Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Виборча корона

Фото: twitter.com/AndrzejDuda2020
Як епідемія коронавірусу впливає на президентську виборчу кампанію в Польщі?

Польща поки що єдина європейська країна, де президентська кампанія відбувається на тлі пандемії коронавірусу (на час підготовки матеріалу було зафіксовано 246 випадків, з них 5 смертельних). Вибори заплановані на 10 травня і поки їх не збираються відкладати, як це зробили у Сербії із парламентськими виборами, що мали відбутися на два тижні швидше. «На сьогодні виборча кампанія є абсолютною фікцією», - пише у своїй колонці для Rzeczpospolita  публіцист Міхал Шульджинський. «Епідемія коронавірусу унеможливила провадження виборчої кампанії для більшості кандидатів», - додає він. Про те, як пандемія вплинула на проведення виборів у Польщі можна зробити висновок бодай з того, наскільки кандидати у президенти змінюють підхід до проведення власних кампаній. «Це перші польські вибори на тлі епідемії», написав у своєму Facebook 16 березня один із кандидатів на посаду президента у Польщі Шимон Головня, - «Сьогодні потрібна інформація, заохочення та допомога, а не виборчі "повідомлення дня". Тому я припиняю від сьогодні виборчу агітацію».  Головня у тому ж повідомленні закликав до перенесення дати виборів і був не єдиним серед кандидатів, хто вважає таке рішення правильним у нинішній ситуації.

 

«Ані польській демократії, ані безпеці не загрожуватиме нічого, якщо вибори відбудуться за кілька місяців, або й за рік», - каже в ефірі передачі Rzecz o polityce 17 березня інший кандидат у президенти Польщі Роберт Бєдронь. У зв’язку з епідемією Бєдронь говорить зі своєї «антивірусної домашньої студії». «Як вибори будуть за півроку, то нічого не станеться; як помруть наші батьки, то станеться», - додає Владислав Косіняк-Камиш, який за останніми опитуваннями у трійці лідерів. Головна суперниця чинного президента Польщі Анджея Дуди Малґожата Кідава-Блонська 11 березня опублікувала відеозвернення, де пояснила, що через поширення вірусу припиняє великі зустрічі із виборцями і буде тримати зв'язок із виборцями іншими способами.

 

Читайте також: Штучний інтелект проти коронавірусу

 

Кідава-Блонська не згадувала про перенесення дати виборів, однак пізніше прокоментувала, що в теперішній ситуації єдиним, хто проводить кампанію є Анджей Дуда. Крім того, до перенесення дати виборів закликав колишній голова Європейської Ради Дональд Туск, який підтримує Малґожату Кідаву-Блонську. Gazeta Wyborcza, посилаючись на власні джерела в уряді пише, що ключовими у вирішенні цього питання будуть два наступні тижні, коли може відбутися різке зростання кількості хворих у Польщі. Тим часом, позитивний тест на коронавірус виявили вже і у одного із членів польського уряду – міністра навколишнього середовища Міхала Вося. Анджей Дуда також відмовився від масових зустрічей, утім як президент відвідує та інспектує готовність шпиталів та місцевої влади, що висвітлюється медіа і додає балів до рейтингу.

 

Одна з причин, яка утримує польську владу від перенесення дати виборів – це те, що згідно з останніми опитуваннями Анджей Дуда поки має дуже високі рейтинги підтримки і навіть має шанси перемогти в першому турі. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Kantar у березні, але ще до початку серйозних заходів по боротьбі з пандемією,  Анджея Дуду готові підтримати 43% респондентів, Малґожату Кідаву-Блонську - 22%, а Владислава Косіняка-Камиша - 9%. Роберт Бєдронь та  Шимон Головня -  маю четверту і п’яту позиції і відповідно по 6% і 4%. А от опитування проведене компанією IBSP вже в часі серйозних викликів пов‘язаних із коронавірусом (10-13 березня) дає Анджею Дуді можливість перемогти вже в першому турі із результатом 51,35%, Малґожата Кідава-Блонська за цим опитуванням не набирає й 20%. Цілком зрозуміло за таких обставин, чому нинішня польська влада до останнього триматиметься із відтермінуванням виборів.

Одна з причин, яка утримує польську владу від перенесення дати виборів – це те, що згідно з останніми опитуваннями Анджей Дуда поки має дуже високі рейтинги підтримки і навіть має шанси перемогти в першому турі.

 

Хоча програш Дуди виглядає малоймовірним, навіть якщо не брати до уваги ситуації із епідемією. Згідно з опитуванням CBOS у лютому цього року рівень його підтримки серед поляків складав 60%. Деякі аналітики утім відзначають, що напередодні виборів 2015 року тодішній президент Бронислав Коморовський також мав високий рівень підтримки, що не завадило Анджею Дуді перемогти.

