Світ

  ▪   Олександр Кореньков

Telegram-джихад

Фото: REUTERS
Чому масштабна кампанія із зачистки акаунтів прихильників «Ісламської держави» в Telegram не знищить пропаганду терористів, але ускладнить боротьбу проти неї
Матеріал друкованого видання
№ 49 (629)
від 5 грудня, 2019

У ніч із 21 на 22 листопада в далекій нідерландській Гаазі розпочався вже 16-й поспіль глобальний наступ на пропаганду терористів в онлайн-просторі. Referral Action Day, або День реферальних дій (реферал, від англ. to refer — посилати, відправляти), зібрав разом чиновників із Європолу та представників дев’яти великих інтернет-компаній, серед яких техногіганти Google, Twitter, Instagram і Dropbox. Такі зустрічі дедалі частіше нагадують військові навчання, коли в одній штаб-квартирі збираються представники найпотужніших інформаційних армій світу та спільно в режимі онлайн керують масштабною операцію зі знищення противника в інтернеті. 


Цього разу зустріч була особливою. Telegram, який має славу найзахищенішої та вільнодумної платформи для комунікації, дісталася роль головної зброї в наступі на джихадистів. Як зазначено в офіційному прес-релізі на сайті Європолу, Telegram отримав найбільшу кількість запитів на видалення небезпечного контенту. Це не дивно, бо відтоді, як Facebook і Twitter майже повністю зачистили джихадистів у середовищі своїх користувачів, прихильники терористів масово мігрували на платформу, створену Павєлом Дуровим. 

 

Велика зачистка 


Судячи з офіційної статистики самого Telegram, за кілька днів глобального наступу з мережі було видалено десятки тисяч каналів і ботів, які поширювали пропаганду терористів. Тільки за листопад урожаєм кампанії стали 43 215 каналів і ботів (див. «Віртуальний антитерор»). За цими показниками Telegram уже цього року може наблизитися до показників Twitter, який у піковий 2015-й виявив і відправив у бан більше ніж 360 тис. акаун­тів, пов’язаних із пропагандою терористів. 

 

Читайте також: Джихад виходить за межі


Під хвилю тотальної зачистки потрапили не лише канали джихадистів. Видалялися й персональні сторінки людей, які публікували або скидали іншим посилання на канали чи пости джихадистів. Це мало свої негативні наслідки. Через масштаби атаки під видалення потрапила купа дослідників, які використовували Telegram для збору та аналізу пропаганди терористів. Були видалені канали таких відомих у світі дослідження тероризму науковців, як Аарон Зелін (дослідник із Вашингтонського інституту), Кейлеб Вайс і Томас Дйоселин (автори в Long War Journal). Інший британський дослідник джихадистів Айман Джавад ат-Тамімі навіть розродився критикою на адресу Telegram за таку нерозбірливість, резонно вказавши на те, що ці зачистки шкодять не так джихадистам, як тим, хто з ними бореться. Бо видалені канали терористів здебільшого мали по кілька десятків підписників, але сама наявність цих ресурсів давала змогу іншим відстежувати діяльність терористів і наслідки боротьби з ними в Сирії та Іраку. У цьому є частка правди. Через особливості пошуку інформації в Telegram, щоб вийти на потрібний канал, треба мати точну адресу або пряме посилання (реферал) на нього. Без цього знайти канал, особливо якщо він закритий, майже неможливо. Тому зазвичай канали терористів мали невелику кількість підписників і дуже обмежене коло читачів. Але вони зуміли це обмеження платформи перетворити на перевагу для себе, що, врешті-решт, і змусило адміністрацію Telegram влаштувати тотальну зачистку. 

Судячи з офіційної статистики самого Telegram, за кілька днів глобального наступу з мережі було видалено десятки тисяч каналів і ботів, які поширювали пропаганду терористів. Тільки за листопад урожаєм кампанії стали 43 215 каналів і ботів


Не забарилися відреагувати на наступ на свої позиції самі джихадисти. На сторінках власного щотижневика «Аль-Наба» терористи «Ісламської держави» засудили підступні дії «хрестоносців» та пообіцяли, що, навіть якщо всі акаунти й канали будуть видалені, вони швидко відновлять свою мережу для ведення медіа-джихаду. «Вони прекрасно знають, що повернення моджахедів до їхньої попередньої діяльності є лише питанням часу та що витрати на це повернення моджахедів навряд чи можуть бути порівняні з величезними матеріальними та людськими втратами, яких зазнають через це обмеження самі власники ресурсів», — пригрозили джихадисти ініціаторам наступу. Утім, попри браваду й демонстрацію впевненості, варто зазначити, що наслідки такої зачистки в Telegram матимуть відчутний вплив на медійну активність терористів. 

