Суспільство

  ▪   Ганна Чабарай

Закон про полонених на фінішній прямій

В Україні таки з’явиться закон про захист політв’язнів, заручників та військовополонених

За понад п’ять років російської агресії майже 3 тисячі українців пройшли через незаконне ув’язнення силовими органами Росії чи підконтрольними їй бойовиками, значна частина лишається в полоні досі. За даними правозахисників, у Росії, Криму та на окупованій частині Донбасу зараз утримуються щонайменше 87 політичних в’язнів, 120 цивільних заручників та 28 військовополонених. Коли декого з них вдається повернути, вони часто стикаються з серйозними проблемами: необхідністю медичної, психологічної допомоги, відсутністю житла, особливо ті, хто раніше мешкав на окупованих територіях, втраченою роботою, боргами перед банками тощо. Родини полонених також потребують підтримки, зокрема, фінансової, аби платити за послуги адвокатів, відвідувати бранців чи надсилати їм передачі.

 

Зараз вони можуть розраховувати хіба що на точкову допомогу від держави, звертаючись індивідуально до місцевих адміністрацій чи інших органів влади. Спроба врегулювати допомогу заручникам відбулася на початку 2018 року після повернення 73 полонених: їх організовано відправили на лікування. Також тоді Кабінет міністрів прийняв постанову про виплату цим людям по 100 тис. грн, але не всі й не одразу змогли їх отримати через бюрократичні перепони: уряд ніяк не міг створити спеціальну комісію для розподілення грошей.

 

Читайте також: Звільнити, щоб забути

 

У цілому правозахисники та родичі політв’язнів близько трьох років вимагають від влади системного рішення проблеми з допомогою полоненим та їхнім сім’ям. У парламенті було зареєстровано кілька законопроектів, один із них – №8205 – навіть ухвалили в першому читанні. Правозахисні громадські організації вважали цей документ недосконалим, проте підтримали його, щоб на цій базі до другого читання створити якісний проект.

 

Проте після зміни влади новостворене Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (Мінвет) взялося розробляти новий проект закону про захист полонених, залучивши до роботи правозахисні, громадські організації, родини ув’язнених. Законопроект «Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України» презентували громадськості. Як наголосила керівниця Мінвету Оксана Коляда, це не кінцевий документ, а перший крок до публічного обговорення закону.

 

Законопроект охоплює три категорії осіб: цивільні заручники, захоплені на окупованих територіях, політичні в’язні, яких ув’язнили офіційні органи РФ, та військовополонені – усі, хто воював і потрапив у полон. За словами координаторки благодійного фонду Stabilization Support Services Ірини Лоюк, у законопроекті намагалися врахувати не тільки сьогоднішню ситуацію, а й імовірні інші випадки російської агресії проти України, зокрема, й нюанси із захопленням українських громадян в інших державах, як от у Білорусі.

 

Читайте також: Як звільнити бранців Кремля

 

У документі передбачається одноразова грошова допомога родинам полонених, яка виплачується щороку. Також одноразова виплата передбачена людям, які повертаються з полону. Крім того, вони матимуть право на безоплатну медичну та психологічну допомогу. Сприяння в працевлаштуванні включатиме ваучер на перенавчання і підтримку в пошуку роботи. На час ув’язнення за полоненими зберігатиметься їхнє місце роботи, а термін позбавлення свободи буде зараховуватися до трудового стажу. Звільнені бранці та їхні діти матимуть право на безплатну освіту. Їм відшкодують витрати на адвокатів та вторинну (після звільнення) правову допомогу. У списку також відстрочення платежів за зобов’язаннями, звільнення від сплати податків, від необхідності гасити кредити і проценти перед фінансовими установами, забезпечення тимчасовим житлом людей, які його потребують. «Ми також намагалися вписати в закон можливість не розглядати в суді справи, які стосуються людей, позбавлених волі, щоб не траплялося ситуацій, що людина, повертаючись із полону, залишається без житла абощо», – пояснила Лоюк.

