Суспільство

  ▪   Андрій Петринський

Від «Нептуна» до «Зоопарку-3». Випробування якої зброї відбулися в Україні від початку року

Тиждень.ua зібрав інформацію про усі випробування воєнної техніки та озброєння, проведені в Україні від початку 2019 року.

Від початку року в Україні пройшли успішні випробування багатьох видів воєнної техніки та озброєння. Це і крилаті ракети «Нептун», високоточні «Вільхи», бронеавтомобілі, станції радіоелектронної боротьби, зокрема «Зоопарк-3», а також безпілотні летальні апарати.

 

Деяка випробувана техніка була створена за підтримки Туреччини (бойовий модуль Serdar). Крім того, успішно впорався із поставленими завданнями закуплений для потреб Збройних сил України турецький ударний дрон Bayraktar TB2.

 

 


                                                                   

Ракетне озброєння

 

Цього року в Україні тривають випробування ракетного комплексу «Нептун» та реактивної системи «Вільха». Остання має дві модифікації – Р і М. Також проводилися бойові стрільби зенітних ракетних комплексів С-125, «Куб», «Рокач» і «Тор». 

 

«Нептун»

 

Перші державні випробування крилатої ракети для ураження морських та берегових цілей "Нептун" з використанням наземної установки РК-360МЦ успішно пройшли 5 квітня Державному випробувальному полігоні Збройних сил України в Одеській області. Роботи над ракетою почалися у 2014 році. Максимальна дальність її польоту становить 280 км.

 

 

За словами тодішнього секретаря РНБО Олександра Турчинова, мобільний комплекс РК-360МЦ має стати одним із головних ударних комплексів, забезпечить захист узбережжя Чорного й Азовського морів.

 

 

 

 

 

Наступний етап випробовувань комплексу РК-360МЦ "Нептун" відбулися 27 травня. Тоді перевірялася робота низки важливих нововведень у конструкцію крилатої ракети Р-360. Так, ракета отримала нову головку самонаведення, яка дозволяє захоплювати ціль в умовах складного маневрування; новий стартовий двигун, що забезпечує більш активне виведення на маршову ділянку польоту; а також крила та рулі більшої площі, які мають підвищити керованість та маневреність Р-360.

 

 

 

Також у крилатій ракеті було замінено частину електронних та цифрових систем, які повинні забезпечити її роботу у складних умовах. Серед цих нововведень – новий радіовисотомір, завдяки якому вдалось зменшити висоту польоту.

 

Крім того, були замінені складові частини системи навігації, які тепер забезпечують роботу комплексу навіть в умовах потужного використанням противником засобів радіоелектронної боротьби.

 

 

Як зазначили в «Укроборонпромі», нові характеристики ракети, а також її можливості маневрувати на маршруті польоту до цілі, роблять можливим обійти зони протиповітряної оборони противника та знищити ціль у тилу ворога несподіваним ударом.

 

Випробування бойової частини "Нептуна" відбулися у Дніпропетровській області 21 червня.

 

 

 

Того самого дня міністр оборони України Степан Полторак заявив, що випробування даного ракетного комплексу завершаться до кінця 2019 року, а 2020 року "Нептун" буде прийнятий на озброєння ЗСУ.

 

«Вільха»

 

2019 року в Україні випробовували високоточні вітчизняні ракети "Вільха - М" та ракети з касетною бойовою частиною "Вільха - Р". Ці системи є модернізацією "Вільхи", яка вже перебуває у серійному виробництві з жовтня 2018 року. 

 

Випробування нового модернізованого комплексу «Вільха-М», нові ракети якого вражають ціль на відстані 130 км (майже вдвічі більше, ніж ті, що перебувають на озброєнні ЗСУ), відбулися 4 квітня на військовому полігоні в Одеській області. 

 

 

Під час випробувань було перевірено застосування нових ракет для знищення цілей на максимальній дальності, а також точність і ефективність знищення цілі.

 

Також перевірялася робота нової системи керування, ефективність нового навігаційного обладнання, та якість роботи нової системи управління пусками.

 

 

 

Наступний етап випробувань "Вільхи-М" відбувся 23 травня. Того дня також випробували ракети з касетною бойовою частиною "Вільха-Р".

 

 

 

Під час серії успішних запусків були перевірені тактико-технічні характеристики ракет, систем наведення та можливості модернізованої "Вільхи" знищувати цілі за мінімальний час після отримання завдання на ураження.