 

Як діє «ІД» у Telegram


Тривалий час після запуску у 2013 році Telegram був поза увагою терористів. Складніша порівняно з Facebook і Twitter система пошуку, закритість і непопулярність серед цільової аудиторії — молоді з Близького Сходу — робила продукт Дурова малопривабливим для ведення медіа-джихаду. Але все змінилося 2015-го. Із добре розкручених і загальновідомих платформ, таких як Facebook і Twitter, джихадистів стали систематично видушувати, тому вони активно шукали альтернативу. Уже тоді Telegram було включено до переліку із 32 основ­них соціальних мереж та додатків, які терористи радили використовувати для поширення власної пропаганди в інтернеті. На своїх внутрішніх ресурсах прихильники «ІД» закликали більше уваги звертати на Telegram. Але специфіка самої платформи зумовила й зміну її призначення для джихадистів. Замість засобу «даваату», або пропаганди, вони пропонували використовувати її як засіб для безпечної комунікації та координації. І до цього дослухалися, бо відомо про те, що організатори терактів у Парижі у 2015 році, у Стамбулі у 2017-му та на Шрі-Ланці у 2019-му для координації своїх дій використовували саме Telegram. 


Така переорієнтація Telegram із засобу пропаганди на засіб комунікації поставила виклик перед самою адміністрацією платформи. З пропагандою боротися доволі просто, варто лише розробити інструменти, які даватимуть змогу користувачам повідомляти адміністрації про небезпечний контент. Такий собі аналог тривожної кнопки. Або ж запустити алгоритми, які шукатимуть у мережі Telegram пропаганду терористів за ключовими словами. Але щоб боротися з використанням платформи як засобу комунікації терористів, потрібно піти на обмеження приватності користувачів і фактично знищити найбільшу конкурентну перевагу, яку має Telegram перед іншими платформами, а саме зашифрований обмін інформацією. Розробники не втомлювалися наголошувати на тому, що Telegram — це передусім швидкий і захищений додаток для обміну повідомленнями, який надійно зашифровує весь трафік. Тому піти на дешифрування трафіку, навіть заради перемоги над терористами, розробники не могли. З цієї причини тривалий час Telegram залишався осторонь глобальної боротьби проти онлайн-пропаганди терористів у мережі. Ситуація стала змінюватися, коли самі терористи розробили схему поширення пропаганди в Telegram, обійшовши обмеження платформи. 

 


Уже зазначалося, що через особливості побудови в Telegram важко шукати інформацію, не знаючи конкретної адреси чи прямого посилання. Фактично ваш канал можуть знайти тільки ті, хто й так про нього знає або дуже зацікавлений у ньому. Стратегія «холодних дзвінків», коли ви намагаєтеся зачепити незацікавлену аудиторію, тут не працює. Та проведене мною цього року дослідження показало, що за бажання можна перетворити цей недолік на перевагу. 


Упродовж місяця я досліджував 39 російськомовних каналів у Telegram, які були пов’язані з пропагандою «ІД». Проаналізував понад 8,5 тис. повідомлень, у результаті чого визначив алгоритм, за яким терористи поширюють інформацію в мережі, і структуру, яку вони задля цього використовують. Як виявилося, джихадисти для поширення своєї пропаганди використовують складну багаторівневу систему з різних каналів, ботів та посилань. Є чотири ключові типи каналів, через які поширюється пропаганда «ІД» у Telegram. Це трансферний канал, або канал, на якому публікуються посилання на закриті чи відкриті канали й чати; канал-приманка, мета якого за короткий період привернути увагу якнайбільшої кількості підписників або швидко переспрямувати їх на інші канали; новинний канал, на якому публікуються переважно новини та майже немає пропаганди «ІД»; канал-джерело — закритий канал, який є джерелом для всіх інших. 