 

Як закон працюватиме: створюється міжвідомча комісія, яка визначатиме, чи належить людина до осіб, позбавлених волі внаслідок агресії. Також впроваджується реєстр таких осіб, за який відповідатиме Мінвет. Закон буде стосуватися усіх, хто потрапив у полон внаслідок російської агресії, зокрема, тих, хто вже повернувся. Проте він не розповсюджується на осіб, які за рішенням суду винні в злочинах проти України.

 

Правозахисники підтримують такий законопроект і вважають, що він допоможе як полоненим, так і всім, хто за них бореться. «Досі проблеми політв’язнів вирішуються в ручному режимі, бо комусь вдається вибити допомогу, оплату адвокатів, гроші на передачі, поїздки сімей в суди, комусь не вдається. Ця проблема не вирішується. Дякуємо правозахисникам, які впродовж п’яти років допомагають і не стоять осторонь. Це проблема держави, вона має вирішувати ці проблеми кардинально. Необхідні загальні правила, умови, зрозумілі й робочі», – зазначив адвокат Едем Семедляєв, який захищає політв’язнів в окупованому Криму.

 

Читайте також: Як Україні не забути своїх в’язнів в окупації

 

«Ми займаємося соціально-психологічною підтримкою, яка включає підтримку рідних, які чекають, носять передачі заручникам, а також підтримку після того, як люди звільняються. Їм треба десь жити, особливо якщо це цивільні, житло яких залишилося на окупованих територіях, їм треба якось виживати. Багато людей після полону каже, що вони опинилися в іншому полоні. Бо вони не мають можливості отримати психологічну реабілітацію, вони знову мають виживати, боротися з банками, якщо мали кредити чи були підприємцями, боротися за здоров’я, на яке не вистачає грошей. Я дуже рада, що цей законопроект передбачає не тільки допомогу заручникам після звільнення, а допомогу родинам, які чекають і борються за їхнє звільнення. Мені дуже важливо, що в законі немає розділення людей на тих, кому допомагають, і кому ні, як було до сьогодні. У цьому законі ми вперше об’єднуємо людей, які страждають від незаконних затримань, і їхніх рідних», – говорить керівниця благодійної організації «Блакитний птах» Анна Мокроусова.

 

 

Після ухвалення законопроекту Україна також унормує статус військових, які потрапили в полон бойовиків під час збройного конфлікту – їх визнають військовополоненими, хоч у міжнародному гуманітарному праві цей термін має дещо інше значення. «Коли Росія захопила українських моряків у листопаді 2018 року, уряд заявив, що вони військовополонені. Така кваліфікація надається відповідно до норм Третьої Женевської конвенції, яка розповсюджується на міжнародні збройні конфлікти. Військовополонений, відповідно до гуманітарного права, – це завжди особа, яка належить до збройних сил сторони конфлікту. Сторонами конфлікту є Україна та РФ. Саме тому не було консенсусу стосовно осіб, які утримуються на території «Л/ДНР»: вони не можуть бути стороною міжнародного конфлікту, лише неміжнародного. Щоб не було дискусій, маніпуляцій і нерівного ставлення до полонених, в законі створили визначення «військовополонений», яке включає всіх представників Збройних Сил України та інших воєнізованих формувань. Ми акцентували на тому, що всі військові, захоплені під час збройного конфлікту, будуть мати такий статус. У держави є свобода розсуду кваліфікувати як військовополонених усіх, кого вона вважає за потрібне. Ми вирішуємо, що такими особами будуть усі, хто зі зброєю в руках захищає територіальну цілісність України», – пояснив юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко. За його словами, визначення військовополоненого в національному законодавстві не буде впливати на визначення, яке міститься в Женевській конвенції.

 

Читайте також: Дожити до звільнення. Що робити бранцям і їхнім рідним

 

Робота над текстом закону продовжується, зокрема, працює робоча група з питань зниклих безвісти на Донбасі та військових і цивільних заручників (полонених), у яку входять представники різних міністерств. Мінвет закликає колишніх бранців та родичів полонених долучатися та висловлювати пропозиції. Очікується, що законопроект встигнуть внести в парламент та ухвалити до кінця року, аби міністерство могло взятися за імплементацію.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.