Світ

  ▪   Леннарт Пфалер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt. Ердоганові літаки-викрадачі

За допомогою двох літаків канадського виробництва турецька спецслужба місяцями викрадала з-за кордону критиків режиму. З часу оприлюднення цієї інформації Туреччина намагається діяти обережніше
Матеріал друкованого видання
№ 50 (630)
від 12 грудня, 2019

Коли 12 листопада Реджеп Таїп Ердоган вирушав до США, то навіть ця робоча поїздка мала підкреслити його владу. Уже сам відліт був схожий на церемонію. Військові, радники й міністри, а також очільник його Кабінету Гасан Доган стояли струнко, салютували й потискали руку турецькому президенту. А тоді Ердоган із дружиною сіли у величезний Boeing 747-8, подарунок еміра Катару. 


Цілком можливо, що крім Ердоганового борту з маркуванням TC-TRK у Вашингтоні приземлився ще один турецький літак, без галасу, майже непомітно. Принаймні так часто стається під час закордонних візитів турецького президента. Непримітні літаки, які для цього використовуються, обслуговує сумнівна фірма з Анкари. І хоч про них ніхто не повинен знати, вони також є елементом демонстрації турецької сили за кордоном.


Службові літаки, два з яких були особливо помітні в минулому, належать турецькій Організації національної розвідки (MIT). Їх раз у раз використовують для делікатних операцій. Там, де їх помічали, йшлося про небезпечні дипломатичні перемовини й операції спецслужб. Принаймні в одному з цих літаків з-за кордону до Туреччини вивозили гаданих противників режиму без процедури видачі. Такі викрадення за державним замовленням спровокували обурення. Тому турецька влада стала обережнішою під час виконання спецоперацій за кордоном. Але свої сліди літаки спецслужби МІТ залишають і сьогодні, а Ердоган відкрито каже про підготовку нових викрадень. Напередодні відльоту на нещодавній саміт НАТО в Лондоні турецький президент дав зрозуміти, що доки європейські уряди відмовлятимуть його країні в тисячах подань на екстрадицію, спецоперації щодо повернення з Європи до Туреччини прихильників проповідника Фетхуллаха Ґюлена триватимуть.

 

Читайте також: Стамбульська поразка Ердогана

 

Для викрадення використовують літаки


Уперше журналісти звернули увагу на канадські Bombardier CL-600 із бортовими номерами TC-KLE і TT4010 наприкінці 2018 року. Міжнародна спільнота розслідувачів під керівництвом платформи Correctiv помітила, що ці літаки з’являлися в багатьох місцях, де намагалися викрасти турецьких громадян і повернути їх на Батьківщину. Так, 29 березня 2018-го в столиці Косово Приштині поліція арештувала шістьох прихильників Ґюлена, п’ятеро з них — учителі місцевої школи. Турецький уряд звинувачує рух Ґюлена в організації та спробі путчу проти уряду в Анкарі влітку 2016 року. Затриманих відвезли в аеропорт і посадили в літак. Дані із сайтів, що відстежують рух авіації, а також документ, який залишився на летовищі, вказують на те, що йдеться про літак із номером TC-KLE. Пункт призначення — військовий аеродром у турецькій столиці. Юридичного рішення про видачу цих осіб не було. 


27 липня 2018-го подібний літак сів в Улан-Баторі, столиці Монголії. Бортовий номер TT4010. Цим літаком до Туреччини начебто також мали доправити вчителя. Як повідомляють, із помешкання його викрало кілька осіб, а згодом

утримували на летовищі. Однак вивезення провалилося останньої миті. Монгольський уряд вчасно довідався про наміри організаторів і не дозволив зліт літака. Через кілька годин жертву викрадення відпустили.

 

Турецька демонстрація сили за кордоном


Іншим пощастило менше. Наближена до Ґюлена організація SERA та Міжнародна асоціація із захисту прав людини в Женеві у своєму звіті, який має Die Welt, задокументували 31 успішне викрадення «режимом під керівництвом Ердогана». Серед іншого з Малайзії, Пакистану, Казахстану, Молдови, України, Габону та М’янми. Усі операції відбулися з порушенням міжнародного права.


Турецький уряд давно говорить про своє полювання за кордоном на гаданих ґюленістів. Ще у 2017 році Ердоган хвалився: «Утікачів ми ніколи не залишимо в спокої, ми їх переслідуватимемо, доки не покараємо, як вони цього заслуговують. Зрадники Туреччини й турецької нації до кінця життя не матимуть спокою ані в Туреччині, ані за кордоном». Його уряд навіть заявляє про близько 100 гаданих путчистів, таємно вивезених до Туреччини. Такі операції є подвійним сигналом: критики турецького уряду не повинні почуватися в безпеці навіть за кордоном, а іноземні держави не мають думати, що не вразливі до турецького впливу.

