Суспільство

  ▪   Станіслав Козлюк

Адвокат політв’язня Литвинова: Крім Савченко і Литвинова в РФ багато ув’язнених за «заборонені методи ведення війни»

Тиждень.ua поспілкувався з адвокатом політв’язня Сергія Литвинова, засудженого у квітні на 8 років суворого режиму, Віктором Паршуткіним. Захисник українця розповів про увагу російських ЗМІ до справи, втрату інтересу до неї Москви і, можливо, поки невідомих ув’язнених українців на території РФ за «незаконні методи ведення війни».

Де зараз перебуває Сергій Литвинов? Які умовиутримання?

Литвинова під час суду тримали в ізоляторі в Новочеркаську, як і Надію Савченко. І його продовжують там утримувати до вступу вироку в силу. На апеляцію його переведуть в ізолятор в Ростові-на-Дону.

Як до Литвиноваставиться охорона, інші в'язні?

Його привозила посилена охорона, близько 5 осіб. Я помічав, що до Литвинова вони ставились з розумінням. Всі ж бачать, що перед ними людина з проблемами в розвитку і вона просто потрапила не в те місце не в той час. Жертва обставин, так би мовити. Та й у самому ізоляторі до нього якихось нехороших засобів впливу не застосовували. Спочатку його утримували в одиночній камері, а ближче до кінця суду до нього підселили ще одну людину. Сергій розповідав, що попросив з бібліотеки книги, читає. Телевізора у нього немає. Годують добре. Під час судових засідань у нього був обов'язковий обід. На тижні судових засідань його привозили в селище Міллєрово і там тримали. Так що і дорога його не мучила.

Які шанси на апеляцію?

У нас шанси в Росії мінімальні. Покладаю великі надії на Європейський суд і на привернення уваги до Литвинова через позовну заяву проти ДмітріяКісєльова і телеканалу Россия 1. Плюс ми будемо вимагати матеріальну компенсацію. До вироку я цього не робив, сподівався на розсудливість. Думав: навіщо піднімати непотрібний шум? Адже Москва цією справою не цікавилася і ніяких вказівок не давала. Справу про розбій, за якою, власне, і судили Литвинова, Слідчий комітет направив заступнику генпрокурора Росії. Він у себе її протримав 10 днів. Цього виявилося замало, термін продовжили до 20 днів. В результаті два заступника генпрокурора відмовилися затверджувати обвинувальний висновок. Матеріали кинули в Ростов-на-Дону і обвинуваченнязатверджував заступник прокурора Ростовської області.

Читайте також: Велике переслідування. Українці в російському полоні

Тобто справу опустили зовсім низько. Коли ми почали судовий розгляд, заступник прокурора вже Тарасівського району (Ростовська область), молодий хлопець, мені говорив: «Розумієте, якщо я попрошу йому (Литвинову - Ред.) менше 9 років - не уявляю, які будуть наслідки. Мені то не дають вказівок, але я від гріха подалі». Так і суд рішення прийняв. Хоча в справі немає визнання провини, є свідчення тільки однієї людини, свідків немає, показань немає. Плюс у справі часом була явна тяганина. Прокурор мені прямо говорив: вам платять мало, з Москви ви сюди не наїздитеся. Бувало, засідання відкладали на тиждень. А селище - діра, народ живе бідно. Сидіти там тиждень сенсу немає. Коли я останній раз приїхав 14-го квітня - суд хотіли перенести на 25-те. Але я наполіг на розгляді, суд передумав і ми протягом двох днів все завершили.

Ви говорили про оплату. Якщо не секрет - скільки ви отримуєте за захист Литвинова?

Уряд України платить $ 1 тис. щомісяця. І Центр громадянських свободєдиноразово заплатив 1,3 тис євро. Цієї суми вистачило рівно до середини суду. Потім хотіли ще заплатити, але я відмовився.

Ходили чутки, що Надію Савченко готові обміняти на російських ГРУшників. Це правда? Відносно Литвинова подібних пропозицій не надходило?

Щодо Савченко –це правда, таку інформацію я чув. Але це була суто ініціатива адвокатів Савченко. Українські адвокатиГРУшників, особливо хлопець, який прийшов на місце Юрія Грабовського, був проти категорично. Очевидці казали, що він дуже різко відреагував на таку пропозицію. Щодо Литвинова таких пропозицій не надходило. Плюс з адвокатами Савченко у нас дуже натягнуті відносини. І, якщо чесно, дуже шкодую, що в українських справах немає єднання серед адвокатів. У мене склалися хороші стосунки зі СвєтланоюСідоркіною, яка захищала Кольченка, захистом Сенцова, з хлопцями, якізКарпюком та Клихом в Грозному працюють. А адвокати Савченко якось осібно стоять. Фігура Фейгіна не дає консолідуватися для обміну досвідом. Так вже вийшло.

