Світ

  ▪   Підготував: Анатолій Шара

Die Welt: розслідування зв’язків Трампа з Росією, майбутнє Європи, технологічний прогрес

Головні теми німецького видання в огляді Тижня

 

Редактори видання постійно тримають руку на пульсі подій в США. Зокрема, вони стверджують, що Трамп намагався контролювати процес розслідування. Декілька місяців Америка чекала на фінальний звіт спеціального слідчого Мюллера про російський слід. Зараз він вже опублікований і дає можливість багато чого зрозуміти. Протягом двох років Мюллер досліджував два основних питання: чи команда Трампа домовлялася з росіянами і чи заважав він розслідувати це судовій владі. Багато говорилося про те, що Москва впливала не тільки на перебіг президентської кампанії в США в 2016 році а й її результат. І от в кінці березня Мюллер завершив свою роботу продемонструвавши звіт обсягом 400 сторінок. Це результат величезної слідчої роботи, з сотнями допитів та обшуків. Його команда намагалася відновити процеси протягом декількох років. Коли Трамп дізнався про призначення Мюллера на цю посаду, він дуже засмутився. Президента був дуже занепокоєний цим фактом. Так команда спеціального слідчого виявила «численні» контакти між передвиборчим штабом Трампа та російськими чиновниками, але цього було недостатньо, щоб назвати це кримінальним злочином. В цьому звіті Мюллер зазначив, що люди, які мали зв’язки з російським урядом цікавилися кандидатурою Трампа ще в 2015 році і вони (росіяни) думали, що вони виграють від перемоги діючого президента. Відразу після виборів Москва спробувала вийти на членів нового уряду. Декілька контактів описані в цьому звіті, наприклад між Полом Манафортом і його давнім діловим партнером Константіном Кілімніком, який має зв’язки з російськими спецслужбами. Президент Трамп декілька разів пробував позбавитися незручного Мюллера, але не вийшло. При цьому слідчі не змогли знайти чітких доказів тиску на судову систему. Словом в цьому звіті не має переконливих доказів того, що підозри відносно вчинення Трампом вищеназваних злочинів справдилися. Президент відразу переможно відреагував в Twitter. Звичайно, що демократи були розчаровані цим звітом. Вони очікували на викривальну інформацію, але цього не сталося.

 

Читайте також: Die Welt: доля Венесуели, ігри Ердогана з Путіним

 

Ніколас Штіль переконує, що бути проти Європи  це означає капітулювати перед майбутнім. Багато стоїть на кону на європейських виборах. Більшість громадян хочуть щось подібне до профспілок, які б їх захищали. Але більше всього Європі не вистачає регуляторної політики. Можна сказати, що на цих виборах буде вирішуватися доля Європи. Brexit   - це наслідок того, що Європа не відповіла своєчасно на потреби громадян відчути захист перед глобалізаційними процесами та міграцією. І її відповіді на ці питання не задовольняли людей. Декілька тижнів тому президент Франції Еммануель Макрон сформулював поняття Європи. Так він сказав, що «Європа – це не просто спільний ринок, а проект. Ми не можемо жити далі, не помічаючи серйозних проблем. Але він помиляється коли сподівається на пан-європейську над-державу і її інституції. Відповіддю на ці виклики є постійне співробітництво та інноваційність у всьому. А про надмірну бюрократію та централізацію потрібно забути. Поки що у Європи є вибір: повернутися до протекціонізму з популізмом або йти до майбутнього. Лідер партії ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер має свою точку зору на майбутнє Європи. Вона говорить про те, що ЄС більше всього не вистачає збалансованої регуляторної політики, яка повинна спиратися на підприємливість, технологічні новації, конкуренцію і певну підтримку від держави. Вона звернула увагу на три важливих пункти: цифрові технології, зміни клімату та демографічні проблеми. При цьому вона наполягає на тому, що потрібно розвивати діючу модель європейської соціальної ринкової економіки. Але з огляду на сучасні умови. Потрібно підкреслити, що мова йде не просто про вибори а про життя майбутніх поколінь. За це майбутнє варто боротися. Свої цінності потрібно захищати, адже вороги демократії теж не сидять склавши руки. Вони хочуть нав’язати свою культуру, поведінкову модель. Але поки-що, майбутнє Європи в її руках.

 

Читайте також: Die Welt: Алжир – страх перед війною, Brexit як трагіфарс

 

Аня Еттель розповідає про уроки майбутнього. В книгах фантастів є багато ідей відносно майбутнього, деякі з них досить моторошні. Але інколи романи можуть дати й позитивні імпульси  - навіть німецьким компаніям. Кількість населення в 12 млрд суттєво виснажує ресурси планети Земля. США та Китай ворогують між собою, населення Європи старіє, основною її цінністю стають музеї, країни експортують їжу з України а електрику з Північної Африки. Це не якійсь робочі сценарії голлівудської фантастики, а цілком реальні події. Те, що здавалося абсолютно абсурдним вчора стає дійсністю сьогодні. Письменники-фантасти вже давно розповідали про «розумні будинки», про те як наноботи керують нашим життям. Всі ці оповіді можна знайти в бібліотеці наукової фантастики в Ветцларі(земля Гессен). Її засновник та генеральний директор Томас ле Блан працює там з невеликою командою із завданням випрацювати декілька сценаріїв завтрашнього дня. Ідеї, які зустрічаються в науковій фантастиці стали надзвичайно цікавими потужним німецьким компаніям. Так, Telekom створив лабораторію в Бонні, де гості можуть побачити як ми будемо жити, працювати чи спілкуватися в майбутньому. Це все було розроблено системними інженерами. А сценарій взятий з одного відомого науково-популярного роману. І такого насправді багато. Необхідно зазначити, що все частіше ідеї, які вважалися або просто абсурдними або взагалі неприйнятними з технічної точки зору зараз знаходять все більшого застосування. Найпростіший приклад – мобільний телефон, який сьогодні вже виконує роль комп’ютера. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.