Світ

  ▪   Сяргєй Пульша

Чи багато Росії в Білорусі?

Якою мірою РФ домінує в білоруській економіці
Матеріал друкованого видання
№ 42 (622)
від 17 жовтня

Білорусь останні роки належить до вузького списку найпривабливіших для російського капіталу держав. Але економічна присутність РФ у ній не така велика, як часто вважають. Можливо, тому, що інвестиційний клімат у Білорусі такий, що скупити скопом бодай щось тут узагалі неможливо. Але про значні російські активи можна говорити досить упевнено.

 

У всіх на виду: газ

 

Найбільший і найпомітніший російський актив у Білорусі — газотранспортна мережа. Раніше вона належала державній компанії «Белтрансгаз». Але в 2007–2010-му «Газпром» поетапно викупив 50% її акцій за $2,5 млрд, перераховуючи щороку $625 млн за 12,5% акцій. Оборудку провели на основі оцінки ринкової вартості «Белтрансгазу» в $5 млрд, здійсненої у 2006-му банком ABN Amro.


Після масштабної валютної кризи 2011-го (коли офіційна девальвація білоруського рубля сягнула 189%, а інфляція — 101%) було ухвалено рішення продати «Газпрому» й решту 50% акцій «Белтрансгазу». З 25 листопада 2011 року газотранспортна система Білорусі цілковито перейшла під контроль російського монополіста. Компанія була перейменована в «Газпром Трансгаз Беларусь».

 

Читайте також: Як Білорусь заробляє на російських контрсанкціях


«Газпром Трансгаз Беларусь», як і раніше «Белтрансгаз», є монополістом на білоруському газовому ринку. Компанія експлуатує газопроводи загальною протяжністю понад 7 тис. км (зокрема, і білоруську ділянку магістрального газогону Ямал — Європа, що належить «Газпрому»). По магістральних трубопроводах, що пролягають територією республіки, здійснюються транзитні поставки російського природного газу в Калінінградську область, Литву, Україну, Польщу.
Крім того, «Газпром» через свою структурну одиницю «Газпром нефть» володіє мережею заправних комплексів «Газпромнефть-Белнефтепродукт». А також має в Білорусі свою фінустанову — «Белгазпромбанк». Раніше до складу його основних акціонерів входили від РФ «Газпром» і «Газпромбанк», від РБ — «Белтрансгаз» і Міністерство з управління держаним майном та приватизації. Після повної купівлі «Белтрансгаза» його активи в банку автоматично перейшли до «Газпрому». У підсумку Білорусь у цій фінустанові має символічну частку — 0,097% акцій.

 

Не так очевидно: нафта


Нафтовий комплекс у Білорусі також є ласим шматком для російського бізнесу — як державного, так і приватного. Зокрема, у країні працює Унітарне виробниче підприємство «Запад-Транснефтепродукт» із російськими інвестиціями. Його засновником є ВАТ «Юго-Запад Транснефтепродукт», «донька» ВАТ «Акционерная компания трубопроводного транспорта нефтепродуктов «Транснефтепродукт», що входить до російського державного ВАТ «Акционерная компания по транспорту нефти «Транснефть». При цьому, як зазначено на сайті компанії, майновий комплекс підприємства «Запад-Транснефтепродукт» є власністю Російської Федерації. 


На сайті також пафосно повідомляється, що «понад 800 працівників підприємства «Запад-Транснефпродукт» забезпечує надійну експлуатацію та обслуговування 900 км магістральних нафтопродуктопроводів, які проходять територією 22 районів чотирьох областей Республіки Білорусь». «Запад-Транснефпродукт» здатний транспортувати магістральними нафтопродуктопроводами, що пролягають через РБ, більш як 10 млн т світлих нафтопродуктів за рік і здійснювати перевалку 2 млн т нафтопродуктів із трубопровідного транспорту на залізничний, наливаючи його в цистерни».


При цьому використання магістральних нафтопроводів не є монополією «Транснефти». Діяльність «Запад-Транснефтепродукта» обумовлена, зокрема, й угодою про взаємодію в межах експлуатації магістральних нафтопродуктопроводів, що містяться на території РБ. Угода була підписана між Росією та Білоруссю 2004 року.

 


Після нещодавнього скандалу з «брудною нафтою» у всіх на слуху був нафтопровід «Дружба». Але «Запад-Транснефтепродукт» до нього стосунку не має. Білоруська ділянка «Дружбы» керувалася двома державними операторами: ВАТ «Полоцктранснефть Дружба» і ВАТ «Гомельтранснефть Дружба». Днями (1 жовтня) «Полоцктранснефть Дружбу» ліквідували, перетворивши її на філіал «Новополоцк» «Гомельтранснефть Дружбы».


