Суспільство

  ▪   Станіслав Васін

«Обдурили!»

Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
Матеріал друкованого видання
№ 34 (458)
від 24 серпня, 2016

Про те, що в «ДНР» повернулися «лихі 90-ті», писали вже давно. Піка «розводів» і «попадань на гроші» було досягнуто у 2014-му — на початку 2015-го, коли в «молодій державі» усе ще діяв принцип «дикого поля».

Але у 2016-й «республіка» увійшла з уже більш-менш сформованою кримінальною системою, зі сферами впливу на ділянки бізнесу конкретних людей від Захарченка, з чіткою військовою структурою, яка не дає змоги нахабно «віджимати» щось без особливих вказівок. Як наслідок — місцевим Остапам Бендерам довелося неабияк потрудитися, щоб залишитися на ринку «народних» послуг.

Із новоспечених схем «народного віджиму» можна згадати хіба що різноманітні правові колізії, коли в «ДНР» просто скасовують судові рішення, прийняті ще українськими судами кілька років тому, створюючи тим самим більш витончену форму експропріації, ніж удар прикладом по голові. Окрім того, за повідомленнями місцевих, почастішали випадки визнання незаконним володіння нерухомістю, яку не ввели в експлуатацію. Так, наприклад, батько спорудив будинок на окупованій території, але помер і не встиг у ньому оселитися. Син спробував набути права спадщини і звернувся до «республіканського господарського суду» із клопотанням узаконити будівництво й видати йому відповідні документи, на що там відповіли, що батько незаконно володів житловою площею, оскільки на неї немає документів, і відповідно нащадкові нічого не повинно дістатися. Адвокат сина передбачає, що скоро дім конфіскують на потреби «молодої незміцнілої республіки».

Залишається в обох «республіках» ось уже понад два роки і ще одна глобальна тема — з пенсіями. На зорі пенсійного бізнесу питання стояло про їх переведення в готівку, коли по всіх окупованих містах як гриби виростали маленькі конторки з написом «-10%», що означало втрату десятої частини будь-якої суми, котру вам готові були видати просто тут, без виїзду на «велику землю». Як відомо, із введенням рубля, курсу 1:2 та послабленням пропускної системи написи змінились і тепер у Донецьку читаєш «-3% в гривнях, +25% в рублях». Так чи так, цей бізнес досі актуальний, бо з’їздити звідтіля до Бахмута, оминаючи офіційні черги, коштує 800 грн в обидва боки, тоді як із 5 тис. грн ви втратите лишень 150–200 і заощадите дві доби.

Читайте також: Квиток в один кінець

І все-таки головна проблема сьогодні не де отримати, а як це зробити. Після прискіпливих перевірок переселенців з’ясувалося, що багато хто з них не покидали окупованої території і оформили свої довідки через банальні хабарі. Система ненадовго впала — точніше забуксувала — і сталося це наприкінці березня 2016-го. Відтоді й починається наша історія. У той час усі чесні «рєшали» Макіївки та Донецька відверто відмовлялися від поїздок на контрольовану територію, щоб уникнути перевірок із протилежного боку. «Зараз нічим вам не зарадимо. Чекайте», — було найчастішою відповіддю. «Ніхто не може, а я можу», — казав він. Чоловік цей — Микола Горячун, відомий багатьом макіївчанам та донеччанам за рятівним мобільним номером. Його не було притягнуто до відповідальності за шахрайство, і нині він благополучно перебуває десь на контрольованій території, обдумуючи новий блискучий план.

А вся геніальність звелася ось до чого. Микола Анатолійович уже не раз надавав такі послуги в пенсійному бізнесі, і рівень довіри до нього був доволі високий. Працював він через посередницю, яка брала з охочих отримувати подвійну пенсію 2,2 тис. грн. Із цієї суми 350 грн жінка залишала собі, а решту віддавала «рєшалі». Востаннє жертвами його схеми стали 35 пенсіонерів Макіївки та енна кількість жителів Донецька. Нескладний підрахунок свідчить, що на руках у пана Горячуна накопичилося від 90 тис. до 100 тис. грн, з якими він і зник. Ошукані пенсіонери чекали ще два (!) місяці, перш ніж звернулися до «республіканської поліції», де їм відповіли майже фразою класика жанру: «Ви що! Це ж аферисти! Самі гроші віддали, тож шансів повернути їх майже немає». Але заяви прийняли в усіх.

 Читайте також: Як змінилась «армія ДНР»

До речі, посередниця, щоб уникнути банального мордобою, повернула обдуреним по 350 грн зі словами «більше немає». Відхрестилася від місцевого шахрая-генія і його колишня дружина, з якою вдалося зв’язатися. На запитання «Чи не підкажете, де ваш чоловік Микола Горячун, якого багато хто шукає в Донецьку?» дівчина тактовно відповіла: «Ну, по-перше, я незаміжня й не бачила його від початку лютого. Самій цікаво, де він. Він мені заборгував енну суму грошей. Його ще багато хто шукає і в Макіївці». А там пана Горячуна справді вистежують завзятіше, бо ж деякі з обдурених виявилися родичами місцевих чиновників, зокрема й «МВС ДНР».