Світ

  ▪   Марія Очеретяна

Надихатися Майданом. П'ять речей, які варто знати про протести у Гонконгу

Фото: South China Morning Post
Гонконгці надихаються фільмами про Майдан, а українці пікетують китайське посольство у знак солідарності.

У шосту річницю Майдану, 21 листопада, українці не лише вшанують Героїв Небесної сотні. О 18:00 вони також підуть до посольства Китайської народної республіки та пікетуватимуть його з масками, парасолями та прапорами Гонконгу. 

 

Акції протесту в Гонконгу почалися у серпні і тривають досі. Тиждень.ua зібрав відповіді на найпоширеніші запитання про події у колишній британській колонії, що зараз бореться за право на демократичні свободи. 

 

1. Що потрібно знати про Гонконг?

 

Більше 150 років Гонконг був британською колонією і одною з найбагатших та наймодернізованіших частин Британської Імперії. У липні 1997 року його повернули КНР. Територія суттєво відрізнялася від материкового Китаю, який став комуністичним, і перетворилася на центр демократії у недемократичній державі. 

 

Як пише The National Geographic, у 1984 році прем'єри Британії та Китаю Маргарет Тетчер та Чжао Цзянь підписали британсько-китайську декларацію, погодивши, що КНР надасть Гонконгу певні політичні та соціальні свободи. Територія отримала особливий статус та деякі права, зокрема право на свободу слова та свободу мирних зібрань. Утім, гонконгці не мають права обирати свого політичного лідера. За нього голосує спеціальна комісія, а списки кандидатів із 2014 року узгоджує Пекін. 

 

2. З чого почалися протести в Гонконгу? 

 

Гонконгці вперше вийшли на вулиці у серпні 2019 року на протест проти скандального законопроекту про екстрадицію. Він передбачав, що за запитом Пекіну Гонконг повинен був висилати підозрюваних у кримінальних злочинах на материковий Китай. Мешканці Гонконгу виступили проти ухвалення документу, оскільки вважали його загрозою демократії. Таким чином обвинувачуваних у політичних злочинах та дисидентстві могли екстрадувати до Китаю, де немає прозорої системи правосуддя. 

 

Під час акцій між мітингарями та лояльними до офіційної влади правоохоронцями відбувалися жорсткі сутички. Поліція застосовувала проти протестувальників сльозогінний газ та розганяла їх. Згодом у Гонконгу заборонили носити маски для обличчя. 

 

3. Що сталося з законопроектом? 

 

Скандальний законопроект відкликали 23 жовтня. Міністр безпеки Джон Лі завив, що документ відкликали, оскільки він призвів до "конфліктів у суспільстві". Утім, гонконгська революція до того часу переросла в протести за демократичні свободи та права людини. 

 

Сутички загострилися: поліція звинувачує протестувальників у тому, що вони використовують бензинові бомби та підпалюють автомобілі і магазини. Також зростає кількість постраждалих під час заворушень. 

 

17 листопада правоохоронці оточили кампус Політехнічного університету - наразі останній осередок протестів. Від студентів вимагають вийти, зняти маски та "здати зброю". Облога триває вже п'ятий день. 

 

4. Як на протести реагує світ? 

 

20 листопада Сенат США одноголосно ухвалив законопроект, який підтримує демократію та права людини у Гонконгу та забороняє продаж Китаю сльозогінного та перцевого газу, куль із гумовим покриттям та інших засобів, якими правоохоронці можуть нашкодити гонконгцям. 

 

Офіційний Пекін звинуватив США у спробі втручатися у внутрішню політику іншої держави, але вже наступного дня Палата представників Конгресу США також схвалила законопроект, який тепер повинен підписати лідер держави. Цим президента США Дональда Трампа поставили у вкрай незручне становище, оскільки він розраховує на успішну угоду з КНР про припинення торговельної війни. 

 

Як зазначають у CNBC, колишній посол США в КНР Макс Баукус вважає, що підписання законопроекту нашкодить американцям, оскільки "документ не допоможе протестувальникам досягти своїх вимог", а стосунки США з Китаєм можуть суттєво погіршитися. Він додає, що це додасть невизначеності щодо майбутньої торговельної угоди з КНР. 

 

5. Чому українці підтримують Гонконг? 

 

Як пише Quartz, хоча останніми роками революції відбуваються у багатьох країнах, гонконгці зазвичай порівнюють себе саме з українцями та надихаються досвідом Революції Гідності. Протестувальники проти режиму Пекіну влаштовують перегляди фільму "Зима у вогні" про Майдан. Хоча багато активістів у Гонконгу постраждали під час сутичок із поліцією та були госпіталізовані, гонконгці переконані, що це - "ніщо, порівняно з ціною, яку заплатили українці". Творці стрічки слідкують за новинами з Гонконгу і вважають, що ситуація там співзвучна з тим, що було в Україні.

 

В Україні діє інформаційний проект "Ліберально-демократичної ліги України" Free Hong Kong Center, який інформує про події у колишній британській колонії та організовує протести солідарності з Гонконг. Зокрема, 21 листопада, у шосту річницю Майдану, українські активісти пікетуватимуть посольство КНР. У цей же час гонконгці вийдуть на вулиці у знак солідарності з Україною. 

 

Як зазначає ВВС, "для гонконгців не протестувати - все одно, що не дихати". 

 

"Ми розуміємо, чому вони протестують, ми розуміємо їхні причини. Можливо, цей фільм їх надихне і у них з'являться надії і сили боротись далі", - вважає продюсерка фільму "Зима у вогні" Галина Садомцева. 

 
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.