Ви говорили, що Москва втратила інтерес до справи Литвинова. А як щодо ЗМІ?

Російська преса ближче до вироку стала проявляти увагу. Адже свого часу саме російські журналісти відкрили справу Литвинова. Якщо пам'ятаєте, правозахисницяЄлєнаМасюк перша написала про нього великий матеріал. І після цього мене запросили на захист. А під закінчення суду газети, які мають велике коло читачів, написали про Литвинова. ЦеНовая Газета, Коммерсантъ і Московський комсомолець. Так, вони всі різні. МК - більш бульварний, Новая - демократична, а Коммерсантъ - газета впливова, для ділових людей. І матеріали були в дуже хороших тонах. Всі були здивовані, що з людиною із проблемами розвитку роблять. У Росії справа Литвинова відоміша, ніж в Україні. Саме завдяки роботі із засобами масової інформації.

Чи є шанс, що Литвинову зменшать термін?

Шанс є. Тому важливо до апеляції підняти шум з позовом проти Кисельова і заявою про моральну компенсацію. Адже на що робили ставку? Мовляв, відправимо Литвинова в Тмутаракань і все, про нього забудуть. Важливо, щоб російська сторона розуміла – Литвинов не покинутий. А для Європейського суду його справа просто золота жила: тортури, фальсифікації ...

До речі про тортури. Російська влада якось відреагували на вашу заяву про застосування тортур до підзахисного?

Розбиралися. Так, для галочки. Винесли постанову про відмову в порушенні справи у зв'язку з невстановленням людей, які катували Литвинова. Напевно, він сам ходив по селищу, гуляв десь, натрапив на садистів і вони над ним знущалися. Але проблема ж у тому, що він постійно перебував під арештом!

Читайте також: Після полону

Нещодавно Росія заявила, що не всі рішення ЄСПЛ будуть обов'язковими до виконання. В такому випадку є сенс подавати скаргу у справі Литвинова в цей суд?

Ця заява була пов'язана з мільярдами Ходорковського і справою ЮКОСа. Так що за Литвинова можете не переживати. В цьому випадку рішення виконають.

Можете детальніше розповісти про потерпілого Лисенка? У якого Литвинов нібито відібрав два автомобіля.

Мене слідчі попереджали, щоб я до нього не наближався. Тому що міг отримати «великі неприємності». Говорили: нам його (Лисенка - ред.) привели «фейси» (ФСБ - ред.). Раз він підписався під цю історію - його проблеми. Вам вдасться довести, що він дав неправдиві свідчення -його проблеми». Лисенка тримали під посиленим контролем. Як Малофєєва в справі Карпюка і Клиха. Словом, це «Людина-псевдо-свідок».

Ви говорили, що в подальшому можуть виникнути зауваження до протоколу судового засідання. З чим це пов'язано?

Справа в тому, що коли я допитував потерпілого і його друга (Лисенка і В'ячеслава Сагуру відповідно), були протиріччя у свідченнях.

Скажімо, слідчі стверджували, що кордон контролювали бійці Л/ДНР. Я допитую свідків: «Кордон контролювали прикордонники Л/ДНР або України?» Відповідь: «України». Питаю: «Звідки впевненість?» Відповідь: «Там висів державний прапор». Питаю: «Коли ви проходили КПП в РФ паспорт питали?» Відповідають «так». Ставлю аналогічне питання про Україну. Лисенко відповідає: «Ні, вони всі мої давні друзі». Наступним допитую Сагуру. Який служить зараз в службі охорони «митниці ЛНР». Колоритний персонаж, скажу вам. Так ось, питаю його: «Ви перетинали кордон?» Він каже, що «ніколи не перетинав». Питаю: «А можна пройти прикордонний контроль на українській митниці без паспорта?» Сагура відповідає, що це неможливо. І тут в суді беруть перерву, після якої свідок заявляє абсолютно протилежне: кордон з Україною влітку 2014 го перетинав неодноразово, паспорт не показував. Питаю: «Чому?» Відповідь: «Так ми з ними (прикордонниками - ред.) друзі!» Виходить, що з українськими військовими вони друзі, а ось з російськими - ні?

