Світ

  ▪   Марк Ковальський
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Huawei, державний ворог США

Як китайський технологічний концерн Huawei, другий у світі виробник мобільних телефонів і найбільший у світі постачальник мережевого обладнання, хоче подолати наслідки санкцій США. Репортаж із самого серця державного ворога Сполучених Штатів
Матеріал друкованого видання
№ 42 (622)
від 17 жовтня

Коли потяг прибуває до Верони, із динаміків на платформі, розташованій поруч із дзвіницею та відомою ареною, лунає заїжджений мотив Вівальді «Чотири пори року». До Парижа рукою подати, за кілька хвилин Люксембург і Гранада, до Оксфорда також легко дійти пішки. Мабуть, ніде у світі Європа не об’єднана так, як тут, у південнокитайському восьмимільйонному місті Дунгуань.

 

На площі 1,4 млн м2 , що дорівнює половині берлінського Ванзе, простягнувся кампус Huawei, найбільшого технологічного концерну Китайської Народної Республіки. Величезний комплекс споруд скопійовано з 12 європейських університетських міст, кожна обладнана підземним паркінгом, супермаркетами та ресторанами. Між собою корпуси сполучені залізницею, на її 8 км курсують потяги швейцарської фірми Jungfraubahn. Є в Дунгуані й Гайдельберзький замок. «Це місто уособлює вібруючу суміш традицій і сучасності», — обґрунтовують свій вибір у Huawei. Кампус відкрили 2018-го, він гордість концерну. Тут працює 25 тис. людей. Ціна проекту — €1,3 млрд. Скупчені на горизонті хмарочоси Дунгуаня мов з іншого світу.

 

Huawei — це 5G, епоха мобільності, інтернет речей, майбутнє. Жоден концерн світу не будує більше телефонних мереж і мереж передачі даних, жоден у цій галузі не виявляє кращу винахідливість. Вісім років тому на ринку мобільних телефонів Huawei був ніким. У 2018-му компанія продала 206 млн приладів, уперше більше за Apple, китайське дихання в спину вже відчуває й лідер світового ринку — південнокорейський Samsung. 

 

Читайте також: США нищать Huawei та відкладають перемовини з Китаєм

 

Утім, сьогодні другий у світі виробник мобільних телефонів і світовий лідер із постачання мережевого обладнання в найглибшій за свою історію кризі: китайський телекомунікаційний гігант потрапив у драматичну конфронтацію, у дуель, у якій не цілком зрозуміло, хто герой, а хто негідник. Huawei в немилості в президента США Дональда Трампа: концерн підозрюють в економічному шпигунстві. Наприклад, у тому, що у своє мережеве обладнання він вбудовує прихований доступ, яким для входу в системи може скористатися китайський уряд. Однак доказів, що ці таємні двері справді існують, американські служби ще не надали.

 

Те, що закон зобов’язує Huawei до співпраці з китайським урядом, давно викликає підозри: у разі чого КПК натиском кнопки може заблокувати мережі Huawei в усьому світі, адже всі китайські фірми повинні уможливлювати національним службам безпеки доступ до критичної інфраструктури. «Це божевілля. Ми такого ніколи не зробимо, — заявив нещодавно Річард Ю (50 років), керівник споживчого відділу Huawei. — Для цих звинувачень немає жодних доказів. Це все одно що я безпідставно назвав би вас злочинцем. Жахливо!».

 

Американським фірмам більше не можна співпрацювати чи навіть постачати для Huawei. Це болючий удар для концерну, який залежить від американських технологій, наприклад від чіпів Intel, програм Google чи Microsoft. У середині травня Трамп видав розпорядження, санкції двічі переносилися й от 19 листопада почнуть діяти. Численні американські фірми вже зменшили свої поставки, перевізники з усього світу оголосили про заміну обладнання Huawei.
Новий мобільний телефон Huawei, також відомий як Mate 30 Pro, який численні знавці галузі вважають найкращим у світі, довелося випустити без служб Google, без таких програм, як Gmail, Maps і YouTube, без Play Store, що продає додатки. Немає в приладах Huawei також Facebook, WhatsApp та Instagram. Щоправда, китайським клієнтам Huawei від додатків Google довелося відмовитися ще 2012 року, бо вони в Китаї заборонені. Але й Google втратив через санкції важливого клієнта.

