Світ

  ▪   Марія Очеретяна

Подарунок Асаду. П'ять запитань про угоду Путіна з Ердоганом

Фото: 24 канал
Чому Росія зацікавлена в угоді з Туреччиною, та які можливості отримала Ісламська Держава?

У вівторок, 22 жовтня, президент Росії Владімір Путін та турецький лідер Таїп Ердоган підписали угоду щодо Сирії, тим самим фактично розподіливши вплив у регіоні. Російські війська отримали доступ до колишніх американських баз, Ердоган - можливість відтіснити курдів та позбутися сирійських біженців. 

 

Утім, подарунок зробили і президенту Сирії Башару Асаду. Диктатору відкрили шлях до відновлення сирійських територій, а демократичний експеримент курдів зі створення власної автономії опинився під загрозою.

 

Водночас із цим США втрачають свій вплив у регіоні, а Путін перетворюється на "сірого кардинала". 

 

1. Які інтереси Росії в Сирії? 

 

Історично Росія та Туреччина опинилися по різні сторони сирійської війни. РФ підтримувала президента Асада, Туреччина - антирежимну опозицію. Як зазначають у публікації The National Interest, стратегічною метою Москви в  регіоні було "запобігти падінню режиму Асада". Також у Путіна була "побічна мета" - примусити США вести політичний діалог після того, як Захід ізолював Росію санкціями після анексії Криму у 2014-му. 

 

Окрім того, для російських військ участь у сирійській війні стала "щасливою", оскільки вони отримали бойовий досвід оперативної діяльності. Приблизно дві третини російських тактичних повітряних сил пройшли через Сирію. 

 

Утім, пише  Vox, РФ і Туреччина разом із Іраном (союзником сирійського уряду) працюють у мирному процесі у Нур-Султані (колишня Астана). В одному інтереси країн сходяться. Туреччина хоче будь-яким чином створити "буферну зону" поряд із кордоном та переселити туди курдів. У планах Путіна - довести Асаду, що Росія є силовим посередником у регіоні. Тому 22 жовтня, після годинних переговорів, турецький президент Таїп Ердоган укладає з Путіним угоду про створення 30-кілометрової "буферної зони" на півночі Сирії.

 

2. Які умови угоди? 

 

Згідно з угодою, курди повинні вивести свої сили з "буферної зони" упродовж 150 годин. Територія патрулюватиметься російськими та турецькими силами. 23 жовтня російські війська вже підійшли до турецько-сирійського кордону. 

 

Як повідомляє CNN, обидві країни зобов'язалися "поважати територіальну цілісність Сирії", що може виглядати як успішний зовнішньополітичний крок для РФ.

 

 

Туреччина отримала те, що хотіла, а Росія розширила свій вплив у Сирії та на Близькому Сході. У той час як США раптово виходить із регіону, Путін показує, що має бажання залишитися. 

 

Це також важлива перемога для Асада та його союзника Ірану, вважають аналітики The Washington Post. Хоча Туреччина надалі і контролюватиме деяку частину території Сирії, угода Путіна-Ердогана відкриває шлях для Асада - диктатора, що хоче відновити в регіоні свій контроль та легітимність. Тому президент Сирії повністю підтримав угоду між Кремлем і Туреччиною, сподіваючись повернути собі території, які зайняли курди.

 

3. Як політика США вплинула на ситуацію в Сирії?

 

Виведення американських військ стало сюрпризом для посла США в Сирії Джеймса Джеффрі: за його словами, його про це не попередили. Дипломат розкритикував дії Трампа, через які постраждало курдське населення. Він також заявив, що у США є докази того, що Туреччина, можливо, скоїла стосовно курдів військові злочини. 

 

За підрахунками ООН, близько 180 тисяч цивільних були вимушені переселитися унаслідок операції Ердогана, серед них - десятки тисяч дітей. 

 

Джеффрі також зазначив, що виведення американських військ активізувало Ісламську Державу (ІДІЛ). Він підтвердив, що сотня затриманих терористів опинилася на свободі після початку турецького вторгнення в Сирію. 

 

Наразі, пише Business Insider, перед сирійськими курдами стоїть непростий вибір: продовжити боротися з турецькими (а тепер і російськими) силами чи визнати поразку та віддати завойовані раніше території. За умовами угоди, якщо турки знайдуть когось у "буферній зоні", вони матимуть право застосувати силу - тобто зможуть просто його застрелити. 

 

4. Що після цього робить Трамп?

 

Хоча очевидно, що угода була вигідною для Асада та Путіна, Трамп оголошує її "успіхом і для США". Американського президента, ймовірно, не хвилюють подальші події в Сирії, оскільки він зміг виконати передвиборчу обіцянку - повернути додому американських військових.

 

 

Маючи на увазі Росію, Трамп привітав країни, які "хочуть допомогти урегулювати ситуацію в регіоні", а також оголосив, що США знімають з Туреччини санкції. Хоча Конгрес досі розглядає питання нових санкцій, не зрозуміло, чи призведе це до чогось, оскільки Трамп оголосив тему майже закритою. 

 

5. Як розвиватимуться стосунки США із "Демократичними силами Сирії" (SDF)? 

 

Спершу керівництво SDF не соромилося критикувати Трампа, а речник "Демократичних сил" навіть назвав дії американського президента "геноцидом курдів". Утім, схоже, командувач SDF Мазлум Абді змінив свою думку. 

 

За інформацією The Wall Street Journal, Абді 22 жовтня написав віце-президенту США Майку Пенсу, що SDF вийшли з "буферної зони", хоча ні курди, ні Туреччина цього не підтвердили. 

 

Трамп заявив, що Абді висловив вдячність США за "невтомні зусилля, які зупинили жорстоку турецьку атаку". Про це ж він написав у Twitter. 

 

 

Командувач курдських військ додав, що Трамп пообіцяв курдам подальшу підтримку. Як американський президент збирається допомагати, виглядає стратегічно заплутаним, оскільки США втратили довіру та вплив у регіоні, а курди підписали пакт із Асадом. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.