Світ

  ▪   Павєл Локшин
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Загадка російської ядерної доктрини

Після десятиліть роззброєння Росія працює над арсеналом сучасної ядерної зброї. Однак які в Москви на нього плани, ніхто не знає. З Росії лунають суперечливі заяви. Важко оцінити загрозу й для Німеччини
Матеріал друкованого видання
№ 34 (614)
від 21 серпня

На новітню російську ядерну зброю, яка, очевидно, вибухнула на півночі країни, дивиться весь світ. Тест крилатої ракети «Буревестник» (за класифікацією НАТО SSC-X-9 Skyfall), схоже, провалився.


Але загроза російської ядерної зброї зберігається. Час роззброєння минув — Росія роками інвестує в сучасний арсенал. І страх з приводу того, що вона може використати свою зброю не лише для відлякування, а й для нападу, зростає. Не лише в США, а й у Європі. Після закінчення дії Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (INF) ядерні ракети середньої дальності знову дозволені й знову можуть взяти на приціл німецькі міста.


Але погляд на російську ядерну зброю викликає в західних стратегів ще одне запитання: для чого Росія хоче її використовувати? Себто яка насправді атомна доктрина Росії? Наміри в серйозній ситуації — загадка. І чимало експертів вважає, що Росія свідомо не відкриває доктрину своїм противникам.


Це дуже ускладнює оцінку ступеня загрози. Зростає загроза того, що в серйозній ситуації Сполучені Штати як друга ядерна потуга світу хибно зрозуміють сигнали з Москви. Тому сьогодні деякі стратеги вважають, що нині загроза ядерної ескалації більша, ніж у часи холодної війни.

 

Читайте також: DIE WELT: Росія посилює експансію, гонка озброєнь на Балканах


На Заході є різні школи військових та безпекових експертів. Поширеною є думка, що Росія дотримується принципу «ескалація для деескалації». Це не що інше, як гра ва-банк. І РФ погрожуватиме застосуванням чи навіть застосує ядерну зброю й виходитиме з того, що протилежна сторона зі страху перед глобальною війною відмовиться від ядерної відповіді. Мета — здобути перевагу в конвенційному регіональному конфлікті зі США. Сценарій — російське вторгнення в Балтику, а НАТО спасує, бо побоїться застосування РФ ядерної зброї. 


Інші, зокрема й американські, експерти не вважають принцип «ескалації для деескалації» частиною російської актуальної військової доктрини. Дехто навіть думає, що це міф. Вони посилаються на те, що за минулі роки в програмних документах РФ навіть підняла поріг для застосування атомної зброї. І вважають цей принцип радше військовим елементом 1990-х років, коли її конвенційний арсенал був слабким і Москва не бачила іншого варіанта, ніж відійти від радянської обіцянки відмови від використання атомної зброї.

 

Сумніви фахівців


Мета — здобути перевагу в конвенційному регіональному конфлікті зі США. На думку експертів, Кремль виходить із того, що Захід боїться глобальної ядерної війни, а тому на ескалацію РФ реагує бажанням деескалації. І тоді Москва піде цьому бажанню назустріч, але за власними правилами. Для Європи це був би жахливий сценарій. Регіональним конфліктом могла б стати російська інвазія в Балтику, на яку НАТО через загрозу ядерного удару не міг би відповісти.

 

За минулі роки Росія значно наростила та модернізувала свої конвенційні сили. У воєнній доктрині 2010 і 2014 років ідеться про ядерну відповідь на напад із використанням зброї масового знищення та конвенційний напад, який «загрожує існуванню Російської Федерації». У новіших стратегічних документах акцент робиться на відлякуванні поєднанням ядерних і конвенційних засобів, пише Крістін Вен Бруусґаард із Центру міжнародної безпеки і співпраці елітного Стенфордського університету. Сюди належать, наприклад, кібератаки.


Порівняно з неспецифічним формулюванням у воєнній доктрині від 2000 року, де йшлося про ядерну відповідь у «ситуаціях, критичних для національної безпеки Російської Федерації», сьогодні поріг застосування ядерної зброї свідомо високий.

 

Читайте також: Путінський інтернаціонал

 

Ядерна погроза Путіна


Однак багатьом на Заході важко бачити в ядерному арсеналі Росії лише приховану зброю. І для того є всі підстави. По-перше, це ядерна риторика російського керівництва. Так, через рік після анексії Криму, у 2014-му, в інтерв’ю державному каналу «Россия» Путін заявив, що був готовий привести ядерну зброю в бойову готовність, якби Захід спробував завадити російському контролю над півостровом. І про це Захід поінформували.


Що ще важливіше, Росія володіє близько 1,8 тис. одиниць тактичної ядерної зброї короткого радіуса, максимум кілька сотень кілометрів. На випадок війни вони створені для обмеженого використання на полі бою. Їхня ударна сила порівняно зі стратегічною ядерною зброєю, міжконтинентальними ракетами, значно слабша, але все ж таки нищівна. Ця тактична ядерна зброя не є предметом договорів, як-от New START, що обмежує володіння лише стратегічними боєголовками дальністю понад 5000 км. США мають лише кілька сотень таких боєголовок і досі не мають ракет до них. Вашингтон нервово спостерігає за тим, як Росія бере на озброєння нові тактичні ракети «земля-земля» типу «Искандер», які можуть нести ядерні боєголовки.


Найновіші версії мобільної пускової установки «Искандер» можуть запускати й крилаті ракети (натовське скорочення SSC-8). Розміщення російських підрозділів «Искандер» на російському ексклаві Калінінград у Балтійському морі врешті остаточно вирішило питання про закінчення дії INF. Ці крилаті ракети дальністю начебто 25 000 км, що Москва заперечує, загрожують усій Європі.

 

Читайте також: Die WELT: США шукає союзників державний рекет в Росії


То що має на меті Росія, подаючи всі ці суперечливі сигнали? Ольґа Олікер, військовий експерт американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень, припускає, що це новочасна стратегія відлякування, а також реакція на висловлювання Дональда Трампа, який ще в ході власної передвиборчої кампанії казав, що завдяки своїй ядерній зброї Вашингтон має бути «непрогнозованим».


Однак ризикована гра Москви на заплутування не досягає мети, бо Вашингтон не поступається. Натомість тепер американці пришвидшують модернізацію свого арсеналу й хочуть розробити нову тактичну атомну зброю, щоб відповісти погрозі Кремля й мати в арсеналі «малу атомну бомбу».


Небезпечним цей тренд вважають навіть провідні американські політики. Генерал у відставці та колишній міністр оборони США Джеймс Меттіс застерігав торік: «Я не думаю, що існує щось таке, як тактична ядерна зброя. Стратегічну гру змінює будь-яка будь-коли задіяна атомна зброя». 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.