«Росія не має розпастися» — з таким заголовком австрійська газета Die Presse випустила коментар президента опікунської ради Мюнхенської безпекової конференції та в минулому її багаторічного голови, німецького дипломата Вольфґанґа Ішинґера. Ішинґер поспілкувався з виданням якраз напередодні вагнерівського заколоту, але у своєму твіттері розмістив цей матеріал уже 24 червня саме як відповідь на дописи про «внутрішню кризу» в Росії. На думку Ішинґера, внутрішній конфлікт у Росії «таїть у собі величезні геополітичні ризики». Нагадуючи про розпад СРСР, дипломат також згадав про долю величезного арсеналу ядерної зброї, яким нині володіє РФ.
«Розвал СРСР звільнив десятки мільйонів людей. Чому б Російській імперії не розвалюватися й надалі? Чи не цей нібито стабільний путінський режим сіє скрізь хаос і нестабільність?» — відповів Ішинґеру у твіттері журналіст німецької газети Die Zeit Йорґ Лау. І схожих голосів було чимало серед європейських оглядачів. Хоча для дослідників, дипломатів та політиків, які тривалий час обстоювали ідею «налагодження відносин» із кремлівським режимом, а після повномасштабного нападу РФ на Україну трохи змінили позицію, тема внутрішньої кризи в РФ та її потенційного розпаду залишається «непідйомною». «Мене дивує, що деякі колеги відверто радіють нинішнім подіям у Росії. Однак ідеться про спробу збройного повстання не в Ліхтенштейні, а в найбільшій ядерній державі світу», — написав у твіттері Ґерхард Манґотт, професор міжнародних відносин університету Іннсбрука в Австрії.
Читайте також: Три корисні висновки з російського майже перевороту (без конспірології)
Утім, для багатьох на Заході пріґожинський путч став великою несподіванкою, що, як видається, не всі готові визнати. Німецький Der Spiegel пише, що для уряду ФРН повстання ПВК «Вагнер» стало несподіванкою, а все тому, що BND (німецька служба зовнішньої розвідки) поділилася своїми висновками про заколот лише в суботу, уже в розпал подій. Як пише видання, з BND таке трапляється не вперше. Тож тепер ця ситуація стане темою майбутнього позачергового засідання комітету із закордонних справ Бундестагу. Схожі проблеми були в німецької розвідки й раніше. Наприклад, коли сюрпризом для неї став повторний напад талібів на Афганістан. Або коли під час повномасштабного вторгнення РФ на Україну 24 лютого 2022 року шеф BND Бруно Кал був у Києві.
«Бунт Євґєнія Пріґожина нагадував путч, але не був спрямований на повалення Владіміра Путіна… Найбільше запитань виникає щодо того, що змінилося після нього?.. Слабкість, продемонстрована політичними лідерами, безсумнівно, не залишилася непоміченою в лавах армії… Більшість солдатів підтримує війну в Україні. Але вони чутливі до критики, яку озвучує Євґєній Пріґожин, бо бачать на власні очі, наскільки неефективна армія та корумпована її верхівка», — пише французька щоденна газета Les Echos.
Читайте також: Попри санкції, бізнес-імперія Прігожина принесла своєму власнику $250 млн доходу, – Financial Times
Для багатьох оглядачів і у Франції, і в Німеччині події в РФ на вихідних стали свідченням проблем у путінській системі: «Цей заколот показав вразливість путінської системи: Пріґожин довів, що можна захопити російське місто-мільйонник без жодного пострілу й рушити до Москви, не зустрівши жодного опору», — зазначає впливовий французький тижневик l’Express. Схожої думки і автор матеріалу у Politico.eu Джеймі Деттмер: «Загибель путінізму буде хаотичною і насильницькою», – вважає він, — «Провал путчу Євгенія Пріґожина продемонстрував крихкість влади Владіміра Путіна». Водночас дослідник Ніколя Гассе, чиє інтервʼю поширило бельгійське медіа RTBF.be, вважає, що пріґожинський бунт випустив «Франкенштейна з-під контролю його господаря», однак сам Путін пережив цей бунт як спробу державного заколоту: «Путін чітко дав зрозуміти у своєму виступі, що він вважає це зрадою. Це удар у спину нації, російському народу, тому Пріґожин для нього зрадник. А коли людину офіційно й публічно називають зрадником, не називаючи її імені, шляху назад немає. Тому Путін розглядає це як спробу державного перевороту, щось, що безпосередньо спрямоване проти нього та що він має намір припинити».
Загалом німецька преса багато писала про ймовірну громадянську війну в Росії, хоча вже в понеділок зʼявилися коментарі, що такі висновки були поспішними. Оскільки Владімір Путін і сам згадав про 1917 рік у своєму зверненні до народу, багато публікацій було присвячено тим подіям. «Як і під час вторгнення в Україну 2022 року, Путін нагадав про катастрофічний “удар, завданий Росії 1917 року” під час спроби державного перевороту. Очевидно, поразка в Першій світовій війні сформувала погляд президента на історію — можливо, з наслідками досі», — пише Флоріан Штарк у матеріалі для Die Welt. Схожої думки автор матеріалу в Sueddeutsche Zeitung під назвою «Російська травма». Цікаво, що паралелі з 1917 роком вловили й коментатори з країн глобального Півдня.
«Путін бачить себе царем. Він навіть повторює його смертельні помилки», — таку назву має колонка оглядача індійського видання The Print Правіна Свамі. «Невдачі Путіна в Україні — матеріальна нестача, некомпетентне керівництво, солдати-дезертири — такі ж, як і царя під час Першої світової війни. Останні призвели до Російської революції, — пише він. — Здається, що сценарій, за яким грає Владімір Путін, матиме подібний кінець». Водночас офіційне Нью-Делі не робило якихось заяв щодо ситуації в РФ, на відміну від Китаю. «Китайські офіційні особи назвали перерване повстання групою найманців Вагнера “внутрішніми справами” Москви, тоді як одне державне медіа відкинуло розбіжності всередині Росії як “ілюзію”, яку використовує Захід», — пише The Guardian. МЗС КНР також опублікувало заяву, де зазначило: «Як дружній сусід і всеосяжний стратегічний партнер у нову еру, Китай підтримує Росію в збереженні національної стабільності та розвитку й процвітанні».