Суспільство

  ▪   Іван Вербицький

Спортивний огляд: чемпіонський Wimbledon, Ахметов проти Коломойського

Головною спортивною подією останніх тижнів у світі був вімблдонський тенісний турнір. Там українські спорстменки неабияк потішили.

Починаючи від 19-річної Даяни Ястремської, яка вперше вийшла в 1/8 фіналу турніру Grand Slam, продовжуючи Еліною Світоліною, яка теж вперше зіграла на “мейджорі” аж у півфіналі і завершуючи 17-річною Дариною Снігур, яка виграла юніорський турнір в одиночному розряді.

 

Проте теніс у світі нашого спорту існує немов в окремому резервуарі. Люди змагаються і тренуються в основному за кордоном, найчастіше — за власний чи спонсорський кошт. У скандалах та проблемах, в яких загрузла спортивна галузь, тенісисти як правило участі не беруть. Може, тому й виділяються на загальному тлі?

 

Чемпіонський Wimbledon

 

17-річна киянка Дарина Снігур виграла юніорський Вімблдонський тенісний турнір. Перемога знакова, але, мабуть, не унікальна, бо за історію, причому новітню, українки виходили в фінали юніорського Wimbledon уже п’ять разів. Щоправда, до Снігур перемогти змогла у 2004 році тільки Катерина Бондаренко. Тетяна Перебийніс у 2000-му, Еліна Світоліна в 2012-му і Даяна Ястремська у 2016-му свої матчі за титул програли. Але показово в цьому аспекті інше. Попередні приклади демонструють, що фіналістка трав’яного “мейджора” серед юніорів з великою долею вірогідності стає топовою тенісисткою і на дорослому рівні. Серед нашої четвірки піднятися в топ-100 світового рейтингу не змогла лише Перебийніс.

 

Читайте також: Спортивний огляд: свято Лукашенки, політична зрілість і хамство чиновника

 

Про перспективи Дарини Снігур наразі сказати щось певне складно. В тому, що дівчина перспективна, сумнівів немає. Вона тренується під керівництвом однієї з найсильніших парниць світу 90-х років Лариси Савченко. За її словами, коли вона вперше побачила Дарину, то зрозуміла, що роботи з нею буде дуже багато. При цьому співпраця починалася з того, що майбутню чемпіонку доводилося привчати до праці. Проте зараз вона грає в агресивній манері, не вичікує помилок суперниць, а сама веде гру. Савченко навіть дає зрозуміти, що успішність дорослої кар’єри Снігур залежатиме від того, як швидко вона зможе забути про цей успіх і працювати так, ніби юніорських перемог не було.

 

Ахметов проти Коломойського

 

З наближенням 28 липня, коли в Україні офіційно стартує футбольний сезон-2019/2020, знову розгорілися пристрасті навколо формату змагань, кількості команд, які повинні грати у Прем’єр-лізі, а також єдиного телевізійного пулу, який дозволить клубам отримувати прибутки від трансляцій. Найскрутніша ситуація з телевізійними питаннями. Так званий “пул Коломойського”, заснований навколо телеканалу “2+2”, і до якого входять “Динамо” Суркіса, СК “Дніпро-1” Берези (Коломойського) і “Зоря” Геллера, вийшов з переговорів ще в середині весни, коли стало очевидно, що переможцем президентських виборів буде Володимир Зеленський. І відповідно Коломойський зможе собі дозволити не грати за спільними правилами, а диктувати свої. Дійшло до того, що представники “Зорі”, розуміючи утопічність цієї “дружби” на збиток комусь, пішли на контакт з іншою стороною, яку представляє телеканал “Футбол” Ріната Ахметова.

 

З кількістю команд теж розібралися, хоча без суперечок не обійшлося. Найліпше пролобіювати свої інтереси вдалося Ахметову, якому чомусь не хочеться, щоб у 40-мільйонній країні в елітному футбольному дивізіоні було 16 клубів. Тож у чемпіонаті-2020/2021 так звана Прем’єр-ліга знову буде складатися лише з 12-ти команд, а чемпіонат розігруватиметься в два етапи.

 

Читайте також: Спортивний огляд: каяття Беленюка, грузинський приклад та різна якість медалей Євроігор

 

Таке рішення вже розкритикував президент чернігівської “Десни” Володимир Левін, котрий зазначив, що в українському футболі через зосередженість вищих чинів лише на двох клубах (“Шахтарі” і “Динамо”) зріє розкол і не виключений варіант, коли в Україні буде дві Прем’єр-ліги. Крім того, Левін назвав небезпечною тенденцію, що суперництво “Динамо” і “Шахтаря” переростає у своєрідне “дербі ненависті”, яке стає схожим на балканське протистояння белградської “Црвени Звезди” і загребського “Динамо” на початку 90-х років минулого сторіччя. Саме з зіткнень на стадіоні балканська війна тоді й розпочалася. Володимир Левін припускає, що ненависть у матчах між командами з Києва та Донецька теж може мати плачевні для держави наслідки і загрожує громадянською війною.

 

Зеленський і нагороди

 

Між тим, вище згадуваний президент України Володимир Зеленський вперше за час своєї каденції згадав про спортсменів. Зусиллями Офісу президента на олімпійській базі в Конча-Заспі влаштували зустріч глави держави з призерами других Європейських ігор і чемпіонами світу з футболу серед молоді до 20-ти років. Зустріч носила закритий характер, вхід був виключно за списками, журналістів на територію не допускали. Навіть запланований заздалегідь чемпіонат Києва з метання молота попервах збиралися відмінити, хоча він і проводиться в іншому, не дотичному з зустріччю президента місці. Врешті, після тривалих баталій зійшлися на тому, що старт змагань перенесли на чотири години.

 

Президент прийшов разом з дружиною, без Андрія Богдана, в компанії спортивного міністра Ігора Жданова і очільника Національного олімпійського комітету Сергія Бубки. Під час зустрічі Зеленський вручив спортсменам і тренерам 68 орденів і 25 звань, що викликало обурення навіть серед чималої частини спортивної спільноти. Мовляв, Європейські ігри — змагання не того рівня, щоб за них нагороджувати найвищими державними нагородами.  

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.