Суспільство

  ▪   Ганна Чабарай

600 років у черзі. Як забезпечити військових житлом

Чим Україні варто замінити радянську модель безплатного житла для всіх військових
Матеріал друкованого видання
№ 44 (572)
від 1 листопада

Україна досі послуговується радянським житловим законодавством, яке передбачає безплатне помешкання для військовослужбовців. Проте претенденти на нього безрезультатно очікують десятки років, а черга тільки зростає. За даними Міноборони, станом на 2018-й цей список налічує понад 47 тис. військовослужбовців.


Із 2014 року до нього додалися й учасники війни на Донбасі. Приміром, Ігор Стадницький, львів’янин, який воював у складі 24-ї механізованої бригади, пройшов Ізваринський котел. Як учасник бойових дій він має право на пільги, зокрема на першочергове забезпечення житлом. У 2014-му під час лікування в шпиталі Ігор став у чергу на квартиру у Львівській міській раді. Був під № 19 у так званому терміновому списку учасників бойових дій. Та за чотири роки його місце в черзі не змінилося, хоч у місті звели два будинки, де Стадницький міг отримати квартиру. «Мене це обурює, бо в такій ситуації не тільки я, а й мої побратими, які мають інвалідність, стоять у терміновій черзі, що не рухається. Незрозуміло, хто отримує квартири, немає прозорості, публічності», — розповідає ветеран. Він звертався до мера Львова, у міську раду, до голови парламенту та президента особисто, але його місце в списку досі незмінне.


Експерти Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) пояснюють, що це не одинична ситуація й вона склалася через застарілу систему житлового забезпечення військових. Становище ускладнюють непрозорі процедури планування, закупівлі та розподілу нерухомості, які підвищують ризик корупційних схем. НАКО опублікував дослідження під назвою «Неефективне управління і корупція у системі житлового забезпечення Міноборони», у якому проаналізував корупційні ризики в цій сфері та сформулював рекомендації щодо її реформування.

 

Читайте також: Уряд виділив кошти на житло для сімей бійців АТО


За даними НАКО, упродовж 2006–2016-го не відбулося жодних суттєвих зрушень у ситуації з чергами: система задовольнила потреби не більше ніж 5% родин військових, які в ній стоять, або 1% усіх військовослужбовців ЗСУ. Експерти підрахували, що якщо динаміка залишиться незмінною, то закриття черги із 47 тис. військових може тривати понад 600 років. Це стосується і службового житла (гуртожитки, казарми), і постійного.


Для виконання зобов’язань перед військовими Міністерству оборони потрібні значні кошти. За підрахунками НАКО, нині це близько 54 млрд грн без урахування додаткових витрат. Утім, стверджують експерти, у теперішніх умовах немає зв’язку між обсягами фінансування та реальним забезпеченням житлом: ефективність використання грошей дуже низька. Як повідомив член Рахункової палати Ігор Яремчук, за останні два роки Міноборони отримало з бюджету 1 млрд 247 млн грн на житлову програму для військових. За цей час воно побудувало лише один 70-квартирний будинок у Кропивницькому. Водночас багато коштів вкладено у довгобуди та придбання нерухомості на вторинному ринку.

 


«Ці ресурси можна було використовувати на будівництво, реконструкцію, придбання житла, грошову компенсацію. Інші шляхи, які передбачає чинне законодавство для вирішення проблеми із помешканням для військових, — інвестиційне будівництво, кредитування, фінансування з місцевих бюджетів, — практично не використовуються Міністерством оборони», — розповів Яремчук. У результаті програма забезпечення житлом військових, започаткована в 1999-му, не тільки не спрацювала, а й збільшила чергу з 45 тис. до 47 тис. військовослужбовців.


Труднощі з освоєнням бюджету в попередні роки виникали через бюрократію, пояснив представник Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ (ГоловКЕУ) Юрій Липко. За його словами, раніше Міноборони не мало права розпоряджатися виділеними йому з бюджету грошима: треба було чекати відповідного розпорядження Кабінету Міністрів. Зазвичай це затягувалося на півроку чи довше. «Як наслідок — коли надходили кошти, наставала зима й будувати було досить складно. Тепер ті положення скасовано, Міноборони дістало можливість розпоряджатися своїми грошима за наказом міністра. Я думаю, що в наступні роки ми отримаємо близько 50 об’єктів власного будівництва», — зазначив він.


