Суспільство

  ▪   Анатолій Шара

Хто збив МН17? Які докази відомі на сьогодні

Незважаючи на купу «версій», які приводить російська сторона про причетність українських ЗС до збиття малазійського Боїнга, вони всі виявилися погано-підготовленими та сфальшованими.

А от доказів прямої участі російських військових у цій трагедії більш ніж достатньо. Залишається лише сподіватися, що Міжнародна Слідча Група якнайшвидше збере ці докази і зрештою назве винного.  

17 липня 2014 року стало останнім днем для 283 пасажирів та 15 членів екіпажу рейсу MH17 «Малайзійських Авіаліній», який слідував з Амстердама до Куала-Лумпур. Війна на Сході України, спровокована Росією, принесла багато горя не тільки українцям, а й малайзійцям, голландцям, австралійцям, індонезійцям, британцям, німцям, бельгійцям, філіппінцям, канадцям та новозеландцям. З дня, коли сталася ця катастрофа вже минуло два роки. За цей час, зона бойового конфлікту на Донбасі суттєво змінилася, бої значно змістилися від місця падіння Боїнга, що неподалік  Сніжного.

Відразу після того, як був збитий літак, бойовики в соцмережах заявили, що вони збили український транспортний літак АН-26. Але після того, як стало зрозуміло, що впав пасажирський літак, вони миттєво прибрали свої дописи.
Згодом, СБУ оприлюднила записи розмов бойовиків з російськими кураторами, з яких випливає їх причетність до збиття Боїнга. Російська пропаганда відразу включилася в процес визначення винних. Їх версії різнилися і часто суперечили одна одній. Спочатку вони заявили, що літак був збитий українським винищувачем, але коли було доведено, що це технічно неможливо, то спочатку росіяни надали сфальсифіковані знімки з супутника, де начебто видно український літак, що збирається атакувати Боїнг. Коли їх «докази» були легко спростовані, то російські ВВС провели сумнівний експеримент, за яким це нібито можливо, але знову ж таки на межі нездійсненого.

Читайте також: Росія відреагувала на розслідування Bellingcat у справі авіакатастрофи MH17

Після того, як 13 жовтня 2015 року Рада Безпеки Нідерландів оприлюднила свій звіт щодо розслідування причин падіння літака «Малайзійських Авіаліній», росіянам вкотре довелося змінювати напрямок пропагандистської роботи. Адже в звіті чітко й однозначно сказано, що літак впав через те, що осколками ракети класу «земля-повітря» моделі 9N324M була пошкоджена кабіна літака. Через отримані пошкодження літак почав розвалюватися в повітрі. Значну кількість фрагментів ракети такої модифікації також було знайдено в тілах пілотів.

Необхідно зазначити, що північні сусіди, які вже й самі заплуталися в своїх «версіях», прекрасно розуміли, які будуть результати розслідування Ради Безпеки Нідерландів. Тому вирішили зіграти дещо наперед. Так російський концерн «Алмаз-Антей», який є виробником ЗРК «БУК» за декілька годин до офіційної прес-конференції голландців, очевидно побоюючись звинувачень в свою сторону, провів власну зустріч з журналістами, де висунув свою вже вкотре сфальсифіковану версію. В ній росіяни заявили, що саме «БУК» ЗСУ здійснив смертоносний постріл. Зокрема, вони наполягають на тому, що установка ЗРК перебувала неподалік села Зарощенське Шахтарського району. Треба відразу сказати, що з географією у росіян не дуже, адже на час катастрофи Боїнга сили АТО навіть близько не перебували до цього населеного пункту. Це досить легко перевірити.

Після оприлюднення звіту журналісти з європейських видань відвідали Зарощенське та поспілкувалися з місцевими жителями, які розповіли їм, що вони не бачили тут української армії та навіть не здогадувалися, що десь біля їхнього села, яке контролювали бойовики ховалася установка «БУКа». Також ніхто з жителів не бачив інверсійного сліду пострілу ракети.

Зрозумівши свої помилки, російські «експерти» продовжили займатися придумуванням «правди», так цього разу вони продемонстрували супутникові знімки військової бази українських військ неподалік Авдіївки (на той момент перебувала під контролем терористів) на яких станом на 17 липня 2014 року відсутня одна установка ЗРК. Нібито саме вона й прибула до Зарощенське цього дня і здійснила вбивчий постріл. На першому з продемонстрованих знімків зазначений час 11.08 перебування «БУКа» на базі, а на другому нібито цей же БУК вже біля Зарощенського - час 11.32. Тобто «експерти» дають лише 28 хвилин для ЗРК щоб прибути на місце. Але вони мабуть забули сказати, що Донецьк знаходився під контролем бойовиків і «БУКу» довелося б подолати відстань близько 200 км з Авдіївки до Зарощенського. А це аж ніяк не 28 хвилин і навіть без розрахунку завантаження на тягач, розвантаження та підготовки до пострілу. Крім того, було проведено експертизу цих знімків, що довела, що вони були досить примітивно сфальшовані.  

Звичайно, для росіян ці спростування ніякого значення не мають. Натомість, українська влада, ЗМІ, закордонні медіа в тому числі відома група Bellingcat доводили зовсім протилежне – причетність військових Російської Федерації до збиття літака .

Пітер Леонард, кореспондент Associated Press в своєму репортажі від 17 липня 2014 року, зазначив що один з кореспондентів цього агенства бачив установку «БУК» в місті Сніжному, що знаходиться під контролем терористів. Дещо пізніше в журналі Paris Match була опублікована фотографія, на якій вранці цього ж дня в пригороді Донецька по дорозі на Сніжне зображений цей ЗРК.

