Світ

  ▪   Даніель Фрідріх Штурм
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Світова політика в малому штаті

Фото: REUTERS
У Нью-Гемпширі живе лише 1,3 млн американців. Але той, хто хоче кинути виклик Дональду Трампу на президентських виборах 2020 року, повинен набирати бали тут. Сцени демократичного ближнього бою
Матеріал друкованого видання
№ 36 (616)
від 5 вересня

Щойно стихнули тривалі оплески, як Браян Генкок бере стосик конвертів і роздає їх публіці. На конвертах напис «Янґ 2020», вони призначені для готівки або чеків. Пожертви для «Друзів Ендрю Янґа».


Вечір п’ятниці минулого тижня у книгарні в Плейстоу, містечку в Нью-Гемпширі. 44-річний Ендрю Янґ, один із 21 кандидата від демократів на президента, виступає й відповідає на запитання. Він пояснює свій план про безу­мовний базовий дохід у тисячу доларів на місяць. Агітує за «людяний капіталізм», говорить про автоматизацію 


й зниження в США очікування тривалості життя. «Точна протилежність Дональда Трампа — це азіат, який любить математику», — вигукує Янґ насамкінець. Оплески. Поки він позує для фото зі своїми прихильниками, Браян Генкок роздає конверти для пожертв. Якщо захоплення в книгарні взяти за масштаб, кілька доларів мало б назбиратися.


Браян Генкок, 20-річний довготелесий чоловік у білій футболці, на якій значок із літерою «Y». Це символізує Andrew Yang, себто людину, яку він хоче бачити президентом Америки. До виборів ще добрих 14 місяців. Та Генкок уже зараз на кілька місяців призупинив своє навчання політології та арабської мови. 4 серпня він навіть виїхав зі своєї квартири в Індіані. Відтоді щодня курсує Нью-Гемпширом.

 

Читайте також: Die Welt: Тепер Дональд Трамп покладається лише на Польщу


Роздає листівки, збирає пожертви, стукає в двері будинків. Задля економії ночує у своїй Honda Pilot: «Властиво, це дуже зручно». Браян Генкок робить виборчу кампанію, точніше, передвиборчу кампанію. «Ми намагаємося охопити якомога більше різних виборців, говорити з ними, переконувати їх», — каже він. —Ми — це помічники-добровольці Ендрю Янґа. Вони називають себе «ватага Янґа».


Усі демократи, які хочуть наприкінці 2020-го вигнати Трампа з Білого дому, в ці місяці працюють у Нью-Гемпширі. Вони днями об’їжджають штат, виголошують промови, відповідають на запитання, роздають автографи, позують для фото, роблять із охочими селфі. При цьому в Нью-Гемпширі живе лише 1,3 млн осіб — менше половини відсотка виборців США. Найбільше місто Манчестер має 112 тис. мешканців — приблизно стільки, скільки німецьке місто Гера.
Однак незабаром на Нью-Гемпшир дивитиметься весь світ. Там у листопаді відбуватимуться перші офіційні праймеріз, незадовго після схожого рішення в настільки ж малій Айові. Результат виборів у Нью-Гемпширі, який ще в аеропорту Манчестера, найбільшого міста штату, гордо іменується Primary State, матиме надзвичайний сигнальний характер і, ймовірно, зможе визначати долю кандидатур. Тому 278 тис. зареєстрованих демократів плюс усі, хто згодом визнає себе демократом, — значно потужніші, ніж дає змогу припустити незначна кількість жителів штату.

 

Той, хто програє Нью-Гемпшир, може пакувати валізи


Ідеться про те, хто виступить проти Дональда Трампа й майже через рік переможе його. Хто візьметься за це величезне політичне завдання й цілковито програє Нью-Гемпшир, може пакувати валізи. Імовірно, деякі кандидати знімуться, щойно стануть відомі результати з Нью-Гемпшира.


Для Ендрю Янґа політично йдеться про все. У перегони він увійшов як аутсайдер, але в дебатах показав себе добре. Пожертви на його кампанію зробило вже 205 тисяч американців. Передовсім він приваблює молодь. Як ось 25-річного Луїса де Анджеліса, який їхав півтори години власним авто задля зустрічі, хоч досі ніколи не відвідував політичних заходів. «Янґ успішний бізнесмен, — каже де Анджеліс, що займається продажем верхнього одягу. — Я дивлюся його відео на YouTube і в лютому голосуватиму за нього».

У США партії використовують різні дані. За допомогою мікротаргетингу вони можуть ідентифікувати населені пункти, вулиці, навіть окремі будинки, в яких передвиборча реклама особливо доцільна


Це дуже подобається Стівові Маршану, головному радникові Янґа. «За вихідні в Нью-Гемпширі у нас дев’ять заходів, саме відкриваємо тут наш третій офіс, — говорить Маршан. — Через три тижні Ендрю знову їздитиме штатом». Він знає, наскільки важливий сільський штат на Східному узбережжі. Історія показує: Хто перевершує очікування в одному з «раніших штатів», той «драматично нарощує підтримку в штатах, які обирають пізніше, і це за ніч».