 

 

Як повідомили в «Укроборонпромі», модернізації ракетних комплексів покликані збільшити дальності польоту, підвищити точність, а також перевірити нові конструкторські рішення та матеріали, що підвищують загальну ефективність цієї високоточної зброї.

 

 

Державні випробування "Вільха-Р", що відбулися 13 червня, підтвердили відповідність характеристик виробу заданим у тактико-технічному завданні.

 

 

 

Водночас черговий етап випробування ракет «Вільха-М» пройшов 24 липня. Пуск ракет проводили штатними розрахунками 107-ї реактивної артилерійської бригади. Саме ця бригада буде першою у ЗС України, арсенали якої будуть посилені новими розробками.

 

 

За результатами випробувань РНБО ухвалила ряд рішень щодо забезпечення якнайшвидшого прийняття на озброєння та постачання нових ракет для реактивних систем залпового вогню.

 

ЗРК С-125, «Куб», «Рокач» і «Тор»

 

22 лютого секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив про проведення успішних випробувань і бойових стрільб зенітних ракетних комплексів С-125, «Куб», «Рокач» і «Тор» на полігоні «Ягорлик» у Херсонській області поблизу тимчасово окупованого Росією Криму. 

 

 

За його словами, під час стрільб були успішно відпрацьовані завдання щодо знищення повітряних, надводних і наземних цілей. Турчинов додав, що глибока модернізація комплексів дозволила значно розширити їхні бойові можливості та ефективність бойового застосування в складних умовах.

 

 

За словами секретаря РНБО, завдяки зусиллям виробників підвищено надійність та значно знижено енергоспоживання, створено комфортні умови для особового складу, підвищено ергономічні характеристики, а для обслуговування зазначеної техніки тепер необхідна менша кількість осіб.

 

 

 

«За результатами стрільб підтверджені заявлені виробниками тактико-технічні характеристики цих комплексів», - сказав Турчинов та зауважив, що рівень виконаних вітчизняними підприємствами робіт свідчить про суттєве посилення виробничо-технологічних спроможностей. 

 


 

Бронетехніка

 

Від початку року в Україні проходили випробування модернізованого танку Т-64, бронеавтомобілі «Козак-2М1» і «Барс-8», БТР-4 з новими корпусами.

 

Модернізований Т-64

 

Т-64 зразка 2017 року є основною бойовою машиною бронетанкових підрозділів українського війська та відмінно показав себе у протистояннях з агресором на Сході України. Його модернізовану версію випробували на початку лютого.

 

Під час осучаснення танк отримав сучасні нічні прилади спостереження з електронно-оптичним перетворювачем третього покоління, які монтуються на штатні кріплення і підключаються до електричної мережі без її змін.

 

 

 

Завдяки високоякісним компонентам модернізовані танки володіють високою стійкістю до світлових перешкод і забезпечують роботу при складних умовах. У той же час, в прицільний комплекс навідника інтегрований тепловізор, який забезпечує виявлення, розпізнавання і знищення противника вогнем 125-мм гармати в будь-який час доби і при будь-яких погодних умовах.

 

Крім того, Т-64 зразка 2017 отримав новий динамічний захист, який значно посилює рівень захищеності бойової машини і ефективно протидіє всім сучасним протитанкових засобів ураження. Танк оснащуються системами супутникової навігації від Держпідприємства "Оризон-Навігація". Загалом модернізацію пройшли понад сотні Т-64 зразка 2017 року.

 

 Новітній бронеавтомобіль «Козак-2М1»

 

25 лютого повідомило Міністерство оборони України повідомило, що новітній бронеавтомобіль «Козак-2М1» проходить державні випробування у Чернігівській області. Спеціалісти Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки вивчали подолання машиною броду, болотистої місцевості, зимового бездоріжжя, десантування через верх та безліч інших питань.

 

 

У машині встановлена повністю незалежна підвіска, є можливість блокування всіх коліс. Вона досить прохідна — випробування прохідності відбувалися в місцях для руху виключно гусеничної техніки. Також було протестоване наявне озброєння, яке встановлюється на дах автомобіля у спеціальній турелі.

