Світ

  ▪   Алла Лазарева
  ▪   Париж

Франсуа Фійон. Жертва Пенелопгейту

Фото: reuters
Скандал із фіктивною роботою дружини затьмарює перспективи Франсуа Фійона стати президентом Франції
Матеріал друкованого видання
№ 5 (481)
від 2 лютого, 2017

Політична зірка Франсуа Фійона не встигла замерехтіти, як уже ризикує згаснути. Колишній прем’єр, кандидат у президенти від «Республіканців», мусить відбиватися від звинувачень у фінансових махінаціях. Ідеться про півмільйона євро, які Національна асамблея виплатила за роботу парламентським асистентом його дружині, котру ніхто і дня не бачив у її стінах, та про її плату €5 тис. чистими в журналі Revue des deux Mondes, де за півтора року Пенелоп Фійон опублікувала три коротенькі рецензії на прочитані книжки. Днями Journal du Dimanche повідомила про гроші, які отримував уже сам Фійон із чорної каси Сенату... «Якщо проти мене відкриють судове провадження, я сам відмовлюся від боротьби за президентське крісло!» — заявив кандидат, у перемозі якого донедавна майже не виникало сумнівів.

Аж до завершення праймериз республіканців французи небагато знали про Франсуа Фійона. Ніколя Саркозі представляв свого прем’єра не інакше, як «співробітником», ніби наголошуючи на другорядності його позиції. У ті часи Фійон майже не давав інтерв’ю, практично не збирав прес-конференцій. Сухуватий, мовчазний, нехаризматичний політик у боротьбі за президентське крісло обрав імідж практикуючого католика й суворого мораліста, орієнтуючись на підтримку консервативних кіл провінції. Викриття, пов’язані з підозрілими грошовими переказами, що з’явились у виданнях Canard enchéné та Journal du Dimanche, завадили політтехнологам кандидата промалювати образ чесного вірянина в бажаних для політичної команди деталях. Перед французами постав розгублений, роздратований чоловік, який не знає, що сказати на своє виправдання, а тому гнівається.

Читайте також: Попри скандал, Фійон вирішив не знімати своєї кандидатури з президентських перегонів

«Я нікому не дозволю ображати свою дружину, я люблю її і ніколи не став би без неї тим, ким є, — загрозливо проголосив Фійон на мітингу в Парижі, де зібралися його прихильники. — Я ніколи не пробачу тим, хто кинув нас на поталу вовкам...» Утім, театральні інтонації пролунали непереконливо. «Франсуа Фійон, звичайно, не єдиний колишній депутат і урядовець, який винаймає асистентів серед найближчих родичів, — каже Марі, адміністратор у Національній асамблеї Франції. — Але досить часто діти, дружини справді працюють, ми їх знаємо, бачимо... У випадку з Фійоном це не так. Високоморальні декларації, на жаль, контрастують із діями. Програма Фійона закликає французів затягнути паски, навчитися економити на всьому, «більше працювати, щоб стільки само заробляти», з метою зменшити зовнішні борги держави. Але сам він не пропускає нагоди збагатитися. Це відштовхує».

Тим часом слідство у справі фіктивної роботи Пенелоп Фійон триває. Відбулись обшуки в редакції Revue des deux Mondes. Висновки, як повідомляє Le Figaro, можуть з’явитися місяців за два. Навіть якщо складу адміністративного злочину не буде встановлено, кандидат уже зазнав іміджевих утрат. Його перемога більше не бачиться очевидною. Соціологічне дослідження Sofres, оприлюднене цими днями, обіцяє Фійонові, як і лівому кандидату Емманюелеві Макрону, 21% у першому турі, тоді як Марін Ле Пен здатна зібрати 25% голосів. У другому турі дослідження обіцяє перемогу Макронові.

Може статися, що скандал, уже названий у медіа «Пенелопґейт», змусить кандидата «Республіканців» відмовитися від участі у президентських перегонах. На цей випадок у правих поки що не затверджений план «Б». Ален Жуппе, який разом із Фійоном вийшов у другий тур праймериз, уже повідомив, що не братиме участі в дальших виборах. Саркозі? Той був би щасливий повернутися до Єлисейського палацу. Але він не має належної підтримки навіть у власному таборі. Партія поки що орієнтується на продовження участі Фійона, сподіваючись, що скандал потихеньку вщухне. Кого здивуєш фіктивними контрактами? Он Трамп зазнав гірших звинувачень, але ж не знітився. Cкандали не завадили перемозі. Тож табір Фійона не складає зброї.