 
            ЗРК «БУК» в Донецьку по дорозі на Сніжне

Наступного дня, 18 липня керівник українського МВС Арсен Аваков опублікував відео, де видно тягач Volvo, що перевозить «БУК», який рухається по об’їзній дорозі міста Луганськ в напрямку російсько-українського кордону.

В часи повальної інформатизації, все важче стає приховати від суспільства будь-які небажані теми. Адже практично всі мають смартфони. Так користуючись методами OSINT-розвідки* група волонтерів-дослідників Bellingcat провела вражаюче ефективну роботу щодо визначення причетних до цієї авіакатастрофи.
Для початку вони ретельно вивчили повідомлення користувачів соціальних мереж, що перебували в тимчасово окупованих містах, від 17 липня 2014 року на предмет інформації про ймовірний рух ЗРК. Таких повідомлень було багато. Користувачі соцмереж жваво обговорювали це питання ще до збиття Боїнга.

Повідомлення користувача Necro Mancer про рух «БУКа» в Донецьку

Ці патріотично налаштовані люди стали своєрідними агрегаторами дуже корисної інформації. Вони постійно писали про рух військової техніки бойовиків. Так і з’явилася можливість стверджувати про те, що бойовики перевозили «БУК» з Донецька під Сніжне.

Повідомлення користувача Ху Тор Чистяково про рух «БУКа» в Сніжному

Для ідентифікації місця пуску ракети користувачі соцмереж знову відіграли надважливу роль. Через декілька годин після падіння літака в Twitter з’явилася фотографія.

Фото інверсійного сліду пострілу ракети ЗРК «БУК» неподалік Сніжного

Один з користувачів стверджує, що отримав фото від свідка пуску ракети. За допомогою аналізу зображення Bellingcat дійшли висновку, що пуск був здійснений з поля неподалік села Червоний Жовтень, яке знаходиться в 2-х км на південь від Сніжне. Інші користувачі соцмереж цього міста теж повідомляли про те, що чули гул ракети в небі. Нідерландська телевізійна агенція RTL Nieuws отримала файл негативу цієї фотографії, який потім відала для аналізу спеціалістам компанії Fox-ІТ. Проведені дослідження засвідчили, що ця світлина не зазнала жодних маніпуляцій, відповідно є автентичною.

Читайте також: Засновник Bellingcat: Ми закінчуємо головний звіт про МН17 та участь у цьому військових РФ

Після катастрофи, як було сказано вище, Арсен Аваков опублікував відео з зазначеними координатами тягача Volvo з пусковою установкою ЗРК. Журналісти австралійської телепрограми «60 Minutes Australia», які знімали сюжет про катастрофу Боїнга підтвердили це місце. Хоча росіяни намагалися спростувати ці докази, говорячи, що відео було зроблено в місті Покровськ (колишній Красноармійськ), що було під контролем сил АТО. Зрештою вони цинічно сфальшували світлину зроблену із стоп-кадру цього відео, але журналісти довели протилежне, провівши аналіз місцевості цих двох міст.
 

Фото тягача Volvo з «БУКом» на об’їзній дорозі Луганська.

 
Порівняння двох біллбордів: нижній зроблений в Покровську (колишній Красноармійськ), верхній в Луганську

Після цього постало інше завдання - знайти звідки ж прибув «БУК» і хто ним керував. Забігаючи наперед треба сказати, що і з цим завданням Bellingcat та інші дослідники впоралися на відмінно. Російські військові полюбляють фотографуватися біля військової техніки та завантажувати світлини в соціальні мережі. Дослідники вирішили проаналізувати тисячі еккаунтів і таки знайшли потрібні.

Читайте також: Розслідування MH17: німецького детектива запідозрили в контактах із винуватцями катастрофи

Аналіз показав, що військові з 53 Зенітно-ракетної бригади (м.Курськ) вийшли зі свого місця розташування і вирушили до російського міста Міллєрово на військові навчання. Дослідників найбільше зацікавив «БУК» з порядковим номером «322». Адже він був найбільше схожий на той, що був на фото та відео знятого в Донецьку, Сніжному та Луганську.

Порівняння елементів «БУКа» зі світлин з соцмереж 17 липня та світлин російських солдатів.

В складі бригади три дивізіони, 1-й і 2-й несли службу в звичайному режимі. А 3-й приймав участь у навчаннях, які тоді проводилися в кінці червня в Ростовській області. Бійці 2-го дивізіону згодом прийняли участь в транспортуванні «БУКа» «322» на заміну «222» з 3-го дивізіону, який зрештою і був перекинутий в Україну.

Порівняння елементів схожості «БУКа» на світлині Paris Match та російських солдатів.

Список військових, які займалися цим і скоріше за все здійснювали запуск ракети Bellingcat передали до Міжнародної Слідчої Групи, яка зараз займається розслідуванням катастрофи.  
Як висновок хочеться сказати, що незважаючи на купу «версій», які приводить російська сторона про причетність українських ЗС щодо збиття малазійського Боїнга, вони всі виявилися погано-підготовленими та сфальшованими. А от доказів прямої участі російських військових у цій трагедії більш ніж достатньо. Залишається лише сподіватися, що Міжнародна Слідча Група якнайшвидше збере ці докази і зрештою назве винного у трагічній смерті пасажирів та екіпажу Боїнга 737 рейсу MH17.

Читайте також: Родичі загиблих пасажирів літака MH17 подали позов проти Росії та Путіна

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.