 

 

 

Бронеавтомобіль "Барс-8"

 

Наприкінці зими успішно завершив дворічну програму державних випробувань бронеавтомобіль "Барс-8". Як повідомила прес-служба корпорації "Богдан", авто успішно пройшло усі етапи – ходові випробування, проходження бродів, подолання бездоріжжя, підйомів та спусків, зручність десантування, ведення вогню, випробування підривом, балістичну стійкість та ряд інших важливих тестів.

 

 

Авто має шасі підвищеної прохідності з колісною формулою 4×4 з 6,7-літровим турбодизельним двигуном Cummins, броньований протимінний і балістичний захист за стандартом STANAG 4569 Level 2 та системи забезпечення життєдіяльності екіпажу. Конструкцією бронеавтомобіля передбачено встановлення систем пуску димових гранат, засобів зв'язку та навігації, приладів нічного та денного спостереження, системи регулювання тиску в шинах, системи пожежогасіння моторного відділення, засобів маскування, протиосколкового підбою корпусу, автономної кліматичної системи.

 

 

Пасажиромісткість базового автомобіля становить до 10 осіб в повному спорядженні. Особливість конструкції забезпечує комфортну посадку та десантування екіпажу та десанту через широкі бокові і задні двері. Також передбачена можливість евакуації через люк на даху.

 

БТР-4 з новими корпусами

 

В Україні відбулися випробування БТР-4 з новими корпусами у рамках програми розширення виробництва цих бойових машин на потребу українського війська.

 

 

 

 

 

ДП "Завод ім. Малишева" вже успішно завершив повний цикл випробувань першого зразка БТР-4, виготовленого на підприємстві, та був кваліфікований, як виробник цих машин. Аналогічну процедуру кваліфікації, за результатами випробувань, вже завершує і "ХКБМ ім. Морозова".

 

Під час випробувань БТР-4 з новими корпусами пройшли декілька сотень кілометрів по бездоріжжю та дорогам з твердим покриттям та витримали випробування обстрілом, зокрема і з великокаліберних кулеметів. 

 


 

Радіолокаційні комплекси

 

В Україні від початку року випробували комплекс контрбатарейної боротьби «Зоопарк-3» та станцію радіоелектронної боротьби Р-330КВ1М.

 

Р-330КВ1М «Зоопарк-3»

 

Українські спеціалісти у 2019 році провели півночі країни державні випробування радіолокаційного комплексу контрбатарейної боротьби 1Л220УК «Зоопарк-3», який призначений для виявлення вогневих позицій артилерії та ракетних пускових установок противника з передачею їх координат своїм артилерійським підрозділам для подальшого знищення ворога.

 

 

Завдяки потужній радіолокаційній станції, яка працює у мікрохвильовому діапазоні, радар "бачить" снаряди, а потужна цифрова система "будує" траєкторії їх польотів.

 

Це дозволяє визначити на відстані десятків кілометрів точне місцезнаходження ворожих гармат, мінометів, реактивних систем залпового вогню, а також ракетних комплексів протиповітряної оборони та тактичних ракет.

 

 

Потужність цифрової фазованої активної решітки 1Л220УК дає можливість розмістити контбатарейний радар за декілька десятків кілометрів від позиції противника та спостерігати за полем бою у секторі до 180 градусів.

 

Нова розробка використовує сучасний принцип радіолокації — цифрову антенну решітку, яка має низку значних переваг перед аналоговими, фазованими, антенними решітками.

 

Також "Зоопарк-3" було випробувано у квітні.

 

 

Станція радіоелектронної боротьби Р-330КВ1М

 

На одному з полігонів Харківської області у червні успішно пройшов випробування перший серійний зразок станції радіоелектронної боротьби Р-330КВ1М. Ця автоматизована станція радіоперешкод короткохвильового радіозв’язку здатна деорганізувати радіозв‘язок противника на відстані у декілька десятків кілометрів, а також дозволяє блокувати роботу всіх сучасних короткохвильових радіостанцій, зокрема і тих, що створені спеціально для роботи в умовах активних радіоперешкод.

 

 

Р-330КВ1М є частиною комплексу Р-330УМ "Мандат", до складу якого також входять станції радіоперешкод ультракороткохвильового радіозв’язку, радіорозвідки та управління. Водночас станція радіоперешкод короткохвильового радіозв’язку Р-330КВ1М може працювати як у складі комплексу "Мандат", так і окремо.

 

 

Характеристики цієї станції відповідають всім вимогам до станцій РЕБ у країнах НАТО.

