Світ

  ▪   Андрій Петринський

Пішов у тінь. Іноземні ЗМІ про відставку Назарбаєва з посади президента Казахстану

Тиждень.ua вирішив дослідити, що пишуть за кордоном про зміну влади у авторитарній державі Центральної Азії.

Нурсултан Назарбаєв 19 березня оголосив про дострокову відставку з посади президента Республіки Казахстан, яку обіймав майже тридцять років - з квітня 1990 року. У своєму телезверненні 78-літній очільник держави назвав таке рішення «непростим» і повідомив, що передав свої повноваження професійному дипломату, голові Сенату парламенту Касиму-Жомарту Токаєву, який уже 20 березня склав присягу і вступив на посаду президента країни. Він обійматиме цю посаду до чергових виборів, що мають відбутися навесні 2020 року.

 

 

При цьому Назарбаєв не пішов з влади. Він зберігає статус першого президента та лідера нації «Єлбаси», залишається пожиттєвим керівником Ради безпеки республіки, очільником правлячої партії «Нур Отан» та членом Конституційної ради, що має повноваження Конституційного суду. Також у Назарбаєва є повноваження звертатися до народу Казахстану, держорганів і посадових осіб з ініціативами з найважливіших питань державного будівництва, внутрішньої і зовнішньої політики і безпеки, а також виступати перед парламентом і на засіданнях уряду при обговоренні важливих для країни питань. Прерогативою Назарбаєва також є те, що з ним узгоджуються  ініціативи щодо основних напрямів державної політики. У політика буде розташована у «Назарбаєв Центрі» власна канцелярія з окремим службовим приміщенням, служба держохорони, зв'язок, страхування, житлове, медичне, пенсійне та санаторно-курортне забезпечення.

 

Крім того, у середу спікером Сенату парламенту країни обрали дочку Назарбаєва – Дарігу. Тепер, згідно з конституцією, вона стала другою після президента людиною у країні.

 

Своєю чергою Токаєв одразу після вступу на президентську посаду запропонував надати всім центральним вулицям казахстанських міст ім'я Назарбаєва, а також перейменувати на честь першого президента столицю країни Астану. Ініціативу щодо перейменування Астани спішно підтримав парламент країни – депутати одноголосно погодилися назвати столицю Нурсултан.

 

І хоч таке звеличення у дусі культу особистості свідчить, що Назарбаєв перейшов у ще вищий статус "незримого вождя",  такий мирний жест передачі влади, нехарактерний для авторитарних країн пострадянського простору, все ж став для багатьох несподіванкою.

 

Тиждень.ua вирішив дослідити, що пишуть ЗМІ про таку неординарну подію.

 

Західні ЗМІ

 

The Washington Post (США) назвала Назарбаєва авторитарним правителем, який є одним з найважливіших гравців у тендітній геополітиці Центральної Азії, йому вдалося забезпечувати баланс впливу Росії, Китаю і Заходу в регіоні. Він також зіткнувся з нестабільністю у країні через зростаючу частку казахського населення, яке розвинуло свою національну свідомість. WP наголосило, що Назарбаєв збереже владу.

 

New York Times (США) пише, що своїм рішенням про відставку Назарбаєв надсилає сигнал керівництву РФ, мовляв Росія неспроможна знайти рішення, у той час як Казахстан зміг. А це опосередковано тисне на Кремль. На думку аналітиків, існує дві головні причини рішення казахстанського лідера. По-перше, він хоче забезпечити організовану передачу влади "задля збереження свого спадку" та уникнути такого розвитку подій, як у сусідньому Узбекистані, де після смерті Іслама Карімова почалася боротьба за владу. Інший чинник - небажання Назарбаєва перетворитися на "боксерську грушу" для критики через економічну стагнацію в країні. Утім, наголошується, що реальні важелі влади у Казахстані залишаються в руках Назарбаєва.

 

Foreign Policy (США) назвало Назарбаєва майстерним державним діячем, який вміло зберігає рівновагу у відносинах з наддержавами, такими як Китай, Росія і Сполучені Штати, і домігся підвищення рівня життя в Казахстані. Але у відставку він пішов на тлі економічної стагнації і зростаючого внутрішнього невдоволення його самовладної формою правління. «Оголосивши про відхід у відставку, Назарбаєв знову випередив народний гнів, пов'язаний з погіршенням становища в країні і досить похмурими перспективами», - йдеться в матеріалі. Видання прогнозує, що наступнику Назарбаєва на президентській посаді буде важко. Найголовнішим пріоритетом для нового керманича країни стане правильне орієнтування в складній міжнародній обстановці, і йому знадобиться допомога екс-президента в налагодженні відносин з сусідами. «Перша передача влади в Казахстані викликає безліч питань у зарубіжних країн. Але керівництво Казахстану старанно сигналізує про те, що незважаючи на догляд Назарбаєва, Астана не планує жодних радикальних політичних змін, і що Назарбаєв і надалі відіграватиме важливу роль», - пише Foreign Policy.

 

The Guardian (Велика Британія) пише, що несподівана відставка Назарбаєва не свідчить про жодні негайні серйозні зміни в політиці. Так, Кейт Маллінсон з британського Королівського інституту міжнародних відносин переконана, що контроль Назарбаєва над Радою безпеки дозволить йому стати сірим кардиналом Казахстану. Видання зауважує, що такий маневр може стати відповіддю на ключове запитання для старіючих пострадянських автократів, зокрема Володимира Путіна: як безпечно відмовитися від влади в створених ними політичних системах за типом «переможець отримує все».

