Світ

  ▪   The Economist

The Economist: Колекціонери марок

фото: reuters
У Китаю виникли проблеми з реєстрацією брендів — як іноземних, так і власних
Матеріал друкованого видання
№ 41 (569)
від 11 жовтня

Жертвою інтернет-цензури на початку цього року в Китаї стала Свинка Пеппа, після того як цю рожеву улюбленицю дітлахів присвоїли собі юні китайські неформали, зробивши з неї символ протесту. Але популярна паця стала об’єктом й іншої небажаної уваги: під час реєстрації пов’язаних із цим брендом торгових марок (ТМ) іноземними самозванцями, які сподіваються отримати вигоду від підробки бренда чи конкуренції або ж стягнути солідний штраф, коли на марку висунуть претензії справжні власники Пеппи. Минулого місяця британські власники цього мультиплікаційного персонажа повідомили, що понад 100 китайських фірм подало заявки на ТМ «Свинка Пеппа» (деякі вже кілька років тому), фактично заблокувавши їхню власну.


У Піднебесній закон про торгові марки спирається на принцип першої реєстрації (на відміну від принципу першого використання, який діє в США та Британії й ґрунтується на факті продажу конкретного товару чи послуги). А отже, швиденько зареєструвавши ТМ, місцевий бізнес може не допустити власників оригінального бренда на ринок Китаю. Завдяки дешевизні реєстрації вони з’являються сотнями. Від цього вже постраждали десятки іноземних компаній — від Apple (яка 2012 року заплатила $60 млн, щоб повернути собі право використовувати свою ж торгову марку iPad у Китаї) до американської Pfizer, що все ще не володіє ТМ китайськими ієрогліфами, під якою в Китаї відомий її продукт Viagra.

 

Читайте також: У Мінінформполітики розповіли про вартість бренду Ukraine NOW


А тепер уже й китайські бренди на власному досвіді відчули, що таке стати мішенню іноземних самозванців. У ході розслідування, замовленого Китайською асоціацією торгових марок (лобістська група), виявлено крадіжку ТМ у майже 100 із 300 найвідоміших її членів. У середньому кожну торгову марку незаконно використовували в чотирьох країнах. Найбільше постраждали 98 брендів, які належать виробникові смартфонів Vivo (незаконне використання в 53 країнах і регіонах, серед яких США, Бразилія та ЄС). Іншою жертвою став бренд цигарок Hunan China Tobacco Industry (у 21 країні від Панами до Індонезії).


Новою цю практику не назвеш: торговою маркою найбільшого бренда традиційних китайських ліків Tong Ren Tang незаконно володіють інші компанії в Японії, Південній Кореї, США та Європі ще з 1980-х років. Але згадана вище Асоціація заявляє, що злочинне використання китайських брендів, вартість яких постійно зростає, набуло величезних масштабів.


Так, торік десятки виробників іграшок, переважно з району Ченхай міста Шаньтоу на півдні провінції Гуандун, дізналися, що в Чилі місцевий торгівець зареєстрував понад 300 їхніх ТМ, як наслідок — деякі продукти не могли пройти митницю. Виробник автомобільних покришок Tianjin Wanda Tyre Group відмовився надати ексклюзивні права на дистрибуцію фінському авторизованому дилеру й аж тоді дізнався, що його партнер зареєстрував ТМ Wanda для власного використання в ЄС 2011 року. З 2014-го китайський продовольчий гігант робить усе можливе, щоб скасувати реєстрацію своєї торгової марки в Туманному Альбіоні британським громадянином китайського походження.


Проте китайські фірми, як, власне, і західні, побачили, що реєстрацію ТМ самозванцями анулювати важко. Яні Кауло, партнер фінської компанії із захисту інтелектуальної власності, яка представляла інтереси Wanda, каже, що почасти проблема спричинена недбалим зберіганням файлів, які підтверджують право першого використання. Мабуть, це було легко: Wanda продавала покришки в Європі з 2006 року. Але на своє звернення до Бюро ЄС з інтелектуальної власності дістала відмову й таким чином втратила свій основний бренд на ринку ЄС.

 

Читайте також: Почати з Китаю. Чому Україні потрібна власна торговельна війна з Китаєм


Бюро в справах торгових марок розглядають скарги китайських брендів, пам’ятаючи про безжальне захоплення тролями з КНР європейських ТМ, додає Кауло. Не допомагає тут і слабка позиція за кордоном торгових марок, написаних китайськими ієрогліфами. У ЄС закон про ТМ визнає лише їхній візуальний компонент, а не вимову чи концептуальне значення. Тому їх легко копіювати, наприклад, омонімами, що може ввести в оману китайськомовних покупців за кордоном.


Піднебесна посилює заходи із захисту своїх брендів. Після того як Китайська асоціація торгових марок створила у квітні відповідний комітет, відділення з’явилося в приморському місті Наньтун, сусідній Шанхай також оголосив про намір відкрити аналогічний офіс. Справа про чилійські іграшки фігурувала в першій серії попереджень про порушення прав власності на бренди, зроблених китайським урядом у 2017 році.


Нін Лічжи, експерт із права на інтелектуальну власність, який займався випадком у Чилі, назвав його незвичайним і важливим. Конфлікт було вичерпано, коли згаданий вище чилійський бізнесмен погодився стати авторизованим дилером у Чилі іграшок із Шаньтоу. З огляду на легкість і швидкість, з якими було досягнуто згоди, Кауло не виключає втручання китайського уряду.


Чи може занепокоєння долею власних брендів спонукати Піднебесну грати чесніше з чужими? Лідери країни вже погрожують посилити заходи із захисту інтелектуальної власності. Торік трьох тамтешніх виробників взуття зобов’язали заплатити 10 млн юанів ($1,5 млн) американській компанії New Balance за копіювання її логотипа. У серпні Lego Group виграла справу проти китайського виробника іграшок Lepin, який скопіював її кольорові конструкторські набори й був змушений виплатити данській фірмі 15 млн юанів. Це було одне з наймасштабніших рішень у справі про захист торгової марки, ухвалене китайським судом. І того самого місяця двом тамтешнім компаніям було заборонено випускати продукцію з використанням зображення Свинки Пеппи (суд назвав цю справу вікопомною). Отак несумлінні бізнесмени підклали самі собі свиню.

 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com