таку позицію, цілком імовірно, що для реалізації своїх довгострокових інтересів на тлі пандемії Вашингтону й Пекіну рано чи пізно доведеться співпрацювати. Адже, за даними Мінфіну США, економічні наслідки від поширення коронавірусної інфекції можуть стати гіршими, ніж під час кризи 2008 року. Щоб підготувати ґрунт для цієї співпраці, аналітики радять Адміністрації Трампа уникати посилання на SARS-CoV-2 як «китайський вірус». Натомість Сі Цзіньпін має припинити звинувачення Америки в поширенні коронавірусної інфекції. Обнадійливим стало те, що лідери обох країн 27 березня провели телефонну розмову.


Навіть якщо пандемія є лише однією змінною в нинішній структурі міжнародних відносин, наслідки вірусу вже помітно вплинули на поведінку Пекіна й Вашингтона. Утім, гуманітарна згуртованість і спільний пошук вакцини могли би кардинально змінити геополітичну траєкторію двох супердержав. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.