Світ

  ▪   Алла Лазарева
  ▪   Париж

Перша реакція на теракт у Ніцці: відчай та розгубленість

84 загиблих, понад сотня поранених, море заяв та неприємні запитання, що більше схожі на риторичні. Що дав країні надзвичайний стан, встановлений в листопаді минулого року? Як сталося, що пересічний туніський імігрант зміг завезти вантажівку на набережну, яку ретельно охороняли спеціалізовані структури безпеки? Яким буде наслідок цього теракту для суспільних настроїв та майбутніх президентських виборів, що і до теракту в Ніцці обіцяли суттєву кількість голосів друзям Росії - Нацфронту та Ніколя Саркозі?

Сльози, горе, свідчення очевидців, конкурс політичних заяв та перші, не публічні кроки розслідування... З півсотні дітей у лікарні — між життям і смертю. “От ми напишемо: “Ми всі — Ніцца”, а далі що?” - зауважив колега, озвучивши тривогу багатьох французів. Слів багато, пафосу — ще більше. “Франція сильніша за терористів, ми не дозволимо себе дестабілізувати”, - обіцяє президент Олланд. “Ми не відступимо, - виголошує прем”єр-міністр Манюель Вальс. - Єдина гідна й відповідальна відповідь — це залишитися вірними ідеалам 14 липня.”

Все це — слова. А що факти? Водієм білої вантажівки, що нескінченні два кілометри чавила людей на Англійській набережній Ніци, виявився уродженець Тунісу на ім’я Магомет. Відомо, що він не так давно живе у Франції. Батько трьох дітей, перебував у стані розлучення з дружиною. Не фігурував у списках небезпечних радикалів під наглядом поліції. Не мав серйозних проблем із правосуддям. Пересічний водій вантажівки, який любив гарних дівчат та не дотримувався релігійних приписів.

Сусіди вбивці — в шоці. Вони зізнаються, що ніколи не могли б припустити, на що здатний цей звичайний, непомітний на вигляд чоловік. Мотивація вчинку також поки що не розшифрована. Жодна структура, станом на нині, не взяла на себе відпговідальність за скоєне. Божевілля? Нервотичний зрив? Суто індивідуальний акт, без політичних вимог? Все може бути, але той факт, що вантажівка не належила підриємству, в якому праюцював Магомет, а була ним орендована окремо, дозволяє припускати підготовлений та продуманий злочин. Поліція вранці здійснила обшук у помешканні водія смертоносної вантажівки, але з публічними висновками не поспішає.

“Франція — у стані війни, навіть якщо проголошено лише надзвичайний стан,” - кажуть представники силових структур у численних телевізійних та радійних інтерв’ю. Держава недопрацювала в напрямку упередження терактів. Заходи, яких було вжито, не були ані достатніми, ані ефективними. Кількість загиблих та поранених майже дорівнює кількості жертв у паризькому театрі “Батаклан”. Ніщо не обіцяє, що теракт у Ніцці — останній, і Французька держава здатна покласти край кривавим подіям на своїх вулицях.

Читайте також: Париж. Територія невпевненості

“Ми так і не навчились працювати на випередження, реагуємо постфактум, - робить висновок в інтерв’ю радіо Франс-Інфо голова слідчої комісії з терактів в Національній Асамблеї Франції Жорж Фенеш. - Франція перетворилася на втілення гасла “Свобода, рівність, вразливість”. Я вимагаю постійного надзвичайного стану, жорсткіших дій стосовно тих, кого визнано небезпечними для суспільства. Безпосередньо у Ніцці теракт, схоже, був здійснений без зв”язку з джихадизмом. Але це не означає, що небезпеку радикального ісламізму подолано”.

Багато хто каже, що не здивований подіями в Ніцці, навіть якщо теракт вражає неординарною дикістю. “Щось таке було розлито в повітрі, ніби передчуття біди, - ділиться міркуваннями Катрін. - Два дні тому було оголошено про скасування надзвичайного стану, з 27 липня. Але щось та підказувало: спокій, що ми всі спостерігали під час чемпіонату “Євро-2016” - оманливий...”