Читайте також: Фійон втратив першість у президентських перегонах – дані опитування

Журналіст Іван Стефанович, автор численних розслідувань про зловживання бюджетними ресурсами в Сенаті й Національній асамблеї, наголошує на шпальтах Le Point, що фіктивну працю родичів сенаторів та депутатів практично нереально довести, хоч би якою аморальною була ця практика. Навіть якщо немає звітів та ділових електронних листів, завжди можна наполягати на тому, що необхідні політичні консультації відбувались удома, в усному режимі. Фійон насправді мало чим ризикує, кажучи про можливий судовий процес.

«Парадокс популярності Фійона полягає в тому, що французи зовсім небагато про нього знають, — зауважує в розмові з Тижнем політолог і письменниця Елен Блан. — Відомо, що Фійон — прихильник зняття санкцій із Росії, котрий виступає за спільні з Москвою військові операції в Сирії. Він віддає перевагу традиційному, консервативному способу життя, противник абортів... Інформації поки що замало, щоб робити аргументовані прогнози про його ймовірне президентство».

Трохи більше можна дізнатися про кандидата з книжки, яку написала журналістка Крістін Келлі («Франсуа Фійон, секрет і амбіції», 2007). Нелегко повірити, але цей сухий, небалакучий чоловік був колись бунтівним підлітком, якого навіть виключили з коледжу на три дні за розбиття в класі під час уроку сльозогінної ампули. Шкільні вчителі називали його «ледачим» і «не надто скромним». Диплом бакалавра Фійон отримав із досить посередніми оцінками.

Біограф наголошує, що з підліткового віку Франсуа цікавився політикою, а в 14 років почепив собі на стіну портрет генерала де Ґолля, який був кумиром його батьків. Кар’єра Франсуа Фійона повністю реалізувалась у політиці. Він починав парламентським асистентом, згодом став депутатом, сенатором, головою регіональної ради, міністром технологій та інформації, міністром праці, пізніше — освіти. За президентства Ніколя Саркозі Фійон очолював три різні уряди.
Політолог Паскаль Періно вважає Фійона «неоґоллістом», прихильником сильної Франції, здатної захистити себе у випадку загрози. Але якщо Шарль де Ґолль не бачив іншого партнерства з Росією, окрім тактичного, то Фійон, вочевидь, належить до когорти промосковських політиків. Він особисто знайомий з господарем Кремля, якого називає «другом». Торік у квітні Фійон підтримав резолюцію Національної асамблеї за зняття санкцій із Росії. Він любить казати про «недоречність розширення НАТО та Схід» і «помилкове наближення» Альянсу до російських кордонів.

Читайте також: У парламенті Франції відбулися обшуки у справі дружини Фійона

Кандидата від «Республіканців» не назвеш чутливим до проблематики прав людини. Він виступає за вихід Франції з Європейської конвенції, аргументуючи свою позицію тим, що Європейський суд з прав людини «щоразу більше й більше втручається в суспільні справи, які є базою французької ідентичності». Фійон, як і Саркозі, був проти надання Україні плану щодо кандидатства в НАТО і не є прихильником навіть віддаленої перспективи її вступу до Євросоюзу.
Прихід Фійона до влади ознаменував би скрутні часи для української дипломатії, зважаючи на те що Франція, згідно з «нормандським форматом», є одним із переговірників щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Звичайно ж, санкції ухвалювали на рівні Євросоюзу, і лише ця інституція має повноваження від них відмовитися. Але потрібно вже усвідомити, що команда Фійона активно лобіюватиме в Брюсселі відновлення повноцінної співпраці з Росією. Мусимо діяти на випередження, здійснювати активну комунікаційну політику. Шукати й знаходити союзників. Не опускати рук. Бо чужі президенти приходять і йдуть, а Україна має відбутись як повноцінна й успішна держава. За сприяння зарубіжних лідерів чи всупереч їхній волі — не принципово.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.