Суспільство

  ▪   Ганна Чабарай

ООН про Україну: загроза справам Майдану і мовний закон

Спостерігачі відзначають зменшення кількості жертв серед цивільних на Донбасі, проте умови життя поблизу лінії розмежування залишаються складними

Унаслідок війни на Донбасі з квітня 2014 року по 9 червня 2018-го загинуло щонайменше 3332 мирних мешканців, понад 7 тисяч отримали поранення. Такі дані повідомила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер. Також вона презентувала 26 доповідь місії, яка охоплює період із 16 лютого по 15 травня 2019-го. Доповідь заснована на 179 інтерв’ю, зокрема, з жертвами та свідками порушень прав людини.

 

Ситуація на Донбасі

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало кілька випадків розташування військових позицій поблизу житлових будинків, хоч це наражає на небезпеку цивільне населення й може бут порушенням міжнародного права. Зокрема, спостерігачі помітили окопи українських сил за 15 метрів від заселеного будинку у Верхньоторецьку Донецької області. Також на окупованій частині, у Верхньошироківському Донецької області, вони помітили три танки поряд з імовірною мінометною позицією біля будинків.

За звітний період УВКПЛ фіксує 45 жертв серед цивільних: 10 загиблих і 35 поранених. При цьому найбільше людей постраждало від мін, трохи менше – від обстрілів з артилерії та легкого озброєння.

Монітори наголошують, що у 2019 році кількість жертв серед цивільних є однією з найменших за весь період конфлікту. «Ці цифри демонструють можливість поступово скоротити кількість жертв серед цивільного населення до нуля, допоки не буде знайдено стале рішення щодо врегулювання конфлікту. Ключовими факторами для досягнення цієї мети є дотримання положень Мінських домовленостей і додержання норм міжнародного гуманітарного прав», – вказується у звіті.

Водночас, люди, які живуть поблизу лінії зіткнення, як і раніше, не можуть отримати якісні послуги, кажуть спостерігачі. Зокрема, немає механізму правового захисту та відшкодування для поранених і сімей загиблих. В Україні почалася імплементація змін до закону про ветеранів війни, які стосуються осіб, що отримали інвалідність внаслідок конфлікту (детально: Труднощі реабілітації). Як зазначає УВКПЛ, упродовж звітного періоду спеціальна комісія, яка встановлює зв’язок між інвалідністю та конфліктом, розглянула 32 справи, задовольнивши 24 заяви. Крім того, два суди в Донецькій та Харківській областях зобов’язали уряд виплатити компенсацію сім’ям, які втратили близьких через війну, і УВКПЛ вітає такі рішення.

Спостерігачі задокументували випадки пограбування будинків цивільних осіб по обидва боки лінії зіткнення: село Безіменне на окупованій частині Донеччини та села Новозванівка, Старий Айдар і Троїцьке на підконтрольній частині. Також військові не укладають договори оренди з власниками, коли використовують їхнє житло, попри наявність такої вимоги в наказі Міноборони, щоб гарантувати їм компенсацію.

 

Читайте також:   Відшкодування за війну

 

Уряд досі не вжив заходів, щоб гарантувати виплату пенсій мешканцям окупованих територій, хоч суди продовжують ухвалювати рішення на користь пенсіонерів. «Збереження такого невсезагального доступу до соціальних прав посилює розкол у суспільстві й обмежує можливості для реалізації заходів із досягнення миру та примирення на сході України», – зазначається у звіті. Головною перепоною в ООН називають вимогу реєстрації як внутрішньо переміщена особа (ВПО) для отримання своєї пенсії. Нагадаємо, що кожен українець має право на пенсію відповідно до ст. 46 Конституції України. Крім того, пенсія є приватною власністю відповідно до міжнародного права. Громадяни, яких позбавили пенсій, можуть звернутися до Європейського суду з прав людини. І рішення не на користь уряду може призвести до значних витрат на компенсацію матеріальної і моральної шкоди.

 

Читайте також: Пенсії для Донбасу

 

Умови перетину лінії розмежування залишаються неналежними, кажуть в УВКПЛ. Зокрема, через малу кількість КПВВ і тяжкі умови переходу. За звітний період під час переходів померло щонайменше дев’ятеро цивільних. Водночас, в ООН вітають рішення Служби безпеки зробити дозволи на перетин безстроковими, це має полегшити процес перетину лінії.

Також монітори відзначили рішення суду, яке скасувало перелік товарів, дозволених для переміщення через лінію. Вони зазначають, що замість переліку дозволених товарів має існувати перелік заборонених.

 

Читайте також: Червона лінія

 

На підконтрольній Україні території спостерігачі мали доступ до офіційних місць тримання під вартою, спілкувалися із затриманими та засудженими. Проте на окупованій частині Донбасу такого доступу не було. Водночас на обох територіях УВКПЛ фіксує випадки свавільного затримання, катувань, жорстокого поводження, хоч їх і менше, ніж у попередні роки.

У березні та квітні Україна змогла забрати на підконтрольну територію 120 осіб, які були ув’язнені до війни й утримувалися на території «ЛНР». Зазначається, що ув’язнені заявили про дефіцит чи повну відсутність ліків у колоніях на окупованій території. Вони розповіли, що не могли скаржитися на умови утримання через ризик потрапити у штрафний ізолятор. Більшість ув’язнених заявили, що працювали безоплатно або за чай та сигарети. Двоє з них сказали, що працівники колонії побили їх за розмови українською мовою .

