Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Виклики та можливості Зузани Чапутової

Фото: REUTERS
Чи має новообрана президентка Словаччини шанси змінити свою країну?
Матеріал друкованого видання
№ 14 (594)
від 4 квітня

«Президентка (Зузана. — Ред.) Чапутова є надією, що закінчиться ера (Роберта. — Ред.) Фіцо», — написав у ніч після другого туру президентських виборів у Словаччині шеф-редактор видання Dennik N Матуш Костольний. Публіцист, як і більшість словаків, що 30 березня підтримали Зузану Чапутову на виборах президента, покладає на цю жінку великі надії. Останній рік був для країни особливо турбулентним у політичній сфері, й обрання Чапутової — це свідчення того, що словаки прагнуть змін і більше не хочуть бачити політиків із великим стажем, більшість яких так чи інакше пов’язана з корупційними скандалами. Чим же привабила їх адвокатка та екоактивістка Зузана Чапутова?


Перше, що вона зробила після виборів, — запалила свічку пам’яті коло імпровізованого меморіалу вбитому торік журналістові Яну Куцяку та його нареченій Мартіні Кушніровій. Неочікувана підтримка доволі невідомої донедавна (попри надзвичайні досягнення у своїй сфері) адвокатки криється в перипетіях, які довелося пережити Словаччині протягом останнього року. «Те, чим для США було падіння веж-близнюків, тим стала для Словаччини смерть цих двох молодих людей», — сказав під час пам’ятного мітингу в лютому цього року на роковини загибелі Куцяка та його нареченої отець Мілан Бубак. Ян Куцяк активно проводив журналістські розслідування, він писав про корумпованих словацьких політиків, а також про зв’язки між італійською мафією та словацькими можновладцями. Справді, убивство журналіста спровокувало в країні небачені до цього за масштабами від часів Оксамитової революції протести. На вулиці вийшли десятки тисяч людей, вимагаючи відставки уряду.

 

Читайте також: Едвард Лукас: Перемога Чапутової на президентських виборах у Словаччині руйнує стереотип про аутсайдерів


Зрештою, тодішній прем’єр Роберт Фіцо під тиском пішов у відставку вже через місяць після початку народних невдоволень, однак усе ще залишився головою своєї партії. За два дні до другого туру поліція звинуватила бізнесмена Маріана Кочнера в тому, що це він замовив убивство Яна Куцяка. На той час мільйонер уже перебував за ґратами. У своєму останньому передсмертному розслідуванні Куцяк писав про ймовірне податкове шахрайство Кочнера. За два місяці до вбивства Куцяка Кочнер відкрито йому погрожував. Журналіст у зв’язку з цим звернувся до поліції, але там не звернули уваги на заяву. Словацькі медіа пишуть, що Кочнер близький до вищих кіл керівної партії «Курс — соціальна демократія», якою керує Роберт Фіцо, і навіть мав квартиру в тому ж таки фешенебельному комплексі Братислави, що й екс-прем’єр Фіцо. Кочнер мав дружні зв’язки й із колишнім генеральним прокурором Доброславом Трнкою, що робило його незаконні дії «непомітними» для правоохоронних органів протягом тривалого часу, аж поки покійний Куцяк та інші словацькі журналісти не почали про те писати.


Зузана Чапутова — хороший оратор. Це чудово видно, як у її промовах та інтерв’ю, так і під час дебатів із суперником у другому турі Марошем Шефчовичем. Вочевидь, тривала юридична кар’єра мала на це чималий вплив. Найбільшим досягненням Чапутової-юриста була справа щодо сміттє­звалища в її рідному містечку Пезінок. 14 років вона боролася з компанією вже згаданого бізнесмена Кочнера проти будівництва додаткового сміттєзвалища. Врешті 2013-го Верховний суд Словаччини постановив, що будівництво незаконне. Саме за цю боротьбу 2016 року її було удостоєно нагородою Ґолдманів, яку ще називають «Зеленим Нобелем». Чапутова тривалий час працювала в неприбутковому секторі з Фундацією «Відкрите суспільство» Джорджа Сороса, пізніше в громадській організації Via Iuris та з Greenpeace.
У грудні 2017-го Зузана Чапутова оголосила, що вступає до ліберальної партії «Прогресивна Словаччина», створеної за місяць до того. Уже за кілька місяців вона стала заступником голови цієї політсили. Коли після вбивства журналіста та його нареченої на вулиці словацьких міст вийшли десятки тисяч людей, Чапутова приєдналася до цих протестів. У президентських виборах вона брала участь як представниця «Прогресивної Словаччини». 

