Суспільство

  ▪   Ігор Гонтар

Паркінгам дали «зелене» світло

Із 1 червня набрали чинності державні будівельні норми (ДБН) В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», які стосуються регламентування дозволів, проектування та будівництва багаторівневих підземних автостоянок.

Так, вбудовані, прибудовані або вбудовано-прибудовані підземні автостоянки можуть проектуватися до п’яти поверхів, тоді як автоматизовані підземні паркінги можуть мати й до дев’яти. Отже, проектуванню та зведенню європейських паркінгів в Україні, як кажуть, надано «зелене» світло.

 

Із нормами все гаразд

 

За словами заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лева Парцхаладзе, ухвалені зміни дадуть змогу збільшити кількість паркомісць, які можуть проектуватися в складі громадських закладів; заощадити простір на організацію таких парковок; підвищити комфорт відвідувачів, які користуються індивідуальним транспортом.

 

Чи вмотивовані такі вимоги до зведення паркінгів з огляду на світовий досвід? Як це відбувається за кордоном і який позитивний досвід інших країн перейняла в цьому сенсі Україна?

 

Читайте також: Підводні камені закону про ЖКГ

 

«Кардинальне корегування державних будівельних норм стосовно багаторівневих підземних автостоянок цілком відповідає світовим тенденціям і вимогам вітчизняного містобудування. За умови закупівлі відповідної землерийної техніки такі паркінги мають усі шанси в наступні 8–10 років поліпшити містобудівну діяльність у переповненому машинами центрі Києва. Потім черга дійде до кінцевих та перехоплювальних станцій метро. Ну а там ще за кілька років і на житлових масивах такі паркінги з’являться», — вважає фахівець будівельного ринку Володимир Коломейко.

 

Звісно, що кожному об’єкту притаманні свої умови, зокрема фінансові та будівельно-концептуальні. У торговельних центрах зазвичай паркують машину на годину-дві. На кінцевих станціях метро та поруч із великими офісними будівлями актуальніші паркінги за схемою «з ранку до вечора». У житлових районах — «із вечора до ранку». Тобто навпаки.

 

Пан Коломейко вважає, що розробники ДБН не намагалися вирішити всі ці проблеми. Основні рішення повинні ухвалювати забудовники. ДБН лише, так би мовити, встановлює ті червоні лінії, які ніхто не має переступати. «Одна річ, коли практично всі роботи здійснюються за допомогою роботизованих паркувальних ліфтів, і зовсім інша, коли водієві потрібно користуватися пандусом (непросто їхати по такому пандусу багато поверхів, можуть бути затори, аварії, а ще він займає куди більше місця, ніж ліфт)», — пояснює експерт.

 

Паркінги й затори

 

Не секрет, що в європейських країнах такі паркінги масово будуються біля станцій метро, щоб людина могла до них доїхати на автівтці, залишити її там, а сама спуститися в метрополітен. Робиться це для значного зменшення заторів у великих містах. Чи розглядається таке масове будівництво паркінгів в українських містах-мільйонерах, тих, що мають метро, а також в інших великих?

 

Чимало експертів вважає, що розмови про це тривають досить давно, але суттєвих позитивних кроків поки ще не видно. До того ж навіть у великих містах на це не вистачає ні коштів, ні вільних територій, ні прав, ні спеціалізованої техніки. Хоча щодо останнього будівельники твердять: техніка є і дуже крута, сучасна. Аби було замовлення та гроші на роботи, пов’язані зі зведенням вбудованих чи підземних паркінгів.

 

Читайте також: Громадський бюджет проти забудовників

 

За словами виконавчого директора Конфедерації будівельників України Віталія Грусевича, багатоповерхові паркінги можуть вирішити проблему паркування в місті та зменшити затори. «Ця загальносвітова практика показала свою ефективність. Але для того, щоб це стало реальністю в Україні, окрім соціальної доцільності має бути ще й економічна зацікавленість громад. Комплекс дій, починаючи від заборони в’їзду до центрів міст і паркування вздовж доріг, великих штрафів та невідворотної роботи евакуаторів, закінчуючи внесенням до планів розвитку міст розміщення перехоплювальних паркінгів».

 

Експерт вважає, що на прикладі столиці ми маємо лише декларативну зацікавленість. Він наводить доволі цікавий факт: цього року податок на нерухомість для наземних багатоповерхових паркінгів зріс більше ніж у 223 рази порівняно з 2018-м. Відповідно зараз власник платить за кожен квадратний метр паркінгу 1,5% мінімальної зарплати, або 62,6 грн. А це йому, як ми бачимо, досить невигідно.

 

Громадського запиту ще немає?!

 

Тобто зацікавленість у будівництві вбудованих та підземних паркінгів очікується все ж таки велика?! Логічно, що таке повинно бути. Проте, за словами президента Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, суспільного запиту на зведення таких паркінгів у сучасній Україні та її великих містах просто немає. «Я пояснюю це тим, що наші торговельні мережі (мега- та супермаркети) набудували останнім часом чимало наземних споруд для стоянки автотранспорту біля магазинів. Вони спершу ввели платне паркування (10–20 грн). Однак автомобілісти, вони ж покупці супермаркетів, не мали бажання віддавати ці гроші та стали залишати транспорт не на стоянках, а біля них, на дорогах тощо. А що вже казати про великі кількаповерхові підземні паркінги, які можна зводити поряд із нашими торговельними центрами?! Туди також ніхто не ставитиме свої автівки. Люди економлять на цьому, хоча платня не така вже й велика».

 

Читайте також: Скандальне будівництво у Протасовому Яру. Активісти вирішили завадити встановити паркан

 

На думку експерта, у нашому суспільстві люди ще не навчилися «паркувальним» справам, тому й попиту на підземні та вбудовані споруди такого типу в Україні ще немає.

 

Однак у Київській міській державній адміністрації міркують інакше: будівельні норми сприятимуть розвитку паркувального простору міста Києва, а також збільшуватимуть кількість місць для паркування. І запит суспільства на такі паркінги, принаймні в Києві, є. «Доцільніше розміщувати такі споруди ближче до житлових масивів та адміністративних районів міста для розвантаження центру столиці від автомобільного транспорту», — кажуть у столичній мерії.