Суспільство

  ▪   Підготувала: Оксана Хмельовська

«Реанімаційний пакет реформ»: активісти про темп змін у країні

Започаткована у лютому 2014 року, після Революції гідності, громадська платформа «Реанімаційний пакет реформ» нині налічує близько 350 активістів. За їхньої ініціативи було ухвалено 81 законопроект. Наразі у платформі – 56 потужних експертних громадських організацій і 23 експертні групи.

Тиждень.ua запитав екпертів РПР про успіхи і невдачі в реформах різних галузей, використавши формат appreciative inquiry (дослівно – вдячне розпитування): 1) що вдалось найкраще за цей час саме із вашої галузі? 2) що на сьогодні є найбільшим викликом/що гальмує успіх? 3) На яку амбітну мету варто орієнтуватися в діях, скерованих на майбутній розвиток галузі?

Децентралізація

Юрій Ганущак, народний депутат, експерт з питань місцевого самоврядування

1. Запущено найбільш чутливу для суспільства складову реформи децентралізації влади – адміністративно-територіальну. Це сталось не зважаючи на шалений чи прихований опір деяких політичних сил, які нагнітали мильні кульки неіснуючих загроз, намагаючись на цьому заробити політичний капітал. Однак суспільство було краще інформовано про переваги цієї реформи, ніж на це сподівались партійні діячі, в першу чергу, завдяки агітаційній роботі громадських активістів та експертів. І те, в що мало хто вірив, і що задавалось би не вкладається в рамки здорового глузду, сталось – на добровільній основі об’єдналось понад півтори сотні територіальних громад. Причому найбільше їх – 26, було створено в Тернопільській області, де домінувала на той час партія, що блокувала всіма засобами реформу.

2. Зміни до Конституції в частині децентралізації влади, які відкривають шлях до глибоких реформ практично в усіх секторах публічної діяльності, на жаль, поки що є заручниками зовнішньо-політичної ситуації. Також гальмом можна вважати перманентну парламентську кризу, що не дає змоги вчасно приймати необхідні законодавчі акти.

3. Створення ефективної системи влади через дієздатне місцеве самоврядування і раціональну організацію виконавчої влади на території.

Економічні реформи

Павло Кухта, експерт групи РПР «Податкова реформа», радник Центру економічної стратегії

1. Найважливішим є розпочате зрушення у напрямку скорочення частки держави в економіці – скорочення та оптимізація державних видатків та зниження податків. Це фундаментальна структурна зміна, яка здатна в майбутньому значно прискорити темпи економічного зростання та зробити економіку країни більш конкурентоздатною.

2. Перепоною до успіху є інтереси різноманітних груп, які зацікавлені у збереженні наявного неякісного статус-кво. Здебільшого, це корумпована пострадянська номенклатура, яка на жаль, складає більшу частину політичної верхівки країни. Проте нерідко реформам опираються й самі громадяни, яким або некомфортно виходити за рамки певних стереотипів, якими вони живуть (наприклад, від щирої віри, що державна власність на підприємства їх збагачує, а не робить заручниками корупціонерів, що крадуть із цих підприємств), або які й самі отримують ті чи інші привілеї, суспільної шкоди яких вони не зовсім розуміють – наприклад, занижені тарифи на газ, що створили масштабну корупцію, енергетичну неефективність та поставили країну в залежність від Росії.

Читайте також: Андрій Гундер: «Якщо раніше за суспільство відповідала церква, то тепер цю роль узяв на себе бізнес»

3. Цього року варто орієнтуватися на продовження курсу на зниження частки держави в економіці, приватизацію та програму покращення інвестиційного клімату та залучення іноземних інвесторів.

Реформа державної служби

Денис Бродський, експерт групи РПР «Реформа публічної адміністрації»

1. Вдалось домогтися прийняття нового Закону про державну службу, попри шалений спротив системи та небажання політиків вдаватися до рішучих кроків у змінах системи.  Найкраще нам вдалося привернути увагу суспільства і політиків до необхідності реформування державної служби. Два роки тому про цю реформу майже ніхто не згадував, увага була прикута до нагальних економічних та оборонних змін в країні.

