Суспільство

  ▪   Станіслав Васін

Вдягти рядового Давида

Не так давно в українському інформаційному просторі тільки й розмов було про «хресну ходу за мир на Донбасі», яка пронеслася нашою країною, лишаючи по собі дух російських кадил. Величезна кількість теорій про «агентів Кремля», створених вітчизняними медіа, так і не пояснила, у чому ж, власне, полягала «агентурність» цієї акції та яким був її результат.
Матеріал друкованого видання
№ 32 (456)
від 11 серпня, 2016

Насправді російська пропаганда вже багато років діє за одними й тими самими канонами, просто перетасовуючи час від часу колоду, щоб глядач не втомився від самих переможних тузів. І «хресна хода» не виняток. Вона є лише трансформацією відомої кремлівської сентенції «їх там немає». Придивімося, як блискуче працює російський агітпроп. Справді, наскільки абсурдно було б день у день обстрілювати українські міста та бійців ЗСУ, паралельно правлячи молебень за мир? Із цієї самої серії, до речі, був і ролик «Я окупант» із Моторолою та іншими «героями» в головних ролях, що наробив шуму. У доволі короткому відео відомі бойовики промовляють лише два слова, після чого вже не складається враження, що це можна казати всерйоз: який божевільний визнає своє безумство? На таку іронію здатна лише притомна людина.

Утім, є й скрупульозніший підхід до цієї теми: уже двохвилинне відео під назвою «Я російський окупант», яке переглянули — увага! — 9 млн осіб. У цьому ролику взагалі немає дійових осіб: голос за кадром спокійним, розміреним тоном каже: «Вітаю, я російський окупант. Колись я окупував Сибір. Тепер там добувають нафту, газ, алюміній і ще багато корисного. Тепер там міста з дитячими садочками та лікарнями. Тепер там не можна продавати жінку за в’язку соболиних шкурок, як це було до росіян». І в такому дусі Прибалтика, Гітлер, Наполеон і взагалі все, що можна було намішати у дві хвилини великодержавної мастурбації. Але уважний глядач помітить, що всі ці речі: «їх там немає», «російський окупант», «хресна хода», гумконвої — продукт російського оборонпрому, переведеного з рейок на екрани ТБ. Російська інформаційна реальність завжди діє у двох напрямах: «великих перемог» і тотального миру, під яким мається на увазі миролюбний російський народ, що лиш оберігає, але ніколи не нападає першим.  

Читайте також: Драма в драмтеатрі

До речі, про перемоги. Дуже показовий у цьому сенсі епізод із останніми Олімпійськими іграми та новим російським шедевром «Чемпіони. Швидше. Вище. Сильніше». Після скандалу з допінгами легкоатлетів із РФ на Олімпіаді-2016 та їх дискваліфікації російська пропаганда, не чекаючи випадіння пазла з великоросійської мозаїки, одразу ж витягла з капелюха білого кролика — блискучий пропагандистський фільм, що нагадує про колишню міць російського спорту, ніби непомітно для глядача переносячи її в наш час.  

«Хресний хід за мир на Донбасі» в цьому сенсі нагадує лише трейлер до згаданого вище фільму. Взагалі Росія тим і дивовижна, що за всієї своєї страшенної ірраціональності водночас надзвичайно логічна. У дедукції, як відомо, меседж «усі люди смертні» тягне за собою і смертність кожного окремо. Так і з Росією: хоч би який момент її буття ми взяли для препарування, у ньому міститься весь великоросійський культурний набір. Відома фраза «розбудіть мене через 100 років і запитайте, що зараз відбувається в Росії, я відповім: п’ють і крадуть» — лише конденсат цієї думки.
Але найбільше у всьому цьому дивує те, що всі віртуозні петлі росагітпрому тримаються на вузлах духовності та моралі, певна річ, у нинішньому їх російському розумінні. Ось тут і виходить на сцену Давид. Річ у тім, що не так давно в Петербурзі стартувала виставка «Мікеланджело.

Читайте також: Стара добра Лені

творення світу», у межах якої копію величезної статуї Давида встановили в церкві Святої Анни. Реакція у формі доносу, вочевидь, однієї з тих, хто відколовся від «хресної ходи», не змусила на себе чекати: «Як можна було поставити цього мужика без штанів у центрі Петербурга, біля школи й церкви? — дивується місцева мешканка, яка надіслала скаргу уповноваженому з прав дитини в Петербурзі. — Цей гігант калічить дитячі душі!». Як результат — організатори всерйоз були змушені оголосити конкурс на дизайн одягу для геніталій скульптури. І все це в той час як у Петербурзі створюють союзи «ополченців» Донбасу, набирають нових добровольців на фронт, а містяни збирають та відправляють цілі фури з медикаментами, тепловізорами та амуніцією тим, хто завтра вбиватиме й палитиме міста. Ці самі люди дуже стурбовані високою мораллю, підбираючи накидки для геніталій ренесансних скульптур. Ці самі люди везуть гумконвої. Вони ж витанцьовують у формі «ополчення» біля Неви й крокують із понурими обличчями в «хресній ході» Києвом. Усе це одна цілковита накидка, покликана приховати лицемірство, поставлене на пропагандистський конвеєр.
Що ж, якщо йти за логікою російського ідеологічного маховика, найближчим часом слід очікувати зйомок фільму «Вдягти рядового Давида», у якому особливо духовні петербуржці зневажатимуть дрімучість майстрів Ренесансу. Втім, не виключено, що маленький пеніс скульптури просто дисонує з величчю «братської» країни.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.