 

Читайте також: Виклики та можливості Зузани Чапутової


Ліберальні цінності, які декларувала Чапутова як кандидат та новообраний президент, важко назвати близькими більшості доволі консервативного словацького суспільства. Наприклад, вона виступає за права ЛГБТ, а також за право жінок робити аборт, хоча сама уточнює, що особисто проти останнього. Про неготовність частини словацького суспільства саме до такого порядку денного свідчить і результат двох радикальних проросійських кандидатів — екс-міністра юстиції Штефана Гарабіна та неонациста й путінофіла Маріана Котлеби, які в першому турі обійняли третю та четверту сходинки й на двох набрали більше, ніж основний суперник Чапутової Марош Шефчович (відповідно 14,34% та 10,39% проти 18,66% у Шефчовича). Те, що явка в другому турі президентських виборів була найнижчою в історії Словаччини, свідчить, що виборці Гарабіна та Котлеби вирішили залишитися вдома. Хоча перевага, із якою Чапутова перемогла і в першому, і другому турі, показує: більшість словаків таки обирають проєвропейський та антикорупційний порядок денний (у першому турі перевага Чапутової над Шефчовичем була більша ніж удвічі, у другому — 16%).  Варто зазначити, що і Марош Шефчович, і Зузана Чапутова були проєвропейськими кандидатами. Шефчович із 2009 року є членом Європейської комісії на різних посадах, однак підтримка партії екс-прем’єра Роберта Фіцо на цих перегонах зіграла із ним злий жарт.  


Прихильники керівної партії також намагалися виставити Чапутову як представника чужих для словацького сус­пільства ліберальних цінностей (як-от можливість всиновлення дітей ЛГБТ-парами та одностатеві шлюби). Проти неї висловилися деякі представники католицької церкви, заявивши, що голосувати за Чапутову — гріх, та підтримавши натомість Шефчовича. Однак на теледебатах останній навіть не спромігся назвати десять заповідей Божих на прохання ведучого.

 

Читайте також: На президентських виборах у Словаччині лідирує опозиційний кандидат Чапутова


Перемога Чапутової для Словаччини — лише початок, і навіть не нової ери, а важкого шляху. Попереду парламентські вибори, і від того, хто переможе на них, залежатиме, чи стане країна на шлях тих змін, заради яких люди вийшли на вулиці торік. У Словаччині посада президента доволі церемоніальна й основні повноваження належать прем’єр-міністрові, хоча глава держави відповідальний за ратифікацію міжнародних угод і призначення суддів Конституційного суду. Він має повноваження ветувати ухвалені парламентом закони. Саме друга функція може стати найбільшим викликом для Зузани Чапутової. Цього року дев’ять із тринадцяти суддів словацького Конституційного суду мають бути змінені. Саме їхнє обрання, а також генерального прокурора політолог Павол Бабош у коментарі чеському виданню iDnes.cz назвав найбільшим викликом для Чапутової. Для цього їй доведеться мати справу з Робертом Фіцо та Андреєм Данком — головами партій у нинішньому словацькому парламенті (відповідно «Курс — соціальна демократія» та Словацька національна партія), що є найбільшими в урядовій коаліції. А вони, як видно з коментарів, поки що не бачать новообрану президентку як рівноцінного партнера, і це наразі проблема.


Президентські вибори часто вважають репетицією парламентських, але проєвропейським демократичним силам Словаччини ще є чимало роботи. Перемога Чапутової може як допомогти збільшити підтримку для опозиційних та ліберальних сил, так і змобілізувати антисистемний та консервативний електорат. Поки що партія Роберта Фіцо «Курс — соціальна демократія» згідно з опитуваннями все ще на першому місці за прихильністю серед громадян (21%). На другому, за даними агентства Focus, яке проводило опитування в лютому цього року, — неонацистська партія «Котлеба» із 11% прихильників. Ліберальна коаліція нових партій «Разом» та «Прогресивна Словаччина», яка підтримувала на президентських виборах Чапутову, набирає поки що 9,5% та посідає четверте місце. Проте нинішній президент Словаччини Андрей Кіска, який вирішив не балотуватися на другий термін, а підтримав Зузану Чапутову, оголосив, що піде на парламентські вибори 2020 року з новою партією. Якою? Пообіцяв сказати 17 червня, коли офіційно закінчиться його каденція, а на посаду президента вступить Зузана Чапутова, адже президент має бути понад партіями. «Ці вибори ми виграли, — каже у відеозверненні чинний словацький президент. — Тепер маємо виграти парламентські».


Чи вдасться президентці Зузані Чапутовій завершити розпочаті торішніми протестами системні зміни в словацькому суспільстві та змінити курс на згортання демократії в бік авторитаризму в Східній Європі, розпочатий Віктором Орбаном в Угорщині та Ярославом Качинським у Польщі, покаже час. Однак важливо пам’ятати, що, попри запал, у новообраної президентки для цього наразі не так багато політичних можливостей.