 

Читайте також:   Окуповані в’язниці

 

Крім того, УВКПЛ вітає створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти в результаті конфлікту  

 

Правосуддя

УВКПЛ зазначає, що у справах, пов’язаних із конфліктом, прокурори змушують підозрюваних визнати вину, пропонуючи натомість їм статті з менш суворим покаранням. Також воно вказує на затягнуті кримінальні провадження, в яких підозрювані перебувають під вартою більше трьох, або й чотирьох років. Монітори називають таку практику засобом тиску на обвинувачених.

Також УВКПЛ занепокоєне недостатньою кількістю суддів у судах першої інстанції, бо це теж є причиною затягування процесів: усі 29 місцевих судів на Донбасі недоукомплектовані на 47%.

На окупованій частині Донеччини також відбуваються «суди», зокрема, за злочини, нібито скоєні до початку конфлікту. За інформацією моніторів, такі «процеси» мають багато порушень. УВКПЛ занепокоєне, що засудження людей такими «судами» може призвести до подвійного покарання у випадку переведення цих осіб на підконтрольну Україні територію.

У справах Майдану розслідування гальмуються через відмову МВС та СБУ співпрацювати з Управлінням спецрозслідувань Генпрокуратори, кажуть в УВКПЛ. «Більше того, низка співробітників старшого начальницького складу поліції, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти протестувальників, продовжують обіймати свої посади, що має демотивуючий ефект для їхніх підлеглих, і останні не бажають свідчити про причетність поліції до вищезгаданих убивств», – ідеться у звіті.

Також зазначається, що розслідуванню заважає закон «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року (так званий «закон про амністію майданівців»).

В ООН занепокоєні, що будівництво Музею Майдану на вулиці Інститутській може зашкодити слідчим експериментам. Проте варто зазначити, що будівництво музею і меморіалу – два окремих проекти. Будівля музею не має відношення до місця злочину, а от зведення меморіалу на місці розстрілів справді може становити загрозу слідству.

 

Читайте також:  Дискусійний меморіал

 

До того ж, немає прогресу і в розслідуванні трагедії 2 травня 2014 року в Одесі, коли загинуло 48 людей: деякі з виконавців не встановлені, розслідування неефективне., судові процеси затягуються.

 

Громадянські права

В ООН зазначають, що президентські вибори в Україні відбулися мирно і демократично. Водночас процес зміни місця голосування був складним для переселенців та осіб з інвалідністю. Нагадаємо, що після президентських виборів Центральна виборча комісія скасувала необхідність будь-яких документів, які підтверджують потребу зміни місця голосування (як от довідка з місця роботи, договір оренди чи квитки): тепер для цього потрібен тільки паспорт.

Водночас, монітори занепокоєні нападом на черкаського журналіста Вадима Комарова 4 травня 2019 року, після чого він впав у кому. В УВКПЛ припускають, що розслідування нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк затягується. Зазначимо, 6 червня Покровський райсуд Дніпропетровської області засудив п'ятьох обвинувачених у вбивстві Гандзюк, вони отримали від 3 до 6 років як виконавці.

Закон про мову, який набере чинності 16 липня, в УВКПЛ назвали більш урівноваженим, порівняно текстом документа в першому читанні. «Проте, головним питанням залишається те, що за відсутності спеціального закону, який регулював би використання мов меншин в Україні, законодавство не надає достатніх гарантій захисту і використання мов меншин. Саме тому закон вимагає від Кабінету Міністрів України до січня 2020 року подати до Верховної Ради України проект закону щодо порядку реалізації прав корінних народів і національних меншин України», – кажуть в ООН.

Процес переходу релігійних громад до Православної церкви України в деяких випадках супроводжувався насильством, зазначають в УВКПЛ. При цьому поліція не реагувала на такі ситуації.

На окупованій частині Донбасу свобода релігії зазнає утисків. У квітні «правоохоронні органи» «ДНР» захопили приміщення однієї з православних церков України і передали Українській православній церкві (Московського патріархату). У «ЛНР» відбулися обшуки в храмах та житлі священнослужителів.

 

Ситуація в Криму

В окупованому Росією Криму продовжуються порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. РФ продовжує застосовувати на півострові свою правову базу, від чого страждають насамперед мусульмани.

Зокрема, 27 березня силовики провели масштабні обшуки і затримали 24 кримських мусульман за підозрою в причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в РФ, проте легальна в Україні (детально: Список, який збільшується). З початку окупації за обвинуваченням у зв’язках із забороненими мусульманськими групами в Криму заарештували або засудили 59 осіб, більшість – кримські татари. Дванадцятеро з них визнані винними і засуджені до кримінального покарання.

В УВКПЛ нагадують, що Міжнародний трибунал ООН з морського права 25 травня видав припис із вимогою до РФ терміново звільнити 24 затриманих українських моряків.

Затриманих у Криму людей тримають в умовах, рівносильних жорстокому поводженню. СІЗО №1 у Сімферополі переповнене, заарештовані сплять по черзі, при цьому їм наказували не скаржитися омбудсмену, інакше буде «ще гірше».

Спостерігачі занепокоєні ситуацією з використанням кримськотатарської мови в освіті на півострові. Вони задокументувало випадки розбіжностей між офіційним мовним статусом школи та фактичним використанням кримськотатарської мови у навчальній програмі. Крім того, у кількох випадках школи відхилили вимоги батьків про організацію кримськотатарського класу чи збільшення кількості годин викладання кримськотатарської мови.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.