 

Читайте також: Економіка: хмари на горизонті

 

«Нічого зі звинувачень не відповідає дійсності», — каже Волтер Ї (40 років), керівник європейського представництва Huawei. Він вважає свій концерн жертвою американо-китайської торговельної війни. І це не перший випадок: ZTE, менший китайський конкурент Huawei, потрапив до чорного списку американського уряду у 2016-му. Це завдало концернові з 80 тис. працівників такої шкоди, що він опинився перед загрозою колапсу. Відразу після особистого дзвінка президента Сі Цзіньпіна Дональдові Трампу той вилучив концерн із чорного списку. ZTE довелося змінити всю раду правління та сплатити мільярдний штраф. Можливо, у справі Huawei вдасться досягти схожого компромісу. Однак за рік до виборів американський президент, мабуть, захоче продемонструвати силу, тож ситуація надалі загострюватиметься. Фінансову директорку Huawei, доньку засновника фірми Рена Женфея (74), за його вказівкою вже заарештували в Канаді. До вирішення справи про її видачу США жінку випустили під багатомільйонну заставу й на суворих умовах.

 

Конфлікт зачепив і Німеччину. На найважливішому закордонному ринку на Huawei працює 3 тис. працівників у 18 локаціях. Тут концерн має два розробні центри в Нюрнберзі та Дармштадті, а також центральний офіс для Західної Європи в Дюссельдорфі. Мережі Deutsche Telekom, Telefónica та O2 працюють на базі Huawei: майже кожна друга передавальна вежа китайська. SAP і BMW — компанії-партнери, як і Leica для телефонних камер чи Porsche Design для люксових версій. «Німеччина — один із наших найважливіших стратегічних ринків», — каже менеджер європейського напрямку Волтер Ї. Із 12% ринку Huawei на третьому місці після Samsung та Apple.

 

Однак політичні суперечки, що загострилися аж до торговельної війни, не всюди завдали збитків. «У перші два-три тижні кінцеві клієнти були дезорієнтовані й ми відчули значне падіння обороту, — пояснює європейський керівник. — Але коли ми сигналізували, що наразі нічого не змінюється, і гарантували якість та сервіс, то швидко знову здобули довіру. Тепер ми вже майже відновилися». Німецькі мобільні оператори, на відміну від їхніх аналогів у Великій Британії чи США, не зважають на Трампову санкційну політику та співпрацюють із Huawei (див. «Друзі й вороги»). А з Берліна замість заборон надійшли лише підвищені вимоги безпеки для всіх постачальників.

 

Huawei — окремий світ


Поїздка платним автобаном, яким тягнуться нескінченні колони вантажівок поруч із китайськими малолітражками, японськими машинами середнього класу та німецькими люксовими авто, триває чверть години. Дорогою до Шеньчженя, розташованого безпосередньо на кордоні з Гонконгом, минаєш численні будівництва, десятки справжніх поліцейських машин і стільки ж муляжів, кожен метр шляху записують всюдисущі камери спостереження.

 

Штаб-квартира Huawei розташована відразу за Шеньчженем, відмежована металевими сітками та мурами, на воротах облаштовані шлагбауми й стоїть охорона. У мегаполісі електроніки Шеньчжені свої офіси мають численні стартапи, інтернет-концерн Tencent, виробник дронів DJI та автоконцерн Build Your Dreams. Тут тайванське підприємство Foxconn збирає айфони Applе. Деякі компанії такі великі, що своїми хмарочосами та офісними центрами творять цілі квартали. Шеньчжень — всесвітня фабрика електроніки.

 

 

На 2 км2 території Huawei працюють майже 40 тис. осіб. Тут власні спортивні майданчики, готелі, навіть університет і лікарня. «Коли 1993-го я став працювати на Huawei розробником програм, нас було трохи більше ніж 300 працівників й оборот становив $10 млн», — пригадує нинішній шеф Huawei Ерік Шю, який так себе називає, насправді ж зветься Сюй Чжицзюнь. Сьогодні він на вершині керівної структури, яку цілком можна назвати своєрідною. Тривалий час на керівній позиції щопівроку змінювалися троє осіб. Нещодавно перейшли до системи, коли на посаді так званого голови чергуються три менеджери. Ерік Шю відповідальний також і за щоденні справи. «Ми віримо в мудрість колективу, — каже європейський керівник Волтер Ї. — Один голова — спеціаліст із фінансів та оперативних справ, другий — із політики персоналу, третій — із досліджень і розробок. Це одна з найкращих систем, яку я бачив у великих концернах». Якщо все добре, то ці троє ухвалюють рішення одноголосно. Якщо ні, то останнє слово за актуальним головою. У стратегічних справах право вето може застосувати формальний керівник фірми Рен Женфей.

