Суспільство

  ▪   Олег Фея

Диригент вищої освіти

У який спосіб можна змінити якість науки в Україні
Матеріал друкованого видання
№ 31 (611)
від 1 серпня

Згідно із законом від 2014 року при Міністерстві освіти було створено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). На нього покладено широке коло зобов’язань, серед яких атестація освітніх програм ЗВО, а також контроль академічної доброчесності: розгляд скарг на порушення під час захисту дисертацій, позбавлення наукових ступенів, якщо для цього виникнуть підстави.

 

 

27 грудня минулого року Кабмін затвердив склад із 22 членів агентства, ще одного, за квотою Академії медичних наук, обрали нещодавно. Це третя спроба запустити НАЗЯВО. Попередні дві провалилися через обрання люстрованих чиновників. «Філософія закону про вищу освіту передбачала рух до тих інституцій, які існують у Євросоюзі, — коментує Світлана Благодєтєлєва-Вовк, одна із засновниць «Дисергейту» та колишня співробітниця секретаріату НАЗЯВО. — У країнах ЄС система регуляції вищої освіти ґрунтується на самоорганізації та самоврядуванні. Органи, що займаються забезпеченням якості вищої освіти, — одна з її центральних засад. Це дає змогу провадити спільну політику розвитку вищої освіти. Ще в 1990-х розпочався Болонський процес, який дістав поширення саме завдяки створенню структур, які мають формувати політику покращення якості освіти. Орган має бути конституційно оформлений, обиратися зі стейкголдерів, представників студентства, університетів, науки, працедавців, які розроблятимуть нормативні акти для середовища, з якого вони обрані. І таким чином створюватимуть стандарти й акредитуватимуть освітні програми закладів вищої освіти. НАЗЯВО повинен бути диригентом у середовищі вищої освіти».

 

 

НАЗЯВО виконує кілька основних функцій. Головна — акредитація освітніх програм у межах освітніх спеціальностей, які акредитує Міністерство. «У положенні про акредитацію зазначено: якщо у вищому навчальному закладі є вдавана діяльність, де насправді навчального процесу немає, ми знаємо кілька таких прикладів, то в ньому акредитація стане неможливою і такий заклад закриватиме освітні програми. А в тих закладах, де є реальний потенціал, якість покращуватиметься. Поступово, ми не очікуємо якихось проривів одразу з вересня, але консультативна функція дасть ефект достатньо швидко», — зазначив голова секретаріату НАЗЯВО Михайло Винницький на прес-конференції з приводу перших 100 днів роботи агенції.

 

 

На думку співробітниці секретаріату НАЗЯВО доктора філософських наук Тетяни Пархоменко, акредитація програм від ще однієї організації створить додатковий бюрократичний тягар для університетів. «НАЗЯВО — це державна бюджетна установа. І на додаток до однієї державної установи (МОН, що акредитує освітні спеціальності) з’явилася ще одна структура, яка акредитує освітні програми, спеціалізації. НАЗЯВО не незалежне агентство, як це є в США та країнах Європи. Фактично це контроль держави над навчальними закладами ще з іншого боку. Чи обходитиметься це дорожче ЗВО? Безперечно, вони сплачуватимуть за акредитацію спеціальностей міністерству, а потім за акредитацію програм уже агенції. До того ж порівняно зі спеціальностями освітні програми зазвичай короткотермінові, їх загалом в Україні дуже багато, кілька тисяч».

 

Читайте також: Реформа науки. З багатьма невідомими

 

Інша важлива функція агенції — «суд доброчесності», контроль дисертаційних спецрад, розгляд конфліктних ситуацій, що виникають під час захисту дисертацій, і позбавлення наукових ступенів, якщо недоброчесність науковця буде доведено. На цю функцію НАЗЯВО було багато сподівань, але через блокування роботи агентства з 2016 року в Україні фактично не було можливості позбавляти плагіаторів ступенів.

 

 

До складу агентства входить 23 особи, серед яких троє представляють роботодавців, двоє — студентів (здобувачів вищої освіти), щонайменше одного члена делегує Академія наук і по одному від кожної з п’яти національних галузевих академій. Решта від закладів вищої освіти. Наразі працює другий склад НАЗЯВО. Із першим, обраним у червні 2015-го, виникло кілька проблем. До нього увійшли Юрій Дудник і Віктор Бондаренко, чиновники часів Дмитра Табачника, які підпадали під закон про очищення влади. Їх обрання пов’язували з непрозорістю конкурсної процедури та можливістю впливу на комісію екс-чиновників. Доктор медичних наук Олександр Волосовець, який теж був у першому складі агентства і якого називали можливим керівником НАЗЯВО (за нього 6 липня 2015 року проголосував 21 член агенції), був обвинувачений у плагіаті в наукових статтях. Скандал виник і довкола доктора технічних наук Сергія Бабака. У його дисертації виявили ознаки плагіату, а в коментарях до відповідного запису у Facebook-спільності освітян він погрожував математику Ірині Єгорченко. Бабак став відомим під час президентської виборчої кампанії, коли назвав «абсолютно реальними» підрахунки одного з освітніх експертів команди Зеленського про можливість зробити вчителям зарплату $4 тис. 27 липня голова передвиборчого штабу Олександр Корнієнко назвав Бабака можливим міністром освіти і науки.

