Суспільство

  ▪   Михайло Ухман

Їх загинуло шестеро

Історія одного бою

14 вересня 2014 року колона українських танків  йшла в напрямку селища Піски із Карлівки. Вони навіть не підозрювали, що біля села Первомайське, їх чекає засідка.

Кілька десятків бойовиківв той час засіли у зеленій лісосмузі біля дороги. Перед тим цією дорогою їхала машина з батальйону «Дніпро 1». Їх обстріляли окупанти. Хлопці, приїхавши в Піски на позицію «Республіка міст», підняли шум. Взяли підкріплення і знову помчали до села Первомайське.

« Я почув, як почалася стрілянина. Спочатку працювали автомати, кулемети. А потім -  пролунав вибух. Я був за кілька десятків метрів від епіцентру бою. Побачив, як горить танк і заховався із родиною у льох», – розповідає про тодішні  події, житель села Первомайське – Іван Павлович, який кожного року, в цей день -  іде на місце, де підбили наш танк та покладає квіти. Адже, крім техніки, ми втратили в тому бою шістьох бійців з різних підрозділів. Це четверо  добровольців з батальйону «Дніпро-1»: Олексій  Чернишов,  Сергій Грачов, Віталій Галета, Віталій Українцев, також майор Олександр Максимов з Полтавського військкомату, прикріплений до 93 бригади ЗСУ та  Олег Габінет, боєць 17 окремої танкової бригади. Дехто з цих хлопців - загинув від попадання протитанкової ракети в машину. Інші  втратили життя, внаслідок бою з російськими диверсантами, яких налічувалося більше двох десятків.

Олександр Максимов

Олег Габінет

Читайте також: Пам'яті Мар'яна Корчака

«Ми виїхали терміново на зачистку. Адже по рації передали, що московські окупанти намагаються підійти до нас з тилу.  Повантажилися на машини і помчали в село Первомайське. Найманці уже втікали. Ми наздоганяли їх в напрямку села Невельське, де на них чекали автомобілі. Ідучи за ними, ми бачили, як вони кидали особисті речі, зброю, документи. Повсюди була їхня кров. Ще пізніше, ми знайшли місце, де вони лежали і чекали колону. Терористи там перебували кілька днів, тобто, вони знали, що йтиме колона. Хтось з наших здав цю інформацію. На місці їхньої лежанки, ми знайшли шприци. Тобто, «кацапчуки», підтримували себе наркотою»,– розповідає про тодішні події, боєць ДУК «ПС з позивним «Дід».

Відтоді кожного року бійці ЗСУ, які перебувають в селищі Піски, добровольці та волонтери - вшановують пам'ять загиблих воїнів і відвідують місце бою.

Читайте також: "Просто" не припиняється

Не став винятком і цей рік. Воїни 23 батальйону 56-ої бригади, разом із бійцями ДУК «Правий сектор», представниками  служби «СІМІС», що базуються в Авдіївці, місцевими мешканцями побували біля меморіалу, який встановлений на місці бою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.