 

 

Читайте також: Найбідніша країна Європи

 

Конструкт справді успішний. Сьогодні на Huawei працює 180 тис. осіб (майже вдвічі більше, ніж на Google), оборот становить $105 млрд, прибуток — $8,6 млрд. Більш як половину доходів Huawei отримує на Батьківщині, у Китаї. Зі значним відривом фірма — світовий лідер із постачання мобільного обладнання та другий номер із продажу мобільних телефонів. Сприяли швидкому зростанню неймовірний економічний підйом Китаю, відмежований внутрішній ринок і 30-мільярдний кредит державного Банку розвитку Китаю. Адже китайський уряд вважає Huawei флагманом свого тривалого технічного наздоганяння Заходу.

 

Однак підприємство не в державній власності. Huawei, як кажуть, за формою своєрідний кооператив, до якого через фантомну акцію залучені працівники, при чому китайці значно потужніше за іноземців. Однак право рішення з цим, звісно, не пов’язане. У разі звільнення частку слід повернути, у разі виходу на пенсію вона залишається і далі приносить дивіденди. Ці акції не продаються. Великих власників не розкривають. Єдине, що відомо: засновник Рен Женфей має 1,14% акцій. Вихід на біржу та пов’язані з цим приписи прозорості пролили б світло на ситуацію. Однак входження на ринок капіталу не обговорюється, особливо зважаючи на останні події: «Якби ми були фірмою, яка торгується на біржі, то що сталося б у разі нашого потрапляння до санкційного списку?» — запитує керівник Сюй. Також він боїться за мотивацію працівників, якщо акції будуть випущені на біржу: «Ми хочемо, щоб наші працівники свій достаток вибудовували повільно. Якщо вони раптово розбагатіють, то центральні працівники підуть із компанії, деякі навіть поїдуть із країни. Ми вже бачили таке в інших китайських підприємствах».


Непрозорість не послаблює звинувачень у тому, що концерн є інструментом уряду. Особливо зважаючи на те, що засновник Рен Женфей до своєї підприємницької кар’єри був цивільним службовцем у Народно-визвольній армії Китаю, а сьогодні має тісні відносини з партійними грандами.


Нелегко добре ставитися до компанії й з інших причин. Раз по раз з’являються заяви, що працівники збирають інформацію про ділових партнерів і службовців та передають її в китайське посольство. Про це нещодавно повідомив чеський журналіст. На початку року одного з працівників Huawei заарештували в Польщі за звинуваченням у шпигунстві. Окрім того, кажуть, що концерн викрав індустріальні таємниці T-Mobile US, дочірньої фірми Deutsche Telekom, і перешкоджав юстиції, а в Північній Кореї вибудував мережу мобільного зв’язку та обслуговував її, порушуючи цим міжнародні санкції. Список можна продовжувати.


Втім, усе це дрібниці порівняно зі звинуваченнями уряду США. Те, що в приладах Huawei є таємні шпаринки, через які доступ можуть отримати китайські служби чи урядові хакери, компанія рішуче відкидає: у пріоритеті захист даних, усі приписи із захисту даних «дотримано й доповнено внутрішніми нормативами». США не можуть надати докази своїм звинуваченням: якби на руках було щось конкретне, це точно вже оприлюднили б.

 

Читайте також: Виграшний штраф для Facebook, скорочення в Deutsche Bank та рекордне сповільнення Китаю


Роберт Ганніґен, колишній голова британської спецслужби GCHQ, каже, що британські служби з 2010 року мали доступ до програмного коду Huawei й під час регулярних перевірок не виявили нічого підозрілого. «Полюванню на відьом бракує фактичної бази», — констатує керівник великого мобільного оператора, який хоче зберегти анонімність. Що натомість відомо завдяки Едварду Сноудену: США також шпигують, як у приватних женевських банках, так і в Blackberry Анґели Меркель та комп’ютерах працівників ООН. Відомі також випадки, коли спецслужби Сполучених Штатів перехоплювали на шляху до клієнтів прилади американського виробника Cisco, обладнували їх шпигунською технікою й відправляли адресатам. А Patriot Act, виданий після терактів 11 вересня, досі дає змогу Агентству національної безпеки (NSA) в усіх американських фірмах мати доступ до даних користувачів і клієнтів без необхідності їх про це інформувати.


