Світ

  ▪   Денис Казанський

Дебати Гіркіна та Навального: Чужий проти Хижака

Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії

 Обидва учасники дебатів давно знаходяться в чорних списках всіх прокремлівських телеканалів, тому дискусія між ними могла відбутися тільки в мережі. Втім, більш прогресивна частина російської аудиторії давно вже звикла черпати інформацію з інтернету. Не випадково відеоролики, які знімає команда Навального, стабільно набирають по кілька мільйонів переглядів. А документальний фільм "Він вам не Дімон" був переглянутий на ютубі більше 23 мільйонів разів.

Очікування від шоу були високі, але за загальним визнанням, реальність їх не виправдала. Дискусія вийшла не такою гострою, як того хотіли прихильники Навального та Стрєлкова. Жоден з них не зміг або не захотів знищити опонента.

Після закінчення дебатів в мережі можна було частіше зустріти розчаровані відгуки. Прихильники Навального шкодували, що політик поводився зі Стрєлковим, який знищив пасажирський "Боїнг", дяже м'яко. Що ж стосується самого Гіркіна, то він виступив цілком на рівні своїх скромних ораторських здібностей. А на незручні запитання вважав за краще просто не відповідати. Цей факт також викликав невдоволення аудиторії.

Читайте також: За новим літочисленням

Для українського глядача дебати не принесли ніяких сюрпризів. Хіба що в черговий раз засмутилися ті, хто очікував, що Навальний буде з піною біля рота захищати Україну. Втім, таких залишилося небагато. Попередні висловлювання Навального вже багато разів давали зрозуміти, що він яскраво втілює в собі той відомий тип російського ліберала, для якого лібералізм закінчується на українському питанні. Нічого нового не відбулося і цього разу.

Головний опозиціонер критикував більше не моральну сторону дій Стрєлкова, а в основному негативні економічні наслідки бойових дій. "Грошей на цю війну у Росії немає" - заявив Навальний, що автоматично наштовхнуло на питання: "А якби були?" Вважав би Навальний в цьому випадку війну корисним та потрібним заходом? Але це питання, на жаль, ніхто майбутньому кандидату в президенти так і не поставив.

Навальний закликав Стрєлкова спуститися з небес на землю, дати можливість росіянам заробляти більше і пожити краще, замість того, щоб вести війну. Навальний обіцяв, що за його президентства громадяни Росії вже через три роки зможуть отримувати зарплати в два рази більше нинішніх. Такі полум'яні промови віддавали махровим популізмом і вельми нагадували виступи Олега Ляшка. Гіркін, на думку Навального, відволікав Росіян від цього добробуту своїми химерами - демагогічними закликами до возз'єднання роз'єднаного російського народу.

Одночасно Навальний нічого не говорив про цінності українського суверенітету і життів українців. Доводи його були досить цинічні. Війна на думку Навального погана перш за все тому, що приносить збитки і не приносить доходів. Звичайно, така позиція ніяк не могла сподобатися ні українцям, ні російським націоналістам. Зате вона напевно близька російському обивателеві. І якщо Навальний говорив з розрахунком саме на нього, то напевно потрапив в саму точку.

Читайте також: Курс на остаточне розлучення

Говорячи про Мінські угоди, кандидат в президенти  РФ наполягав на необхідності реалізувати їх. За його словами, реалізація Мінська буде дуже складною, але ще більш складно і дорого буде продовжувати війну. Гіркін в свою чергу називав угоди зрадницькими та звинувачував Навального в тому, що він хоче здати Донбас Україні. Цікаво, що і Навальний і Стрєлков говорили про участь Росії у війні досить відкрито і не намагалися вдавати, ніби Москва не є стороною конфлікту.

У якийсь момент дебати перетворилися в суперечку про те, хто з двох опонентів більший патріот Росії, що виглядало досить кумедно. У відповідь на претензії Стрєлкова про те, що Навальний нічого не говорить про розділений російський народ, той обурився і заявив, що думав про російський народ ще в той час, коли сам Стрєлков працював в центральному апараті ФСБ на олігархічну владу і саджав у в'язниці російських патріотів. Навальний згадав про те, як разом з Захаром Прилепіним підписував маніфест руху "Народ", де вказував, що у російського народу є грандіозна рана і що росіяни - найбільший розділений народ Європи. Варто нагадати, що в даний момент Прилепін працює в Донецьку піарником Олександра Захарченко і фактично бере участь у війні на боці бойовиків ДНР.

Однією з головних інтриг дебатів було питання про збитий "Боїнг". Втім, було ясно, що Стрєлков не відповість чесно на це питання. Терорист явно готувався, і впевнено заявив, що у його "ополчення" не було засобів, здатних збити такий літак (маючи на увазі "Бук"). Після цього Гіркін підкреслив, що не даватиме інших коментарів. Це прозвучало як "Боїнг" збив не я, а інші хлопці, за дії яких я відповідальності не несу".

Читайте також: Заношена овеча шкура

Не дав польовий командир відповіді і на інше важливе питання - чому він поїхав з Донбасу після того, як конфлікт там розгорівся на повну потужність. Стрєлков лише пояснив, що змушений був покинути Україну через те, що йому були висунуті такі умови. Але які саме умови були висунуті і, найголовніше, ким - Стрєлков не розповів. В черговий раз послався на військову таємницю.

Втім, деяку корисну інформацію Гіркін все ж озвучив. У відповідь на питання про те, де він взяв гроші і зброю навесні 2014 року, колишній лідер бойовиків заявив, що отримав зброю в захопленому Росією Криму. Таким чином він підтвердив, що з Криму на Донбас озброєне угрупування переходило по території Краснодарського краю і Ростовської області. Без згоди та сприяння російської влади таке, звичайно ж, було б неможливо.

Від питання, чи вважає Навальний Стрєлкова військовим злочинцем, політик фактично пішов. Він заявив, що Стрєлков може вважатися військовим злочинцем в тому випадку, якщо здійснював військові злочини. Та чи робив він їх - повинен встановити суд.

"Я можу сказати політично, що мені не подобається його позиція по Донбасу. Вона шкідлива абсолютно. А речі навколо військових злочинців розбиратимуть суди" - сказав Навальний.

В цілому, дебати Навального та Гіркіна в черговий раз підтвердили те, що вже багато разів говорилося раніше. У Росії в України немає друзів. Останнім великим російським політиком, якого можна було назвати дружнім Україні був Борис Нємцов. Але він убитий. Тому навіть в тому випадку, якщо Навальний в майбутньому зможе якимось дивом зайняти президентський пост, в російсько-українських відносинах навряд чи відбудуться принципові зміни.

Українцям варто пам'ятати про це і позбуватися непотрібних ілюзій.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.