Всі матеріали, позначені тегом: щоденник окупації
31 жовтня Суспільство
Ця розповідь про те, як я поїхала додому через п’ять років після початку війни на Донбасі. Майже одразу після окупації Донецької та Луганської областей ми перебралися на підконтрольну Україні територію. Відтоді я жодного разу не була в рідному місті. Але нарешті випала така нагода.
18 жовтня Суспільство
Мені потрібно в Донецьк у справах. Хвилююся неймовірно, ніби це подорож на орбітальну станцію, а не до сусідньої «республіки».
5 вересня Суспільство
У всі часи представники бюджетної галузі прагнули підзаробити. По-перше, так званим бюджетникам завжди платили не дуже багато, а по-друге, графік роботи та довга відпустка дозволяли це робити. Але в «ЛНР» своя специфіка…
25 липня Суспільство
Звичайно ж, про таке не розкажуть у місцевих новинах. Але в моєму телефоні за нинішній рік поменшало на чотири абоненти — вони раптово померли.
12 липня Суспільство
Зараз я думаю, що все своє життя чогось боялася: можливої маминої хвороби, сварки батьків, сесії не на відмінно, критики керівництва.
20 червня Суспільство
Нещодавно завбачливий інтернет попередив: увесь світ святкує День блогера та журналіста. А вже потім на місцевому радіо щогодини повторювали про те, що Леонід Пасічник привітав місцевих журналістів із їхнім професійним святом, яке відзначали в якомусь урочистому закладі «столиці».
13 червня Суспільство
Найдивніше, із чим мені довелося мати справу останні півроку, це процес обстеження на туберкульоз моєї дитини.
7 червня Суспільство
Звичайно ж, про таке не дадуть матеріал у місцевих новинах: у моєму телефоні за цей рік поменшало на чотири абоненти, вони раптово померли.
9 травня Суспільство
9 Травня стало темою для суцільної спекуляції на людській пам’яті. Причини свята все більше відходять у тінь, а мішура на зразок наклейок, кульок, квітів, дискотек, феєрверків виступає вперед, витісняючи решту
19 березня Суспільство
Лише збоку може здаватися, що по дві пенсії в місцевих, які досягли відповідного віку, варті заздрості. Мабуть, це те саме, що заздрити людям з особливими потребами, які мають можливість усе життя не працювати, бо отримують пенсію за станом здоров’я.
7 лютого Суспільство
Дивна річ — школа. Чи то я вже стара, чи такий швидкоплинний час, але я не пам’ятаю, щоб мої батьки намагалися навчити мене всього до загальноосвітньої школи.
22 січня Суспільство
Січень з усіма його тривалими святами виявився дуже емоційним. Може, винні у всьому ті самі новорічні та різдвяні дива, в які відчайдушно віриш у дитинстві, а у дорослому віці дивуєшся, але продовжуєш вірити десь у глибині душі.
7 листопада, 2018 Суспільство
Можете іронізувати скільки завгодно, але я вважаю, що мені таки пощастило вечір неділі провести на справжнісінькому концерті.
1 листопада, 2018 Суспільство
У «республіці» обожнюють казати про «майже п’ять» років відокремлення. Це більше, ніж чотири, і звучить доволі вагомо. Як п’ятирічка в радянські часи.
19 жовтня, 2018 Суспільство
Є дві категорії мешканців «республіки». Одна бере від життя усе, що тільки можна вхопити цієї миті, розбиваючи свою піньяту з цукерками якомога швидше, а є ті, хто прагне не залишити від себе навіть тіні в сонячній день.
16 жовтня, 2018 Суспільство
Улітку моя подружка дитинства з Росії питала в мене: «Так у чому ж видно, що у вас війна?». І я була дуже збентежена цими допитами.
11 жовтня, 2018 Суспільство
Про справжні турботи мешканців окупованого Луганська
5 жовтня, 2018 Суспільство
Уже чотири роки я спостерігаю за спробами моїх друзів налагодити власний бізнес у межах «республіки». Навряд чи вони керувалися політичними мотивами, коли після літа 2014 року залишилися в Луганську. У когось тут був власний дім, у всіх тут жили батьки, а головне — тут була робота, яка до війни не лише годувала їх, а й дуже подобалася.
3 жовтня, 2018 Суспільство
Один із найпоширеніших міфів щодо життя в «республіці» про те, що для дітей тут усе БЕЗПЛАТНЕ. Школа, позашкільне виховання, дозвілля. Плотницький дуже любить дітей, тому багато піариться на цій любові. Навіть без Плотницького тема дітей у «ЛНР» доволі спекулятивна. Розберімось разом.
24 вересня, 2018 Суспільство
Восени 2014 року, збираючи по крихтах відомості про вчорашніх колег та друзів, зрозуміла, що багато хто обрав місцем нового та безпечного, на їхню думку, життя Росію. Хтось не міг пояснити, чому опинився саме в Росії (їхали спочатку до родичів), хтось їхав за покликом серця, а хтось обирав найбезпечніше місце проживання, вважаючи, що Росія відповідає цій умові.
18 вересня, 2018 Суспільство
Такого явища, як мода тут не існує вже чотири роки. Спочатку було не до цього, потім не було грошей, потім звикли до безгрошів’я як перманентного стану. Та все-таки деякі спільні риси в манері одягатися можна виокремити.
7 вересня, 2018 Суспільство
Система вищих навчальних закладів у «республіці» набагато крутіша, ніж сценарій серіалу «Ігри престолів». Якщо умовно, то всіх викладачів вишів нині можна розподілити на кілька категорій.
27 серпня, 2018 Суспільство
Одним з обмежень після 2014 року стали суттєві зміни мого культурного життя. Звичайно ж, ані влітку 2014 року, ані, навіть рік потому, це не мало жодного значення, бо було набагато більше гостріших питань. А потім я почала поступово помічати, що не можу задовольняти свої смаки, не можу реалізувати життя, навіть у таких незначних виявах, як раніше
23 серпня, 2018 Суспільство
Учора я повернулася з Криму, і мені нестерпно хочеться поділитися цьогорічними своїми враженнями про півострів
17 липня, 2018 Суспільство
Чи думали ми колись, що життя може бути під грифом «Цілком таємно». Ні, ніколи. Якось охоронець нашої фірми попередив усіх, аби ми нікому не називали його імені, бо це цілком таємна й приватна інформація. А ми глузували з того, бо всі навколо знали номер мобільного телефону власника компанії і це не вважалося таємницею. І чомусь я часто пригадую ту смішну розмову — глобальних таємниць у нашому житті не було до 2014 року.