Це стосується не тільки кандидатів із шансами аутсайдера, а й фаворитів теж. Наразі більшість підтримує 76-річного екс-віце-президента Джо Байдена. За даними багатьох опитувань, по всій країні він набирає 29% підтримки, а ось у Нью-Гемпширі лише 21%. Тут одразу за ним ідуть обидва ліві сенатори — Берні Сандерс та Елізабет Воррен. Сандерс із Вермонта, а Воррен із Массачусетса, отже, фактично сусіди. І саме тому в Нью-Гемпширі їм обом потрібен попутний вітер. Інтрига буде навколо того, хто з них зможе краще мобілізувати лівий табір.


Вечір середи у Вольфборо. Лісистий, гористий і озерний ландшафт, що нагадує Швецію не лише тому, що тут водяться лосі. У саду демократки Еді Десмараїс пахне соснами, сюрчать цвіркуни, вечірнє сонце додає затишку. На зустріч із 70-річною Елізабет Воррен прийшло близько 300 осіб. Старші сидять на розкладних стільцях, молодші — на газоні. Спершу із гучномовців лунає пісня Джонні Кеша «I Walk the Line», а тоді до мікрофона підходить Воррен. «Ми живемо у хвилюючі часи!» — вигукує вона.

 

Читайте також: Повернення загрози


У виборах 2020-го йдеться не про наступні чотири чи вісім років, зазначає вона. Ні, від «двадцять–двадцять» — як Воррен постійно називає вибори — залежить доля поколінь. Як це звично в Америці у таких промовах, вона розповідає про своє життя, виводить із цього свої політичні вимоги, приміром: податок на багатство, відсутність оплати за навчання, загальне медичне страхування. Для кожної теми «у мене є план», говорить Воррен, «така вже я».


50-річна Ребекка Олбрайт раз по раз аплодує. Вона працює в незалежній книгарні, зареєстрована демократка, на зустріч 20 хвилин їхала автівкою. «Тут тепер виступає чимало кандидатів, завжди можна кудись піти, це чудово», — говорить Олбрайт. За її словами, Нью-Гемпшир — це «мікрокосмос усієї Америки». Потім вона хоче послухати сенатора від Нью-Джерсі Корі Букера (він також знову «обробляє» цей регіон).
20-річний Метью Лополіто вивчає будівельну справу 


в каліфорнійському Берклі. Його 18-річний брат навчається в коледжі в Північній Кароліні. В обох саме канікули, і в себе на батьківщині вони приглядаються до різних кандидатів. «Для Нью-Гемпшира це чудові часи, — говорить Метью. «Особисто зустрітися тут із кандидатами значно інформативніше, ніж слухати їх по телебаченню», — додає Ендрю. Брати обоє вперше голосуватимуть, обоє зареєструвалися в Нью-Гемпширі, щоб на попередніх виборах віддати впливовий голос. 29-річний Джо Лейк, учитель історії й англійської мови, уже навіть визначився: «Я голосуватиму за Воррен, вона має план і обстоює свої принципи. Це мені подобається». Лейк хоче долучитися до її кампанії, стукати в двері, робити «те, що завжди необхідно». За його словами, у цих виборах «не можна стояти осторонь».


У США партії використовують різні дані. За допомогою мікротаргетингу вони можуть ідентифікувати населені пункти, вулиці, навіть окремі будинки, в яких передвиборча реклама особливо доцільна. Виборці, зареєстровані в кандидатів, постійно отримують електронні листи й смс із датами подій та закликами до пожертв. «Привіт, Деніел, це Джо Байден…» — десь так чи схоже починаються такі повідомлення.

 

Читайте також: Die Welt: розслідування зв’язків Трампа з Росією, майбутнє Європи, технологічний прогрес

 

Ідеться про національну ідентичність американців


29-річний Лукас Меєр як президент молодих демократів у Нью-Гемпширі не працює на жодного з кандидатів. «Ми боремося за високу виборчу активність. Наші добровольці телефонують громадянам, повідомляють про зустрічі». Молоді демократи зібрали вже близько 7 тис. електронних адрес і $200 тис. пожертв. «Ми тут несемо величезну відповідальність за всю країну», — говорить Меєр.


Тому 50-річний Корі Букер, сенатор від Нью-Джерсі, на минулих вихідних теж відвідав Нью-Гемпшир. Суботній ранок у приватному саду в Портсмуті. Між грядками з полуницею й цукіні стоїть чи сидить близько трьохсот гостей. «На виборах 2020-го йдеться не про одну людину, — кричить Букер, натякаючи на Трампа, — а про нас, про те, хто ми». Майбутні вибори Букер стилізує під політичне рішення про національну ідентичність американців. Потужніше виступити майже неможливо.


73-річний Том Файдлер у блакитному піджаку зі значком «Корі Букер». «Результат у Нью-Гемпширі дуже-дуже важливий», — переконує журналіст на пенсії. Тиск Нью-Гемпшира надзвичайний. Файдлер підсумовує: «Тут Корі має бути в четвірці-п’ятірці лідерів. Інакше з кандидування на президентство нічого не вийде». 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.