Суспільство

  ▪   Іван Вербицький

Спортивний огляд: Камінґ-аут Ракицького, відмова Світоліної і смерть легендарного коментатора

Впродовж попереднього тижня головні зірки українського спорту не те що не тішили, а вперто розчаровували.

Причому як на змагальних аренах, так і в повсякденні. Поразки колись грізних вітчизняних біатлоністок під керівництвом російського тренера й узагалі поступово перетворюються на щось звичне й буденне. Потішив хіба рейтинговий прогрес 18-річної тенісистки Даяни Ястремської, яка піднялася на десять позицій і стала 47-ю у світі. Втім, це досягнення юна одеситка затьмарила відмовою виступати в складі збірної України у Кубку Федерації.

 

Камінґ-аут Ракицького

 

На жаль, після п’яти років війни деякі українські спортсмени продовжують жити у своїй, не пов’язаній з реаліями резервуації. Ні тисячі загиблих, ні втрата територій, ні десятки полонених сутності наших атлетів не змінюють. На минулому тижні тенісистки Ангеліна Калініна з Нової Каховки і Катерина Завацька з Луцька поїхали на турнір до Санкт-Петербурга.

 

Легкоатлетка Наталія Погребняк із Куп’янська на Харківщині, яка під українським стягом ставала чемпіонкою Європи і вигравала бронзу чемпіонату світу, пішла ще далі і змінила українське громадянство на російське. 30-річна спринтерка вийшла заміж за спортсмена з РФ і вирішила, що після того від Батьківщини можна відректися сповна. Не злякав Погребняк навіть особливий статус російської легкої атлетики. Через систематичне вживання допінгу спортсменами з РФ Міжнародна федерація легкої атлетики не зняла дискваліфікації з росіян досі. Допущені атлети виступають на змаганнях під нейтральним статусом. Найгірше ж те, що українські колеги таке рішення Наталії вітають, зичать їй в публічних повідомленнях успіхів.

 

Читайте також: Надія на Світоліну відставка у боксі та скандал у біатлоні

 

Проте суспільний резонанс з огляду на популярність виду спорту викликав перехід до лав фінансованого “Ґазпромом” пітерського “Зеніту” оборонця “Шахтаря” і збірної України з футболу Ярослава Ракицького. З одного боку, від людини, яка принципово не співає національного славня і тримає при цьому руку, коли лунає мелодія, не на серці, а на підшлунковій, чогось іншого очікувати було важко. Втім, до останнього залишалася надія, що стримуючим фактором для Ярослава залишиться бодай національна збірна, вболівальники якої точно зустрінуть представника клубу з країни-агресора непривітно. Однак, видно, 2,5 мільйони євро річного заробітку решту факторів затьмарили категорично.

 

Гарна міна Світоліної

 

Найкраща українська тенісистка Еліна Світоліна участі в турнірах у Росії останнім часом уникає. Однак  майже бездоганну репутацію тенісистка примудрилася зіпсувати несподіваною відмовою виступати в складі збірної України у командному Кубку Федерації. У Федерації тенісу України це рішення пояснили “новими фінансовими умовами, що були висунуті агентом Стефаном Гуровим”, який представляє інтереси Світоліної і Ястремської. Пост-фактум Еліна спробувала виправдатися, що зіграти за збірну в польській Новій Ґурі їй завадило пошкодження, отримане під час Відкритого чемпіонату Австралії. Однак з урахуванням офіційної інформації і за умови відсутності Ястремської, яка наразі навіть не виправдовується, такі аргументи виглядають кумедними.

 

Читайте також: Зимовий спорт: крига скресла

 

На початку ж минулого тижня Світоліна засмутила також результатом. Чергова спроба бодай пройти далі чвертьфінальної стадії на Grand Slam зазнала фіаско. В 1/4-й відкритого чемпіонату Австралії українка майже без опору поступилася майбутній чемпіонці Наомі Осаці з Японії. Вже вчетверте Еліна, подолавши перший тиждень на “шоломі”, на початку другого виглядає доволі слабко.