Чи можна сказати, що теракти стали для французів майже буденністю? Напевне ні. Але кожен або розуміє, або відчуває: війна триває. І немає очевидних доказів тому, що небезпеку остаточно подолано. Мало хто сумнівається, що за певний час виникнуть нові теракти. Люди вже не поспішають розмальовувати аватарки в соцмережах у кольори французького прапору. Нема закликів зустрітися на вулиці під гаслами “Любов сильніша за ненависть”, як це було в листопаді в Парижі. Франція скорботно мовчить та намагається зрозуміти, як жити далі. Не спаралізувати себе страхом та ненавистю. Спокійно користуватися громадським транспортом. Не піти хибним шляхом, не впасти у примітивні та небезпечні узагальнення, але й усвідомити справжній масштаб проблеми.

Читайте також: Франція посилила антитерористичне законодавство

На відміну від паризьких терактів у листопаді, чимало мусульманських громад у Франції оперативно засудили теракт у Ниці. Поліцейські джерела повідомляють, що організатор теракту, схоже, не мав співучасників та надмірною увагою до релігії не відрізнявся. Сусіди кажуть, що ніколи не чули від нього радикальних гасел, проте всі наголошують на проблемах у родинному житті.

Над усіма державними установами Франції — приспущені прапори. Франсуа Олланд проголосив загальнонаціональний траур на три дні. Вже готується до обговорення в парламенті законопроект, що встановить новий термін надзвичайного стану. Законодавчий акт має бути ухвалений в рекордні терміни. Провінція Приморські Альпи вже набула статусу “надзвичайної небезпеки та загрози терактів”. Знайти механізми до приборкання смертоносного фанатизму, ницості, дикості, зневаги до цінності людського життя буде набагато важче.

Університетська лікарня, що знаходиться найближче до місця трагедії в Ніцці, прийняла за ніч 75 поранених. Декілька з них — у реанімації, в надзвичайно важкому стані. Лікарі ледь встигають з хірургічними втручаннями. Поламані руки, ноги, ребра, черепи, розчавлені кінцівки... “Ми не були готові до такого напливу госпіталізованих”, - кажуть медики. На відміну від політиків, вони небагатослівні. “Нечуване звірство”, - тихо каже молода фельдшер. Вона поривчасто відвертається від телекамери, ховає обличчя і йде. “Мене чекають хворі”, - каже жінка, не обертаючись. Слова зайві.

Читайте також: Російський слід

У перші півдоби після теракту не всі жертви вдалося ідентифікувати. Було повідомлено, що на Англійській набережній нібито загинув один українець, і ще один потрапив до лікарні. Український консул нині в дорозі до Ніцци. Пораненому надано допомогу, згідно з інформацією українського посольства в Парижі, він повернувся до свого готелю. Стосовно того, кого назвали загиблим, точної інформації поки що нема.

Прогнозовано, крайні праві з Національного фронту вимагають жорсткіших репресивних кроків. Інші друзі Росії — Ніколя Дюпон-Еньян та Франсуа Фійон — також користуються трагічною нагодою, щоб просунути власний месідж: про спільний фронт у боротьбі з джихадізмом. Звичайно ж, з залученням Росії. Франсуа Олланд вже пообіцяв посилити французьку участь у військових операціях у Сирії. Радіо Франс-Інфо час від часу прокручує виступ Дмітрія Пєскова, речника адміністрації Кремля, - зі співчуттями та засудженням прихильників джихаду. І хоча зовсім не доведено, що вбивця належав до бойовиків ІДІЛу, процес пішов. У прогнозованому напрямку та з очевидними наслідками на міжнародній сцені: Кремль знову дістав нагоду продемонструвати свою “потрібність” у боротьбі зі “світовою терористичною загрозою.” Навіть якщо терорист був поодиноким психопатом, політичне використання його вчинку запущене на повну силу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.