2. Новий Закон про державну службу лише «відкриває вікно можливостей». На жаль, він не містить необхідних змін щодо оплати роботи державних службовців. З 1 травня державна служба поступово стане менш придатною для «власного інтересу», але не стане привабливішою для тисяч порядних професійних українців. У кращому випадку – полегшить доступ до державних посад тим небайдужим громадянам, які готові жертвувати власним достатком заради змін. Залишається лише одна можливість – скористатися фінансовою допомогою країн ЄС, яку обіцяють надати щойно наш уряд напрацює адекватну концепцію реформування державного управління. Концепцію не в форматі «створимо новий орган реформування та напрацюємо нормативно-правові акти», а в форматі плану дій та показників ефективності.

3. Дійсно амбітною метою має бути, насамперед, переосмислення та переформатування системи органів виконавчої влади: «меж державного втручання», місій та функцій міністерств, впорядкування функцій та відповідальності ЦОВВ (агенцій, комісій, інспекцій), переліку «продуктів» діяльності та послуг громадянам і підприємствам, ефективних та сучасних процесів прийняття рішень. Тоді можна приступати до системних якісних та кількісних змін в якості держаної служби. Одним із перших кроків до успіху буде призначення відповідального за реформу віце-прем’єра (не з додатковим навантаженням відповідальності за цю реформу, а з першочерговим обов’язком її впровадити) та створення міжурядового (а може – парламентсько-урядового) комітету з реформування державного управління. І очолити його має справжній технократ, який не робить політику, а вміє планувати та втілювати системні зміни.

Антикорупційна реформа

Ярослав Юрчишин, керівник адвокаційного відділу Реанімаційного Пакету Реформ

1. Вдалось налагодити формування антикорупційних інституцій на основі відкритих професійних конкурсів та поставити їх в систему прозорості та громадського контролю. Бо частина представників влади і далі хоче жити в системі «схем» та «сматрящіх». Конкурси, комісії за участі громадськості (а не як в реформі прокуратури, де свої призначають через свій конкурс своїх же) – механізм впливу суспільства. Так відбираються вмотивовані доброчесні працівники, які, за умови належної заробітної плати, будуть показувати результат і для яких не буде «недоторканих». Справа по депутату Олександрові Онищенкові, тобто по Укргазвидобуванню, – цьому яскравий приклад.

2. Ми вибудовуємо нову антикорупційну систему знизу: розслідування (детективи Національного антикорупційного бюро), аналіз наявної інформації та чинних правил щодо можливості корупції (члени Національного агентства запобігання корупції та аналітики НАБУ), процесуальне керівництво та представництво в суді (прокурори Спеціальної антикорупційної прокуратури), винесення вироків (суди). Останнє – головна проблема. Так, є ще низка технічних питань, як то добитися права застосовувати процедуру прослуховування інформаційно-телекомунікаційних мереж для НАБУ чи доступу НАЗК до всіх баз, але це техніка. Головне – спеціалізовані палати в судах сформовані на відкритих конкурсах.

Читайте також: У пошуках енергії для реформ. Як змінюється український енергоринок

3. Корупціонерам має стати дешевше перейти на білі схеми ведення бізнесу, ніж займатися корупцією. До цього призведуть лише вироки з конфіскацією для представників найвищих ешелонів різних гілок влади – виконавчої, законодавчої, судової, правоохоронної тощо.

Реформа прокуратури

Олександр Банчук, експерт групи РПР «Реформа органів правопорядку» та Центру політико-правових реформ

1. Текст нового Закону про прокуратуру, ухвалений 14 жовтня 2014 року, був підготовлений переважно експертами РПР. Він отримав позитивний висновок від Ради Європи, оскільки реалізує більшість європейський стандартів у цій сфері. Після опублікування нового Закону (25 листопада 2014го) прокуратура вже позбавлена повноваження загального нагляду і прокурорам заборонено приходити на перевірки до підприємців. Це повинно суттєво знизити рівень корупції, а також прибрати необґрунтовані перешкоди з боку держави для підприємницької активності.

Прокуратуру також суттєво обмежили у повноваженні представляти інтереси громадян в суді через неефективність здійснення цієї функції. Одночасно з цим 1 липня 2015 року розпочали роботу 100 центрів безоплатної правової допомоги, які перебрали на себе повноваження представляти інтереси громадян у цивільних і адміністративних справах.

Ухвалення Закону «Про Державне бюро розслідувань» 12 листопада 2015 року (експерти РПР є його співавторами) означає приведення діяльності прокуратури у відповідність до вимог Конституції України, оскільки передбачає ліквідацію слідчих підрозділів у прокуратурі.