Для урядів, надавачів телекомунікаційних послуг та їхніх клієнтів питання стоїть лише про те, чиє шпигування їм миліше: кристально чистої диктатури чи демократії?

 

Huawei — чемпіон світу з патентів


На п’ятому поверсі штаб-квартири в Шеньчжені, великій сталевій споруді з вигнутим скляним фасадом, фотографувати категорично заборонено. У кабінках на чотирьох тут сидять близько 300 працівників, спина до спини, кожен перед двома моніторами. Знак фірми зі стилізованою хризантемою навіть на стільцях. Тут один із 14 центрів розробки Huawei. Дослідники гордо демонструють, як використовують штучний інтелект для покращення якості фотографій, для економії струму під час використання мобільної мережі чи для керування самохідним авто.


У справі досліджень і розробок Huawei гігант: за минулий рік фірма виділила на це близько $15 млрд, четверте місце після Samsung, Alphabet (Google) та Amazon. Наступного року цей бюджет планують збільшити на 30%. Два роки тому в Європейське патентне відомство Huawei подав 2398 винаходів, більше за будь-яку іншу компанію. У новому мобільному стандарті 5G Huawei контролює одну п’яту ринку, тут кожен шостий патент у світі припадає на китайців. У всьому світі Huawei має майже 30 дослідних і конструкторських центрів, у яких працює приблизно 80 тис. осіб. Європа — другий за значенням після Китаю ринок і центр китайців у технології та інфраструктурі 5G. На старому континенті працюють 12 тис. осіб. І китайці хочуть розширюватися, натомість у США вони дослідні центри скоротили: там звільнили 600 із 850 працівників.

 

Читайте також: Поділитися зі світом: що дає українцям шерінгова економіка


Спортивний і культурний центр у Дунгуані добре заповнений. На початку вересня тут перед 15 тис. фанів відбувалися групові ігри чемпіонату світу з баскетболу. Тепер на трибунах 5 тис. розробників. На ігровому полі стоять величезні монітори за сценою 50 м завширшки. Коли на неї під войовничу музику виходить Річард Ю, публіка вибухає оплесками. Керівник споживчого відділу з ентузіазмом повідомляє нові цифри успіху, підкріплені кривими, які стрімко піднімаються. У галузі ноутбуків оборот потроївся, у галузі малих портативних приладів, як-от годинники, подвоївся, продаж телефонів зріс на 24%. Але він додає: «Ми могли б мати кращі показники. Якби не санкції, серед смартфонів ми були б світовими лідерами».


Найважливіший пункт Річард Ю не притримує на потім, як колись Стів Джобс («One more thing»), а прямо каже про нього. Під захоплені вигуки п’ятитисячної публіки, серед якої багато працівників Huawei, Ю презентує власну операційну систему Harmony OS. Досі вона застосовується лише в телевізорах, та незабаром з’явиться в найрізноманітніших приладах, годинниках, ноутбуках, автомобілях. Власна операційна система покликана передовсім зменшити залежність від Google. «Працювати над нею ми почали ще у 2017-му, — вигукує зі сцени менеджер. — Для адаптації системи під смартфони нам знадобиться лише кілька днів».


Однак багато це не дасть. Поза Азією Harmony навряд чи має шанси на успіх. Без власних мобільних додатків у ній немає сенсу. На Android від Googlе доступні майже 4 млн додатків, сам Huawei нині пропонує тільки 11 тис. Але навіть якщо пропозиція неймовірно зросте, сподіватися на те, що вона хоча б наблизиться до пропозиції Google, не доводиться. Список тих, хто зазнав на цьому полі поразки, довгий: Blackberry, Nokia, Microsoft тощо. Навіть лідерові світового ринку Samsung не вдалося просунути Linux-подібну операційну систему Tizen як альтернативу Android. Навіть якби це вдалося, для розбудови конкурентної пропозиції потрібно три-п’ять років, вважає голова Ерік Шю: «Ми чітко заявили, що Harmony не перший наш вибір. Але якщо ми більше не зможемо користуватися Google та його додатками, нам не залишиться інших варіантів». 