 

У разі перемоги, чинний польський президент обіцяє продовжувати свою політику покращення життєвого рівня поляків. Президент покладається на реформи уряду ПіС. Попри те, що Анджей Дуда намагався бути активним президентом і впродовж своєї каденції об‘їздив усі 380 польських повітів (він відвідував села, де мешкають менше тисячі осіб, приходив на базари), його все ж вважають несамостійним політиком (а цілком залежним від «сірого кардинала» Ярослава Качинського). Його ж особистий рейтинг польські аналітики часто пов‘язують із рейтингом партії. За наступної каденції Дуди курс польсько-українських взаємин залишатиметься незмінним, за умов, якщо ПіС не загострюватиме нових тем, пов‘язаних зі спільною історією.

 

Читайте також: Die Welt: Недооцінена небезпека

 

Основною суперницею Анджея Дуди є Малґожата Кідава-Блонська. Під час останніх парламентських виборів у вересні 2019 року вона очолила список «Громадянської Коаліції» - блоку, що був основним суперником ПіС. Особистий рейтинг Кідави-Болонської багато в чому допоміг покращити рейтинг блоку, який вона очолила. Більше того її особистий результат був найкращим серед усіх на виборах, що допомогло їй перемогти Ярослава Качинського на своєму окрузі. «Я шукатиму нам друзів, а не ворогів. Я відбудую справжнє партнерство із ЄС та США», заявила політик на одному з мітингів.

 

11 березня на порталі onet.pl з‘явилося велике інтерв‘ю із Малґожатою Кідавою-Блонською, де вона говорить і про своє бачення взаємин з Україною. Політик там відстоює підтримку Україні та говорить про те, що історію «треба залишити історикам» і у розбудові взаємин не забувати, що в Україні йде війна з Росією. Кідава-Блонська утім вважає, що «помилкою України було те, що вона не вимагала присутності Польщі в Нормандському форматі».

 

Шимон Головня у нинішній передвиборчі кампанії є одним із найцікавіших кандидатів, хоч наразі згідно з опитуваннями він навіть не має шансів на другий тур. У Польщі деякі оглядачі називали його польським Зеленським, оскільки він перейшов у політику із телебачення та не має в ній безпосереднього досвіду. Хоча таке трактування не зовсім вірне, адже він займався якраз політичною журналістикою.

 

Читайте також: Математика проти епідемій


Серед передвиборчих обіцянок Головні є цікавий пункт про створення польсько-українського інституту суспільного та історичного діалогу. Цей пункт чітко вирізняє його бачення взаємин між Польщею та Україною від бачення іншого кандидата, який за останніми опитуваннями потрапляє до трійки лідерів та має шанси на другий тур - лідера «Польської селянської партії» та колишнього міністра праці та соціальної політики в урядах Дональда Туска та Еви Копач Владислава Косіняка-Камиша. Цей політик у 2017-му році подав до сейму законопроект про визнання 11 липня «Днем пам‘яті жертв геноциду, здійсненого ОУН-УПА на східних кресах ІІ Речі Посполитої» (на той час була прийнята вже відома резолюція парламенту із тим самим формулюванням), а у 2019-му наполягав на тому, що треба зняти економічні санкції проти Росії, а залишити лише політичні, оскільки, на його думку, вони «не функціонують», а саме їх запровадження нічого не змінило.

 

Підтримка, яку має Косіняк-Камиш на цих виборах - це результат розширення електоральної бази «Польської селянської партії», яка вже тривалий час намагається «вийти із села» на міський простір. Цього разу зреалізувати цей вихід вдалося саме завдяки особистості лідера. Владислав Косіняк-Камиш походить із політично ангажованої родини. Його батько був міністром охорони здоров‘я в уряді Тадеуша Мазовєцького. Він лікар за освітою і родом з Кракова, що спершу насторожувало представників його партії (здавалося, що він не зможе знайти мову із сільським електоратом, який на час, коли він очолив «Селянську партію» великою мірою перейшов до ПіСу), але вийшло по-іншому. Загалом дотримуючись консервативних поглядів у своїй політиці, Косіняк-Камиш тримається осторонь тем, пов‘язаних із ЛГБТ та вимагає забрати релігію із польських шкіл. Лідерові «Селянської партії» ще не має й 40 років, але він вже має досвід майже вісімнадцяти політичних кампаній і як вважають польські оглядачі розглядає нинішні вибори, як підготовку до майбутніх (можливо тих, що будуть за п‘ять років чи й далі).

 

І Владислав Косіняк-Камиш, і Шимон Головня, і перший в історії Польщі відкритий політик-гей, колишній мер Слупська Роберт Бєдронь намагаються зламати двополярний світ польської політики, коли від виборів до виборів основне суперництво було довкола двох партій. Ще минулого року видавалося, що партія Бєдроня «Весна» може мати шанс здолати цю двополярність. Утім аналізуючи шлях, який пройшов впродовж останніх п’яти років Владислав Косіняк-Камиш та його партія, саме «Польська Селянська партія» нині має шанс на такий прорив. Якщо вибори відбудуться у зазначений термін, то скоріш за все, будуть свідченням такої спроби.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.