 

Причин може бути кілька і одна з них точно прихована в області психології. Українка розуміє, що рівень гри дозволяє їй розраховувати на титул Grand Slam, однак чим ближче до вирішальних стадій, тим Світоліна стає скутішою, починає, вочевидь через боязнь помилятися, спрощувати гру. Поряд із тим, було помітно, що в матчі з Осакою Еліна була не такою свіжою. Напрошується висновок, що затяжні двотижневі марафони, якими є турніри Grand Slam, Світоліна наразі витримувати не здатна. Вона виглядає потужно впродовж першого тижня, але помітно підсідає на самому старті другого. Показово, що всі свої головні титули (Підсумковий чемпіонат WTA, турніри з серії “Прем’єр”) Еліна виграла на змаганнях протяжністю в тиждень.

 

Недовіра міністру

 

Тим часом, не вщухають пристрасті навколо призначення головних тренерів національних збірних України з вільної і греко-римської боротьби. Епопея триває ще з початку грудня минулого року. Тоді спортивний міністр Ігор Жданов проіґнорував рекомендацію експертної комісії при Мінмолспорті, до складу якої входили олімпійські призери Валерій Борзов, Ніна Уманець, Ганна Сорокіна, Олена Говорова, відомий легкоатлет Роман Вірастюк і одноосібним рішенням затвердив на посадах не підтриманих на конкурсній основі Олександра Захарука (вільна боротьба) та Артура Дзиґасова (греко-римська), а лобійованих новим виконкомом Асоціації спортивної боротьби Григорія Данька та Сергія Андрєєва (останній до всього після анексії Криму начебто отримав паспорт громадянина РФ). На цьому пан Жданов не зупинився і вирішив створену свого часу з власної ініціативи комісію ліквідувати.

 

Читайте також: Як букмекери нищать український спорт

 

Та частина борцівської спільноти, яка вважає себе ошуканою, збирається судитися з міністром. А поки ж на ім’я президента, прем’єр-міністра і спікера парламенту був відправлений лист з проханням здійснити службову перевірку діяльності керівництва Мінмолспорту. Пана Жданова не лише звинувачують в авторитаризмі, небажанні дослухатися до колегіальних рішень у контексті борцівського скандалу, але й звинувачують в необґрунтованому підпорядкуванні міністерству Антидопінгового центру, а також — відсутності реальних кроків з покращення матеріально-технічної бази на олімпійській базі Конча-Заспі. Лист підписали видатні спортсмени, а також тренери і функціонери. Всього — 36 осіб.

 

Смерть коментатора

 

На тлі спортивних і навколоспортивних баталій буденною новиною пролунала звістка про смерть культового коментатора кінця 80-х — початку 90-х років минулого сторіччя Сергія Дерепи. Репортерові, з голосом якого асоціювався український футбол перших років незалежності, було тільки 63 і в останні роки він не міг повноцінно пересуватися через судинне захворювання.

 

У роки коментаторської діяльності Дерепа часто був предметом для насмішок. Його фрази “подивимося на свій секундомір”, “ігрова і територіальна перевага на боці динамівців”, протяжне “ннуль-ннуль” залишаються афоризмами навіть для тих уболівальників, які не чули голосу автора взагалі. Дерепа славився карколомними ляпами, через незнання англійської міг  відреагувати на підпис “Time оut” під час хокейного матчу словами “Тренер шведської збірної Тім Аут”. Ці казуси були невід’ємною частиною спорту часів відродження. Відродження країни, з яким поступово формувалася своя школа спортивних коментаторів.

 

Читайте також: Український спорт: життя в борг

 

Звичайно, ті, хто прийшли на місце Дерепи, Савелія, Щербачова, хто коментує досі, мабуть, набагато ерудованіші. Але навряд чи хтось із нинішніх майстрів мікрофона наважиться на те, що зробили коментатори матчу чемпіонату України з футболу “Динамо” (Київ) - “Нива” (Тернопіль) у 1994-му. Зрозуміло, що тодішні гегемони динамівці весь матч домінували, створили багато моментів. Але воротар тернополян Дмитро Тяпушкін тягнув усе. До тієї миті, поки арбітр Валерій Авдиш наприкінці зустрічі не видумав у ворота гостей пенальті. Коментатори не змовчали і сказали, що такі судді вбивають український футбол і самобутні команди на кшталт “Ниви”.

 

Тими коментаторами були Валентин Щербачов і Сергій Дерепа. Останній мав коментувати й наступну зустріч “Динамо” з Одеси. Навіть почав це робити, але був силоміць виштовханий з робочого місця людьми тодішнього власника київського клубу Григорія Суркіса. З того часу ні Дерепа, ні Щербачов матчів за участю “Динамо” не коментували.