Світ

  ▪   Ольга Ворожбит ,   Алла Лазарева

Зеленський - президент доби постдемократії

Фото: REUTERS
Які фактори визначають імідж Володимира Зеленського за кордоном
Матеріал друкованого видання
№ 4 (636)
від 23 січня

Важко сказати, наскільки міжнародні кризи й скандали, до епіцентру яких, попри своє бажання, регулярно потрапляє Володимир Зеленський, впливають на загальний імідж України у світі. Але цікавість до нього за кордоном безперервно підживлюється щоразу новими інформаційними приводами.


«Історія Зеленського не схожа на жодну іншу, — каже французький письменник Рено Ребарді. — Є ті, хто хотів би наслідувати цей приклад, запустити успішний механізм ще раз. Доводилося чути, ніби в близькому колі Макрона побоюються, що на наступних президентських виборах вирине якийсь схожий кандидат із подібними наслідками. Зеленський є символом того, що політика перетворилася на спектакль. Політичні ідеї мало що важать для більшості виборців. Ідеологічні доктрини при смерті. Чимало виборців визначається з кандидатом останньої хвилини, орієнтуючись не так на ідеї, як на особистості. Ці люди здатні швидко змінювати думку. Отже, Зеленський є політиком постдемократії».

 

Читайте також: Інформаційний шанс


Французька преса загалом пише про Зеленського доволі обережно. «Поки що Зеленський не наробив великих дурниць, — вважає політичний журналіст Жерар Боне. — Він не створює враження катастрофи, хоч і не вразив здобутками. Його справжні наміри досі чітко не промальовуються. Якби він врешті взявся до праці, замість того щоб постійно їздити по відпустках, ми, певне, більше про нього дізналися б». Цікава деталь: якщо Зеленського-кандидата нерідко визначали «клоуном», то нині його представляють читацькій аудиторії як «комедійного актора», «продюсера», «гумориста» й «новачка в політиці». «Важко уявити, щоб Володимир Зеленський змусив відступити Владіміра Путіна», — написав нещодавно часопис Le Parisien, аналізуючи результати саміту в «нормандському форматі».


У Німеччині, як і в багатьох інших країнах ЄС, перемога Зеленського стала сенсацією. Однак інтерес до його особистості досить швидко розпорошився. Залишилася суха аналітика кроків. Улітку після його візиту до Німеччини, Марілуїзе Бек, знавець української політики в Німеччині та директор східноєвропейського напряму аналітичного Центру Ліберальної Сучасності, писала у своїй статті для видання Zeit Online, що «демократ Зеленський був би для України благословенням». Водночас, на її думку, президент, який покриває владу та безсовісність клептократичного класу, — це найгірше, що могло б статися зі стражденною країною. Марілуїзе Бек уважно розглядає вчинки українського президента: те, що товариш і компаньйон по бізнесу за ніч отримує звання лейтенанта й можливість очолити СБУ, і суперечливу роль олігарха Коломойського. Власне, всі німецькі видання, зауважуючи на початку певний позитив феномена Зеленського, попри схожість із європейськими популістами, не оминали увагою ці суперечливі моменти й скелети в шафі.

Якщо в Західній та Центральній Європі імідж нового українського лідера формується поза російськомовним інформаційним полем, то в таких державах, як Білорусь і Казахстан, на суспільну думку не останньою чергою впливає акторське минуле президента


Про те, яку саме позицію займає український президент, німецькі медіа вкотре задумалися після збиття літака МАУ в небі над Тегераном. Так, журналіст Павєл Локшин із німецької газети Die Welt порівнював реакцію тодішнього президента Петра Порошенка на збиття малазійського Boeing рейсу МН-17 у 2014 році та реакцію чинного глави держави Зеленського на знищення українського літака в Ірані. На думку німецького журналіста, реакція нинішнього українського президента була сприйнята українською громадськістю як  слабка порівняно з діями Порошенка. Локшин також не оминув увагою те, що Зеленський на момент трагедії перебував за 230 км від Ірану в елітному готелі на відпочинку. Загалом для багатьох німецьких оглядачів молодість Зеленського та його команди вселяють позитив і надію, однак коли увага переходить на деталі та практичні кроки, то оцінки «феномена Зеленського» стають зовсім іншими.


У Польщі найбільше зацікавлення Зеленським можна було спостерігати торік навесні та влітку. Одразу після президентських виборів в Україні деякі польські ЗМІ Зеленського та його команду порівнювали з Робертом Бедронем і партією «Весна». Про це, наприклад, писав Зємовіт Щерек у Polityka. Але, порівнюючи двох політиків, він мав на увазі їхні спільні декларації райдужного майбутнього без окреслення методів їхнього досягнення. Або ж, якщо просто, популізм. «Тепер захоплення новим главою держави серед людей, що не мають щодня справи з Україною, згасло», — каже в коментарі Тижню аналітик Польського інституту міжнародних справ (PISM) Лукаш Ясіна. Аналітик зазначив, що в підході Зеленського до відносин із Польщею немає нічого нового. Водночас він позитивно оцінив візит Зеленського до Польщі торік у вересні й те враження, яке він справив на місцевих політиків і пресу.