Джеймс Вассерстром, колишній очільник наглядової ради комунальних підприємств Місії ООН у Косово та співголова НАКО, зауважує, що в Міноборони, з одного боку, є корупція, а з другого — звичайні неефективність та недбалість, і ці речі треба розрізняти. Однією з проблем чинної системи є погане планування: Міноборони замовляє будівництво житла, платить за це, а воно не здається в експлуатацію. Причина — гроші закінчуються, належного нагляду немає, і завершення будівництва переносять на невизначений термін. Також НАКО вказує на необґрунтовану переплату з боку Міноборони: лише за один будинок заплатили на $320 тис. більше за розрахункову вартість.

 


Другою проблемою є те, що значні порушення наявні й у самій черзі на отримання житла. «Часто неправильно враховується, у кого які потреби в нерухомості. Потрібно працювати над виправленням такої ситуації. Головною бідою є те, що члени цієї черги змушені давати хабарі, щоб обзавестися помешканням. Названі проблеми разом із питанням темпів нового будівництва приводять нас до думки, що потрібен перегляд системи надання житла», — каже Вассерстром.
Водночас у розвинених країнах застосовують зовсім інший підхід до забезпечення квадратними метрами своїх військових. У НАКО наголошують, що країни-лідери у військовій сфері монетизують компенсацію військовослужбовцям за службове житло, харчування, лікування. Там майже не надають постійного помешкання, тільки службове чи відшкодування його вартості на час служби. Після звільнення держава платить військовим вихідну допомогу, яку вони можуть витратити на свій розсуд. У Великій Британії ця сума може сягати $170 тис.  


Саме на таку модель має орієнтуватися Україна у своїх прагненнях до стандартів НАТО, зазначає Вассерстром. Щоб її досягти, експерти пропонують тимчасові заходи на п’ять років, які полегшать перехід. Вони передбачатимуть допомогу в іпотечному кредитуванні всім, хто потребує даху, вихідну допомогу, службове помешкання хорошої якості, закриття черги. Якщо через певний час військовослужбовець набуває права на житло, то йому дають компенсацію за нього — одноразово чи впродовж тривалого часу.

 

Читайте також: Кабмін збільшив фінансування Міноборони і забезпечення житлом військових


Нагадаємо, схожу модель пропонує Проектний офіс зі створення Міністерства у справах ветеранів. Як наголошувала його представниця Олександра Тарасова, замість дарування житла державі варто запровадити низьковідсоткове кредитування для ветеранів, яке стимулюватиме їх до праці (див. Тиждень, № 39/2018). НАКО пропонує Міноборони насамперед провести аудит нинішньої черги, виключити тих, хто не має законних підстав там перебувати.  А також максимально автоматизувати керування нею, щоб зменшити кількість персоналу, який її обслуговує, та зробити процес розподілу житла прозорим. Після цього експерти пропонують скасувати чергу взагалі, лише тоді вона почне поступово зменшуватися. Держава перестане накопичувати зобов’язання, які неможливо реалізувати.


За словами Вассерстрома, оборонне відомство показало зацікавленість у реформі системи житлового забезпечення, оскільки саме попросило НАКО провести таке дослідження. Представник ГоловКЕУ додав, що цьогоріч на вирішення житлових проблем Міноборони отримало понад 850 млн грн. «На що ми плануємо спрямувати ці кошти: ввести в експлуатацію п’ять об’єктів власного будівництва на 326 квартир, продовжити будівництво 49 перехідних об’єктів та отримати в наступні роки 1061 квартиру та 281 кімнату в гуртожитках, придбати на вторинному ринку 686 квартир і виплатити грошову компенсацію 307 особам», — повідомив Липко.


Крім того, за його словами, Міноборони готує нову концепцію забезпечення житлом військових і їхніх сімей. Згідно з нею військовим, які прийдуть на службу після 2020-го, через 20 років планують виплачувати одноразову грошову допомогу на розв’язання соціально-побутових питань. Її обсяг буде фіксованим незалежно від регіону проходження служби чи звання. Також розробляються документи, за якими вирішуватимуть житлові проблеми військовослужбовців на законодавчому рівні.