 


 

Комплекси управління і модулі

 

Українські спеціалісти цього року випробували комплекс управління вогнем артилерії "Оболонь-А", а також перший україно-турецький бойовий модуль Serdar, створений на замовлення третіх країн.

 

"Оболонь-А"

 

 

Державні випробування комплексу управління вогнем артилерії "Оболонь-А", який покликаний на 30-40 відсотків підвищити можливості українських артилерійських підрозділів, розпочинаються 3 травня. 

 

За словами міністра оборони України Степана Полторака, цей комплекс є сучасною та унікальною технікою, яка не має жодної запчастини країни-агресора. Після успішного завершення випробувань комплекс буде прийнятий на озброєння та буде розпочато його серійне виробництво.

 

Бойовий модуль Serdar

 

На початку червня в Україні завершилися кваліфікаційні випробування першого україно-турецького бойового модуля Serdar, створеного на замовлення третіх країн. Як повідомили в Укроборонпромі, Serdar – це універсальна дистанційно керована та стабілізована система озброєння, що забезпечує високу ефективність оборонних та наступальних операцій проти наземних цілей вдень та вночі, за будь-яких погодних умов. Основним озброєнням бойового модуля є мобільна версія високоточного протитанкового комплексу "Скіф" з двома (в окремих версіях – чотирма) пусковими установками для ракет РК-2С.

 

 

Відтепер спільна розробка турецької компанії "Aselsan" та підприємств ДК "Укроборонпром" – ДККБ "ЛУЧ" та "Спецтехноекспорт" готова до серійного постачання в рамках діючого контракту з іноземним замовником.

 

 

Ці високоточні українські ракети калібру 130 мм здатні знищувати ціль на відстані 5 км та пробивати броню товщиною 800 мм за динамічним захистом. Також, система озброєння оснащена двома кулеметами калібру 12,7 мм та 7,62 мм. Окрім цього, за бажанням замовників, на бойовому модулі можуть бути встановлені пускові установки з ракетами РК-2М калібру 152 мм. В такому разі дальність польоту керованої ракети становитиме 5,5 км, а пробиття броні збільшиться до 1100 мм за динамічним захистом.

 

 

Модуль Serdar легкий і тому може бути інтегрований в різні типи бойових транспортних засобів, значно підвищуючи їх боєздатність. 

 

В Укроборонпромі висловили очікування, що у подальшому новою системою зацікавляться оборонні відомства України та Туреччини.

 


 

БПЛА

 

Цьогоріч в Україні пройшли випробування двох безпілотних літальних апарати - Bayraktar TB2 турецького виробництва та український модернізований БПЛА Spectator-М1.

 

Bayraktar TB2

 

"Укрспецекспорт"  та турецька компанія Baykar Makina підписали угоду про закупівлю для української армії ударних турецьких дронів Bayraktar TB2 на початку 2019 року. Перші польоти Bayraktar TB2 здійснював у небі над Хмельницькою та Житомирською областями 18 березня. Наступні випробування провели через два дні.

 

 

 

 

 

Bayraktar TB2 – це досить великий безпілотник з розмахом крила 12 метрів. Його крейсерська швидкість становить 130 кілометрів на годину. Апарат здатен нести на собі протитанкові ракети і авіабомби загальною вагою до 50 кілограмів. Може літати добу на одній заправці. Дозволяє виконувати завдання передачі онлайн-відео до 120 кілометрів дальності і в режимі фотозйомки до 250 кілометрів.

 

Spectator-М1

 

Український модернізований та вдосконалений безпілотний авіаційний комплекс Spectator-М1 успішно пройшов державні випробування на одному з військових полігонів Збройних Сил України у лютому.

 

 

Модернізований БПЛА отримав новий тепловізор, досконалішу станцію управління, а також зменшену вагу, що дозволяє йому знаходитись у повітрі більше часу. 

 

 

Під час випробувань за участю представників Міноборони, Spectator-М1 виконав завдання, максимально приближені до бойових. Зокрема, була перевірена здатність безпілотника виконувати завдання під час активного використання противником засобів радіоелектронної боротьби.

 

14 червня Укроборонпром повідомив, що Spectator-М1 прийнято на озброєння ЗСУ. Відповідний наказ за результатами успішних державних випробувань підписав Міністр оборони України Степан Полторак.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.