 

Читайте також: Десь посередині. Головне з брифінгу Зеленського за результатами "нормандського саміту"


27 січня Володимир Зеленський знову буде в Польщі, де братиме участь в урочистостях з нагоди звільнення табору Аушвіц. Там він матиме нову зустріч із польським президентом Анджеєм Дудою. Для поляків і польської влади, за словами Ясіни, нині важливо, що Зеленський разом із візитом на пам’ятні урочистості в Єрусалимі 23 січня (куди відмовився їхати Анджей Дуда через участь Владіміра Путіна) приїде й до Польщі за кілька днів після цієї події. «Якби не приїхав, то його відсутність помітили б і негативно оцінили», — підкреслив він. Нині в польській пресі можна зустріти публікації в контексті того, чи буде в Польщі свій Зеленський. Претендентом на цю роль вважають журналіста й ведучого Шимона Головню. Хоча його особистість поки що не має такої підтримки, яку опитування обіцяли Зеленському. Згідно з останнім дослідженням центру IBRiS, на виборах президента, які мають відбутися цього року, Шимона Головню можуть підтримати тільки 5,7%. До того ж, як зазначив Ясіна, медійні персони на виборах глави держави в Польщі з’являються ще з 2000-х.


Якщо в Західній та Центральній Європі імідж нового українського лідера формується поза російськомовним інформаційним полем, то в таких країнах, як Білорусь і Казахстан, на суспільну думку не останньою чергою впливає акторське минуле президента. Для аудиторії колишніх республік СРСР серіал «Слуга народу», як і виступи «Кварталу 95», доступні завдяки соцмережам. «Білоруси більше знають Володимира Зеленського як актора, — пояснив Тижню журналіст білоруської редакції «Радіо Свобода» Валерій Калиновський. — Проте останні вибори в Україні білоруси помітили. Тепер його сприймають як реального політика. Хоча спочатку Лукашенка не був упевнений в перемозі Зеленського й фактично ставив на Порошенка, після виборів він поквапився налагодити з ним контакт, мав зустріч на Форумі регіонів України та Республіки Білорусь. Чиновники та депутати приймають вибір українців, білоруська преса пише про Зеленського дуже помірковано, особливо не критикує і не хвалить, хоча позитивне й негативне зауважує. Мабуть, білоруське суспільство ще приглядається до Зеленського та нової влади в Україні. У країні дивляться російські ЗМІ, тому частина населення може ретранслювати позицію Кремля. Пересічні білоруси переважно думають, що після виборів в Україні мало що змінилося».

 

Читайте також: Сценічне мистецтво без політики


Нечисленне експертне середовище Білорусі, своєю чергою, також робить перші прогнози. У розмові з Belgazeta.by керівник Білоруської аналітичної майстерні (BAW, Варшава) Андрей Вардомацький передбачив неминуче падіння рейтингу Зеленського, попри успіх на виборах. «Вплив серіалу на суспільну думку був колосальним, — вважає він. — Бачення Порошенком домінант суспільної думки тотально не збіглося з реальним запитом населення. Серіал «Слуга народу» — видатна технологічна знахідка, яку більше не повторити. Специфіка виборчих технологій полягає в тому, що всі вони є інструментами одноразового використання. «Слуга народу» мав багато наслідків, і найбільший — це трансформація віртуального в реальне. Це перша причина перемоги Зеленського. Друга — наявність цього образу в масовій свідомості й тривала робота з уявою електорату. Відбувся так званий sleeper effect: людина може спочатку не сприймати отриману інформацію, але внаслідок тривалої наявності у свідомості вона для неї стає реальною і правдивою. Зеленський для кожного став своїм. І не просто своїм, а своїм хорошим. Проте рейтинговий обвал неминучий».

 

Казахські медіа також виявляють обережність у характеристиках і оцінках політики Зеленського. «Пропозиція Назарбаєва використати Астану як майданчик для прямих переговорів Зеленського з Путіним вказує на те, що Казахстан, зокрема в особі нового лідера Касим-Жомарта Токаєва, сподівається бачити Україну Зеленського активним учасником євразійського простору, — пояснив Тижню казахський журналіст Рамазан Іслямов. — Преса в Казахстані публікує милі репортажі з помешкання батьків Зеленського в Кривому Розі, повідомляє про «блискучу газову перемогу Зеленського», дипломати й політики розповідають про «спільне минуле та спільне майбутнє» Казахстану та України». Навіть казахська опозиція бачить у Зеленському миролюбного політика порівняно з власним новим президентом. «Порівняйте подумки Зеленського та його конкретні справи з Токаєвим і його п’ятитисячними арештами молоді й старих у день своїх «виборів», — написав на власній сторінці у Facebook керівник однієї з опозиційних казахських партій Ержан Досмухамедов.


Світ придивляється до нового українського президента й намагається зрозуміти, чи не стала перемога Зеленського початком нової ери панування технологій над людиною? «Чи не є він провісником нових часів, коли нами керуватимуть комп’ютери, що продукують образ ідеального президента?» — замислюється французький колега. «Я ваш вирок!» — проголосив сам Зеленський на стадіоні напередодні виборів. І вирок, і виклик. І не лише наш. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.