Суспільство

  ▪   Станіслав Козлюк

Справи Майдану: міжвідомчий "футбол"

Фото: Андрій Ломакін
Хто розслідуватиме справи Майдану після 20 листопада цього року
Матеріал друкованого видання
№ 43 (623)
від 24 жовтня

Для розслідування злочинів, скоєних під час Революції гідності, лишається менш як місяць. Власне, строк для слідчих прокуратури спливає 20 листопада. Саме цього дня закінчуються їхні повноваження. А Управління спеціальних розслідувань (УСР) Генпрокуратури, яке кілька років займалося цими кримінальними провадженнями, припиняє своє існування. Точніше, уже припинило. Хоча низка фактових проваджень, тобто розслідувань, початих за фактом злочину, досі не завершена. Наприклад, перші вбивства протестувальників на Грушевського, події на Майдані 18 лютого. Триває розслідування вбивств бійців спецпідрозділу «Беркут». Фактично з 21 жовтня все це призупинено. Причина банальна: Кримінальний процесуальний кодекс і запуск Державного бюро розслідувань.


Трохи історії. Згідно ще з першою редакцією Конституції 1996 року функції слідства для прокуратури були тимчасовими. У Кримінальному процесуальному кодексі (КПК), ухваленому в 2012-му, також ішлося про те, що функції слідства в прокуратури не вічні. Забрати їх мали в момент запуску Державного бюро розслідувань (ДБР), але не пізніше ніж через п’ять років із моменту вступу в дію КПК, тобто 20 листопада 2017-го. Однак на той час ДБР не працювало (розпочало роботу на рік пізніше), і парламенту довелося терміново вносити зміни до КПК. Слідчим прокуратури дозволили продовжувати свою роботу, але не довше як два роки з моменту запуску ДБР. Точкою відліку став саме 2017-й. Якщо ж слідчі не встигали з розслідуваннями, то мали віддати їх уже згаданому Держбюро. Зважаючи на те що обсяг матеріал становив сотні, а то й тисячі томів, їх передачу мали б розпочати ще рік тому. Але очільник ДБР Роман Труба не поспішав. Спочатку він заявив, що його структура нічого не дорозслідуватиме. Згодом, щоправда, передумав. 

 

Читайте також: Важливий епізод справ Майдану: тітушки біля главку міліції


На момент публікації цього матеріалу ситуація лишалася незмінною. Тобто ані спеціального відділу, ані просто окремих детективів, які мали б почати вивчати майданівські провадження, у ДБР нема. Як і раніше, передавати справи нікому. «Трубі ми писали листа ще в травні цього року. І він дав нам дві відповіді, які зводилися до того, що згідно із законом про ДБР ми маємо час на розслідування до 20 листопада 2020-го. Потім, під кінець червня, від Держбюро до нас приїхав представник, із яким ми обговорили розслідування, обсяг, кількість. Оскільки зміни до законодавства не вносили, очікували, що в ДБР створять окремий підрозділ, детективи якого увійдуть до наших слідчих груп і почнуть читати матеріали справ. Це мало статися в серпні. Настав вересень. І ДБР нам сказало, що з матеріалами майданівських справ працюватимуть лише окремі детективи, підрозділу ніхто не створюватиме. А потім Труба і генпрокурор Рябошапка нібито вирішили, що наші слідчі з Управління спецрозслідувань мають перейти до ДБР. Коли я запитував у генпрокурора, як ми переходитимемо, на яких умовах, хто буде керівником, нічого ще не було вирішено, все впиралося в зміни до законодавства», — розповідає Тижню екс-голова Управління спецрозслідувань Сергій Горбатюк.


Власне, ідея перевести слідчих справ Майдану в Держбюро розслідувань озвучувалася ще торік. Тоді і самі слідчі прокуратури, і родини Небесної сотні, і їхні адвокати виносили таку пропозицію тогочасному генпрокуророві Юрію Луценку. Але ініціативи підтримки не знайшли. Нинішнє ж керівництво ГПУ іншої думки. Так, в інтерв’ю агенції «Укрінформ» перший заступник генпрокурора Віталій Касько заявив, що слідчі УСР матимуть можливість перейти до відомства Труби поза конкурсом. «Є домовленість із керівництвом ДБР про відкриття в ньому спеціального підрозділу, куди запропонують перейти без конкурсу слідчим Управління спецрозслідувань. Своєю чергою, у Генеральній прокуратурі буде створено спеціальний Департамент процесуального керівництва у справах Майдану. Працівники УСР зараз визначаються, чи підуть здійснювати процесуальне керівництво, чи дорозслідуватимуть справи в ДБР», — заявив Касько журналістам у середині жовтня.