Найактивнішими є саме канали-приманки та новинні канали. Найбільша кількість підписників на трансферних. У середньому найдовше за всіх залишаються активними новинні канали. Найшвидше блокуються канали-джерела. Алгоритм роботи цієї мережі такий. На каналах-приманках публікується відверта пропаганда терористів із відео й картинками. Це робиться для того, щоб, з одного боку, привернути увагу потенційних прихильників і потім спрямувати їх через посилання на інші канали, а з другого — приманки працюють для відволікання уваги адміністраторів платформи. Жертвувати каналами-приманками не шкода, бо вони мають малу кількість підписників і легко відновлюються. На цих каналах також поширюється посилання на трансферні канали. Завдання трансфер­них — спрямувати користувачів на інший рівень структури. Трансферні канали не публікують пропаганду терористів, тільки посилання на інші канали. Вони живуть довше, ніж приманки, і є надійнішими для збереження системи. Ці два типи каналів належать до зовнішнього рівня мережі. На приманку можна вийти через пошук у Telegram за ключовими словами, наприклад вбивши в пошукову стрічку слова «джихад», «гураба», «халіфат». Це вхід у систему, але дуже ненадійний, бо сам Telegram його швидко блокує. 


Другий рівень системи — новинні канали. Це найстабільніший і найнадійніший її елемент. Вони часто мімікрують під канали про Близький Схід, військові та аналітичні ресурси. Там немає офіційної пропаганди «ІД», але інформація про терористів подається як новина з певною позитивною конотацією. Наприклад, пишуть тільки про перемоги «ІД», але не про втрати. Дізнатися про те, що ці канали пов’язані з терористами, дуже важко. Добре, що самі терористи час від часу нагадують підписникам на інших каналах, наприклад приманках, про те, які новинні канали ведуть «солдати халіфату». 

 

Читайте також: Коли терор – буденне явище


Нарешті, третій — закритий — рівень структури виявити найважче. Це канали-джерела, які поширюють системою офіційні заяви членів та лідерів «ІД», відео- та фотозвіти з операцій. Цей рівень також включає систему засекречених чатів і закритих каналів, потрапити в які можна тільки за запрошенням іншого члена чату. Час від часу на відкритих каналах (передусім трансферних) публікуються посилання на закритий рівень, але вони діють буквально кілька хвилин і потім блокуються самими власниками. 


Працює ця багаторівнева система через перехресні посилання (реферали) та ботів, які тривалий час перебувають у сплячому стані, але коли адміністрація Telegram блокує частину каналів, вони активізуються для поширення посилань на новостворені канали. Також використовуються «сплячі канали». Це канали, які створюються з нейтральною назвою й нічого не публікують упродовж місяців і навіть років (я натрапив на один із таких, створений ще у 2017-му), але, коли потрібно, вони активізуються та виконують роль або трансферів, або приманок. 

 

Ефективність видалення 


Хоча масштаби 16-го Дня реферальних дій вражають, усе-таки сподіватися на остаточне видалення каналів терористів чи знищення системи поширення пропаганди «ІД» у Telegram зарано. Під час свого дослідження я виявив, що впродовж місяця адміністрація видалила 10 каналів, які були в моєму переліку для моніторингу. П’ять із них (50%) пропагандисти відновили впродовж тижня, при чому три запрацювали того самого дня. Але що ще більше вражає: за місяць дослідження вони створили ще 16 нових каналів. Так само швидко відновлювалася й кількість підписників. Зараз, коли я пишу цю статтю (4 грудня), попри зачистку Telegram, і далі діють три найбільші новинні канали, кілька ботів і навіть кілька приманок. Система підлаштовується під нові загрози.


Також пропагандисти «ІД» уже знайшли можливу заміну для Telegram. Ідеться про такі децентралізовані платформи, як Rocket.Chat та ZeroNet, розробники яких не мають можливості контролювати контент, що публікують на платформах користувачі. Ще однією асиметричною відповіддю в медіа-джихаді терористів стали додатки для смартфонів. Так, у 2015-му «ІД» поширювали спеціальні додатки для смартфонів на Android, які давали змогу збирати останні новини із соціальних мереж та напряму отримувати розсилку публікацій основного новинного ресурсу «ІД» — агенції «Амак». Цього року в США було заарештовано 20-річного американського студента-програміста, який розробляв схожі додатки для терористів. 


Як показав досвід боротьби з джихадистами у Facebook і Twitter, можна вичистити терористів з окремих платформ, але знищити саму систему онлайн-пропаганди поки що неможливо. Понад те, тотальна зачистка знищує систему збору та аналізу інформації про діяльність терористів, яка, зокрема, допомагає знаходити потенційних терористів і розкривати приховані групи прихильників. Такі масштабні зачистки мають також супроводжуватися контрпропагандою з поширенням контрнаративів, які змушуватимуть джихадистів реагувати й витрачати свою увагу та ресурси на протидію цим наративам. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.