Ще історія. Привели свідка. Працівника судового департаменту Ростовської області. У серпні 2014 року він нібито в Україні в Станично-Луганському районі був в одному з населених пунктів і бачив нібито відібраний у Лисенка УАЗ-«буханку» темно-зеленого кольору. Починаємо уточнювати: чи багато машин такої марки і такого кольору він бачив взагалі? Каже, що на той момент одну, темно-зелену. Суть же була в тому, що Лисенко заявив: відібрана машина була камуфльована, плямиста, вигорілого зеленого кольору. Свідок же наполягав, що колір у УАЗа був однорідний. Йдемо далі. У машині ззаду були двері. Свідок говорив, що бачив, як вони відкривалися, коли з машини виходили військові. Допитую Сагуру. Адже саме на нього оформлена довіреність на авто. Він каже: двері були, але коли машину купували - вони були приварені. Я питаю: «Вони відкривалася?» Сагура каже що ні. Суддя поплив, всі в шоці від таких подробиць. ПитаюСагуру: «Де довіреність?» Не знає, ким видавалася – не пам’ятає. Чому її видали саме на нього - не знає. Та й сам Лисенко має доволі цікавий стосунок до цього авто. Свідоцтва про реєстрацію в нього немає, довіреності немає, паспорта технічного засобу немає, у полісі страхування вказаний Лисенко Олександр Геннадійович. Але у нього український паспорт. У потерпілого ж його немає. Відсутня навіть ксерокопія документа. З цього можна зробити висновок, що Лисенко надав підроблений документ. Або ж цей поліс належить абсолютно іншій людині, з українським паспортом. Хоча Лисенко переконував, що український паспорт він отримав в 2010-му році в Луганську. Але як і чому - не пояснює.

Читайте також: Спогади на волю

Наступний момент. Про сам розбій, який інкримінували Литвинову. Питаю у Лисенка: «Вас били і вимагали віддати автомобілі?». Потерпілий каже: «Ні. Вони до мене прийшли і сказали: ти головний сєпар, будемо тебе бити ». Питаю: «Вони вимагали гроші, золото?» Відповідь - ні. То який це розбій тоді? Добре, питаю: «Коли забрали ключі - вас били, щось вимагали?» Лисенко каже: «Ні».

Навіщо я це вам розповів. Потрібно розуміти, що ці деталі і неспівпадіння дуже важливі. Я хочу отримати завірену копію протоколу засідання, щоб докласти її до позову в ЄСПЛ. Але є побоювання, що якщо протокол спочатку записували чесно, то його можуть спробувати підкоригувати постфактум.

Коли можна очікувати скарги до ЄСПЛ?

До апеляції в Росії я підготую і скаргу в ЄСПЛ. Це буде десь протягом двох місяців.

Ви говорили, що збираєтеся подавати в суд і на представника Слідчого Комітету РФ АлєксандраБастрикіна. З чим це пов'язано?

Це пов’язано з нібито масовими убивствами і зґвалтуваннями, в яких звинуватили Литвинова. Позов подамо за реабілітуючими підставами у зв'язку з непричетністю до звинувачень. Адже ця справа розвалилася навіть не діставшись зали судових засідань. А в Росії такі позови задовольняються часто. Шанси отримати матеріальну компенсацію в 1 млн рублів у нас є.

Які вимоги будуть до Кісєльова?

Також плануємо пред'явити компенсацію в мільйон рублів. Крім того, будемо вимагати спростування тез про вбивства і зґвалтування.

Литвинов спілкується з Савченко в ізоляторі Новочеркаська?

Спілкуватися Литвинову і Савченко складно. Ні листів, нічого. Ось такий випадок був. 21 січня у нас перше засідання. Литвинова не привозять. Я починаю думати: а може він побитий, він в поганому стані і т.п. На наступний день до ізолятора приїхав я і два українських консули. Вони подали вимогу на зустріч з Савченко, я - на Литвинова. Мене пустили. У Новочеркаську чотири кабінети для слідчих дій. Два з них того дня стояли порожніми. Але поки я не закінчив говорити з Литвиновим - консулів не пустили до Савченко. Щоб ми не дай Боже всі випадково не зустрілися.

Наскільки нам відомо, в Росії тільки Савченко і Литвинов проходили за статтями про заборонені методи ведення війни?

Я уточнював у слідчого. У цій справі багато фігурантів, частина з них під вартою. Там є епізоди, пов'язані з підривами будинків, обстрілами шкіл, дитячих садків. В цілому їх близько 50 штук. Я заради цікавості питав, сказали: «Так, частина підозрюваних у нас». Скільки саме людей і де їх утримують - не говорили.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.