ідея перевести слідчих справ Майдану в Держбюро розслідувань озвучувалася ще торік. Тоді і самі слідчі прокуратури, і родини Небесної сотні, і їхні адвокати виносили таку пропозицію тогочасному генпрокуророві Юрію Луценку. Але ініціативи підтримки не знайшли


Водночас ще донедавна розглядали інший варіант: створення так званого Департаменту процесуальних керівників справ Майдану у ГПУ. Це було важливо хоча б тому, що саме процесуальний керівник визначає, чи завершено розслідування, чи достатньо зібрано доказів, чи можна передавати справу до суду. Туди мали б перейти всі слідчі прокуратури, які займаються справами Майдану. Номінально розслідування нібито повинні були вести детективи ДБР, а на практиці це мали робити ті самі люди. У червні цього року тоді ще генпрокурор Луценко навіть підписав розпорядження про створення такого підрозділу. А за кілька днів заявив, що це все вигадки і фейки (щоправда, у журналістів була фотокопія документа). Нове керівництво ГПУ й тут виконало роботу краще за попередників. 21 жовтня стало відомо, що пан Рябошапка таки створив згаданий департамент, який має співпрацювати у розслідуванні майданівських справ з ДБР. Водночас Управління спецрозслідувань ліквідували, а його очільника Горбатюка звільнили.


Хоч указ про створення Департаменту у справах Майдану опублікований, досі незрозуміло, хто саме там працюватиме. У день здачі номера до друку в прокуратурі стартувала масштабна реформа, яка почалася з переатестації. Самі прокурори, очікувано, такою ініціативою незадоволені. Набір претензій традиційний, мовляв, є зауваження до тестів, є також питання щодо анонімних скарг, які начебто можуть стати підставою для звільнення. Тож частина прокурорів відмовилася йти на тестування, частина написала заяви, але не за встановленою формою, що також не дає можливості пройти атестацію. Серед них і люди з Управління спецрозслідувань. Разом із тим співрозмовники Тижня в прокуратурі переконують, що вже нібито сформовано списки тих, хто обов’язково має пройти конкурси. Хоча наразі це лише чутки. І розвіяти їх могла б повна відкритість процесу. Бодай для самих учасників.

 

Читайте також: Справи Майдану. Суд погодився допитати екс-главу МВС Захарченка через відеозв'язок


«Атестація в прокуратуру може бути успішною, якщо буде довіра до процесу і в суспільства, і в тих, хто атестується. Для цього необхідні прозорість процедур і хороша комунікація. Недавно в ефірі одного з телеканалів я запитувала в генпрокурора Рябошапки про відкриті реєстри атестованих прокурорів. Він запевнив, що перелік кандидатів на атестацію вже є онлайн. І після складання тестів та співбесід у режимі реального часу там відображатимуться результати. Але цього недостатньо. Щоб уникнути чуток, що хтось «сидів за правильним комп’ютером», треба зафіксувати, хто і як відповідав на запитання. І дати можливість ознайомитися з цим насамперед самим учасникам атестації, а потім конкурсним комісіям. Це унеможливить маніпуляції та підозри», — переконана адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська. 


Водночас вона додає: важливо, щоб слідчі прокуратури, які займалися справами Майдану, продовжували свою роботу. Інакше це поховає розслідування. «Коли ми говорили з Романом Трубою, виявилося, що ДБР не готове забирати ці провадження. І, якщо чесно, будь-хто до цього не готовий. Бо це тисячі томів, які вже хтось розслідував. Якщо прийде нова людина, знадобиться щонайменше півроку тільки для того, щоб прочитати всі ті матеріали. А ще ж є місяці відео, терабайти фотографій. Це нереальний обсяг інформації. Тому кістяк слідчих, які займаються цими розслідуваннями, має лишитися. Нам обіцяли, що так і буде, потрібно тільки ухвалити зміни до закону», — каже Закревська.


Зміни до законодавства й справді пропонували. Щоб слідчі могли за спрощеною процедурою перейти до Держбюро розслідувань. Проте законопроект був виписаний так, що обійти конкурс і потрапити до ДБР могли не тільки представники УСР, а в принципі всі охочі. Тому він провалився. Тим часом у Генпрокуратурі запевняють, що встигли підготувати нові пропозиції, за якими до Держбюро потрапити можуть лише слідчі, справи яких 20 листопада мають перейти до цього відомства. Тепер слово за парламентом.

 

Читайте також: Тітушкам тюрми


«Але й це ще не все. Потрібно, щоб слідчі пішли в ДБР. А ми знаємо, як зараз… контроверсійно ставляться до цієї структури. Слідчі прокуратури побоюються впливу Андрія Портнова. Тож вони повинні мати гарантії своєї незалежності», — зазначає Закревська.


Такою гарантією, наприклад, міг би стати керівник підрозділу, який буде незалежним від очільників Держбюро й матиме певний авторитет серед колишніх слідчих Ген­прокуратури. Але це все лише домисли, доки не ухвалені зміни до законодавства й не завершена атестація прокурорів. Крім того, як повідомили Тижню в Управлінні спецрозслідувань, пропозицій щодо переходу в ДБР вони поки що не отримували. А час спливає. І розслідування справ Майдану вкотре під загрозою. Щоб провести зміни, з якими попереднє керівництво ГПУ не впоралося за два роки, лишається менш як місяць. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.