Світ

  ▪   Андрій Савенко

Нікос Ліґерос: «Підвалин для русофільства в Греції не існує»

Нікос Ліґерос є одним із грецьких інтелектуалів, що пильно стежать за розвитком геополітичної ситуації в Східній Європі.
Матеріал друкованого видання
№ 7 (587)
від 14 лютого

 Як дослідник та громадський діяч він вивчає суспільні процеси, що призводять до трагедії масового винищення людей. Останнім часом намагається познайомити грецьку суспільну думку з дослідженнями про Голодомор, що радикально змінюють погляд на сучасну українську історію. Тиждень вирішив поцікавитися в дослідника, які теми хвилюють Грецію останнім часом.

 

Останніми днями в Греції особливо активно обговорюється питання офіційної назви Республіки Македонія, пов’язане з проблемою культурного спадку. Які, на ваш погляд, наслідки матиме македонська проблема для Греції та Балканського півострова? 


— Попередній договір, підписаний біля прикордонного озера Преспа, не дає остаточного рішення проблеми ні для Греції, ні для Балкан. Він є наслідком своєрідного сталіністського бачення стану речей, в основі якого лежить ностальгія за Югославією або, що незрівнянно гірше, Радянським Союзом. Згідно з таким баченням підписання угоди мало б стати першим кроком до утворення Балканського Союзу, однак майбутнє покаже, що це буде останнім кроком уряду, політика якого не має твердих засад. Наслідки для Балкан продемонструє наступна фаза розвитку подій.
 

З огляду на все це чи можна говорити, що грецьке суспільство і далі переживає проблеми власної ідентичності?

— Ні, грецький народ звільнився від таких проблем, адже навіть економічні негаразди не змогли подолати тяглість еллінської традиції. 

 

Читайте також: Die Welt: як Захід проспав “вставаніє з колєн” Росії, провал фінського соціального експерименту

 

Які причини згаданої кризи національної ідентичності у світі, що стрімко глобалізується?


— Поняття нації не суперечить поняттю об’єднаних націй. Глобалізація не скасовує сенсу глобального села. Насправді суперечність криється між строкатістю та однорідністю. Нації різняться між собою, і це скарб, що належить усьому людству. Однак проект глобального села має на меті цілковиту гомогенізацію і створення такого суспільства, у якому всі відмінності будуть подолані. 

 

Які способи подолання кризи можуть бути запропоновані грецькому суспільству? 

 

— Грецький народ є народом часу та пам’яті; він долає кризи завдяки здатності знаходити вихід із ситуації. Це визначальна риса еллінської традиції. 

 

Як грецьке суспільство відреагувало на приховане втручання в ситуацію з Македонією та Грецією третіх сил, насамперед Росії? 


— Грецький народ не потребує жодних втручань у справи країни, хоча люди й усвідомлюють, що вони є. Греки більше не довіряють теоріям про «білявий народ» (русофільські погляди, сформовані в ХІХ столітті під час національно-визвольних змагань Греції, що спиралися на «пророцтва» книги «Агатангел» про «білявий народ із Півночі, що звільнить греків від ярма». 

 

Читайте також: Український маніфест

 

Якими є підвалини русофільства в Греції і чи мають вони об’єктивні підстави? 


— Таких підвалин не існує, варто говорити про варіації стокгольмського синдрому.  

 

Якщо це міфологія, то хто її винайшов, із якою метою і хто поширює сьогодні?


— Такі настрої передусім пов’язані з відчуттям спорідненості, яке дає православ’я, однак вони значно послабилися внаслідок протистояння Росії та Сполучених Штатів. 

 

Розкажіть про відносини Елладської церкви та Вселенського Патріархату.


— Наразі між Грецькою православною церквою та Вселенським Патріархатом є відносини координування, особливо в тому, що стосується стратегічних рішень. 

 

Чи сталися якісь зміни після проведення Всеправославного собору на Криті у 2016 році, який бойкотувала РПЦ? 


— Якихось суттєвих змін не було, просто об’єктивніше вималювався образ спільного супротивника. 

 

Читайте також: Гібридна гегемонія

 

Російська Федерація використовує РПЦ як елемент зовнішньої політики. Чи існують у цьому сенсі загрози для Греції з огляду на те, яке значення відіграє церква в житті грецького суспільства?

 

— У Росії церква цілковито залежить від політики й не виявляє власної волі. Вона не може становити загрозу для Греції, оскільки греки розуміють цю особливість природи РПЦ. 

 

Як грецьке суспільство сприйняло процеси, що відбуваються довкола надання ПЦУ статусу автокефальної?

 

— Грецький народ радіє звільненню української церкви, оскільки дуже добре знає, що таке релігійне ярмо. 

 

На Південному Сході України в зоні бойових дій проживають етнічні греки. Морська блокада Маріуполя, що завдає удару по економіці країни, безпосередньо позначається і на їхньому добробуті. На які кроки готова піти Греція не лише задля деескалації напруження, а й відновлення справедливості, дії норм міжнародного права? 


— Греція завжди виступає за свободу, однак нинішній уряд ні на що не здатний; він навіть не може просто діяти згідно з європейськими інструкціями.  

 

Читайте також: Die Welt: геополітичний прогноз на 2019, нова холодна війна між Росією та США

 

Як війна в Україні впливає на стабільність Південної Європи?


— Війна в Україні впливає на всю Східну Європу, але передусім становить загрозу для безпеки Угорщини, Швеції та Фінляндії. Саме із цим пов’язана активізація НАТО, метою якої є можливі контрзаходи в разі дестабілізації ситуації. 

 

Які сили, на вашу думку, представлятимуть Грецію в Європарламенті після виборів і як це позначиться на зовнішній політиці країни?

 

— Політичні кольори в Європарламенті незабаром серйозно зміняться, і це, безперечно, позначиться як на грецькій зовнішній політиці, так і на внутрішніх процесах у країні, що добре і для європейської спільноти, і для дружніх до Європи країн.  

 

----------------------

Нікос Ліґерос — відомий грецький інтелектуал, учений та громадський діяч. Працює в дослідницьких програмах (математика) Афінського національного університету імені І. Каподистрії, спеціальний радник при Школі національної оборони Греції, Школі військової авіації, Поліцейській академії тощо.