Також створено і проведено відкриті конкурси на посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, яка здійснюватиме керівництво розслідуваннями Національного антикорупційного бюро.

Під час проведення переатестації в місцевих прокуратурах вдалося скоротити особовий склад на 20% (з 7800 до 6200 посад).Громадянське суспільство добилося відставки двох Генеральних прокурорів після Революції гідності (В. Яреми і В. Шокіна).

2. Бажання влади (переважно, команди Президента) продовжувати політичний контроль і вплив на діяльність прокуратури. Це має наслідком неефективне розслідування справ представників попередньої влади і появу розслідувань, які мають очевидні ознаки політично-мотивованого кримінального переслідування (наприклад, справа ГеннадіяКорбана). З іншого боку, уряд продовжує невиконання положень нового Закону в частині забезпечення достойної оплати праці прокурорів, що провокує корупцію і є перепоною в подальшому реформуванні. 

3. Наразі нашими цілями є:  запровадження конкурсу на посаду Генерального прокурора; тотальне оновлення прокуратури через проведення відкритого конкурсу (із залученням «зовнішніх» кандидатів) на посади в регіональні прокуратури і Генеральну прокуратуру.

Судова реформа

Михайло Жернаков, експерт групи РПР «Судова реформа», член Ради РПР

1. Найкраще, напевно, вдалося досягти компромісу щодо змін до Конституції в частині правосуддя. Так цей текст не ідеальний. Мало того, ми навіть готували власний альтернативний текст і передавали його на розгляд Венеційській комісії. Але зрештою проект змін вийшов таким, який відповідає європейським стандартам, підвищує незалежність та інституційну спроможність судової влади, і найголовніше – дає можливість цивілізовано й ефективно оновити суддівський корпус.

2. Викликів є два. Перший – це відсутність у суспільстві бачення того, як виглядатиме судова реформа цілком. Адже змінами до Конституції вона не обмежується. Прийняття в цілому конституційних змін щодо правосуддя повинно обов'язково супроводжуватися пакетом імплементаційних законопроектів, які визначать, зокрема, порядок і строки створення нових судів, добору суддів у них, урегулюють питання адвокатури, доступу до правничої професії, конкурсного добору генерального прокурора і суддів Конституційного Суду. Поки що ні цих законопроектів, ні навіть спільних підходів щодо них немає. Другий ризик – туманні перспективи прийняття змін до Конституції взагалі, особливо з урахуванням поточної політичної ситуації.

Читайте також: Олег Дерев’янко: «Реформи потребують сили-силенної часу на імплементацію, бо є низка «пляшкових горлечок» у Мінекономіки, Мінфіні й Кабміні»

3. Створення нового Верховного Суду і поступова побудова нової судової системи – незалежної, відповідальної і справедливої. 

Реформа медіа

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права, співголова Ради РПР

1. Протягом двох років ми більше можемо говорити про досягнення на рівні законів: суспільне мовлення, роздержавлення преси, прозорість медіа власності. Також нам вдалося в перший рік після створення РПР переконати депутатів ліквідувати Національну експертну комісію з питань захисту моралі – ми до цього як активісти 10 років боролися. 

2. Найбільшим викликом сьогодні є імплементація двох важливих реформ – створення суспільного мовлення та реформування державних та комунальних ЗМІ. Закон про суспільне мовлення було ухвалено в квітні 2014 року, але навіть через два роки процес створення ще триває. Система впирається – будь які зміни проходять дуже тяжко.

3. Наша амбітна мета – прозорий медіа ринок, учасники якого дотримуються журналістських стандартів та якісно забезпечують інформаційні потреби громадян. Суттєвим проміжним кроком стане якісний незалежний регулятор у галузі телерадіомовлення

Реформа енергетичного сектору

Андрій Зінченко, менеджер групи РПР «Реформа енергетичного сектору»

1.Найкраще, що поки що вдалось – це прийняти новий закон про ринок газу, а також початок процесу приведення цін на енергетичні ресурси до ринкових. Крім того, була започаткована перша програма з фінансової підтримки енергоефективності, хоч ефективність останньої теж доволі сумнівна. Було прийнято законодавство щодо ЕСКО. А якщо говорити відверто: "багато активностей, мало результатів". В енергетичної групи РПР є «в обоймі» критично важливі законопроекти, проте на рівні ВР та кабміну ми бачимо «шовковий спротив» їх прийняттю. Серед таких законопроектів, наприклад, законопроект про повний облік енергетичних ресурсів. Виявляється, нам не потрібно чітко знати за яку кількість енергії громадяни платять.