 

Читайте також: Die Welt: Уявний ворог


Очевидно, в окремих випадках для здійснення своїх операцій Анкара навіть чинить тиск на установи інших країн. Correctiv описує процедуру так: «MIT знаходить жертву, а тоді схиляє служби безпеки інших країн до її викрадення й видачі». При цьому не завжди відомо, у який саме спосіб жертву транспортують до Туреччини, бо інколи для того використовують і звичайні рейсові літаки. Однак у центр уваги потрапили саме літаки Bombardier.

 

«Очі та вуха Ердогана»


Адже, здається, Туреччина зацікавлена тримати їх у таємниці від громадськості. На відміну від літаків інших урядових організацій, на них немає турецьких прапорів. Вони зареєстровані на начебто приватну фірму Birleşik İnşaat Turizm Ticaret ve Sanayi — підозрілу компанію з Анкари, яка займається будівельним і туристичним бізнесом. Однак адреса підприємства дещо пояснює: воно зареєстроване в закритому урядовому комплексі офісів і квартир працівників спецслужби MIT. Ця спецслужба, за обвинуваченнями Correctiv, виконує «програму викрадень» і має в Туреччині в’язниці-катівні, у яких утримують гаданих ґюленістів. За даними звіту від 2017-го, Федеральне міністерство внутрішніх справ ФРН має інформацію про ці таємні в’язниці. 


Щоб пов’язати борт TC-KLE з МІТ, досить глянути на маршрути його попередніх польотів. У минулому він часто сідав у певній країні одночасно з державним візитом турецького президента. Наприклад, 15 березня 2018 року в Лондоні чи під час останнього станом на сьогодні візиту Ердогана до Берліна 27 вересня 2018-го. Які саме завдання виконували агенти спецслужб: брали участь у закритих переговорах, слугували президенту захистом чи щось інше, невідомо. На запит Die Welt щодо цього відмовилися відповідати як німецька Федеральна розвідувальна служба, так і Федеральна служба захисту Конституції Німеччини. 


Багато що вказує на те, що в минулому літак, про який ідеться, TC-KLE, використовував особисто керівник МІТ Гакан Фідан. У нього з Ердоганом тісні стосунки, він вважає себе «очима та вухами» президента. Його присутність лякає дипломатичні кола. Якось російський президент Владімір Путін сказав, що йому не обов’язково розмовляти з Ердоганом, адже завдяки Фідану його візаві, ймовірно, вже й так усе знає. 17 лютого Фідан узяв участь у Мюнхенській безпековій конференції. Тоді ж у Мюнхені був і Bombardier Challenger 600 із бортовим номером TC-KLE.

 

Читайте також: США-Туреччина: приборкання норовливого

 

Квітнева поїздка до Росії


Щоправда, відтоді пересування літака більше не вдається відстежити на звичайних сайтах. Цю можливість було заблоковано на запит власника. Його слід практично втрачено. Однак, за інформацією Die Welt, літак і далі використовують. Його тільки перереєстрували. Це дивно, бо зазвичай реєстрації продовжують, особливо якщо не мінявся власник. Ймовірно, це ознака того, що уваги преси для МІТ виявилося забагато.


Із квітня 2019 року борт TC-KLE літає із номером TC-BYR. Усі можливості відстеження заблоковані й для нього. Однак фотографи-любителі та авіаексперти таки змогли його зафіксувати: 28 квітня в Копенгагені (згідно з фото), а кілька днів перед тим у Москві. 23 квітня о 15:31 літак сів у московському аеропорту Внуково, а наступного дня о 15:28 злетів, про що з точністю до хвилини повідомив користувач одного з форумів. Це показова дата, бо саме 24 квітня речник російської державної компанії — постачальниці зброї «Рособоронекспорт» несподівано повідомив, що, попри попередні домовленості, Росія вже в липні розпочне поставки протиповітряної системи С-400 до Туреччини. Від такого кроку НАТО опинилося на межі кризи. Незабаром турецьке агентство новин Anadolu, не вдаючись у подробиці, повідомило, що кілька днів тому Фідан літав до Росії на переговори.

 

«Заморські операції» тривають


Тривають і міжнародні пошуки гаданих путчистів. Як повідомило агентство Anadolu, 19 жовтня в Камбоджі схопили й перевезли до Туреччини громадянина Мексики, якого Анкара вважає «імамом Ґюлена». Тоді Anadolu повідомляло про «заморську операцію» МІТ. Згодом уряд Камбоджі заявив про співпрацю з Туреччиною. Між країнами є угода про спільні дії у сфері безпеки. «У них був ордер на арешт, ми не могли тримати його в країні», — заявив речник військового відомства. Приблизно в цей самий час по турецькому телебаченню близький до уряду журналіст пророкував, що то не останнє викрадення. МІТ уже закинула свої сітки. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.