Суспільство

  ▪   Ольга Ворожбит

Польща солідарного добробуту

Фото: REUTERS
Як щедрі соціальні програми польської керівної партії «Право і справедливість» впливають на економіку та політику країни
Матеріал друкованого видання
№ 48 (628)
від 28 листопада

«Для нас солідарність є наріжним каменем політики. Солідарність — це соціальні програми, бенефіціарами яких є всі сім’ї. Молодші діти отримують «500+». Старші, коли йдуть на роботу, звільняються від податку. Батьки мають знижений ПДФО, а дідусі й бабусі — 13-ту пенсію. Розвиток повинен бути справедливим» — так новий-старий прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час інавгураційного засідання в Сеймі 19 листопада презентував бачення роботи свого уряду на наступні роки. Оскільки на парламентських виборах, що відбулися 13 жовтня, перемогла керівна партія «Право і справедливість», склад уряду змінився незначно, прем’єр і ключові міністри зберегли свої позиції. Тож він продовжуватиме свою «просімейну» політику, що спирається на великі соціальні програми. 


Як випливає з опитувань та політичної кон’юнктури, пропозиції покращення соціального добробуту (програма підтримки батьків при народжені другої дитини та кожної наступної «Сім’я 500+», 13-та пенсія та збільшення мінімальної зарплати) виявилися ключовими для перемоги ПіС на різних виборах упродовж останніх чотирьох років. Про це свідчать, зокрема, результати дослідження, проведеного Пшемиславом Садурою та Славоміром Сераковським та опублікованого «Політичною критикою» і фундацією «Поле діалогу» цього року. Однак згадані виплати покладають значний тягар на польський бюджет. 


У квітні 2019-го міністр праці та соціальної політики Ельжбета Рафальська, підбиваючи підсумки роботи програми «Сім’я 500+», заявила, що впродовж трьох років з бюджету на неї виділили 67 млрд злотих, а на наступний рік закладено 41 млрд злотих, а це аж 10% усіх видатків. 

 

Читайте також: Запиши діда до університету


Польська економіка переживає нині свої золоті часи. Так, за даними Світового банку, ВВП країни впродовж 2016–2018 років стабільно зростав. Зокрема, у 2018-му динаміка становила 5%. Безробіття впало до рекордного рівня й становить 3,9% (один із найнижчих показників у Європі), а зайнятість підвищилася на 2,5%. Однак, як наголошують економісти, успіхи польської економіки залежать і від зовнішніх факторів. Лешек Бальцерович та Александр Лашек із фундації «Форум громадянського розвитку» у своїй нещодавній статті для видання Politico.eu зазначили, що Польщі не вдасться уникнути наслідків серйозного сповільнення, які настигли нині європейську економіку. Якщо не буде ще одного помітного напливу заробітчан з України, на польський ринок зайнятості теж чекає стагнація. А значні соціальні виплати, попри теперішні успіхи, лише посилять економічний бумеранг. Окрім того, програма «Сім’я 500+» небезпечна ще й тим, що стимулює жінок кидати роботу, що зменшує кількість робочої сили, а отже, й доходи польського бюджету.


Однак «Сім’я 500+» — це не єдина запроваджена урядом ПіС соціальна програма, що потребує значних видатків. Ще однією вагомою статтею в бюджеті є так звана 13-та пенсія, про яку Матеуш Моравецький згадував у промові. Ще на початку цього року Ярослав Качинський оголосив про «п’ять кроків», які має намір зробити його партія, щоб покращити добробут поляків. Йдеться, зокрема, про розширення програми «Сім’я 500+» на кожну дитину (раніше виплати здійснювалися лише на кожну другу), виплату подарункової 13-ї пенсії, скасування ПДФО для молоді до 26 років та відновлення державних автобусних сполучень.  