Саме поняття «успіх» визначається по-різному, особливо для такої величезної комплексної мультигалузевої частини економіки і соціального життя, якою є енергетика. Проте ми точно можемо визначити, без яких кроків енергетика лишатиметься величезною корупційною плямою, яка генерує тіньові надприбутки для одних учасників ринку і мільярдні збитки для держбюджету. Ключовим викликом на сьогодні є прийняття законопроекту, що врегулює діяльність НКРЕКП і створить справді незалежного регулятора, котрий відповідатиме європейським вимогам і практикам роботи таких інституцій. Чому це важливо? Тому що саме цей орган регулює електроенергетичний та газовий ринки, а також – ринок централізованого теплопостачання. Це значить, що саме ця структура видає ліцензії для роботи на цих ринках, встановлює правила роботи і тарифи. Якщо вона не буде незалежною, безсторонньою, не захищатиме права споживачів – про реформи в енергетиці можна забути. Про прийняття відповідного закону мова йде вже багато років, робота над законопроектом триває більш як півтора роки, проте попри кілька спроб прийняття його у ВР, він не пройшов навіть 1-го читання. Чому так сталось? Дуже просто – попри численні заяви депутатів, що досягнуто компромісу з приводу того, як створюється Комісія, як призначається і змінюється її склад, продовжується підкилимна боротьба за контроль над НКРЕКП. Це не дивно – цей орган регулює ринки із річним оборотом більше 300 млн гривень.

Читайте також: Андрюс Кубілюс: «У реальному західному світі розуміння української ситуації не дуже глибоке, а подекуди й зовсім поверхневе»

3. Для нас амбітна мета – це конкуренція на всіх без винятку енергетичних ринках та створення можливостей для найрізноманітніших гравців, які працюють на цих ринках. Уявляєте, що буде, коли можна буде вибирати собі виробника електроенергії, тепла, гарячої води? Коли комунальна мафія не розказуватиме про те, що в нас немає вибору? Також прагнемо скорочення споживання енергетичних ресурсів, перш за все – газу і вугілля в 2-3 рази і максимізації використання відновлюваних джерел енергії.

Реформа  у галузі телекомунікацій

Ілля Кенігштейн,  засновник Креативного Кварталу, радник міського голови Львова з питань інновацій та інвестицій,менеджер ініціативи РПР по впровадженню 3G

1.Я разом зі своїм другом Владом Воскресенським прийшов в громадянське об'єднання «Реанімаційний Пакет Реформ» та разом з Олегом Мацехом і Ганною Гопко запропонували вирішити проблемуз впровадження 3G в Україні, так як ця проблема не вирішувалася в силу абсолютно корупційних причин. Це було на початку травня 2014 року. Мені просто хотілося, щоб у мене і моїх друзів був швидкий інтернет у телефонах. Це нормально для всіх розвинених країн. Ми зустрілися з представниками РПР і розповіли, що таке 3G і чому це важливо. РПР нас вирішив підтримати, в результаті я зібрав в робочу групу професійних менеджерів з області телекому, таких як Тетяна Попова, Олена Мініч, Валерій Фіщук, а також Дмитро Шимків, Олексій Анікін, Олег Ахтирський тощо, і ми почали методично, день у день, працювати над вирішенням завдань.

У липні 2014 президент Порошенко видав указ про організацію тендеру з впровадження 3G. І тільки в на початку 2015 года 3 мобільних оператора отримали 3G-ліцензії. Впровадження 3G в Україні –дійсно перемога. Залишилося домогтися технологічної нейтральності та впровадження стандартів зв'язку четвертого покоління – 4G.

2. Корупція. Нестерпно важко говорити про реформи в країні, де головним двигуном економіки є відкат.

3.  Що важливо для інновацій? Наявність спільноти. У світі існує величезна кількість проблем, вирішити які можна тільки спільними зусиллями. При цьому ні у кого немає монополії на інновації. Весь світ – це одна креативна лабораторія інновацій. І культури. І інноваційної культури. І культури інновацій.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.