Світ

  ▪   Алла Лазарева
  ▪   Париж

Франція обрала помірковане політичне новаторство

Перемога Емманюеля Макрона доводить, що популізм не є непереможним, а біпартійна система організації влади — безальтернативною.

Рік тому ніхто не вірив, що Емманюель Макрон має серйозні шанси очолити країну. Без політичної партії, депутатського або іншого досвіду роботи на виборних посадах, з еклектичною програмою “між правими та лівими” та нашвидкоруч зібраною командою Макрон не виглядав прохідним навіть до другого туру. Фаворитом перегонів прогнозували Франсуа Фійона, який, спільними зусиллями, мав перемогти в другому турі Марін Ле Пен.

66,06% Емманюеля Макрона — це дещо більше, ніж результат голосування. Макрону вдалося подолати колективні страхи, спричинені терактами та неконтрольованою міграцією, він вистояв проти хакерських атак Москви та соціальної апатії, що паралізує модерні суспільства. Перемога особистості в обхід системи, що працювала без збоїв з повоєнних часів, - це завершення епохи двопартійної системи та початок народження нової моделі організації державної влади. Нові правила писатимуться в режимі реального часу, як відповіді на численні виклкики, що стоять перед президентом Макроном.

Читайте також: Лоран Шамонтен: “Присутність російської пропаганди у Франції — доконаний факт”

“Новий президент ідеологічно належить до правого центру,” - вважають соціалісти. Партія, що керувала країною останні п’ять років, нині б’є рекорди непопулярності з 6 відсотками підтримки її кандидата Бенуа Амона в першому турі. Чи підтримають соціалісти Макрона в перспективі близьких парламентських виборів, або ж позиціонуватимуться як опозиція? Колишній прем’єр Манель Вальс закликає до формування потужної коаліції більшості довкола нового президента. Праві в особі доброї половини республіканців також розмірковують про співпрацю, щоправда наголошуючи, що Макрон — лівий. Сам президент обіцяє політику, яка “візьме найкраще, проект за проектом, в обох політичних таборів.”

Марін Ле Пен, зібравши рекордну для Національного Фронту підтримку в 11 мільйонів голосів, вже повідомила про “глибинну реструктуризацію” своєї партії в перспективі стати “провідною опозиційною силою”, а на наступних виборах у 2022 році  - очолити країну. У боротьбі за лідерство в опозиції крайні праві зазнають жорсткої конкуренції з боку крайніх лівих. Очільник “Нескореної Франції” Жан-Люк Меланшон  (четвертий результат у першому турі президентських перегонів), не гаячи часу, закликав до протистояння “з новою президентською монархією”, звинувативши нового президента в намірі “зруйнувати систему соціальних гарантій у країні”.

Читайте також: Світ про перший тур виборів у Франції

Емманюель Макрон у другому турі згуртував довкола себе майже 20 мільйонів виборців. Перемога незаперечна, але тактична, бо досягнута за рахунок суттєвої кількості протестних голосів. Їхню вагу новий президент добре усвідомлює. У своєму першому зверненні до французів, відразу після проголошення результатів другого туру, він окремо подякував тим, хто проголосував за нього, не поділяючи ідей та програми. Позиції нового лідера не підсилює рекордна з 1969 року неучасть у другому турі: 25% громадян. 3 мільйони порожніх конвертиків та 1,1 зіпсованих бюлетенів свідчать, що солідної, надійної більшості поряд з собою Макрон поки що не має. Парламентські перегони, що вже почалися, не тільки не консолідують підтримку нового керівника країни, а навпаки — яскраво виявляють розбіжності між пріоритетами різних суспільних груп. Стратегічно, позиції Макрона залишаються вразливими. Його команді доведеться тяжко попрацювати, аби збудувати ефективну коаліцію.

Хто стане прем”єр-міністром? Якою буде зовнішня політика нового лідера? Кого Макрон призначить на посаду міністра закордонних справ? Все це стане відомо 15 травня, відразу після того, як 14 відбудеться церемонія офіційної передачі влади від Франсуа Олланда до його наступника. Судячи з заяв та відповідей журналістам упродовж президентської кампанії, Емманюель Макрон прагне сильного, дієвого ЄС, бачить пріоритетним партнером Франції Німеччину, не планує скасовувати санкції проти Росії “без виконання Москвою проголошених зобов’язань”...

Читайте також: Кремль спонукає Макрона до протистояння

Очевидно, нормандський формат переговорів стосовно війни  на Донбасі буде збережений, а злам пошти та інші провокації кремлівських лобістів та хакерів, слід сподіватися, спонукатимуть нового президента Франції до обережності й дистанції в діалозі з РФ. Те, що Макрон відмовив у акредитації при своєму штабі представникам RussiaTuday та Sputnik, свідчить: цей президент розрізняє пропаганду та журналістику та не применшує загрози з боку Кремля.

У перспективі першого туру парламентських виборів, що відбудеться через 5 тижнів, Емманюель Макрон оперативно оформлює свій рух “Вперед” у політичну партію “Вперед, республіко”. Його команда висуватиме кандидатів по всіх виборчих округах, сподіваючись зібрати парламентську більшість, або принаймні потужну фракцію в Національній Асамблеї. Нова доба французької політики починається з обіцянок оновлення політичного життя, реформи трудового права, модернізації економіки та скорочення бюджетних витрат. Країна, що давно не знала свіжих вітрів, невпевнено роздивляється навкруги та шукає у незвичному контексті нові орієнтири. “Нам вдалося уникнути гіршого”, - з полегшенням зітхають французи. І обережно додають: “Поки що вдалося”.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.