Світ

  ▪   Ян Клаус
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

У клубах диму Кіто

Фото: REUTERS
Оскільки президент Морено на вимогу МВФ хотів скасувати субвенції на пальне, ситуація в Еквадорі наблизилася до стану громадянської війни. Наш автор раптом опинився в центрі насильницьких протестів
Матеріал друкованого видання
№ 43 (623)
від 24 жовтня

Металом по металу. Так звучить солідарність. Суботнього вечора між будинками й над дахами столиці Еквадору Кіто здіймаються клуби диму, звук тисяч, а можливо, і сотень тисяч ложок, якими товчуть по баняках, розриває повітря, що смердить вогнем і сльозогінним газом.
Такий вигляд мали протести проти президента Леніна Морено та його пакета заходів з економії, завдяки яким глава держави хоче виконати умови МВФ. Терпіння Морено урвалося після штурму Рахункової палати, який став апогеєм насилля. Уряд запровадив комендантську годину, армія повинна відновити громадський порядок. І це діє. Порівняно з попередніми вечорами демонстрантів на вулицях значно менше, але раз по раз чути вибухи. На знак солідарності ті, хто залишився вдома, здіймають шум. Матері, діти й старі люди стоять біля вікон і товчуть по баняках. Солідаризуються. Спільно проти уряду, спільно проти диктатури економії. Адже демонстрантам ідеться не лише про підвищення цін на пальне після скасування субвенцій. Це тільки один із приписів ненависного їм МВФ для отримання фінансових вливань. За повідом­леннями ЗМІ, вони мають сягнути $4,2 млрд.

 

Країна у надзвичайному стані


Країна в Андах у фінансовій скруті, вона має виплатити великі зовнішні борги, які, кажуть, дорівнюють майже половині ВВП. Програмою економії передбачено, серед іншого, скорочення державних службовців, лібералізацію трудового права та підвищення податку на прибуток. Скидається на те, що Морено, передвиборча кампанія якого була радше лівою, став неоліберальною ненависною фігурою, яка втирається в довіру МВФ.

 

Читайте також: «Ні капітуляції!» очима західних медіа: праворадикали на марші?


Так, здається, думають тисячі еквадорців на вулицях. Тому в країні на північному заході Латинської Америки вже кілька днів надзвичайний стан. На чолі протесту профспілки й корінне населення, частка якого сягає близько 40%. Нещодавно ситуація була близькою до громадянської війни: у центрі мільйонного мегаполіса Кіто зібралися тисячі повстанців. Із закритими обличчями, озброєні палицями й камінням, вони заповнили вулиці, громадського порядку жодного сліду.

 


Закриті магазини, школи й державні установи. У багатьох місцях зірвана бруківка, припинилось автобусне сполучення, довелося навіть зменшити дуже важливий для Еквадору експорт нафти, бо заводи з переробки захоплені, а головні транспортні артерії країни перекриті. Обсяги економічних втрат важко оцінити, але, ймовірно, вони значно перевищать заплановані 4 млрд від МВФ. Стосовно Леніна Морено в повстанців чітка позиція: «Moreno, queremos tu cabeza» — написано на численних спорудах («Морено, хочемо твою голову»). Раніше наша тургрупа, яка мінівеном поверталася до столиці з екскурсії по вулкану Котопахі, опинилася перед проблемою. Автобан до міста заблокований: перекриті вулиці, вогонь, усе стоїть. Водій пропонував іти до центру пішки, натомість перехожі категорично відраджували від цього наміру. «Це надто небезпечно», — сказала літня жінка, схвильовано подивившись на сімох європейців із рюкзаками.


Однак дилема: повернутися можна тільки в гори, а, як показали минулі дні, із настанням темряви ситуація загострюється. Реальної альтернативи немає. Перший блокпост на дорозі подолати відносно легко. Оскільки автобан у цьому місці досить широкий, нам вдається його оминути. Від вогню блокади печуть очі та ніс, повстанці вимахують палицями й шумлять. Але вогнепальної зброї в них немає.

еквадор у фінансовій скруті, він має виплатити великі зовнішні борги, які, кажуть, дорівнюють майже половині ВВП. Програмою економії передбачено, серед іншого, скорочення державних службовців, лібералізацію трудового права 
та підвищення податку на прибуток


Хоча межа толерантності до насильства низька, ЗМІ повідомляють про численних убитих і тисячі поранених. Але порівняно з багатьма сусідніми країнами Еквадор вважається мирним. На відміну від Колумбії, тут немає могутніх наркокартелів і парамілітарних груп, зброї на руках відносно мало. Готовність допомогти багато еквадорців виявляє і в час повстання. Після близько 20 хв підйому стрімким автобаном (Кіто лежить на висоті майже 3 тис. м) якась сім’я запропонувала нам допомогу: всіх із багажем розмістили в кузові пікапа. У нас під ногами дрова для вогнищ на блокпостах. Наші помічники — це швидко стає зрозуміло — також повстанці. І лише тому їх пропустили через наступні блокпости.


Після кількох хвилин такої карколомної їзди на наступному блокпості нас оточили люди в масках. Та оскільки пасажирка на передньому сидінні швидко довела, що вона одна з них, нас пропустили. Молода 20-річна жінка — наша перепустка до свободи і, можливо, порятунок від гіршого. Завдяки поїздці пікапом ми виграли дорогоцінний час, піший перехід тривав би багато годин. А заслони без підтримки ми навряд чи пройшли б.


Попри комендантську годину перехожих удосталь


Після чотирьох блокпостів усе минулося. На околиці історичного центру, яка водночас є вихідним пунктом протестів, ми зістрибнули з кузова пікапа. Звідси хіба що пішки вуличками, які щомиті можуть перетворитися на поле бою. Наші помічники побажали всього доброго й підказали, як краще йти далі, причому категорично відмовилися від оплати. Як і численні перехожі, що безкорисливо супроводжували нас вуличками. Приблизно через годину ми дісталися нашого безпечного прихистку.

 

Читайте також: Die Welt: Праві нищать консерватизм


Комендантська година, про яку Морено сповістив, розіславши sms-повідомлення на всі еквадорські номери мобільних телефонів, досі діяла. Попри це, на вулицях присутні перехожі й численні сили безпеки, зранку ситуація ще спокійна. Однак за кілька годин над містом знову здіймаються клуби диму, літають дрони та гелікоптери, з’являються сині проблискові маячки й воно сповнюється насиллям. Увечері відбулася пряма трансляція діалогу між Морено та провідниками повстанців. Серед них Хамі Варґас, лідер груп корінного населення. Чоловік у короні з пір’я та розмальованим обличчям справді перемагає: уряд, як кажуть, відкличе заходи, спрямовані на економію.

 


Повітря над Кіто знову розривали постріли, знову наповнювалися вулиці. Але цього разу тисячі людей збираються в місті не для боротьби, а для святкування, щоб відзначити свою перемогу. Подія, створена у Facebook, щоб закликати мешканців вийти на солідарну акцію розчищення вулиць, мала величезну підтримку. І така акція, ймовірно, буде не одна. 


Після відступу Морено в Еквадор повертається нормальне життя. Відкриваються магазини, починається велике прибирання. Утім, військові пости частково ще залишаються, а випалена руїна Рахункової палати стоїть серед міста, мов зловісне нагадування. Отже, голова президента Морено ще не покотилася, як хотіли деякі повстанці. Але боргова криза в Еквадорі триває. І в тому, що колись знову доведеться запровадити заходи з економії, можна бути майже впевненим. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.