Командно-штабні навчання «Літня гроза - 2016»: Українські військові вперше здійснили форсування Дніпра

Після того, як українські війська вибили окупантів з Первомайського у 2014-му у селі життя нормалізувалося. Останні роки в ньому почав ходити автобус, працює садочок, школа. Люди займаються сільським господарством, відновлюють зруйновані будинки. Після того, як влада України почала розмови про відведення військ від теперішньої лінії розмежування, місцеві жителі почали висловлювати своє незадоволення. Вони розуміють, якщо українську армію вивести з Пісків, бої автоматично перенесуться в їхнє село. А цього ніхто не бажає, навіть проросійськи налаштовані громадяни, які звикли до спокою в селі.

За двадцять кілометрів від лінії фронту, в селищі Карлівка Донецької області. Руками майстрів з Верховини, будується церква святої Анни. Хлопці – спражні гуцули, які вміють робити подібні будівлі без жодних цвяхів. Автор: Михайло Ухман Щоб довести справи до кінця, потрібні чималі кошти. Тому звертаються за допомогою. Хто бажає посприяти будівнцтву, може пересилати кошти на цей рахунок: Реквізити рахунку для збору коштів на церкву Святої Анни. Картковий рахунок 5168742726022019 АТКБ Приватбанк МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 Рах 29244825509100 Угрин Мирон Миронович

12 липня 2014 року розпочалася операція «Кордон». Українські бійці ЗСУ разом із прикордонниками, благополучно рухалися нашою прикордонною територією. Вони встановлювали контроль над нею. До завершення операції залишалося пройти кілометрів 30. Тоді б вся територія перебувала під нашим замком. Російський агресор цього не міг допустити. Їхні війська почали активну бойову фазу, використовуючи важку артилерію. Яка била з території окупанта. Одним з тих, хто брав участь в цих боях, був колишній боєць 72 бригади ЗСУ, Євген, з позивним «Піночет». Йому було тільки 18 років, коли він побачив, як гинуть його побратими. З того часу пройшло більше 5 років, Євген не покидає війну. Хлопець переконаний, що капітуляція неприйнятна. Автор: Михайло Ухман

На шостий рік війни людей, які допомагають фронту залишилось небагато. Серед них - студенти Тернопільського медичного коледжу на чолі з Марією Чикитою та Христиною Феціцою. Перші зібрали солодощі, написали листи і через Христину передали на передову. Ласощі попали до бійців 23 батальйону 56 бригади, яка зараз перебуває на передовій. Хлопці відповіли студентам: вони записали відео подяку їм, а також зателефонували майбутнім медикам. Автор: Михайло Ухман

Микита Сушельницький з позивним Мельник, _боєць "ДУК Правий сектор". Він мав 20 років, коли пішов на війну. Брав участь у звільненні Карлівки та Пісків.. У цьому відео – спогад Мельника про загибель побратима