Один із найстаріших гравців нафтового ринку Білорусі — компанія «Славнефть». Цікаво, що від початку вона була білорусько-російською: у 1994-му її акціонерами виступили Держкоммайна Росії та Міндержмайна Білорусі (внеском білоруської сторони був Мозирський НПЗ, російської — НПЗ у Ярославлі та низка видобувних підприємств). Очолював компанію нинішній близький друг Лукашенки російський олігарх Міхаіл Ґуцерієв. Пізніше в результаті численних пертурбацій контроль над «Славнефтью» дістали «Газпром» і «Роснефть». У Білорусі в «Славнефти» лишилося 42,58% акцій Мозирського нафтопереробного заводу.

 

Читайте також: Китайський гамбіт

 

Ще один великий нафтовий російський гравець у Білорусі — «ЛУКОЙЛ». В управлінні підприємства «Лукойл-Белоруссия» перебуває 83 АЗС (зокрема, 39 із газовими модулями), 5 нафтобаз загальним обсягом зберігання близько 20 тис. м3, 3 газонаповнювальні станції загальним об’ємом зберігання 4 тис. м3. Регіональні представництва розташовані в Мінську, Бресті, Гродні, Вітебську та Могильові. Частка «ЛУКОЙЛ-Белоруссии» в загальному обсязі реалізованих у республіці нафтопродуктів становить 13%. Також «ЛУКОЙЛу» належить підприємство «ЛЛК-Нафтан», що випускає паливні присадки на базі новополоцького нафтопереробного заводу «Нафтана».


Загалом на ринку білоруських АЗС росіяни представлені досить широко. Це і «Роснефть», що постачає чорне золото на переробку та реалізує частину нафтопродуктів через власну мережу АЗС компанії «РН-Запад». І «Татнефть», яка також постачає на білоруський ринок пальне для переробки й експлуатує заправки через «Татбелнефтепродукт». І «РуссНефть» згаданого вище Ґуцерієва, яка через «Славянскую топ­ливную компанию» та «Славнефтехим» постачає в Білорусь нафту для подальшої переробки та реалізації нафтопродуктів на експорт. Формально «РуссНефть» у 2018 році продала «Славнефтехим», але близькі до наф­тової галузі джерела кажуть, що цей продаж був способом послабити податковий контроль: активи «Славнефтехима» могли перейти до однієї з компаній групи, до якої входить «РуссНефть», — GEA Holdings Limited, зареєстрованої на Британських Віргінських островах, а де-факто компанія лишилася в «РуссНефти».

 

Зовсім у тіні: банки


Банківський сектор Білорусі — це також «скопище» російського впливу. За основними показниками дочірні компанії російських банків поступаються на ринку лише двом державним фінустановам: «Беларусбанку» та «Белагропромбанку». Напевне, найбільший гравець на фінансовому ринку — «Сбербанк России». У грудні 2009 року він викупив «Белпромстройбанк» — п’ятий за розміром активів банк у Білорусі. За нього було заплачено $280 млн і виділено кредитну лінію $2 млрд, але взамін «Сбербанк России» отримав 98,43% акцій білоруського банку.


У 2011 році було здійснено ребрендинг: назву змінено на ВАТ «БПС-Сбербанк». За основу фірмового стилю взято фірмовий стиль «Сбербанка России». «БПС-Сбербанк» у Білорусі єдиний працює з «Яндекс.Деньги». У 2017-му він першим у країні запустив платіжний сервіс Samsung Pay спільно з MasterCard. Крім того, «Сбербанк России» інвестує в білоруську IT-галузь («Сбербанк-Технологии»), нерухомість («Элит Эстейт»), страхування (ТАСК) та інші сектори економіки.
Група ВТБ представлена Банком ВТБ (Білорусь). Основний пакет його акцій (99,99996%) належить Банку ВТБ ПАО (Росія), однією акцією володіє «ВТБ Лизинг» (Республіка Білорусь).


«БелВЭБ» належить російській державній корпорації розвитку «ВЭБ.РФ» — 97,52% акцій Інвестує в страхування («Белвнешстрах») і нерухомість («Внешэкономстрой»).

 

Читайте також: Від трьох до п’яти або ніколи


Альфа-Банк (Білорусь) відповідно входить до «Альфа-Групп» — одного з найбільших приватних фінансово-промислових консорціумів на території СНД. Банківському холдингу АBH Holdings S.A. належить 99,9% акцій ЗАТ «Альфа-Банк».
Загалом у Білорусі працює 24 комерційні банки, з них 5 (включно з «Белгазпромбанком») є російськими.

 

З дрібного: ІТ і мобільний зв’язок


Один із найбільших інвесторів у білоруську економіку — російський оператор «Мобильные ТелеСистемы». У Білорусі він представлений однойменною компанією, у якій володіє 49% акцій. Решта 51% перебуває в руках держави, яка дуже хоче продати їх за $1 млрд. Експерти вважають цю вартість завищеною щонайменше на третину, тому спроби продати зазнають фіаско вже протягом п’яти років (якщо не більше).