 

 

«Мінімум із негативного, що зможе зробити Бабак у разі обрання міністром, —заблокувати діяльність агенції, як це зробили свого часу Квіт і Гриневич. Максимум — використати скандал довкола НАЗЯВО, який розгорається зараз, щоб обнулити його склад, а потім змінити правила, що дозволять йому обрати підконтрольне агентство», — коментує можливе призначення колишнього члена агентства Світлана Благодєтєлєва-Вовк. 

 

 

Перший склад НАЗЯВО не запрацював ще й тому, що новообраний голова агенції Сергій Храпатий хотів узятися за розгляд справи Катерини Кириленко, на що виник спротив у міністерстві. На засіданні Кабміну, де Храпатого мали затвердити керівником НАЗЯВО, В’ячеслав Кириленко різко висловився про нього, назвавши «ставлеником режиму Табачника», через що отримав судовий позов.

 

 

У вересні 2017 року до Закону «Про вищу освіту» внесли зміни, які передбачали іншу процедуру обрання складу агенції. Одночасно попередній склад НАЗЯВО обнулили й у грудні 2018-го обрали новий. Та й із ним виникли проблеми. Ще під час розгляду заявок у деяких конкурсантів віднайшли плагіат у наукових роботах, а потім Тетяна Пархоменко, співзасновниця спільноти «Дисергейт», знайшла ознаки академічної недоброчесності в трьох новообраних членів НАЗЯВО.

 

Читайте також: Рік грантів в українській науці

 

Проблеми виникли з науковими роботами Андрія Бутенка, який до обрання в НАЗЯВО був проректором Європейського університету, Анатолія Гармаша, а також дисертацією доктора економічних наук Олександра Длугопольського. 5 липня Тетяна Пархоменко опублікувала в «Українській правді» статтю з доказами ознак академічного плагіату в цих трьох осіб, після чого Гармаш звільнився зі складу НАЗЯВО. Кейси Бутенка та Длугопольського розглянув Комітет з етики під головуванням Сергія Квіта. Як пояснював Михайло Винницький, звинувачення Бутенка виявилися «абсолютно безпідставними», а «так званий плагіат було знайдено в оприлюднених в інтернеті його нотатках до круглого столу». Кейс Длугопольского, за словами Винницького, виявився складнішим, адже хоча можливі текстові запозичення становлять лише 0,5% тексту дисертації, однак «збіги з російськими джерелами очевидні». Комітет з етики п’ятьма голосами проти одного постановив про відсутність плагіату в роботі Олександра Длугопольського, а текстові збіги кваліфікував як poor academic quality — недостатню академічну якість. Винницький вбачає в такому рішенні прецедент: відсутність лапок у цитуванні інших академічних робіт із проставленим в іншому місці тексту цитуванням кваліфікується не як плагіат, а як низька академічна якість. На думку Тетяни Пархоменко, прецедент може бути ще серйознішим, адже за тією самою логікою плагіатори тепер можуть оскаржувати очевидні порушення академічної доброчесності. Слід зазначити, що в коментарях до допису Винницького незалежні експерти, як-от філософ і громадський діяч Олексій Панич та освітній експерт Єгор Стадний, зазначали, що в розглянутих випадках таки однозначно є ознаки академічного плагіату. А доктор фізико-математичних наук Сергій Шарапов вказав на «вибіркову сліпоту» НАЗЯВО до плагіату.

 

 

Із процедурою обрання нового складу, на думку Тетяни Пархоменко, теж не все так добре. Вона подала на Конкурсну комісію позов через грубі порушення «Положення про конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти». «Цим положенням передбачалося 11 груп, за якими мав відбуватися відбір, але члени Конкурсної комісії від України створили нелегітимну 12-ту групу, за якою провели до складу агентства Богдана Моркляника. Також, на мою думку, є конфлікт інтересів: до складу НАЗЯВО від здобувачів вищої освіти обрали Лідію Фесенко, яка є президентом Української асоціації студентів, і Микиту Євстіфеєва, її віце-президента. А в складі Конкурсної комісії була Аліна Жолудь, яка є керівником секретаріату цієї самої організації. Тобто фактично вона їхня підлегла. Є й інші порушення».

 

Читайте також: Світлана Благодєтєлєва-Вовк про сучасний стан української науки

 

Світлана Благодєтєлєва-Вовк вбачає вирішення конфлікту в незалежному розгляді ситуації. «Розроблене НАЗЯВО положення щодо акредитації освітніх програм має задавати розвиток вищої освіти на 25–30 наступних років. Функції агентства повинні ґрунтуватися на довірі до його кваліфікації та репутації. Ця інституція ще не відбулася, а вже, на жаль, втрачає репутацію. Квіт і Винницький мусять зрозуміти, що вони є не приватними особами, а представниками інституції. Тому мають діяти і мислити як інституціоналісти, згідно із законом. Наприклад, вони можуть передати кейси Бутенка та Длугопольського незалежним експертам, тому самому Науковому комітету при Нацраді з питань розвитку науки. На сьогодні це відкрита війна, коли люди діляться на табори. Такого не повинно бути».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.