Вперше 13-ту пенсію видали в травні напередодні виборів до Європарламенту. Деякі аналітики вважають, що саме вона допомогла ПіС виграти ті вибори. Це одноразова грошова виплата для пенсіонерів у розмірі найнижчої пенсії (на руки близько 900 злотих). Загалом цьогорічному польському бюджету 13-та пенсія обійшлася в понад 10 млрд злотих. Однак напередодні парламентських виборів ПіС дещо оновила свої соціальні обіцянки й до «п’ятірки Качинського» додала виплату так званої 14-ї пенсії. Її отримають уже не всі пенсіонери, і це має статися у 2021-му, як зазначив Матеуш Моравецький у своїй інавгураційній промові в Сеймі 19 листопада. Однак, навіть заклавши в бюджет-2020 виплату лише 13-ї пенсії, уряд зрозумів, що має для цього недостатньо джерел фінансування.


Ще раніше економісти застерігали, що грошей на цю програму в бюджеті немає, особливо після того, як прем’єр-міністр оголосив, що бюджет наступного року буде збалансованим (бюджет-2020, який наразі перебуває на обговоренні в Сеймі, вперше за останні 30 років без дефіциту). Як виявилося, уряд усе ж таки знайшов кошти на реалізацію цієї програми. І згідно із законопроектом, який було подано на затвердження до парламенту минулого тижня, вони повинні надійти із Солідарного фонду підтримки неповносправних осіб, який було створено в січні минулого року. Як зазначає Gazeta Wyborcza, таких грошей згаданий фонд не має. Йому буде надано позику в сумі до 9 млрд злотих із грошей Фонду демографічного резерву. Останній було започатковано в 1999-му для збору коштів на виплати у майбутньому, коли на одного працюючого поляка припадатиме два пенсіонери, а це очікує Польщу аж після 2025 року (поки що ситуація цілком протилежна: на одного пенсіонера припадає три особи працездатного віку). В уряді обіцяють повернути кошти згаданому фонду. Утім, поки що залишається питанням, яким чином це вдасться зробити.

 

Читайте також: Між нами, пенсіонерами…


«Особливо небезпечною (для польської економіки. — Ред.) є 13-та пенсія, бо вона формує уявлення, що пенсійна система не спирається на прозорі правила, а залежить від думки політиків», — каже в коментарі Тижню Александр Лашек із Фундації «Форум громадянського розвитку». На його думку, те, наскільки проблемно для польського бюджету-2020 буде фінансувати весь пакет соціальних виплат, запроваджений урядом ПіС, залежатиме від кон’юнктури. «Якщо економічне зростання не надто сповільниться, уряду буде легше реалізувати обіцянки», — вважає він. Допоможуть у цьому кошти, що залишаються після ліквідації відкритих пенсійних фондів (OFE), додає економіст. Однак це одноразовий прибуток, і в 2021 році проблема повернеться, тому уряд шукатиме інші можливості. Водночас він планує істотно збільшити внески на соціальне страхування. «На практиці уряд планує збільшити внески до Інституту соціального страхування (ZUS) настільки, наскільки зменшить ПДФО, — пояснює Тижню Лашек. — Для державного бюджету це справді буде прибутково, оскільки дохід від ПДФО розподіляється між урядом та органами місцевого самоврядування (приблизно навпіл), а вищі доходи ZUS цілковито звільняють державний бюджет (тоді менша дотація з бюджету до ZUS)». Однак, на думку економіста, всі ці кроки надзвичайно дорогі й при цьому проблему глобально не вирішують.
Попри те що такі заходи економічно складні й подекуди ірреальні, навряд чи польський уряд від них відмовиться. За словами Лашека, ПіС реалізує свої проекти «гучно», водночас «тишком зменшуючи інші видатки або ж збільшуючи податки». Крім того, саме політика соціальних дотацій дає змогу керівній партії зберігати високий рівень підтримки до себе та свого уряду. І, як видно з дослідження Славоміра Сераковського та Пшемислава Садури, новий виборець ПіС (а на останніх виборах політсилі вдалося схилити на свій бік нових 2 млн виборців) насамперед очікує, що нарешті хоч трохи відчує справедливість завдяки новим соціальним програмам. 


Александр Лашек каже, що довгострокові економічні наслідки є негативними. Найбільше його лякають зміни в пенсійній системі: «Наше суспільство старіє, частка пенсіонерів серед виборців зростатиме. Зниження пенсійного віку та запровадження нових надбавок, таких як 13-та пенсія, створюватиме враження, що система ґрунтується не на принципах, а на добрій волі уряду». У результаті це стимулюватиме популістські торги напередодні кожних нових виборів. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.