Найбільші в СНД салони мобільного зв’язку «Связной» і «Евросеть» у Білорусі працюють через дочірні компанії «Связной Бел» і «БелЕвросеть». Група компаній «Ланит», один із найпотужніших російських IT-бізнесів, займається в Синьоокій розробкою програмного забезпечення. Її структурна одиниця Artezio створила дочірню компанію в Парку високих технологій і володіє центрами розробки в Мінську, Вітебську та Могильові. Також білоруські центри розробки є в російській Softline у Мінську, Могильові, Гомелі, Вітебську та Бресті. У 2010-у Softline стала співвласницею ще одного білоруського IT-бізнесу — хостингової компанії Active Technologies.


«Яндекс» має в Мінську центр розробки, орієнтований на виконання робіт для головного офісу. А з 2016 року в Білорусі запрацювало і «Яндекс-Такси».

 

Бізнес не без проблем


Є в Білорусі, звісно, й інші російські гравці. У роздрібному продажу працюють «Спортмастер» і «Кари», «Вайлдберриз» і Lamoda. Потреби білоруського машинобудування, будівельної та інших галузей у металопрокаті забезпечує через дистрибуційні структури кілька металургійних концернів РФ. Російський автопром представлений тут кількома торговими дочірніми компаніями АвтоВАЗу на чолі з «Минск-Лада» і сервісним центром КамАЗу в Бресті. А «Росатом» будує в Білорусі АЕС.


Але не все так райдужно в російського бізнесу в Білорусі. Хрестоматійний приклад — невдала спроба «Балтики» здобути контроль над великим білоруським пивзаводом «Крыніца». У середині 2001-го Лукашенка обіцяв голові «Балтики» Таймуразу Боллоєву контроль над «Крыніцай», а Боллоєв — інвестувати в проект $50 млн і збільшити потужності заводу втричі. Але після вкладення $10,5 млн справа застопорилася: Радмін Білорусі так і не дав згоди на допемісію акцій «Крыніцы», вимагаючи вкласти всю обіцяну суму. Ймовірно, влада зрозуміла, що за 50 млн «Балтика» купує не контрольний пакет акцій підприємства, а цілий національний ринок, оскільки очікуваний обсяг виробництва мав покрити практично всю потребу Білорусі в пиві. У підсумку вимоги до «Балтики» виявилися непосильними й повертати свої гроші інвесторові довелося через суд, який затягнувся на цілу п’ятирічку.

 

Читайте також: Білорусь на голці Москви


Багато шуму здійняло «розлучення» «Беларускалия» з «Уралкалием» — генеральний директор останнього Владіслав Баумґєртнєр навіть посидів у слідчому ізоляторі білоруського КДБ.


Ще одна історія: у Білорусі був банк «Москва-Минск». Його власником був «Банк Москвы». Але в «Банка Москвы» виникли проблеми, і він перейшов до Групи ВТБ разом зі своєю «донькою». У 2014-му виникли труднощі в самої ВТБ: через Крим Захід запровадив санкції, під які вона й потрапила. Щоб запобігти варіанту «обманутих вкладників», Нацбанк Білорусі викупив 100% акцій «Москвы-Минска» в російських власників — лише за $55,7 млн. Причому половину заплатили російськими рублями, а половину — білоруськими.


Потім Нацбанк довго носився з цим банком, як із писаною торбою, шукаючи, кому б його впарити, — на «задержавленість» банківського сектору Білорусі косо дивився Міжнародний валютний фонд. Але охочих придбати актив не знайшлося. На початку цього року банк «Москва-Минск» довелося ребрендувати в банк «Дабрабыт», він продовжує свою діяльність під новою назвою.


І таких історій теж вистачає. Тож не варто думати, що «Москва скупила Білорусь». «Фамільне срібло» — найприбутковіші в країні підприємства — поки що не продається. За нього зазвичай виставляється нереально висока ціна або нереальні вимоги до ведення бізнесу. У цьому сенсі російський бізнес жодних «братських» преференцій у Білорусі не має — він змушений грати за загальними правилами.

 

Залежність


Залежність Білорусі від Росії зовсім інша. По-перше, це пільгові поставки нафти, які на білоруських переробних заводах перетворюються на нафтопродукти і є серйозним джерелом наповнення бюджету країни. По-друге, ринок збуту: приблизно 90% експорту сільськогосподарської продукції, наприклад, припадає на Росію. По-третє, закредитованість Білорусі загалом.


Ресурс myfin.by недавно з’ясував, кому й скільки Білорусь виплачує зовнішнього боргу. За вісім місяців цього року РБ виплатила $1 млрд 145,6 млн. Із них приблизно 60% припадає на Росію та пов’язаний із нею Євразійський фонд стабілізації та розвитку (раніше Антикризовий фонд ЄврАзЕС). Загальна сума зовнішнього боргу Білорусі сьогодні — $16,6 млрд.


Враховуючи, що ВВП РБ у 2018-му становив $59,7 млрд, сума боргу — це більш як чверть національного продукту країни, що й дає Росії можливість «тиснути» на Білорусь у політичних питаннях. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.