Світ

  ▪   Алла Лазарева
  ▪   Париж

Французькі вибори на фінішній прямій

До першого туру президентських виборів у Франції залишилося менше трьох тижнів.

“Все кардинально зміниться в останні тижні перед виборами!” - стверджує кандидат від партії “Республіканці” Франсуа Фійон. Попри численні викриття на тему зловживань бюджетними коштами, що вибухнули гучними скандалами, попри тиск “своїх” та нищівну критику опонентів, він так і не погодився вийти з гри.

Дорожезні костюми за рахунок “друга”, щедра платня дружині та дітям за роботу, на яку ніхто з них жодного разу не навідався... Розслідування, щораз нові, впевнено віддаляли колишнього прем’єра від потенційної участі в другому турі. А інформація про комісійні на суму $500 тис доларів, які він дістав за організацію зустрічі лівійського мільйонера Фуада Махзумі з Владіміром Путіним, взагалі, здавалося б, мусила остаточно знівечити імідж кандидата. Як можна довірити країну президенту, що підробляє на побігеньках у іноземного диктатора? - мали б замислитися ті, хто планував проголосувати за Фійона. Проте виглядає так, що зовсім не логіка та не державницькі стратегії визначають сьогодні вибір французів.

Читайте також: Внутрішній вибір. Якого президента шукають французи

“Схоже, західний світ потерпає від травм, отриманих внаслідок економічної кризи, що почалася в 2008 році,- припускає французький колега, коментуючи популярність таких контраверсійних кандидатів, як Франсуа Фійон, Марін Ле Пен та Жан-Люк Меланшон. - Травматизми, набуваючи масового характеру, підказують не логічні, а емоційні реакції. Не виключено, що поясненння до Брекзіту, до виборів Трампа та до тріумфу популістів по цілій Європі варто шукати саме в наслідках колективної паніки, що виникла через руйнацію комфортного, впорядкованого способу життя. Люди не думають — вони нервуються. А істерика, тим більше колективна, - поганий радник.”

Читайте також: Емманюель Макрон. Лялька-мотанка a la française

“Все буде вирішуватися в останню хвилину!” - обіцяє, а може й переконує самого себе Франсуа Фійон. Критику на свою адресу він пояснює існуванням не власноруч підписаних фінансових документів, а наявністю таємничого “чорного кабінету”, який буцімто працює проти нього. Теорія змови частково спрацьовує, бо все ж Фійон зберігає, згідно з опитуваннями, зберігає третю позицію з 19-ма відсотками бажаючих проголосувати за нього. Моральність, політична незалежність, про які стільки було мови в його виступах? Патетика кандидата була б комічною, в порівнянні до тих же гонорарів за посередництво в знайомстві с Владіміром Путіним, якби не сумний факт: французи, схоже, настільки не бажають усвідомлювати неприємну правду, що просто відмовляються її чути, читати та розуміти. Жити в атмосфері заперечення реальності, напевне, комфортніше. Навіть якщо казка неминуче закінчиться, і не факт, що остання сторінка втішить хеппі-ендом.

Читайте також: Франсуа Фійон. Жертва Пенелопгейту

Паралельно до безтурботності та свідомого самозасліплення електорату Франсуа Фійона, в колах опонентів Марін Ле Пен росте тривога щодо перспектив “фронтистки”. За 20 днів до першого туру соціологи обіцяють лідерці крайніх правих 25 відсотків. Політичні оглядачі кажуть про імовірні 30, - не всі відверто зізнаються, що голосуватимуть за цю кандидатку. Ось вже і Трамп висловився про “імовірні зовнішні втручання, які можуть змінити хід французьких виборів”. Власне, його успіх і є причиною побоювань тої частини електорату, яка хотіла б бачити свою країну активним членом Євросоюзу. Без зачарування та ілюзій, проєвропейський електорат гуртується довкола колишнього банкіра Емманюеля Макрона.

Сам Макрон, за якого готові проголосувати 24 % громадян, визначає своїм провідним опонентом саме Ле Пен . Наголошуючи, що його особисті цінності “відмінні від цінностей Владіміра Путіна”, він водночас старанно уникає української теми. “Кращий з можливих”, - оцінюють цього кандидата власники французьких паспортів українського походження. Станом на сьогодні соціологи прогнозують перемогу Макрона в другому турі, сподіваючись, що всі прихильники здорового глузду Франції згуртуються, щоб не пустити Ле Пен до Єлісейського палацу. Припускається за замовчуванням, що адекватних виборців у країні — більшість. Але чіткої впевненості, що все станеться саме так, нема. Надто свіжими та до кінця аналітично не пропрацьованими залишаються британський та американський приклади.

Читайте також: Марін Ле Пен. Спокуса автократії

Орієнтуючись, очевидно, на результати праймеріз своєї партії, Фрасуа Фійон не припиняє вірити, що доля усміхнеться йому вдруге. Штаб кандидата активно розміщує, де тільки може, відео з мітингів на підтримку кандидата. Екзальтовані жіночки за 60 і більше передрікають Франції на чолі з Фійоном “блискуче економічне майбутнє”. Історія з комісійними за зустріч з Путіним вкотре переконала хіба що тих, хто й так не мав довіри до республіканця. Ставлення до російської загрози хоч і увійшло до переліку запитань до кандидатів у президенти, але не стало критерієм. “Я виграю ці вибори”, - неначе мантру, повторює Фійон. Французи невпевнено стискають плечима й визнають, що останнє слово на виборах належатиме тим, хто не визначився. Їх сьогодні, кажуть соціологи, загрозливо велика кількість. Статися може все, що завгодно, і навіть те, про що дуже багатьом так неприємно та ліньки думати.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.