 

BBC (Велика Британія) нагадує, що чутки про відставку Назарбаєва ширилися останні кілька місяців і навіть років, але досягли нового рівня, коли він звернувся до Конституційного суду з проханням роз'яснити процес відставки президента. Суд підтвердив, що президент має право подати у відставку. Для багатьох стало ясно, що він скоро поїде. Однак його заява про відставку все ж стала несподіванкою.«Назарбаєв - єдиний президент незалежного Казахстану. Багато хто вважав його довічним президентом, що є звичайною практикою для авторитарних держав Центральної Азії. Він мав велику популярність, хоча виміряти її ніколи не вдавалося через відсутність вільних і справедливих виборів. Однак через економічну кризу Назарбаєв зіткнувся зі зростаючим невдоволенням з боку деяких верств населення», -  ідеться в матеріалі.

 

Deutsche Welle (Німеччина) також пише, що відставка Назарбаєва не мала стати особливою несподіванкою. За словами Себастьяна Шика з німецького Інституту міжнародних відносин та безпеки в Берліні, прийняті в останні роки закони вказували на неминучість зміни керівництва, і про можливу відставку ходили чутки. Видання зауважує, що Назарбаєв завжди докладав зусиль для налагодження тісних політичних і економічних зв'язків як з Росією, так і з Заходом. Але в цілому його найближчим союзником була Москва. Проте близькі відносини Казахстану з більшим сусідом мали свої негативні наслідки. Коли Захід увів економічні санкції проти Росії через війну в Україні, економіка Казахстану також постраждала. Подібно до Росії, Казахстану було нелегко і через падіння цін на нафту. 

 

Російські ЗМІ

 

Meduza пише, що добровільна відставка Назарбаєва з посади президента, нехай навіть це і не повноцінний відхід від влади, - важливий прецедент. Інші авторитарні лідери на пострадянському просторі або залишалися на посаді до смерті, як Сапармурат Ніязов в Туркменії або Іслам Карімов в Узбекистані, або змушені були тікати від масових протестів, як Аскар Акаєв в Киргизстані. В Азербайджані Гейдар Алієв фактично передав владу у спадок синові Ільхаму. Назарбаєв намагається запропонувати інший варіант транзиту влади.

 

lenta.ru у матеріалі «Великий Елбаси» пише, що свою відставку Назарбаєв взяв під тотальний контроль і підготував собі безпечний шлях відходу від влади. По-перше, він все ще має недоторканність, яку йому дали разом з титулом лідера нації. По-друге, в останні два роки свого президентства він проводив м'яку політичну реформу. Його нинішня посада глави Ради безпеки, який він має право займати довічно, явно «заточений» під перехідний період: він усе ще контролює силовий блок країни та зможе скористатися цим, якщо опозиція зважиться на захоплення влади. Крім того, низка недавніх реформ, проведених Назарбаєвим, зробили фігуру президента не настільки важливою і всесильної, як це було при його правлінні. Надалі в Казахстані буде зростати роль прем'єра, а контроль над парламентом через правлячу партію «Нур Отан», головою якої є Назарбаєв, він зберіг. Та й сім'я Єлбаси досить міцно вбудована в держапарат республіки.Видання наголошує, що для більшості казахстанців зараз йде ціла епоха, адже при Назарбаєві зросло кілька поколінь казахів. Однак не варто чекати глобальних змін в зв'язку з його відходом. Політичне поле країни повністю зачищене, і рівноцінна Назарбаєву фігура зможе прийти тільки з діючих владних еліт. «Зрозуміло, новий уряд може піти на косметичну лібералізацію, проте справжній контроль за життям Казахстану, судячи з усього, ще надовго залишиться в руках назарбаєвського клану», - пише lenta.ru.

 

Казахстанські ЗМІ

 

Казахстанські ЗМІ здебільшого пишуть про неочікуваність рішення Назарбаєва, про те, який вплив він збереже у країні після відставки, згадують досягнення Єлбаси та пишуть йому хвалебні оди.

Так, Forbes Kazakhstan опублікував матеріал про найважливіші закони, прийняті під час правління Назарбаєва. З поміж іншого видання зауважує, що, певно, готуючись до відставки, 5 липня 2018 Назарбаєв підписав  Закон «Про Раду безпеки Республіки Казахстан», що значно розширив повноваження цього органу і закріпив право першого президента довічно очолювати раду і формувати його склад. «У своєму зверненні з приводу відходу з поста президента Назарбаєв особливо підкреслив: «Залишаюся головою Ради безпеки, який законами наділений серйозними повноваженнями - визначення внутрішньої, зовнішньої політики», - пише видання.

 

Казахстанське видання Informburo.kz детально розібралося, які гарантії дає Казахстан Назарбаєву після складання президентських повноважень. Зокрема про те, що залишається в розпорядженні Назарбаєва після складення повноважень президента РК, на яке забезпечення він і його сім'я можуть розраховувати, з яких джерел фінансуватиметься його подальша діяльність.

 

Сайт Tengrinews.kz опублікував репортаж «Найнезвичніша новина за всю історію Казахстану», у якому висвітлив реакцію мешканців Астани на відставку Назарбаєва. Там є такі рядки: «А ще деякі звернули увагу на цифри: Назарбаєв зробив цю історичну заяву 19 березня 2019 року о 19:00».