Світ

  ▪   Алла Лазарева
  ▪   Париж

Спроба теракту в Орлі: ситуація працює на Ле Пен

Імовірність терактів надає аргументів та підтримки популістам у контексті президентських виборів у Франції.

“Покладіть зброю! Я тут — аби померти в ім’я Аллаха! Крім мене, неминуче помруть і інші!” - волав чоловік, намагаючись вихопити з рук військового рушницю. Свідками кривавого епізоду, що стався минулої суботи зранку в паризькому аеропорту Орлі, опинилися десятки випадкових пасажирів та працівники аєропорту. Військовий патруль швидко знешкодив зловмисника, пристреливши його на місці.

Як з’ясувалося пізніше, нападник, - Зієд Бен Бальгасем, французький громадянин туніського походження, - поставав перед судом 9 разів. Він регулярно повертався за грати: то за торгівлю наркотиками, то за пограбування зі зброєю в руках. У послужному списку злочинця — 4 нальоти на банки у віці 20-22 роки. Тюремні наглядачі згадують “особистість без лідерських якостей, що швидше долучається до чужих ініціатив, ніж ставить до дії власні”. Батько Зієда розповів слідству, що розмовляв з сином по телефону десь за годину до його смерті. Той вибачився за “зроблені дурниці” та попрощався.

Читайте також: Внутрішній вибір. Якого президента шукають французи

Франція з жахом вдивляється в чергове незнайоме обличчя на перших шпальтах газет та намагається зрозуміти, що сталося? Спроба чергового теракту? Загострення психічної хвороби? Вплив алкоголю в купі з наркотиками? Поодинокий трагічний випадок чи спланована акція? Країна, що в останні два роки зазнала кілька потужних терактів, заклялкла в підозріливості та не дуже вірить, що влада здатна упередити нові трагедії. Розмови у транспорті, в кафе, за обідніми столами — все більше про те, що віри жодному із кандидатів у президенти нема, а поліція задарма отримує гроші... Для українців — цілком знайома картина, навіть якщо загроза надходить з зовсім іншого напрямку.

“Поліцейська безпомічність — найкраще живильне середовище для популізму,” - вважає Жан-Крістоф, власник однієї з паризьких кав’ярень. Поки ми розмовляли, за дверима кафе, на наших очах, перехожі спіймали на гарячому, з вкраденим гаманцем у руках, кишенькового крадія. Молодик показав ножа та зумів втекти, випустивши з рук здобич та виправдовуючись ламаною французькою: “Що ви хочете? Я ж теж мушу працювати, щоб щось їсти!”

Люди, сповнені емоцій, довго не розходилися. “Поліція знає цю групку шахраїв, вони весь час тут крутяться, бо поряд ринок, багато готівки по кишенях та по сумках, - пояснює комерсант, що тримає ятку з шкіряними пасками. - Але що вона зробить, поліція? Забере на кілька годин та відпустить? Отакі типи не кажуть, з якої вони країни, або називають державу, з котрою Франція не має угоди про реадмісію нелегалів... Тому й тримаються нахабно. Я, звичайно, не закликаю повалити демократію та встановити диктатуру. Але ж і порядок навести треба...”

Читайте також: Сюрпризи від Фійона

Слово “порядок” у багатьох за замовчуванням асоціюється з Марін Ле Пен, навіть якщо вона  навряд чи зможе радикально змінити ситуацію з безпекою. “Навпаки навіть, - вважає Ерік, студент Сорбонни. - Мусульманське середовище організовуватиметься на протидію Марін, якщо вона прийде до влади, і помірковані кола неминучо радикалізуються. Суспільство розколеться, протистояння опонентів Ле Пен і тих, хто погодиться жити під її керівництвом, буде жорстким, можливо навіть — силовим...”

Тим не менш, переважна більшість соціологічних інституцій не сумнівається, що лідер Національного Фронту вийде у другий тур президентських перегонів. Їй дають від 24 до 26 відсотків, але, скажімо, Крістіан Естрозі, голова регіону Прованс-Альпи-Лазурне узберіжжя вважає, що правдива цифра підтримки — не менше 30 %. Колишній банкір Емманюель Макрон здатен зібрати, згідно з опитуванням Kantar Sofres-Onepoint, близько 26 відсотків. Навіть якщо Макрон намагається бути максимально обережним у висловлюваннях на улюблені теми НФ — міграція та злочинність — він не може не враховувати очікувань настрашеного та знервованого виборця. Цими днями кандидат висловився за відновлення обов”язкової військової служби, на свій способ торкаючись чутливої для французів теми безпеки.

Читайте також: Еманюель Макрон. Лялька-мотанка a la française

... У крові  Зієда Бен Бальгасема, що здійснив напад на військових в Орлі, знайдено і кокаїн, і анашу, і алкоголь. У кишенях куртки чоловік тримав Коран та цигарки. Парадокс чи навпаки — спільна риса багатьох, затриманих за організацію терористичних актів? Сусіди згадують “непомітного, мовчазного чоловіка,” що виходив щовечора покурити надвір та не привертав до себе надмірної уваги. Після встановлення надзвичайного стану внаслідок терактів Бальгасем вже потрапляв під обшук два роки тому, переважно — через спілкування з радикальним ісламістом туніського, як і він, походження. Тоді поліцейські не знайшли нічого підозрілого та не додали чоловіка до відповідних списків. Так сталося й з Мохамедом Мера та кількома іншими організаторами терактів, які майже потрапили під системний нагляд, але з різних причин прослизнули поміж крапельками.

“Демократія застаріла, бо не гарантує громадянам права на спокій”, - все частіше чути від прихильників Національного Фронту. Яка суспільна формація більше пасувала б до ситуації? Симпатики Ле Пен охоче посилаються на приклад Росії, забуваючи або й не знаючи, що з тероризмом та безпекою там — нічим не краще. Популізм не любить логіки, він живиться з емоцій. Найдієвішим фактором впливу є страх, якого не вдається позбутися.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.