Тому Huawei виступив саме з мирною пропозицією: хоче продати всі 5G-патенти та вихідні коди одному чи багатьом зацікавленим, навіть західним конкурентам. Тоді покупці могли б переконатися, що в програми не вмонтовані жодні таємні шпаринки, і розвивали б технологію на власний смак, без впливу китайської держави. Таке саме право мав би й Huawei.


Але який конкурент узагалі цим зацікавиться, зокрема з почуття гордості за власну систему? Хто може собі це дозволити, зважаючи на ціну патенту, яка сягає десятків мільярдів доларів? І чи зміниться тоді панівне становище Huawei серед операторів мобільних мереж? Це було б величезним кроком, досі небувалим в історії техніки. Однак така пропозиція демонструє розпач Huawei.

 

Санкції коштували Huawei $30 млрд


На стінах виробництва в Шеньчжені мотиваційні плакати: «Наполягайте на самовдосконаленні», а ще китайською та англійською «Найбільшим банкрутством є розчарування, тоді як найвеличніше надбання — це надія».

 

На 1,4 км2 тут розміщуються 25 тис. працівників Huawei. На початку зміни вони шикуються парами, як у війську, а тоді вервечкою проходять до павільйонів. 20-годинний робочий день: дві зміни по 8 годин, плюс кожен працівник по 2 години трудиться понаднормово, радше примусово, ніж добровільно. Щодві години десятихвилинна перерва, ще 90 хвилин на обід. І це протягом шестиденного робочого тижня. «Ми, китайці, працюємо дуже важко», — розповідає Чарльз Квіань, коли ми йдемо виробництвом. Фотографії 61 працівника, що працює найважче, висять на стінах із їхніми шестизначними номерами й дуже коротким визнанням їхніх заслуг. За кілька метрів далі висить таблиця бажань, на якій працівники почепили записки у формі сердечок і квіточок: «Вперед, Huawei, до 5G в Брюсселі!», «Я люблю свою роботу».

 

Читайте також: Розімкнути коло. Що робить Україну відсталою

 

Тут, у Шеньчжені, виробляють P30 Plus — лідера продажу серед мобільних телефонів Huawei. Крихітні компоненти, деякі заледве помітні неозброєним оком, приліплені на стрічки, що скидаються на бобіни відеоплівки й автоматично подаються до близько 20 промислових роботів. На 120-метровій виробничій лінії лише кілька людей: 17 операторів, які залежно від завдання носять різні кашкети, поновлюють стрічки, перевіряють якість і запаковують готові прилади. До обіду вони виготовили 101 P30 Plus, якість 98 з них відповідає готовності до продажу. Запланований денний виробіток — 2,8 тис. штук. У цьому павільйоні 10 таких виробничих ліній. Загалом на території 60 павільйонів.

 

Компанія передбачає подальше підвищення обсягів виробництва. Цілком імовірно, що Дональд Трамп зламає її плани. Торік Huawei купив у Сполучених Штатах приладів та програм на $11 млрд, це близько однієї сьомої загального обсягу закупівель. Тепер доведеться знайти нових постачальників, що досить складно, а для деяких компонентів, як-от програми Google чи Microsoft, узагалі неможливо.

 

Перше передчуття китайці мали в середині вересня, коли представляли в Мюнхені свій флагман Mate 30 Pro в найдорожчій версії за €2,1 тис. Його випустили зі старішим і слабшим варіантом Android із відкритого доступу. Чи зможуть клієнти встановити на прилад додатки Googlе, як-от Maps або YouTube, невідомо. Huawei вперше переніс появу приладу на європейському ринку. Сумнівно, чи знайде він колись удосталь покупців поза Китаєм. І кожна нова презентація Huawei у майбутньому може зіткнутися з такою проблемою. Це дуже суттєво: 40% смартфонів вартістю близько $20 млрд концерн продає поза межами Китаю. Принаймні досі.

 

Цього й наступного року санкції обійдуться Huawei в $30 млрд обороту, вважає засновник Рен Женфей. Але втрат фірма все ж таки не зазнає. Войовничо налаштований і голова Ерік Шю. «Ми витримаємо», — каже він. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.